Судові рішення

Постанова № 141287656 у справі № 160/2003/20 від 29.10.2026

Постанова від 29.10.2026 в адміністративній справі № 160/2003/20 (категорія «Збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів»). Суд: Третій апеляційний адміністративний суд, суддя Лукманова О.М.

Справа№ 160/2003/20
СудТретій апеляційний адміністративний суд
СуддяЛукманова О.М.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗбору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Дата ухвалення29.10.2026
Надійшло до реєстру07.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141287656

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 160/2003/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Тітової А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Логос», Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 року в справі №160/2003/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Логос» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Дніпровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

19.02.2020 року ТОВ Фірма «Логос» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.10.2019 року №000268501, №000275501, №000270501 та №000288501.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпровську міську раду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) правонаступником Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 року позовні вимоги ТОВ Фірма «Логос» задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.05.2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2022 скасовано, справу №160/2003/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказував, що суди попередніх інстанцій в частині позовних вимог прийшли до помилкового висновку про відсутність у позивача обов`язку отримувати новий витяг з нормативної грошової оцінки земель при декларуванні відповідних зобов`язань за 2018-2019 роки та, відповідно, застосовувати коефіцієнт функціонального використання (Кф), визначений Порядком №489. Перевірці судами підлягала наявність/відсутність підстав для застосування коефіцієнту на рівні 2,5 при здійснені контролюючим органом розрахунку грошового зобов`язання з орендної плати за 2018 рік, з огляду на відсутність до червня 2018 року у Державному земельному кадастрі актуальної інформації щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельних ділянок, однак це питання залишилося недослідженим судами першої та апеляційної інстанцій внаслідок помилкового висновку про незастосовність у спірних правовідносинах Порядку №489. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2019 №000270501 та наявність підстав для скасування такого є передчасними. У зв`язку з відсутністю розрахунку сум податкового зобов`язання, суд позбавлений можливості перевірити правильність його нарахування повністю або частково.

Виходячи з тексту постанови Верховного Суду, щодо неправомірності або невірного розрахунку щодо податкових повідомлень-рішень від 02.10.2019 року №000268501, №000275501, №000288501, у Верховного Суду не виникли сумніви. Верховним Судом вказано на відсутність розрахунку щодо податкового повідомлення-рішення від 02.10.2019 №000270501, натомість щодо інших оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, їх протиправність Верховний Суд не поставив під сумнів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 року позовні вимоги ТОВ Фірма «Логос» задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2019: №000275501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1799071,25 грн, з яких за податковими зобов`язаннями на 1439257,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 359814,25 грн; №000288501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 10592461,50 грн, з яких за податковими зобов`язаннями на 7061641 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3530820,50 грн; №000268501, яким застосовано штраф у розмірі 50% суми - 63273,50 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Визнати частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2019 №00270501, в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 2475284,57 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 1650189,71 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 825094,56 грн.

З рішенням суду не погодилось Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі на рішення суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просило скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що як зазначено в акті документальної планової виїзної перевірки від 12.08.2019 року № 44693/04-36-14-01/23363633 ТОВ Фірма «Логос» укладено договір на отримання відсоткової позики від 05.12.2011 року №2-122011 із Elistico Finance&Investments LTD dsl ( за умовами Договору на отримання відсоткової позики від 05.12.2011 року №2-122011 строк повернення отриманих грошових коштів становить 31.12.2020 рік. (Додаткова угода від 05.11.2017 №17) та договір отримання відсоткової фінансової допомоги від 24 грудня 2013 року №2-888 з ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» (строк погашення заборгованості за умовами Договору становить 31.12.2021 рік). Станом на 31.12.2018 по рахунку 60 «Короткострокові позики» рахується кредиторська заборгованість перед Elistico Finance&Investments LTD dsl у сумі 37962789грн., кредиторська заборгованість перед ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» у сумі 2814996грн. Відповідно з п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» зазначено, що поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Зобов`язання строк виконання яких настає протягом 12 календарних місяців, є короткостроковими. Довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними. У зв`язку, з тим що строк по вказаним зобов`язанням перед Elistico Finance&Investments LTD dsl та ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» не настав протягом 12 календарних місяців, такі зобов`язання є довгостоковими. Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків. Отже, на дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно. Апелянт вказував, що ТОВ Фірма «Логос» не відображено, у відповідності до вимог п. 7 П (С)БО 15 «Дохід», в складі «Інших доходів» суму 31469946 грн. від дисконтування кредиторської заборгованості у першому кварталі 2019 року. В порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ встановлено заниження показника у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» занижено фінансовий результат до оподаткування за 1 кв.2019 року у сумі 31469946 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 5664590 грн. Перевіркою встановлено, що у квітні 2018 року підприємством ТОВ Фірма «Логос» було отримано дохід від продажу майнових прав у сумі 512 500грн. (акт від 03.04.2018 №б/н ; майнові права на об"єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, в р-ні будинку №9Б на 41 кв.м) на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав від 28.04.2017 №б/н укладеного із ТОВ «РІВЕР ТАУН ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 40242736). Відповідно до наданого бухгалтерського обліку зазначені взаємовідносини були відображені наступним чином: - Дт 68 «Розрахунки за різними операціями» (по контрагенту ТОВ «РІВЕР ТАУН ДЕВЕЛОПМЕНТ») - Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» (по контрагенту ТОВ «РІВЕР ТАУН ДЕВЕЛОПМЕНТ») у сумі 512500 грн. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишках коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, тощо. Також, слід зазначити, що в ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ Фірма «Логос» при здійсненні будівництва жилого комплексу (за первинними документами - спортивного комплексу) «Bartolomeo Resort Town» було залучено сторонні організації. виконання робіт котрих зафіксовано актами виконаних робіт (КБ-2, КБ-3). Суми фактично понесених витрат при виконанні будівельних робіт було оприбутковано на рах.15 «Капітальні інвестиції» у загальній сумі Дебіторської заборгованості 457779142 грн. Пунктом 16 П(С)БО6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначеннясум, пов`язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов`язань. Коригування активів і зобов`язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статтей внаслідок подій після дати балансу. Апелянт вказував, що відповідно до п.50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Встановлено заниження показника у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» занижено фінансовий результат до оподаткування за 2018 рік у сумі 512500 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 92250 грн. Перевіркою встановлено придбання ТОВ Фірма «Логос» у періоді 2017 - 2018 рр. послуг абсолютно різного характеру, а саме: інформаційно-консультаційні послуги, маркетингові, послуги з ведення господарської діяльності на загальну суму 7798674грн., у т.ч. ПДВ 1299779грн. (господарські операції з ТОВ «ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ»). При начебто проведеному аналізі ринку споживання алкогольних виробів ТОВ «Дрінк Дістрібушен Сістем» не зроблено жодного висновку, який давав би змогу в подальшому ТОВ Фірма «Логос» використовувати зазначену інформацію у своїй діяльності. До перевірки не було надано жодного первинного документу, який би розкривав зміст та обсяг наданих послуг. Зокрема, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) документах міститься лише загальний опис наданих послуг. Перевіркою встановлено придбання у 2018 році ТОВ Фірма «Логос» металевого складу-вагончику у загальній сумі 900000 грн., у т.ч. ПДВ 150000 грн. В ході проведення перевірки на підставі наданих первинних документів було встановлено придбання основного засобу (металевий склад-вагончик) у підприємства ТОВ «ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ» (ЄДРПОУ 37150703) у загальній сумі 900000 грн. У п. 19 ПСБО 16 «Витрати» «Витрати на збут» є вичерпним і такі витрати як придбання основного засобу непридатного до використання (не введеного в експлуатацію) не містять. Придбання основного засобу ТОВ Фірма «Логос» повинно бути відображено в бухгалтерському обліку наступним записом: Дт 15 Кт 631 - 750000 грн., Дт 10 Кт 15 - 750000 грн. в порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України ТОВ Фірма «Логос» занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на загальну суму 750000грн., а саме за 2018 рік на суму 750000 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 135000грн., а саме у 2018 році. Встановлено нереальність господарських операцій по взаємовідносин з ТОВ «РОЯЛ ПРИНТ» (код ЄДРПОУ 34411033) та ТОВ «КОПІР-ЦЕНТР Україна». ТОВ Фірма «Логос» порушено п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України занизило податкові зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 145860грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області має заперечення щодо висновку експерта експертизи, проведеної у цій справі. Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. За приписами частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Нормативне не підтвердження чи спростування висновків акту перевірки не потребує спеціальних знань експерта.

Також у апеляційній скарзі на рішення суду, ТОВ Фірма «Логос» просило скасувати рішення суду в частині відмови у позовних вимогах, винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем за 2018, 2019 роки було подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок т/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). При цьому позивачем задекларовано орендну плату за наступні земельні ділянки: загальною площею - 6,5558 га по фактичному розміщенню першої черги водноспортивного клубу, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.9-Б . Землю взято в оренду у Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 30.11.2011 №128/17 та згідно договору оренди землі від 02.02.2012 №б/н. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови. Кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:03:305:0090. Договір укладено на 49 років; загальною площею - 3,8767 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.9-Б . Землю взято в оренду у Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 01.03.2006 №309/34 та згідно договору оренди землі від 31.03.2006р. №б/н (державна реєстрація договору від 07.06.2006 №04[телефон приховано]). Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.04.2011 №249/10 та Додаткового договору до договору оренди землі від 23.05.2011 №б/н поновлено термін дії договору оренди землі від 31.03.2006 №б/н (державна реєстрація договору від 07.06.2006 №04[телефон приховано]) до 07.06.2026, починаючи з 23.05.2011. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови; - загальною площею - 3,5428 га, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги буд.9-Б . Землю взято в оренду у Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 01.03.2006 №309/34 та згідно договору оренди землі від 31.03.2006 №б/н (державна реєстрація договору від 07.06.2006 №04[телефон приховано]). Цільове призначення земельної ділянки: інша комерційна діяльність. Кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:03:305:0100. Договір укладено на 5 років. Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.04.2011 №249/10 та Додаткового договору оренди землі від 23.05.2011 №б/н поновлено термін дії договору оренди землі від 31.03.2006 №б/н (державна реєстрація договору від 07.06.2006 №04[телефон приховано]) до 07.06.2026, починаючи з 23.05.2011. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови. Матеріалами справи встановлено, що при розрахунку платежу з орендної плати за землю на 2018, 2019 роки позивачем був використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даними, отриманими у 2016 році з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.04.2016 №03-07/110416/2, №03-07/110416/3, №03-07/110416/1 з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (1,06) та застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф « 0,5». Управлінням аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області було отримано службову записку від відділу адміністрування місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування ДПІ у Соборному районі м. Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області (від 03.10.2018 №17094/04-36-12-26, від 30.05.2019 №1977/04-36-52-43), відповідно до якої надано витяги із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, сформовані відділом у м. Дніпро головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області по ТОВ фірма «Логос»: 1) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2018 №1/240918/03-07 за кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0090. Місце розташування: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, б.9-б. Площа земельної ділянки: 6,5558 га. Нормативна грошова оцінка складає 313358785,64 грн; 2) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2018 №2/240918/03-07 за кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0101. Місце розташування: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, б.9-б. Площа земельної ділянки: 3,8767 га. Нормативна грошова оцінка складає 185301260,61 грн; 3) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2018 №3/240918/03-07 за кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0100. Місце розташування: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, б.9-б. Площа земельної ділянки: 3,5428 га. Нормативна грошова оцінка складає 161403399,12 грн. В ході проведення перевірки, на підставі викладених вище договорів та угод, що укладені позивачем з Дніпропетровської міською радою, та згідно з отриманими витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2018 №17094/04-36-12-26, від 30.05.2019 №1977/04-36-52-43, сформованих відділом у м. Дніпрі головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області по ТОВ фірма «Логос», здійснено розрахунки сум орендної плати та встановлено, що загальна розрахункова сума заниженого податкового зобов`язання з орендної плати по земельним ділянкам, які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 9-Б за період з 01.10.2016 по 31.03.2019 складає 19958590,47 грн. За висновками контролюючого органу на порушення п.286.2 ст.286, п.289.1.1 ст.289 ПК України позивач неправильно здійснив розрахунок орендної плати в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності), в результаті чого встановлено заниження орендної плати всього у сумі 19958590, 47 грн., у т.ч. за 2018 рік в сумі - 15841529,06 грн., за 1 кв. 2019 року в сумі - 4117061,41 грн. Апелянт ТОВ Фірма «Логос» вказує, що укладеним між сторонами Договором визначено що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої ЗУ «Про оренду землі». Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Умовами Договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що визначаються у встановленому порядку. Розмір орендної плати переглядається у разі змін у цільовому використанні земельної ділянки. Приймаючи податкові повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати контролюючий орган фактично підміняє собою Дніпропетровську міську раду, та протиправно втручається в договірні відносини між сторонами. Апелянт вказував, що згідно із пунктом 288.5 статті 288 ПК України розмір встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Законодавством визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі. Частиною першою статті 23 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно- правовим актом, що регулює зобов`язальні правовідносини) визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Укладення договорів оренди землі і контроль за їх подальшим виконанням, в тому числі стягнення орендної плати є виключними, дискреційними повноваженнями органу місцевого самоврядування і не можуть підмінятись податковою службою. Вбачається що зміни до ДЗК в частині КВЦПЗ були внесені лише у червні 2018 року Дніпровською міською радою (власником земельних ділянок), а відповідно, Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що саме з червня 2018 року при обчисленні НГО земельних ділянок повинен застосовуватись Кф 2,5, інформація про який була актуалізована власником земельних ділянок. З 01 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01 січня 2017 року має застосовуватися Кф « 2,0». Апелянт вказував, що самостійний розрахунок судом належного розміру податкових зобов`язань платника податку та/або коригування судом суми податкової заборгованості для платника є втручанням в дискреційні повноваження податкового органу. На думку позивача, визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та скасування його навіть в частині автоматично робить його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в цілому.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги в межах оскарження та їх доводів не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, виходив з того, що фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено податкову перевірку позивача, за наслідками проведеної перевірки, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області складено акт №44693 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ фірма «Логос» податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.10.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 31.03.2019 від 12.08.2019». Встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, занижено податок на прибуток у загальній сумі 6951461 грн., у т.ч. 2017 рік у сумі 517659 грн., 2018 рік у сумі 676961 грн., 1кв. 2019 року у сумі 5756840 грн.; порушення п.198.1 п.198.3 п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету загальною сумою ПДВ 1595639 грн.; порушення п.120.1 ст.120 ПК України граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягає застосуванню штрафних санкцій у розмірі 4881,42 грн; п.286.2 статті 286, п.289.1 статті 289 ПК України, що призвело до заниження орендної плати всього у сумі 19958590,47 грн.; порушення п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України в частині несвоєчасної сплати до бюджету податку на доходи нерезидента Elistico Finance&Investments LTD (Республіка Кіпр) у сумі 3509,65 грн. (екв.дол.США) та згідно п.126.1 ст.126 нараховується штраф у сумі 350,97 грн.; п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176, п.161підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в результаті чого занижено військовий збір у сумі 103,86 грн.; порушення п.п. «б» п.176.2 ст.176 та ПК України та вимог розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку №4 від 13.01.2015р. за подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою 1ДФ з недостовірними відомостями за 4 кв. 2016р. Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Згідно з вимогами п.135.1 ст.135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Матеріалами справи встановлено, що 05 грудня 2011 року між позивачем та Elistico Finance@Investments Ltd dsl, що заснована та зареєстрована відповідно до законодавства Республіки Кіпр, укладено Угоду про позику №2-122011, згідно з пунктом 1 якої позикодавець передає у власність позичальника строком до 31 грудня 2012 року суму 550000 доларів США для поповнення обігового капіталу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів і сплатити відсотки з суми позики в розмірі та на умовах, визначених цією угодою про позику. Відповідно до розділу 2 угоди про позику, позикодавець зобов`язується після отримання Реєстраційного свідоцтва про реєстрацію цієї угоди про позику в порядку, що передбачений Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженим Постановою Правління НБУ від 17 червня 2004 №270, перерахувати на поточний рахунок позичальника 550000 доларів США. Частиною 2 розділу 3 угоди визначено, що відсотки на суму позики складають 9,8% річних. Відсотки нараховуються щомісяця з розрахунку фактично отриманої суми позики згідно Додатку 1, починаючи з дати отримання позичальником чергового траншу. Сплата відсотків за користування позикою здійснюється щомісяця в останній робочий день місяця за фактичну кількість днів користування сумою позики. Додатком 1 до угоди про позику встановлено, що позика надається, починаючи з 11.01.2012. Додатковими угодами №№1-17 до Угоди про позику неодноразово змінювались умови Угоди, в тому числі сума позики, строки повернення (продовжувались нас строк від півроку до року), відсоток за користування позиковими коштами, графік надання позикових коштів (Додаток 1 до Угоди про позику), платіжні реквізити сторін. Між позивачем та ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» 24.12.2013 укладено договір позики №2-888, відповідно до умов якого позикодавець передає позивачеві у власність грошові кошти для ведення господарської діяльності в розмірі 11200000,00 гривень із сплатою процентів, визначених даним договором, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю грошові кошти у зазначені строк та розмірі в виплатою процентів. Пунктом 1.2 цього договору визначено термін повернення позики - 24.12.2018, який був продовжений до 31.12.2021 додатковою угодою №7 від 22.12.2018. Відповідно до пункту 1.3 договору, позика за даним договором може надаватися частками за згодою позичальника. Пунктом 1.4 договору встановлено, що за користування позикою позичальник зобов`язується сплачувати позикодавцю проценти у розмірі 18 відсотків річних від фактично отриманої суми позики. Процентна ставка за користування позиковими коштами змінювалась сторонами договору додатковими угодами №2 від 28.11.2014, №3 від 29.12.2014. Суд першої інстанції вказував, що відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Відповідно до п.5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Згідно з п.7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Зокрема, до складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). Як видно з акта перевірки, контролюючий орган кваліфікував наявну у позивача суму кредиторської заборгованості по договорах позик з Elistico Finance@ Investment Ltd dsl та ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» як «довгострокові зобов`язання» та здійснив дисконтування такої заборгованості, шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) із застосуванням П(С)БО 11 «Зобов`язання», 13 «Фінансові інструменти» та 12 «Фінансові інвестиції». Суд першої інстанції зазначав, що Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові Інструменти», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року №559 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2001 року за №1050/6241, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності. Згідно із визначеним поняттям у п.4 вказаного Положення, фінансовий актив - це: а) грошові кошти та їх еквіваленти; б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г) інструмент власного капіталу іншого підприємства. Пункт 6 П(С)БО 13 визначає, що фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи. Пунктом 10 П(С)БО 13 передбачено, що фінансовий актив або фінансове зобов`язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною-укладачем угоди щодо фінансового інструмента. Згідно з п.29 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо). Відповідно до п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 року № 817, теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п`яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п`яти років. Пунктом 8 П(С)БО 11 передбачено, що зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове. Для визнання заборгованості, за якою строк погашення на дату балансу складає менше дванадцяти місяців, довгостроковою, обов`язковою визнана сукупність двох умов: первісний строк погашення такої заборгованості був більшим, ніж 12 місяців, та до затвердження фінансової звітності існує угода про пролонгацію (переоформлення) такої угоди на строк понад 12 місяців. Дослідивши та проаналізувавши подані позивачем копії договорів позик з додатковими угодами про внесення змін та доповнень до цих договорів, суд зазначає про правомірність віднесення позивачем грошових зобов`язань (сум кредиторської заборгованості) по договору, укладеному із Elistico Finance@Investment Ltd dsl, до короткострокових зобов`язань, оскільки первісні строки повернення грошової позики та строки їх повернення, визначені сторонами при укладенні додаткових угод про внесення змін та доповнень до цієї угоди, встановлювалися тривалістю не більше року (тобто, 12 календарних місяців). Таким чином, у позивача були відсутні правові підстави для здійснення дисконтування грошових зобов`язань за Угодою позики №2-122011, укладеної з Elistico Finance@Investments Ltd dsl. Установлений договором первісний строк повернення позики ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» є 31.12.2018, тобто цей строк перевищував 12 календарних місяців. Матеріалами справи, а саме банківськими виписками та реєстрами бухгалтерського обліку, підтверджується, що з дати укладання договору (24.12.2013) до 31.12.2015 станом на дату кожного балансу (31.12.2013, 31.12.2014, 31.12.2015) позикові кошти позивачем повертались позикодавцю і заборгованість позивача перед ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» дорівнювала нулю. Станом на дату балансу 31.12.2016 заборгованість позивача перед ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» становила 2144995,75 грн, а станом на дату балансу 31.12.2017 - 2814995,75 грн, яка залишалась непогашеною на кінець періоду, охопленого перевіркою. Під час розрахунку амортизації дисконту відповідач здійснив свій розрахунок без посилання на конкретний документ та/або розрахунок. Також у розрахунку суми дисконту вказано, що застосована облікова ставка рефінансування НБУ, але цей розрахунок не містить даних щодо кількісного показника ставки рефінансування. Наведене свідчить про необгрунтованість сум, нарахованих контролюючим органом в частині заниження податку на прибуток, яке пов`язане із дисконтуванням сум заборгованості. Є помилковими висновки відповідача про заниження фінансового результату до оподаткування за 1 квартал 2019 у сумі 31469946 грн та заниження податку на прибуток у сумі 5664590 грн.

Щодо встановленого контролюючим органом порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого встановлено заниження позивачем фінансового результату до оподаткування за 2018 рік у сумі 512500 грн та заниження податку на прибуток у сумі 92250 грн, суд установив, що між ТОВ фірма «Логос» та ТОВ «Рівер Таун Девелопмент» 28 квітня 2017 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав. Пунктом 2.1 цього договору визначено, що продавець (позивач) зобов`язується передати за актом приймання-передачі майнові права на об`єкти нерухомості покупцю (ТОВ «Рівер Таун Девелопмент»), а продавець зобов`язується прийняти та оплатити майнові права на умовах, визначених цим договором. Згідно з пунктом 1.6 договору «майнові права» - право покупця на отримання об`єкту після введення в експлуатацію об`єкта та реєстрації за покупцем права власності на таку нерухомість в компетентному органі державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Відповідно до підпункту 5.2.2 договору, покупець зобов`язується здійснювати оплати за передані йому майнові права за відповідними об`єктами нерухомості протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі майнових прав на об`єкт(и) нерухомості. Пунктом 6.2 договору встановлено, що акти приймання-передачі майнових прав на об`єкти нерухомості та акти приймання-передачі майнових прав на об`єкт є передумовою та правовою підставою для оформлення та реєстрації права власності на об`єкт за покупцем. Додатком до договору визначено, що плановий термін закінчення загально-будівельних робіт та передача об`єкта нерухомості для виконання внутрішніх оздоблювальних робіт встановлюється до 28 лютого 2019 року. 03 квітня 2018 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі майнових прав на суму 512 500 грн, в тому числі ПДВ. Суд першої інстанції вказував, що у силу п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), «витратами» є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); а «доходами» - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року за № 290 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153. Відповідно до п.5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Згідно з п.7 П(С)БО визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. Пунктом 5 П(С)БО 18 «Будівельні контракти» визначено, що кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом з фіксованою ціною може бути достовірно оцінений за наявності одночасно таких умов: можливості достовірного визначення суми загального доходу від виконання будівельного контракту; імовірного отримання підрядником економічних вигод від виконання будівельного контракту; можливості достовірного визначення суми витрат, необхідних для завершення будівельного контракту, і ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом на дату балансу; можливості достовірного визначення та оцінки витрат, пов`язаних з виконанням будівельного контракту для порівняння фактичних витрат за цим будівельним контрактом, з попередньою оцінкою таких витрат. Дохід за будівельним контрактом визнається виключно за умови можливості достовірного визначення суми понесених витрат на будівництво та суми витрат, які будуть понесені у майбутньому. Матеріалами справи підтверджується, що станом на дату підписання акту приймання-передачі майнових прав на загальну суму 512500,00 грн (03 квітня 2018 року) будівельні роботи ще не були завершені, про що свідчать акт готовності об`єкта до експлуатації від 14.03.2019 та сертифікат серія ІУ №163190810133, виданий 22.03.2019, яким ДАБІ України засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта готовність до експлуатації «Нове будівництво спортивного комплексу на вул. Набережна Перемоги в районі будинку №9-Б у Соборному (колишньому Жовтневому) районі м. Дніпропетровська (Перша черга будівництва)». І пусковий комплекс першої черги будівництва. Нове будівництво». Суд першої інстанції вказував, що акт перевірки не містить даних про можливість достовірного визначення суми понесених витрат на будівництво та суми витрат, які будуть понесені у майбутньому станом на дату підписання акту приймання-передачі майнових прав на загальну суму 512500,00 грн.

Суд першої інстанції взяв до уваги висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №3087/3088-20 за матеріалами адміністративної справи №160/2003/20 від 25.06.2021. Так, розглядаючи питання щодо заниження позивачем доходу по взаємовідносинам із ТОВ «Рівер Таун Девелопмент», у дослідницькій частині висновку зазначено: «Таким чином не могли бути достовірно визначені витрати пов`язані з цією операцією, що унеможливлює визначення доходу відповідно до п.8 П(С)БО 15 «Дохід».»., в результаті чого експерт дійшов висновку що за результатами дослідження документально не підтверджується висновок акту перевірки про заниження фінансового результату до оподаткування за 2018 рік у сумі 512500,00 грн та заниження податку на прибуток у сумі 92250,00 грн. Суд погодився з доводами позивача про помилковість висновків відповідача про заниження фінансового результату до оподаткування за 2018 рік у сумі 512500,00 грн та заниження податку на прибуток у сумі 92250,00 грн.

Також суд першої інстанції установив, що між позивачем та ТОВ «Дрінк Дістрібушен Сістем» 04.12.2017 укладено Договір №04/12/17, відповідно до умов якого (пункт 1.1) позивач (замовник) доручає, а виконавець зобов`язається провести маркетингові дослідження, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити результати проведеного дослідження на умовах, визначених даним договором. 01.03.2018 між тими ж сторонами укладено договір №2687, відповідно до пункту 1.1 якого позивач (замовник) доручає, а виконавець зобов`язається провести маркетингові дослідження, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити результати проведеного дослідження на умовах, визначених даним договором. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Документи на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем» відображають зміст господарських операцій, їх вартісні та кількісні показники. Що стосується інформаційно-консультаційних послуг, отриманих позивачем від ТОВ «Дрінк Дністрібушн Сістем», матеріалами справи встановлено, що 30.06.2017 між позивачем та ТОВ «Дрінк Дістрібушн Систем» (Виконавець) укладено Договір №300617-УСО про інформаційно-консультаційне обслуговування. Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати інформаційно-консультаційне обслуговування замовника з наступних питань (але не виключно): вплив змін податкового та іншого законодавства на діяльність підприємства; аналіз наявних законопроектів та їх вплив на найближчу діяльність підприємства; інші податкові, облікові та юридичні питання, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства. За фактом надання послуг між сторонами за цими договорами оформлені наступні акти приймання-передачі наданих інформаційно-консультаційних послуг. Первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем», відображають зміст господарських операцій, їх вартісні та кількісні показники. Щодо встановленого відповідачем заниження фінансового результату до оподаткування в розмірі 750000,00 грн та податку на прибуток в розмірі 135000,00 грн у зв`язку із придбанням основного засобу (вагончику) у ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем», судом установлено, що 27 лютого 2018 між позивачем та ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем» укладено договір поставки №2702-1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність позивача устаткування - металевий склад-вагончик для зберігання, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити поставлений товар. Є неправомірним визначення відповідачем заниження позивачем фінансового результату до оподаткування на 750000,00 грн за 2018 рік у зв`язку із придбанням устаткування у ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем».

Також судом першої інстанції при ухваленні рішення враховано, що 07 липня 2016 року між позивачем та ТОВ «Роял Принт» укладено договір №07/07/2016 на виготовлення та постачання поліграфічної продукції, відповідно до якого виконавець зобов`язується передавати замовнику у власність поліграфічну продукцію, кінцевий перелік якої, асортимент, кількість ціна за одиницю визначаються сторонами у специфікаціях. На виконання договору ТОВ «Роял Принт» виготовило та поставило позивачеві поліграфічну рекламну продукцію (листівки, ярлики, банери, конверти, плакати, відривні блоки, наліпки, візитки, флаєри, коробки тощо) на загальну суму 187379,00 грн, в т.ч. ПДВ - 31218,00 грн. Поставка поліграфічної рекламної продукції підтверджується видатковими накладними, сам факт поставки не заперечується сторонами. До складу податкового кредиту відповідних податкових періодів позивачем включено 30199,00 грн. 11.07.2016 між позивачем та ТОВ «Копір-Центр Україна» укладено договір №19 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника (позивача) надавати за плату наступні послуги: виготовлення поліграфічної продукції, а замовник зобов`язується оплачувати послуги у відповідності до замовлень (специфікацій) замовника. На виконання договору ТОВ «Копір-Центр Україна» виготовило та поставило позивачу поліграфічну продукцію (квитки, плакати, листівки, дипломи, наклейки, візитки, меню, картки, запрошення та ін.) на загальну суму 729825,00 грн., в т.ч. ПДВ - 121638,00 грн. Поставка поліграфічної рекламної продукції підтверджується видатковими накладними та додатками до видаткових накладних, в яких міститься розшифровка поставленої поліграфічної продукції за асортиментом та кількістю, сам факт поставки не заперечується сторонами. До складу податкового кредиту відповідних податкових періодів позивачем включено 115661,00 грн. Суд першої інстанції вказував, що отримання брошур, буклетів, каталогів не несе жодної економічної вигоди їх одержувачу в майбутньому і, як наслідок, такі носії інформації не можуть вважатися активами. Замовлення, виготовлення та подальша роздача носіїв інформації не може вважатися операціями з придбання та продажу товарів, оскільки вони не підпадають під визначення активів.

Щодо податкового повідомлення-рішення №000270501 від 02.10.2019, яким встановлено порушення п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.123.1 ст.123 ПК України у зв`язку з чим згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 29702866,98 грн, з яких за податковими зобов`язаннями на 19801911,32 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 9900955,66 грн, суд першої інстанції прийшов до наступного висновку. Позивачем за 2018, 2019 роки було подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок т/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Позивачем задекларовано орендну плату за наступні земельні ділянки: загальною площею - 6,5558 га по фактичному розміщенню першої черги водноспортивного клубу, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.9-Б . Землю взято в оренду у Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 30.11.2011 №128/17 та згідно договору оренди землі від 02.02.2012 №б/н. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови. Кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:03:305:0090. Договір укладено на 49 років; загальною площею - 3,8767 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.9-Б . Землю взято в оренду у Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 01.03.2006 №309/34 та згідно договору оренди землі від 31.03.2006р. №б/н (державна реєстрація договору від 07.06.2006 №04[телефон приховано]), загальною площею - 3,5428 га, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги буд.9-Б . Землю взято в оренду у Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 01.03.2006 №309/34 та згідно договору оренди землі від 31.03.2006 №б/н (державна реєстрація договору від 07.06.2006 №04[телефон приховано]). Цільове призначення земельної ділянки: інша комерційна діяльність. Кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:03:305:0100. Договір укладено на 5 років. При розрахунку платежу з орендної плати за землю на 2018, 2019 роки позивачем був використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даними, отриманими у 2016 році з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.04.2016 №03-07/110416/2, №03-07/110416/3, №03-07/110416/1 з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (1,06) та застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф « 0,5». За висновками контролюючого органу на порушення п.286.2 ст.286, п.289.1.1 ст.289 ПК України позивач неправильно здійснив розрахунок орендної плати в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності), в результаті чого встановлено заниження орендної плати всього у сумі 19958590, 47 грн., у т.ч. за 2018 рік в сумі - 15841529,06 грн., за 1 кв. 2019 року в сумі - 4117061,41 грн. За встановленими у справі обставинами, у витягах 2016 року містяться відомості щодо коефіцієнтів функціонального використання земельних ділянок - Кф « 0,5». При розрахунку платежу з орендної плати за землю на 2018, 2019 роки позивачем був використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даними отриманих у 2016 році витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.04.2016 №03-07/110416/2, №03-07/110416/3, №03-07/110416/1 з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (1,06) та застосуванням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф « 0,5». Позивач, застосовуючи нормативно-грошову оцінку виходив з того, що діючою з 01.01.2016 і до 01.01.2021 була нормативна грошова оцінка земель м. Дніпра, розроблена Державним підприємством науково-дослідного Інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.Б. Білоконя та затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради №4/65 від 15.07.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» (із змінами від 27 квітня 2016 року за рішенням міськради № 5/7), а відтак у платника плати за землю був відсутній обов`язок отримувати новий витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель при декларуванні відповідних зобов`язань за 2018-2019 роки. 15 лютого 2011 набрав чинності Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель. Суд першої інстанції вказав, що відповідно, з цього часу при веденні Державного земельного кадастру та державного реєстру земель, а також при функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру обов`язковою до використання була саме ця Класифікація. З 1 січня 2017 процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25 листопада 2016 № 489. Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КВЦПЗ 2010 року. Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. 17 липня 2018 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 №162, яким внесено зміни до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, а саме: цифри « 2,0» замінено цифрами « 3,0». З 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0». Суд першої інстанції вказував, що визначені Порядком №489 коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), підлягали врахуванню і застосуванню позивачем при здійсненні розрахунку річної суми платежу за користування земельною ділянкою з 01 січня 2017 року. Не отримання позивачем нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на час подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018, 2019 роки не може нівелювати вимоги Порядку №489 в частині застосування відповідного коефіцієнту. Натомість, позивач помилково вважав, що у нього відсутній обов`язок отримувати новий витяг з нормативної грошової оцінки земель при декларуванні відповідних зобов`язань за 2018-2019 роки та, відповідно, застосовувати коефіцієнт функціонального використання (Кф), визначений Порядком №489. Відповідач, у свою чергу, доводив, що згідно з витягами від 24.09.2018 №17094/04-36-12-26, від 30.05.2019 №1977/04-36-52-43 у 2018 році та 1 кв. 2019 року, а також на момент проведення перевірки у Державному земельному кадастрі для земельних ділянок код за КЦВПЗ 2010 року щодо спірних земельних ділянок визначено - 03.10 «Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» - 2,5. Контролюючим органом здійснено розрахунок орендної плати з юридичних осіб на підставі витягів від 24.09.2018 №17094/04-36-12-26, від 30.05.2019 №1977/04-36-52-43 із застосуванням коефіцієнта функціонального використання (Кф) 2,5 за увесь 2018 рік, тоді як відомості до Державного земельного кадастру про види цільового призначення земельних ділянок за КЦВПЗ 2010 було внесено у червні 2018 року. Суд вказував, що у відповідача були відсутні підстави для застосування коефіцієнту на рівні 2,5 при здійснені контролюючим органом розрахунку грошового зобов`язання з орендної плати за весь 2018 рік, з огляду на відсутність до червня 2018 року у Державному земельному кадастрі актуальної інформації щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельних ділянок, однак це питання залишилося недослідженим судами першої та апеляційної інстанцій внаслідок помилкового висновку про незастосовність у спірних правовідносинах Порядку №489. В поясненнях представника відповідача від 02.11.2023, поданих до суду 06.11.2023, відповідачем здійснено розрахунок орендної плати з урахуванням КФ « 2» за період січень-травень 2018 року та КФ « 2,5» за період червень-грудень 2018 року. Судом встановлено, що сума несплаченої орендної плати за 2018 рік складає 14191339,35 грн, а сума штрафних санкцій (50% від суми нарахованого податкового зобов`язання) має складати 7095669,67 грн. Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2019 №00270501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, підлягають частковому задоволенню в розмірі 2475284,57 грн, в т.ч. основного платежу - 1650189,71 грн та штрафної санкції - 825094,56 грн.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ Фірма «ЛОГОС» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 12.06.1998, про що внесено запис №1224120[телефон приховано] від 21.04.2005.

Встановлдено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на підставі направлень від 24.06.2019 №4380, №4381, №4382, №4383, №4378, №4379 та на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.06.2019 року №3354-п проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Фірма «Логос» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 31.03.2019 відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки. За наслідками перевірки складено акт №44693 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ фірма «ЛОГОС» податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.10.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 31.03.2019 від 12.08.2019». Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ фірмою «Логос»: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, занижено податок на прибуток у загальній сумі 6951461 грн.; п.198.1 п.198.3 п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету загальною сумою ПДВ 1595639 грн.; п.120.1 ст.120 ПК України граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягає застосуванню штрафних санкцій у розмірі 4881,42 грн; п.286.2 ст. 286, п.289.1 ст. 289 ПК України, що призвело до заниження орендної плати всього у сумі 19958590,47 грн.; п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України в частині несвоєчасної сплати до бюджету податку на доходи нерезидента Elistico Finance&Investments LTD (Республіка Кіпр) у сумі 3509,65 грн. (екв.дол.США) та згідно п.126.1 ст.126 нараховується штраф у сумі 350,97 грн.; п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176, п.161підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в результаті чого занижено військовий збір у сумі 103,86 грн.; встановлено порушення п.п. «б» п.176.2 ст.176 та ПК України та вимог розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку №4 від 13.01.2015р. за подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою 1ДФ з недостовірними відомостями за 4 кв. 2016 р.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем були подані заперечення. Листом від 27.09.2019 року №8497/10/04-36-05-01 «Про результати розгляду заперечень» ГУ ДПС у Дніпропетровській області розглянуло заперечення та повідомило, що за результатом їх розгляду заперечень №161 від 18.09.2019 (вх.№6917/10 від 18.09.2019) з урахуванням порушень зазначених у п.3 та 5 відповіді на заперечення, висновки акта документальної планової виїзної перевірки від 12.08.2019 №44693/04-36-14-01/23363633 викладені в такій редакції, а саме: порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, занижено податок на прибуток у загальній суму 7061641 грн., у т.ч. 2017 рік у сумі 517659 грн., 2018 рік у сумі 879392 грн., 1кв. 2019 року у сумі 5664590 грн.; порушення п.198.1 п.198.3 п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниженню позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету загальною сумою ПДВ 1439257 грн., у т.ч. жовтень 2016 року у сумі 1736 грн., листопад 2016 року у сумі 6269грн., грудень 2016 року у сумі 4925 грн., січень 2017 року у сумі 3618 грн., лютий 2017 року у сумі 4725 грн., березень 2017 року у сумі 5022 грн., квітень 2017 року у суму 4664 грн., травень 2017 року у сумі 6654 грн., червень 2017 року у сумі 4562 грн., липень 2017 року у сумі 406223 грн., серпень 2017 року у сумі 403129 грн., вересень 2017 року у сумі 7100 грн., лютий 2018 року у сумі 17015 грн., березень 2018 року у сумі 4738 грн., квітень 2018 року у сумі 101289 грн., травень 2018 року у сумі 407673 грн., червень 2018 року у сумі 6247 грн., липень 2018 року у сумі 5963 грн., серпень 2018 року у сумі 9186 грн., вересень 2018 року у сумі 8701 грн., жовтень 2018 року у сумі 3466 грн., листопад 2018 року у сумі 4867 грн., січень 2019 року у сумі 5686 грн., лютий 2019 року у сумі 2957 грн., березень 2019 року у сумі 2742 грн.; порушення п.120-1.1 ст.120 ПК України граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягає застосуванню штрафних санкцій у розмірі 4881,42 грн; порушення п.286.2 статті 286, п.289.1 статті 289 ПК України, що призвело до заниження орендної плати всього у сумі 19958590,47 грн., у т.ч. за 2018 рік в сумі 15841529,06 грн., за 1 кв. 2019 рік в сумі - 4117061,41 грн.; порушення п.120-1.2 ст.120 ПК України граничного терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що підлягає застосуванню штрафної санкції у розмірі 63273,50 грн.; порушення п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України в частині несвоєчасної сплати до бюджету податку на доходи нерезидента Elistico Finance&Investments LTD (Республіка Кіпр) у сумі 3509,65 грн. (екв.дол.США) та згідно п.126.1 ст.126 нараховується штраф у сумі 350,97 грн.; порушення п.164.1, абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1, п.п.168.1.4 п.168.1, п.168.3 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 1519,84 грн.; порушення п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176, п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в результаті чого занижено військовий збір у сумі 103,86 грн.; порушення п.п. «б» п.176.2 ст.176 та ПК України та вимог розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку №4 від 13.01.2015р. за подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою 1ДФ з недостовірними відомостями за 4 кв. 2016р.

02.10.2029 року на підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складені податкові повідомлення-рішення: №000268501, яким застосовано штраф у розмірі 50% суми - 63273,50 грн за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); №000275501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1799071,25 грн, з яких за податковими зобов`язаннями на 1439257,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 359814,25 грн; №000270501 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 29702866,98 грн, з яких за податковими зобов`язаннями на 19801911,32 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 9900955,66 грн; №000288501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 10592461,50 грн, з яких за податковими зобов`язаннями на 7061641 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3530820,50 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України. 11.01.2020 року ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги, згідно з яким податкові повідомлення-рішення від 02.10.2019 року №000268501, №000275501, №000270501, №000288501 залишено без змін, скаргу залишено без задоволення.

Отже, згідно з розділом «ІІІ. Описова частина» акту перевірки від 12.08.2019 №44693/04-36-14-01/23363633, а саме підрозділу « 3.1 Результати перевірки дотримання податкового законодавства 3.1.1 Податок на прибуток», контролюючим органом встановлені такі порушення: 1. «Дисконтування» кредиторської заборгованості. На порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України встановлено заниження показника у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» занижено фінансовий результат до оподаткування за 1 кв.2019 року у сумі 31469946 грн та занижено податок на прибуток у сумі 5664590 грн. На порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України встановлено заниження показника у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» занижено фінансовий результат до оподаткування за 2018 рік у сумі 512500 грн та занижено податок на прибуток у сумі 92250 грн.

Відповідно до пп. 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Встановлено, що 05.12.2011 року між ТОВ Фірма «Логос» та Elistico Finance@Investments Ltd dsl, що заснована та зареєстрована відповідно до законодавства Республіки Кіпр, укладено Угоду про позику №2-122011, згідно з пунктом 1 якої позикодавець передає у власність позичальника строком до 31 грудня 2012 року суму 550000 доларів США для поповнення обігового капіталу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів і сплатити відсотки з суми позики в розмірі та на умовах, визначених цією угодою про позику. Згідно розділу 2 угоди про позику, позикодавець зобов`язується після отримання Реєстраційного свідоцтва про реєстрацію цієї угоди про позику в порядку, що передбачений Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженим Постановою Правління НБУ від 17 червня 2004 №270, перерахувати на поточний рахунок позичальника 550000 доларів США. Частиною 2 розділу 3 угоди визначено, що відсотки на суму позики складають 9,8% річних. Відсотки нараховуються щомісяця з розрахунку фактично отриманої суми позики згідно Додатку 1, починаючи з дати отримання позичальником чергового траншу. Сплата відсотків за користування позикою здійснюється щомісяця в останній робочий день місяця за фактичну кількість днів користування сумою позики.

Додатком 1 до угоди про позику встановлено, що позика надається, починаючи з 11.01.2012 року.

Додатковими угодами №№1-17 до Угоди про позику неодноразово змінювались умови Угоди, в тому числі сума позики, строки повернення (продовжувались нас строк від півроку до року), відсоток за користування позиковими коштами, графік надання позикових коштів (Додаток 1 до Угоди про позику), платіжні реквізити сторін.

Встановлено, що між ТОВ Фірма «Логос» та ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» 24.12.2013 року укладено договір позики №2-888, відповідно до умов якого позикодавець передає позивачеві у власність грошові кошти для ведення господарської діяльності в розмірі 11200000,00 гривень із сплатою процентів, визначених даним договором, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю грошові кошти у зазначені строк та розмірі в виплатою процентів. Пунктом 1.2 договору визначено термін повернення позики - 24.12.2018, який був продовжений до 31.12.2021 додатковою угодою №7 від 22.12.2018. Відповідно до пункту 1.3 договору, позика за даним договором може надаватися частками за згодою позичальника. Пунктом 1.4 договору встановлено, що за користування позикою позичальник зобов`язується сплачувати позикодавцю проценти у розмірі 18 відсотків річних від фактично отриманої суми позики. Процентна ставка за користування позиковими коштами змінювалась сторонами договору додатковими угодами №2 від 28.11.2014, №3 від 29.12.2014.

Банківськими виписками та реєстрами бухгалтерського обліку, підтверджується, що з дати укладання договору (24.12.2013) до 31.12.2015 станом на дату кожного балансу (31.12.2013, 31.12.2014, 31.12.2015) позикові кошти ТОВ Фірма «Логос» повертались позикодавцю і заборгованість позивача перед ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» дорівнювала нулю. Станом на дату балансу 31.12.2016 заборгованість позивача перед ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» становила 2144995,75 грн, а станом на дату балансу 31.12.2017 - 2814995,75 грн, яка залишалась непогашеною на кінець періоду, охопленого перевіркою.

Отже, контролючий орган вважає, що станом на 31.03.2019 року по рахунку 60 «Короткострокові зобов`язання» рахується кредиторська заборгованість перед Elistico Finance@Investments Ltd dsl у сумі 37962789 грн, та перед ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» - у сумі 2814996 грн. Відповідачем в акті перевірки ці заборгованості визначені як довгострокові зобов`язання, які підлягають дисконтуванню за формулою:

PV = FV / (1 + i) n, де:

FV- майбутня вартість; PV - теперішня вартість; і - ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ); n - строк (число періодів).

Натомість позивач вказує, що кредиторська заборгованість не підлягає дисконтуванню.

Згідно п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, «витратами» є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); а «доходами» - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290.

Відповідно до пунктів 5, 7 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

Пунктом 15 П(С)БО 15 передбачено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

За змістом п.20 і 21 цього Положення (стандарту) бухгалтерського обліку дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо: імовірне надходження економічних вигод, пов`язаних з такою операцією; дохід може бути достовірно оцінений.

Дискотування не визначається як дохід.

Контролюючий орган кваліфікував наявну у позивача суму кредиторської заборгованості по договорах позик з Elistico Finance@ Investment Ltd dsl та ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс» як «довгострокові зобов`язання» та здійснив дисконтування такої заборгованості, шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) із застосуванням П(С)БО 11 «Зобов`язання», 13 «Фінансові інструменти» та 12 «Фінансові інвестиції».

Як вже було вказано, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п. 14 П(С)БО 28 ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов`язання; доходи майбутніх періодів. Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

В розумінні цього П(С)БО 11, зокрема: довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями, а поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Пунктами 11 і 12 П(С)БО 11 визначено, що поточні зобов`язання включають: короткострокові кредити банків; поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані; поточні забезпечення; інші поточні зобов`язання.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що під час розрахунку амортизації дисконту відповідач здійснив свій розрахунок без посилання на конкретний документ та/або розрахунок. Також у розрахунку суми дисконту вказано, що застосована облікова ставка рефінансування НБУ, але цей розрахунок не містить даних щодо кількісного показника ставки рефінансування.

Також встановлено, що між ТОВ Фірма «Логос» та ТОВ «Рівер Таун Девелопмент» 28 квітня 2017 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав. Пунктом 2.1 цього договору визначено, що продавець (позивач) зобов`язується передати за актом приймання-передачі майнові права на об`єкти нерухомості покупцю (ТОВ «Рівер Таун Девелопмент»), а продавець зобов`язується прийняти та оплатити майнові права на умовах, визначених цим договором. Згідно з пунктом 1.6 договору «майнові права» - право покупця на отримання об`єкту після введення в експлуатацію об`єкта та реєстрації за покупцем права власності на таку нерухомість в компетентному органі державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Відповідно до підпункту 5.2.2 договору, покупець зобов`язується здійснювати оплати за передані йому майнові права за відповідними об`єктами нерухомості протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі майнових прав на об`єкт(и) нерухомості. Пунктом 6.2 договору встановлено, що акти приймання-передачі майнових прав на об`єкти нерухомості та акти приймання-передачі майнових прав на об`єкт є передумовою та правовою підставою для оформлення та реєстрації права власності на об`єкт за покупцем.

Додатком до договору визначено, що плановий термін закінчення загально-будівельних робіт та передача об`єкта нерухомості для виконання внутрішніх оздоблювальних робіт встановлюється до 28 лютого 2019 року.

03 квітня 2018 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі майнових прав на суму 512 500 грн, в тому числі ПДВ.

Контролюючий орган зазначає, що позивачем допущено заниження показника у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку», в результаті чого занижений фінансовий результат до оподаткування за 2018 рік у сумі 512500,00 грн та занижено податок на прибуток у сумі 92250,00 грн у зв`язку із підписанням акту приймання-передачі майнових прав від 03.04.2018 року.

Позивач зазначає, що враховуючи, що на дату підписання зазначеного акту приймання-передачі майнових прав об`єкт будівництва ще не був добудований, позивач, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, не міг достовірно визначити витрати, пов`язані з будівництвом. Відтак, до введення об`єкту будівництва в експлуатацію позивач в бухгалтерському обліку не відображав ні витрати, пов`язані з будівництвом, ні доходи.

Відповідно до пунктів, 5, 7 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Судом першої інстанції вірно вказано, що однією з обов`язкових умов визнання доходу є те, що витрати, пов`язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені. Дохід за будівельним контрактом визнається виключно за умови можливості достовірного визначення суми понесених витрат на будівництво та суми витрат, які будуть понесені у майбутньому.

Станом на дату підписання акту приймання-передачі майнових прав на загальну суму 512500,00 грн. (03 квітня 2018 року) будівельні роботи ще не були завершені, про що свідчать акт готовності об`єкта до експлуатації від 14.03.2019 та сертифікат серія ІУ №163190810133, виданий 22.03.2019, яким ДАБІ України засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта готовність до експлуатації «Нове будівництво спортивного комплексу на вул. Набережна Перемоги в районі будинку №9-Б у Соборному (колишньому Жовтневому) районі м. Дніпропетровська (Перша черга будівництва)». І пусковий комплекс першої черги будівництва. Нове будівництво».

У справі проведено судово-економічну експертизу.

Згідно наданого висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №3087/3088-20, розглядаючи питання щодо заниження позивачем доходу по взаємовідносинам із ТОВ «Рівер Таун Девелопмент», у дослідницькій частині висновку зазначено: «Таким чином не могли бути достовірно визначені витрати пов`язані з цією операцією, що унеможливлює визначення доходу відповідно до п.8 П(С)БО 15 «Дохід».»., в результаті чого експерт дійшов висновку що за результатами дослідження документально не підтверджується висновок акту перевірки про заниження фінансового результату до оподаткування за 2018 рік у сумі 512500,00 грн та заниження податку на прибуток у сумі 92250,00 грн.

Варто вказати, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення експертизи.

Згідно частин 1-8 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Висновок експерта у разі його складання відповідно до ст. 101 КАС України має силу доказу.

Також у зв`язку із придбанням у ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем» маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг, відповідач вказує, що встановлено безпідставне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі ПДВ 275403 грн та 1024376 грн відповідно.

Між ТОВ Фірма «Логос» та ТОВ «Дрінк Дістрібушен Сістем» 04.12.2017 року укладено договір №04/12/17, відповідно до умов якого позивач (замовник) доручає, а виконавець зобов`язається провести маркетингові дослідження, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити результати проведеного дослідження на умовах, визначених даним договором. Згідно з пунктом 1.2 цього договору, метою дослідження є «Дослідження поточного стану ринку алкогольної продукції в мережах на Україні, а саме коньяку та тихих вин. Пунктом 2.3 договору визначено, що виконавець передає замовнику повний Аналітичний звіт російською мовою у письмовій формі та в електронній формі у форматі PowerPoint не пізніше, ніж 31.05.2018 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.03.2018 між Фірма «Логос» та ТОВ «Дрінк Дістрібушен Сістем» укладено договір №2687, відповідно до пункту 1.1 якого позивач (замовник) доручає, а виконавець зобов`язається провести маркетингові дослідження, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити результати проведеного дослідження на умовах, визначених даним договором. Відповідно до пункту 1.2 цього договору метою дослідження є дослідження факторів, які впливають на придбання тихих вин. Завданням цього дослідження є: 1) Визначення спонукань до покупки та споживання тихих вин серед цільової групи. 2) Визначення факторів, які впливають на покупку вина. 3) Аналіз впливу бренду на вибір тихих вин. 4) Сприйняття продукту в залежності від якості, присутності в мережі, візуального сприйняття. 5) Аналіз причин на придбання алкогольної продукції певних торгових марок. Згідно з пунктом 2.2 цього договору, з метою надання маркетингових послуг виконавець здійснює такі дії: вивчає технічні характеристики аналогічних товарів, пропонованих на ринку іншими виробниками (розповсюджувачами); визначає і систематизує дані про споживчий попит на товари на продовольчому ринку України, якісну і кількісну оцінку цього ринку, кількісну оцінку товарів замовника, присутніх на ринку відповідного регіону, оцінку ринкової частки продукції замовника на досліджуваній території, кількісну та якісну оцінку конкурентного середовища (асортиментна і цінова політика конкурентів, ринкова частка їхньої продукції, маркетингові заходи конкурентів, кількісну оцінку товарів конкурентів, присутніх на ринку відповідного регіону); проводить опитування покупців аналогічних товарів в місцях реалізації товарів; проводить опитування потенційних покупців товарів, включаючи оптових покупців. Пунктом 2.3 договору визначено, що виконавець передає замовнику повний Аналітичний звіт російською мовою у письмовій формі та в електронній формі у форматі PowerPoint не пізніше, ніж 30.04.2018 року.

На виконання договору надано аналітичні звіти виконавця.

Матеріалами справи встановлено, що 30.06.2017 року між ТОВ Фірма «Логос» (замовник) та ТОВ «Дрінк Дістрібушн Систем» (виконавець) укладено договір №300617-УСО про інформаційно-консультаційне обслуговування. Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати інформаційно-консультаційне обслуговування замовника з наступних питань (але не виключно): вплив змін податкового та іншого законодавства на діяльність підприємства; аналіз наявних законопроектів та їх вплив на найближчу діяльність підприємства; інші податкові, облікові та юридичні питання, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства. Пунктом 1.2 договору встановлено, що консультування здійснюється виконавцем в усній або письмовій формі (за згодою сторін). Згідно з пунктом 1.3 договору, за наслідками кожного окремого виконаного обсягу замовлення, але не пізніше останнього дня місяця, сторонами складається акт щодо виконання послуг та відсутності претензій стосовно якості наданих виконавцем послуг Пунктом 2.3.1 договору визначено, що виконавець має право самостійно визначати форми й методи надання послуг на підставі чинного законодавства.

17.11.2017 року між ТОВ Фірма «Логос» (замовник) та ТОВ «Дрінк Дістрібушн Систем» (виконавець) укладено договір №171117-УСО про інформаційно-консультаційне обслуговування. Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати інформаційно-консультаційне обслуговування замовника з наступних питань (але не виключно): влив змін податкового та іншого законодавства на діяльність підприємства; аналіз наявних законопроектів та їх вплив на найближчу діяльність підприємства; інші податкові, облікові та юридичні питання, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства. Пунктом 1.2 договору встановлено, що консультування здійснюється виконавцем в усній або письмовій формі (за згодою сторін). Згідно з пунктом 1.3 договору, за наслідками кожного окремого виконаного обсягу замовлення, але не пізніше останнього дня місяця, сторонами складається акт щодо виконання послуг та відсутності претензій стосовно якості наданих виконавцем послуг Пунктом 2.3.1 договору визначено, що виконавець має право самостійно визначати форми й методи надання послуг на підставі чинного законодавства.

За фактом надання послуг між сторонами за оговорами оформлені акти приймання-передачі наданих інформаційно-консультаційних послуг: №ОУ-000273 від 31.07.2017 року на суму 1400000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 233333,33 грн.; №ОУ-000430 від 31.08.2017 року на суму 1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 166666,67 грн.; №АУ-000718 від 31.10.2017 року на суму 1500000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250000,00 грн.; №ОУ-000838 від 30.11.2017 року на суму 900000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 150000,00 грн.; №РН-0000219 від 31.05.2018 року на суму 1346258,00 грн., в т.ч. ПДВ - 224 376,00 грн.

27.02.2018 року між позивачем та ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем» укладено договір поставки №2702-1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність позивача устаткування - металевий склад-вагончик для зберігання, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити поставлений товар. Пунктом 3.1 договору визначена вартість устаткування, що поставляється, в розмірі 900000,00 грн, в тому числі ПДВ - 150000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0003468 від 30.04.2018 обумовлене договором устаткування було поставлено, що не заперечується сторонами по справі.

Позивач посилається на самостійне виправлення помилок в бухгалтерському обліку підприємства при наданні документів для перевірки, а також на те, що зазначена сума не була включена до валових витрат підприємства у звітному податковому періоді, тому коригування бухгалтерських проводок не вплинуло на фінансовий результат підприємства та на об`єкт оподаткування.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання товарів для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контрагент позивача на момент виконання договору був зареєстрований як платники податку на додану вартість, мав право виписувати податкові накладні. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори позивача з контрагентами визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Звісно наявність у замовника оформлених документів, необхідних для формування податкових показників, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту та складу витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Проте не слід казати про нереальність операцій у разі відсутності одного з первинних документів або наявність помилок у їх оформленні. Наявність недоліків у оформленні первинних документів не випливає на суть виконаних господарських операцій. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, зміна його активів. Головною ознакою комерційної корисності від придбаних товарів та отриманих послуг є їх використання у своїй власній діяльності та у кінцевому результаті отримання прибутку.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з контрагентом, прослідковується мета замовлення та отримання маркетингових послуг, їх використання у власній господарській діяльності.

Варто вказати, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 вказувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Переконання контролюючого органу про те, що контрагенти постачальника позивача не мали достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення господарських операцій.

Наведені документи на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем» відображають зміст господарських операцій, їх вартісні та кількісні показники. Відсутні докази нереальності господарських взаємовідносин ТОВ Фірма «Логос» з ТОВ «Дрінк Дістрібушен Сістем».

Правомірне включення позивачем до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ відповідних податкових періодів витрат, пов`язаних із придбанням маркетингових послуг від ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем».

Відповідачем не надано доказів включення позивачем витрат з придбання устаткування у ТОВ «Дрінк Дістрібушн Сістем» в розмірі 750000,00 грн до відповідних показників фінансової та податкової звітності позивача за 2018 рік, та не спростовані доводи позивача про те, що виявлена помилка в бухгалтерських проводках не вплинула на фінансовий результат позивача, оскільки у складі витрат для визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток сума 750000,00 (без ПДВ) не враховувалась.

Також згідно матеріалів справи, 07.07.2016 року між ТОВ Фірма «Логос» та ТОВ «Роял Принт» укладено договір №07/07/2016 на виготовлення та постачання поліграфічної продукції, відповідно до якого виконавець зобов`язується передавати замовнику у власність поліграфічну продукцію, кінцевий перелік якої, асортимент, кількість ціна за одиницю визначаються сторонами у специфікаціях.

На виконання договору ТОВ «Роял Принт» виготовило та поставило позивачеві поліграфічну рекламну продукцію (листівки, ярлики, банери, конверти, плакати, відривні блоки, наліпки, візитки, флаєри, коробки тощо) на загальну суму 187379,00 грн, в т.ч. ПДВ - 31218,00 грн.

Поставка поліграфічної рекламної продукції підтверджується видатковими накладними, сам факт поставки не заперечується сторонами.

До складу податкового кредиту відповідних податкових періодів позивачем включено 30199,00 грн.

Також 11.07.2016 року між ТОВ Фірма «Логос» та ТОВ «Копір-Центр Україна» укладено договір №19 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника (позивача) надавати за плату наступні послуги: виготовлення поліграфічної продукції, а замовник зобов`язується оплачувати послуги у відповідності до замовлень (специфікацій) замовника.

На виконання договору ТОВ «Копір-Центр Україна» виготовило та поставило позивачу поліграфічну продукцію (квитки, плакати, листівки, дипломи, наклейки, візитки, меню, картки, запрошення та ін.) на загальну суму 729825,00 грн., в т.ч. ПДВ - 121638,00 грн.

Поставка поліграфічної рекламної продукції підтверджується видатковими накладними та додатками до видаткових накладних, в яких міститься розшифровка поставленої поліграфічної продукції за асортиментом та кількістю, сам факт поставки не заперечується сторонами.

Відповідач вважає, що придбана рекламна повинна бути оприбуткована відповідно до бухгалтерського обліку на рах.20 «Виробничі запаси», яка в подальшому формує собівартість реалізованої продукції, що передбачено п.11 П(С)БО 16 «Витрати». Однак цього позивачем не було здійснено, у зв`язку з чим відповідач вважає, що придбана поліграфічна продукція в подальшому використана позивача в неоподатковуваних операціях, у зв`язку із чим позивач мав збільшити податкові зобов`язання у відповідних податкових періодах на суму 145860,00 грн.

Позивач вказує та надає докази, що поліграфічна продукція була використана в рекламних цілях, що ним правильно визначено порядок бухгалтерського обліку при придбанні та використанні поліграфічної продукції, що не було використання поліграфічної в неоподатковуваних операціях, тому позивач не мав збільшувати податкові зобов`язання на суму 145860,00 грн та не повинен був реєструвати податкові накладні.

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 9 «Запаси», запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Придбана поліграфічна рекламна продукція не може вважатися виробничими запасами. Поліграфічна продукція як джерело рекламної інформації не може бути кваліфікована як «нематеріальний актив», а операція з її придбання має відображатися в витратах періоду, в якому придбана.

Позивачем правильно обліковувалось та відображалось в бухгалтерському обліку існування у активі поліграфічної продукції, правильно показано операції з придбання поліграфічної рекламної продукції.

Згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Розглядаючи це питання у висновку судово-економічної експертизи вказано ,що за результатами дослідження не підтверджується висновок акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги щодо порушення п.198.5 ст.198 ПК України та заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 145860,00 грн. Придбана поліграфічна продукція, яка по суті є носієм рекламної інформації, обліковувалась ТОВ Фірма «Логос» у відповідності до П(С)БО.

Встановлено, що позивачем за 2018, 2019 роки було подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок т/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). При цьому позивачем задекларовано орендну плату за наступні земельні ділянки: загальною площею 6,5558 га по фактичному розміщенню першої черги водноспортивного клубу, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.9-Б . Землю взято в оренду у Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 30.11.2011 №128/17 та згідно договору оренди землі від 02.02.2012 №б/н. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови. Кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:03:305:0090. Договір укладено на 49 років; загальною площею 3,8767 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.9-Б . Землю взято в оренду у Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 01.03.2006 №309/34 та згідно договору оренди землі від 31.03.2006р. №б/н (державна реєстрація договору від 07.06.2006 №04[телефон приховано]). Цільове призначення земельної ділянки: інша комерційна діяльність. Кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:03:305:0101. Договір укладено на 5 років; загальною площею 3,5428 га, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги буд.9-Б . Землю взято в оренду у Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 01.03.2006 №309/34 та згідно договору оренди землі від 31.03.2006 №б/н (державна реєстрація договору від 07.06.2006 №04[телефон приховано]). Цільове призначення земельної ділянки: інша комерційна діяльність. Кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:03:305:0100. Договір укладено на 5 років.

Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.04.2011 №249/10 та Додаткового договору оренди землі від 23.05.2011 №б/н поновлено термін дії договору оренди землі від 31.03.2006 №б/н (державна реєстрація договору від 07.06.2006 №04[телефон приховано]) до 07.06.2026, починаючи з 23.05.2011. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Встановлено, що при розрахунку платежу з орендної плати за землю на 2018, 2019 роки позивачем був використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даними, отриманими у 2016 році з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.04.2016 №03-07/110416/2, №03-07/110416/3, №03-07/110416/1 з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (1,06) та застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф « 0,5».

Звісно, не передбачено необхідності для кожного року, за який платник буде декларувати розмір орендної плати отримувати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. ТОВ Фірма «Логос» мало витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2016 рік, при розрахунку орендної плати за землю позивач використовував саме його. Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Управлінням аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області було отримано службову записку від відділу адміністрування місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування ДПІ у Соборному районі м. Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області (від 03.10.2018 №17094/04-36-12-26, від 30.05.2019 №1977/04-36-52-43), відповідно до якої надано витяги із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, сформовані відділом у м. Дніпро головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області по ТОВ Фірма «Логос»: витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2018 №1/240918/03-07 за кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0090. Місце розташування: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, б.9-б. Площа земельної ділянки: 6,5558 га. Нормативна грошова оцінка складає 313 358 785,64 грн; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2018 №2/240918/03-07 за кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0101. Місце розташування: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, б.9-б. Площа земельної ділянки: 3,8767 га. Нормативна грошова оцінка складає 185 301 260,61 грн; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2018 №3/240918/03-07 за кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0100. Місце розташування: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, б.9-б. Площа земельної ділянки: 3,5428 га. Нормативна грошова оцінка складає 161403 399,12 грн.

Відповідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 5, ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулась внаслідок проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць, вносяться до Поземельної книги без подання заяв, на підставі документації, яка є підставою для внесення таких відомостей.

Згідно пунктів 288.1, 288.2, 288.3, 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Згідно пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка у витягах, що отримані податковим органом вища у порівнянні нормативної грошової оцінки, що наявна у витягах ТОВ Фірма «Логос». Це відбулось у зв`язку з тим, що у витягах 2016 року позивача містяться відомості щодо коефіцієнтів функціонального використання земельних ділянок - Кф « 0,5».

При розрахунку платежу з орендної плати за землю на 2018, 2019 роки позивачем був використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даними отриманих у 2016 році витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.04.2016 №03-07/110416/2, №03-07/110416/3, №03-07/110416/1 з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (1,06) та застосуванням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф « 0,5».

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 року № 489, визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КВЦПЗ 2010 року.

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

17.07.2018 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 №162, яким внесено зміни до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, а саме: цифри « 2,0» замінено цифрами « 3,0».

З 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0».

Видача витягу про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання.

Отже, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), підлягали врахуванню і застосуванню позивачем при здійсненні розрахунку річної суми платежу за користування земельною ділянкою з 01 січня 2017 року.

Позивач помилково вважав, що у нього відсутній обов`язок отримувати новий витяг з нормативної грошової оцінки земель при декларуванні відповідних зобов`язань за 2018-2019 роки та, відповідно, застосовувати коефіцієнт функціонального використання (Кф), визначений Порядком №489. Саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому, саме позивач, як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок за кодами КЦВПЗ 2010.

Контролюючим органом здійснено розрахунок орендної плати з юридичних осіб на підставі витягів від 24.09.2018 року №17094/04-36-12-26, від 30.05.2019 №1977/04-36-52-43 із застосуванням коефіцієнта функціонального використання (Кф) 2,5 за увесь 2018 рік, тоді як відомості до Державного земельного кадастру про види цільового призначення земельних ділянок за КЦВПЗ 2010 було внесено у червні 2018 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розмір орендної плати обраховується від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір нормативної грошової оцінки береться платником орендної плати з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для застосування коефіцієнту на рівні 2,5 при здійснені контролюючим органом розрахунку грошового зобов`язання з орендної плати за весь 2018 рік, з огляду на відсутність до червня 2018 року у Державному земельному кадастрі актуальної інформації щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельних ділянок, однак це питання залишилося недослідженим судами першої та апеляційної інстанцій внаслідок помилкового висновку про незастосовність у спірних правовідносинах Порядку №489.

У відповідача були відсутні підстави для застосування коефіцієнту на рівні 2,5 при здійснені контролюючим органом розрахунку грошового зобов`язання з орендної плати за весь 2018 рік, з огляду на відсутність до червня 2018 року у Державному земельному кадастрі актуальної інформації щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельних ділянок, однак це питання залишилося недослідженим судами першої та апеляційної інстанцій внаслідок помилкового висновку про незастосовність у спірних правовідносинах Порядку №489. В поясненнях представника відповідача від 02.11.2023, поданих до суду 06.11.2023, відповідачем здійснено розрахунок орендної плати з урахуванням КФ « 2» за період січень-травень 2018 року та КФ « 2,5» за період червень-грудень 2018 року. Натомість позивач також невірно обраховував орендну плату, адже у наявних витягах нормативної грошової оцінки, містились відомості щодо коефіцієнтів функціонального використання земельних ділянок - Кф « 0,5».

Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що сума несплаченої орендної плати за 2018 рік складає 14191339,35 грн, сума штрафних санкцій (50% від суми нарахованого податкового зобов`язання) має складати 7095669,67 грн.

Згідно пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Також не передбачено повернення судових витрат позивачу - не суб`єкту владних повноважень у разі відмови у задовленні вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Логос», Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 року в справі №160/2003/20 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю.В. Дурасова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.10.2026 Постанова № 141287079 Третій апеляційний адміністративний суд
27.10.2026 Ухвала № 141004192 Третій апеляційний адміністративний суд
21.10.2026 Ухвала № 140809240 Третій апеляційний адміністративний суд
25.09.2026 Ухвала № 140084110 Третій апеляційний адміністративний суд
16.09.2026 Ухвала № 139797749 Третій апеляційний адміністративний суд
02.09.2026 Ухвала № 139417305 Третій апеляційний адміністративний суд
22.06.2026 Ухвала № 137824015 Третій апеляційний адміністративний суд
25.05.2026 Ухвала № 136871101 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
24.04.2026 Ухвала № 136089313 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
20.04.2026 Ухвала № 136089309 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
06.04.2026 Ухвала № 135524957 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
03.04.2026 Ухвала № 135524956 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
05.03.2026 Рішення № 134625280 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
05.03.2026 Рішення № 134580401 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
19.03.2025 Ухвала № 126096456 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
19.03.2025 Ухвала № 125996550 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
24.02.2025 Ухвала № 125405109 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
24.02.2025 Ухвала № 125369552 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
04.02.2025 Ухвала № 125237454 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
04.02.2025 Ухвала № 125237452 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 43145015. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг