ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 листопада 2026 року м. Дніпро справа № 212/8727/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Сластьон А.О.) в адміністративній справі № 212/8727/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
25.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 02.09.2025, просить:
-визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними та скасувати постанову ВЛК за № 2025-0627-1213-2201-0 від 30.06.2025, винесену з порушенням процедури проходження ВЛК відповідно до Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 (у редакції, чинній на дату проходження ВЛК);
-визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними та скасувати наказ від 02.07.2025 щодо мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (які призвані чи прийняті на військову службу) та призначення (направлення) до військової частини НОМЕР_1 , виданий із порушенням процедури призову на військову службу;
-визнати дії військової частини НОМЕР_1 протиправними та скасувати наказ від 07.07.2025 щодо зарахування до військової частини та направлення для проходження базової загальновійськової підготовки в учбовій частині НОМЕР_1 239 ЦПП;
-визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправною та зобов`язати внести достовірні дані про виключення з військового обліку до Реєстру "Оберіг" та видати паперовий військово-обліковий документ з відповідними відмітками про виключення з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 26.11.1997 за ст. 71 "б" Наказу МОУ № 2 (у редакції від 20.10.1997).
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною поведінкою відповідачів щодо його затримання, примусового проведення ВЛК та здійснення мобілізаційних заходів. Позивач зазначив, що в період з 26.06.2025 до 02.07.2025 він утримувався у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 30.06.2025 під тиском пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої винесено оскаржувану постанову ВЛК без урахування наявних, на його думку, захворювань та без проведення додаткового обстеження. Також зазначає, що 02.07.2025 його мобілізовано до Збройних Сил України, попри те, що він, на його переконання, досяг граничного віку перебування в запасі, а також що станом на 01.07.2025 підприємство ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" подало його на бронювання. Крім того, позивач вважає протиправним наказ військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2025 про зарахування його до особового складу та направлення для проходження базової загальновійськової підготовки, а також бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Реєстру "Оберіг" та видачі військово-облікового документа даних про виключення його з військового обліку на підставі постанови військово-лікарської комісії від 26.11.1997 за ст. 71 "б".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та не надано належної оцінки доводам позивача та поданих ним доказів. Так суд не розглянув всі клопотання позивача та не надав належної оцінки поданих доказів. Окрім того, судом не враховано суперечливість електронних баз які стосуються обліку призовників та військовозобов`язаних. На переконання позивача судом залишено поза увагою доводи про відсутність у позивача військової підготовки чи звання, безпідставне автоматичне поновлення його на військовому обліку та неврахування граничного віку перебування на обліку. Також вважає судом залишились поза увагою доводи позивача щодо стану здоров`я його матері. Скаржник зазначає про порушення судом принципу офіційного з`ясування обставин щодо проходження ним ВЛК. Так вказує про наявність порушення процедури обстеження та медогляду ВЛК, неналежне оформлення картки обстеження та неврахування наявності хронологічних патологій. Протиправність постанови ВЛК призводить до протиправності наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації та наказу військової частини про зарахування до особового складу.
Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7" Криворізької міської ради подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення, а матеріали справи не містять доказів подання позивачем документів під час проходження ВЛК та неврахування їх.
Позивачем подані заперечення на відзив учасників справи.
Інші учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзивів, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На момент виникнення спірних правовідносин вік позивача - 46 років.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2025-0627-1213-2201-0 від 30.06.2025 ОСОБА_1 проведено медичний огляд у позаштатній ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 та встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., стадія 2, ризик 3. Серцева недостатність 0 ст.
На підставі статті 366 графи ІІ розкладу хвороб позивач придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Відповідно до Електронного військово-облікового документа ОСОБА_1 №121020221425953600040 позивач є військовослужбовцем.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.07.2025 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.07.2025 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та направлено для проходження БЗВП в учбовій частині.
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо поміщення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 , поставлення на військовий облік, неналежне проведення медичного обстеження та незаконне видання наказів про призов позивача та зарахування на військову службу до списків особового складу частини, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що доводи позивача про протиправні оскаржені дії не знайшли свого підтвердження, та про відсутність підстав для скасування оскаржених наказів, а отже і підстав для звільнення позивача з військової служби відсутні.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII.
Стаття 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Враховуючи приписи ст. 23 Закону №3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.
Так Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан було неодноразово продовжена, який триває і дотепер.
Наказ про призов під час мобілізації видається на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року.
Відповідно до п. 88 Постанови Кабінету Міністрів України № 56, на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пункт 1.1. Розділу І Положення №402 передбачає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності, зокрема, до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей (пункт 3.1. Розділу ІІ Положення №402).
Згідно з п.3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.
Відповідно до п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402, перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Згідно з пунктом 20.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (пункт 22.9. розділу ІІ Положення № 402).
Підстави звільнення з військової служби визначені ст. 26 Закону № 2232-ХІІ.
Як свідчать встановлені обставини справи, згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0627-1213-2201-0 від 30.06.2025 ОСОБА_1 проведено медичний огляд у позаштатній ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 та встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., стадія 2, ризик 3. Серцева недостатність 0 ст.
На підставі статті 366 графи ІІ розкладу хвороб позивач придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду КНП "Криворізька міська лікарня № 7" КМР позивачем були пройдені такі додаткові методи обстеження:
Група крові та резус-фактор, аналізи: серологічні маркери сифілісу, ВІЛ, антиген до гепатиту В, С; рентегнографія органів грудної клітки, ЕКГ.
Також були встановлені результати медичного обстеження: терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолог, психіатр.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.07.2025 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.07.2025 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та направлено для проходження БЗВП в учбовій частині.
Отже не є спірним, що під час призову позивача на військову службу за загальною мобілізацією було встановлено придатність ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Слід також врахувати, що матеріали справи не містять доказів про наявність хвороб, які б свідчили про ймовірно можливу непридатність позивача до військової служби. А докази того, що позивач не підлягає мобілізації, відсутні.
Матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував факт бронювання позивача на підприємстві, яке є критично важливим у період військового стану, ні на момент початку процедури мобілізації, ні на момент її завершення (дата видання наказу про мобілізацію).
Доказів подання позивачем скарг або заяв про витребування медичних документів під час медичного огляду, матеріали справи також не містить.
Таким чином, судом не встановлено наявність порушення процедури проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби в межах спірних відносин які б могли призвести до скасування оскаржених позивачем рішень.
Слід також врахувати, що оскарження в судовому порядку довідки ВЛК не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення його з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.
Окрім того матеріали справи не містять доказів подання позивачем рапортів на проходження ВЛК задля вирішення питання визначення його стану здоров`я.
Після видання спірних наказів, виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування довідки ВЛК та наказів про призов.
Скасування спірного наказу про призов без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
Стосонов посилання позивача на довідку 1997 року про його непридатність, то слід зазначити, що вона не спростовує висновків оскарженої довідки ВЛК у цій справі, окрім того, у подальшому, після 1997 року, ОСОБА_1 визнавався придатним до військової служби (а.с. 52, 53 Т1)
Доводів скаржника про неврахування судом відсутності у позивача військової підготовки чи звання, безпідставне автоматичне поновлення його на військовому обліку та неврахування граничного віку перебування на обліку, є безпідставними та спростовані матеріалами справи.
Так відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби врегульовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), військовий обов`язок є конституційним обов`язком громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Приписами частин 2-3 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з пунктом 1 частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Статтею 2 Закону №2232-XII, зокрема, передбачено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Частиною 2 статті 28 Закону №2232-XII (в редакції до внесення змін до Закону) було встановлено, що військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.
При цьому ч.4 ст.28 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на 04.06.2008) передбачено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.
Водночас, за приписами п.4 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на 04.06.2008) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, зокрема, які досягли граничного віку перебування в запасі.
Разом з цим, положення Закону №2232-XII в частині, що стосується граничного віку перебування військовозобов`язаних осіб в запасі, в подальшому зазнавало змін.
Так, Законами України №1169-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації" та №1604-VII "Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" до ст.28 Закону №2232-XII були внесені зміни, згідно з якими з 27.03.2014 граничний вік військовозобов`язаних, які перебувають в запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу другого розряду збільшено з 40 років до 50 років, а з 22.07.2014 і станом на теперішній час з 50 років до 60 років.
При цьому, положення ч.4 ст.28 Закону №2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, станом на теперішній час змін не зазнало.
Враховуючи зазначені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач, як особа, що не проходила військової служби належить до другого розряду, а отже з набранням чинності змінами до ч.2 ст.28 Закону №2232-XII позивач є таким, що підпадає під дію цього Закону і вважається військовозобов`язаним, як особа, яка ще не досягла передбаченого цим Законом граничного віку перебування в запасі військовозобов`язаних другого розряду. Отже, у зв`язку із продовженням граничного віку перебування в запасі позивача було автоматично поновлено в запасі, оскільки позивач не досягнув 60-річного віку, тобто повинен відповідно до чинного законодавства перебувати на військовому обліку військовозобов`язаних.
Ці висновки суду доводи апеляційної скарги не спростовують.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування судом доводів щодо стану здоров`я його матері, як неспроможні. Враховуючи цю позицію скаржника, стосовно стану здоров`я його матері, жодних доказів наявності у нього права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, суду подано не було.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи скаржника про не здійснення розгляду судом всіх клопотань та ненадання оцінку поданих доказів, спростовуються матеріалами справи. Надання оцінки поданих доказів судом було здійснено з урахування предмету і підстав позову.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року в адміністративній справі № 212/8727/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак