ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2026 р. справа № 300/8011/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУНП в ІФ області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 1733 від 19.09.2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати наказ № 470 о/с від 19.09.2025 "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ";
- поновити позивача на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування поліції Верховинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області із 23.10.2025;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.09.2025 по дату винесення рішення суду.
Позов вмотивований тим, що позивач мав право на відпочинок після завершеного ним добового чергування, однак, незважаючи на наявність законодавчих приписів про необхідність забезпечення відпочинку позивачу, відповідач протиправно застосував до позивача дисциплінарне стягнення за його невихід на роботу того ж дня, коли завершилося добове чергування. Крім того, зазначає про допущення відповідачем процесуальних порушень при проведенні дисциплінарного провадження, зокрема щодо неознайомлення позивача із оскаржуваними наказами про звільнення та ненадсилання йому виклику для можливості надати пояснення. Позивач зауважує, що при проведенні дисциплінарного провадження він був позбавлений можливості надати пояснення щодо суті питання, яке було предметом розгляду в дисциплінарному провадженні, що призвело до порушення його прав. Оскільки звільнення відбулося незаконно, то позивач стверджує, що має бути поновлений на посаду з дати його звільнення. Крім того, за період вимушеного прогулу, йому має бути нараховано та виплачено середнє грошове забезпечення. Зважаючи на це, просить позов задовольнити (а.с. 1-16).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 18-19).
20.11.2025 до відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 22-39).
15.12.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с. 40-45).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 даний позов залишено без руху. Визначено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку із зазначення причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та надати докази поважності причин пропуску такого строку (а.с. 46-50).
05.01.2026 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду (а.с. 54-66).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 продовжено визначений строк на усунення недоліків. Витребувано у відповідача докази того, що 19.09.2025 ОСОБА_1 повинен був перебувати на службі в добовому наряді та його невиходу на роботу без поважних причин; докази ознайомлення (доведення до відома) ОСОБА_1 з фактом несення ним служби 19.09.2025 в добовому наряді; докази того, що ОСОБА_1 повторно направлявся наказ (по особовому складу) від 19.09.2025 № 470 о/с про звільнення зі служби в поліції (а.с. 67-70).
19.01.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява на виконання вказаної ухвали суду (а.с. 72-81).
19.01.2026 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку (а.с. 82-85).
30.01.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на подане позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку (а.с. 86-103).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та продовжено розгляд адміністративної справи № 300/8011/25 (а.с. 104-110).
На виконання вимог підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 у зв`язку з відрахуванням зі штату суду судді Боршовського Т.І. відповідно до наказу голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 № 55-ОС, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 300/8011/25 (а.с. 115).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 справу № 300/8011/25 передано на розгляд головуючому судді Главачу І.А. (а.с. 116).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 адміністративну справу № 300/8011/25 прийнято до судового розгляду суддею Главачем І.А. (а.с. 117-119).
16.04.2026 до відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач вказує, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення було здійснено у зв`язку з безпідставним невиходом позивача на роботу. Щодо доводів позивача про неможливість подання ним пояснень щодо суті дисциплінарного провадження, то відповідач зауважив, що ним було направлено запит на надання пояснень з використанням електронних комунікацій. Проте, вжиті заходи відповідачем не призвели до надання позивачем відповідних пояснень. Крім того, зауважує, що ним було надіслано за адресою позивача накази за результатами службового розслідування. Оскільки накладення на позивача дисциплінарного стягнення відбулося з дотриманням вимог закону, то підстав для задоволення позову немає (а.с. 123-196).
20.04.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, до яких відповідач долучив докази наявності відкритого кримінального провадження щодо позивача та направлення обвинувального акту щодо нього до судового органу (а.с. 197-204).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 18.05.2026 по 22.05.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 14.08.2026 по 28.08.2026 згідно наказу від 27.07.2026 № 153-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 205), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 24.09.2026 по 22.10.2026 згідно наказу від 09.09.2026 № 203-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 205), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах Національної поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції, що визнається сторонами та підтверджується копією витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області № 44о/с від 15.02.2021 (а.с. 180).
За змістом анкети ОСОБА_1 , номер телефону позивача - НОМЕР_1 (а.с. 160-161).
Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 24.02.2022 № 67 "Про переведення особового складу ГУНП в Івано-Франківській області на посилений варіант службової діяльності та ситуаційного центру в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності" особовий склад ГУНП в Івано-Франківській області на час дії правового режиму надзвичайного стану переведений на посилений варіант службової діяльності згідно з Інструкцією про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом МВС України від 10.12.2015 № 1560.
Відповідно до змісту правил внутрішнього трудового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП в Івано-Франківській області та його районних територіальних (відокремлених) підрозділів, для поліцейських ГУНП установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Для поліцейських ГУНП встановлюється наступна тривалість роботи по днях. Початок робочого дня - 09:00 год. Обідня перерва - 45 хвилин з 13:00 по 13:45. Вихід поліцейського ГУНП за межі адміністративної будівлі у службовий час відбувається з відома його безпосереднього керівника. Поліцейський ГУНП повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом (а.с. 165-167).
За змістом розстановки сил та засобів Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з 08:00 год 17.09.2025 до 08:00 год 18.09.2025, ОСОБА_1 мав перебувати в наряді СРПП, номер телефону - НОМЕР_2 (а.с. 171).
За змістом розстановки сил та засобів Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з 08:00 год 19.09.2025 до 08:00 год 20.09.2025, ОСОБА_1 мав перебувати в наряді СРПП, номер телефону - НОМЕР_2 (а.с. 170).
Відповідно до відомостей графіка несення служби нарядів ГРПП на вересень 2025 року, ОСОБА_1 мав перебувати в наряді 17.09.2025, 19.09.2025, 22.09.2025, 25.09.2025, 28.09.2025 (а.с. 172).
19.09.2025 начальник чергової частини Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Віндик О. звернулася із рапортом, в якому зазначила, що в складі групи реагування патрульної поліції не прибув інспектор сектору реагування патрульної поліції Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (а.с. 174).
Т.в.о. начальника Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 звернувся до т.в.о. начальника ГУНП в Івано-Франківській області із рапортом, в якому повідомив про неприбуття ОСОБА_1 до Верховинського районного відділення поліції без повідомлення причин про неможливість його прибуття до місця служби (а.с. 155).
Наказом ГУНП в Івано-Франківській області № 1731 від 19.09.2025 призначено службове розслідування щодо ОСОБА_1 (а.с. 154).
19.09.2025 посадовими особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надано пояснення, відповідно до змісту яких ОСОБА_1 не прибув для заступлення у добове чергування зранку 19.09.2025. ОСОБА_2 у своїх поясненнях додатково зазначила, що вона повідомляла позивача 18.09.2025 о 13:59 шляхом телефонного дзвінка на мобільний номер позивача НОМЕР_2 про необхідність прибуття позивача на добове чергування 19.09.2025 (а.с. 156-159).
19.09.2025 старшим інспектором з кадрового забезпечення Верховинського РВП ОСОБА_3. в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 засвідчено факт відсутності та складено акт про відсутність на службі з 08:30 по 16:45 19.09.2025 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 без поважних причин (а.с. 175).
Актом № 10 огляду засобу електронної комунікації підтверджується, що з використанням засобів електронної комунікації, а саме месенджера Whatsapp ОСОБА_1 19.09.2025 о 12:11 на номер телефону НОМЕР_2 було надіслано виклик для надання пояснень у рамках службового розслідування щодо нього та акцентовано увагу на необхідності прибуття позивача до ВГІ ГУНП в Івано-Франківській області до 18:00 19.09.2025 для надання пояснень по суті питань, щодо яких проводиться службове розслідування (а.с. 177-178).
19.09.2025 дисциплінарною комісією складено акт № 11 про відмову від дачі пояснень у межах службового розслідування, яким підтверджується факт ненадання позивачем пояснень по суті дисциплінарного правопорушення (а.с. 179).
За підсумками проведеного службового розслідування комісія з проведення службового розслідування сформувала висновки про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (а.с. 184-194).
Наказом начальника ГУНП в Івано-Франківській області від 19.09.2025 № 1733 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", підпунктів 1, 2, 5, 6, 8, 13 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, розділу ІІ в частині зобов`язань посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 26.08.2021 № 269 "Про введення в дію Правил внутрішнього трудового розпорядку" - інспектора сектору реагування патрульної поліції Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 145-147). Копія даного наказу була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 7601801129365 (а.с. 150).
Наказом начальника ГУНП в Івано-Франківській області від 19.09.2025 № 470о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 19.09.2025, з виплатою компенсації за 134 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році (а.с. 144). Копія даного наказу була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 7601801129365 (а.с. 150).
Вважаючи дії відповідача щодо застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади протиправним, з метою поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.11.2015 № 580-VIII (надалі, також - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 статті 8 Закону № 580-VIII визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону № 580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 24 Закону № 580-VІІІ передбачено додаткові повноваження поліції.
Так, за приписами частин 2-3 цієї статті Закону № 580-VІІІ, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (надалі, також - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з статтею 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
За змістом частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з частинами 1, 2 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини 4 статті 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частиною 6 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування (частина 7 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
За змістом частин 1-3 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Крім цього, суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану".
Так, статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1, 2 статті 27 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.
За змістом частини 3 статті 27 Дисциплінарного статуту, якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Аналіз наведених правових норм надає суду підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є факт порушення службової дисципліни, необхідно встановити вину такої особи, за результатами проведення дисциплінарного провадження, також, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку шкоду завдано ним.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі, також - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Суд зауважує, що у частині 1 статті 64 Закону № 580-VIII закріплено текст присяги поліцейського, зміст якої полягає у тому, що особа, яка вступає на службу в поліції усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 22.10.2019 у справі № 480/3950/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.000121, від 22 липня 2021 року у справі № 580/1954/20 неодноразово наголошувалось, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807) було затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі, також - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції; ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування; втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом; порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів; перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку; здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань).
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 5 розділу VI Порядку № 893 передбачено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Пунктом 10 розділу VI Порядку № 893 передбачено, що у разі надходження до керівника органу поліції вищого рівня скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо якого є висновок службового розслідування, якщо в ній містяться відомості, які не були досліджені під час проведення службового розслідування, чи безпосереднього виявлення таких відомостей уповноважений керівник органу поліції вищого рівня призначає нове службове розслідування за такими відомостями, проведення якого доручається дисциплінарній комісії органу поліції вищого рівня.
Повертаючись до матеріалів справи, суд зауважує наступне.
За змістом розстановки сил та засобів Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з 08:00 год 17.09.2025 до 08:00 год 18.09.2025 ОСОБА_1 мав перебувати в наряді СРПП, номер телефону - НОМЕР_2 .
За змістом розстановки сил та засобів Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з 08:00 год 19.09.2025 до 08:00 год 20.09.2025 ОСОБА_1 мав перебувати в наряді СРПП, номер телефону - НОМЕР_2 .
Відповідно до відомостей графіка несення служби нарядів ГРПП на вересень 2025 року, ОСОБА_1 мав перебувати в наряді 17.09.2025, 19.09.2025, 22.09.2025, 25.09.2025, 28.09.2025.
19.09.2025 начальник чергової частини Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Віндик О. звернулася із рапортом, в якому зазначила, що в складі групи реагування патрульної поліції не прибув інспектор сектору реагування патрульної поліції Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1.
Т.в.о. начальника Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 звернувся до т.в.о. начальника ГУНП в Івано-Франківській області із рапортом, в якому повідомив про неприбуття ОСОБА_1 до Верховинського районного відділення поліції без повідомлення причин про неможливість його прибуття до місця служби.
Наказом ГУНП в Івано-Франківській області № 1731 від 19.09.2025 призначено службове розслідування щодо ОСОБА_1
19.09.2025 посадовими особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надано пояснення, відповідно до змісту яких ОСОБА_1 не прибув для заступлення у добове чергування зранку 19.09.2025. ОСОБА_2 у своїх поясненнях додатково зазначила, що вона повідомляла позивача 18.09.2025 о 13:59 шляхом телефонного дзвінка на мобільний номер позивача НОМЕР_2 про необхідність прибуття позивача на добове чергування 19.09.2025.
19.09.2025 старшим інспектором з кадрового забезпечення Верховинського РВП ОСОБА_3. в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 засвідчено факт відсутності та складено акт про відсутність на службі з 08:30 по 16:45 19.09.2025 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 без поважних причин.
Актом № 10 огляду засобу електронної комунікації підтверджується, що з використанням засобів електронної комунікації, а саме месенджера Whatsapp ОСОБА_1 19.09.2025 о 12:11 на номер телефону НОМЕР_2 було надіслано виклик для надання пояснень у рамках службового розслідування щодо нього та акцентовано увагу на необхідності прибуття позивача до ВГІ ГУНП в Івано-Франківській області до 18:00 19.09.2025 для надання пояснень по суті питань, щодо яких проводиться службове розслідування.
19.09.2025 дисциплінарною комісією складено акт № 11 про відмову від дачі пояснень у межах службового розслідування, яким підтверджується факт ненадання позивачем пояснень по суті дисциплінарного правопорушення.
За підсумками проведеного службового розслідування комісія з проведення службового розслідування сформувала висновки про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Наказом начальника ГУНП в Івано-Франківській області від 19.09.2025 № 1733 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", підпунктів 1, 2, 5, 6, 8, 13 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, розділу ІІ в частині зобов`язань посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 26.08.2021 № 269 "Про введення в дію Правил внутрішнього трудового розпорядку" - інспектора сектору реагування патрульної поліції Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Копія даного наказу була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 7601801129365.
Наказом начальника ГУНП в Івано-Франківській області від 19.09.2025 № 470о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 19.09.2025, з виплатою компенсації за 134 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році. Копія даного наказу була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 7601801129365.
Перевіряючи вчинені сторонами дії та фактичні обставини справи, суд зважає на наступне.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що він мав право на відпочинок 19.09.2025, оскільки його добове чергування закінчилося зранку 19.09.2025, у зв`язку з чим він був відсутній протягом дня 19.09.2025 правомірно.
З даного приводу суд зауважує наступне.
За змістом розстановки сил та засобів Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з 08:00 год 17.09.2025 до 08:00 год 18.09.2025 ОСОБА_1 мав перебувати в наряді СРПП, номер телефону - НОМЕР_2 .
За змістом розстановки сил та засобів Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з 08:00 год 19.09.2025 до 08:00 год 20.09.2025 ОСОБА_1 мав перебувати в наряді СРПП, номер телефону - НОМЕР_2 .
Відповідно до відомостей графіка несення служби нарядів ГРПП на вересень 2025 року, ОСОБА_1 мав перебувати в наряді 17.09.2025, 19.09.2025, 22.09.2025, 25.09.2025, 28.09.2025.
Суд звертає увагу позивача на те, що ним не надано суду жодних доказів того, що він перебував на службі протягом дня 18.09.2025 - ночі та ранку 19.09.2025, як про це він стверджує у своїй позовній заяві.
Водночас на підтвердження того, що позивач не мав перебувати на службі 19.09.2025 в матеріалах справи містяться відповідні докази.
У зв`язку з цим суд відхиляє аргументи позивача про те, що 19.09.2025 він мав право на відпочинок після добового наряду, оскільки матеріалами справи твердження позивача не підтверджуються. Доказів перебування позивача у наряді 18.09.2025 позивачем суду не надано.
Також суд відхиляє аргументи позивача про те, що його не було проінформовано про необхідність виходу в наряд 19.09.2025, оскільки з долучених доказів випливає спілкування між позивачем та ОСОБА_2 , яка, за її твердженням, інформувала позивача про те, що йому необхідно вийти в наряд 19.09.2025. Позивач не зазначає, чого могла стосуватися розмова між ним та ОСОБА_2 18.09.2025 о 13:59.
Стосовно допущених відповідачем процедурних порушень, суд звертає увагу на таке.
Як одне з допущених процедурних порушень позивач наводить те, що відповідач не забезпечив йому право на надання пояснень та не надіслав йому відповідний виклик.
Актом № 10 огляду засобу електронної комунікації підтверджується, що з використанням засобів електронної комунікації, а саме месенджера Whatsapp ОСОБА_1 19.09.2025 о 12:11 на номер телефону НОМЕР_2 було надіслано виклик для надання пояснень у рамках службового розслідування щодо нього та акцентовано увагу на необхідності прибуття позивача до ВГІ ГУНП в Івано-Франківській області до 18:00 19.09.2025 для надання пояснень по суті питань, щодо яких проводиться службове розслідування.
Відповідно до статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
У своїй постанові від 29.09.2026 у справі № 560/957/23 Верховний Суд зауважив наступне: "Так, аналізуючи норму статті 27 Дисциплінарного статуту, у взаємозв`язку із обставинами цієї справи, можна дійти висновку про те, що у разі відсутності поліцейського на службі, останній вважається належно повідомленим про необхідність надання ним пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану, на другий день з дня відправлення виклику засобами електронної комунікації, чи іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі чи наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника, зокрема, використовуючи, зокрема, месенджери такі як "Telegram", "Viber", "WhatsApp" чи "Signal" як засоби зв`язку.".
Позивач жодним чином не заперечує проти доводів відповідача про те, що про необхідність надання пояснень той інформував позивача з використанням мобільного додатку Whatsapp. Також позивач не спростовує доводів про те, що 19.09.2025 на його мобільний телефон надходили дзвінки від колег по службі.
Крім того, суд зважає на те, що позивач не заперечує проти того, що номер мобільного телефону НОМЕР_2 належить саме йому.
Водночас, суд констатує, що надсилання виклику позивачу відбулося із порушенням визначеної Дисциплінарним статутом процедури, зокрема, позивача не було належним чином завчасно повідомлено про необхідність надання ним пояснень щодо суті вчиненого ним проступку, причин та обставин, які слугували причиною для таких дій позивача.
В той же час, суд вважає за необхідне зауважити, що єдиним аргументом позивача проти висновків службового розслідування є те, що він не мав перебувати на службі 19.09.2025. Як встановлено судом з матеріалів справи, дані доводи позивача не підтверджуються жодним доказом.
Суд наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного індивідуального акта, проте звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення (у спірному випадку оскаржуваного наказу).
Процедурні порушення в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність спірного наказу, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
З матеріалів справи не вбачається, що під час надання пояснень позивач міг повідомити обставини, які б впливали на прийняття наказу про застосування дисциплінарного стягнення, а тому вказане порушення у даній справі є формальним і не слугує підставою для скасування оскаржуваного наказу.
З огляду на це, в суду відсутні підстави для висновку про те, що допущене відповідачем процедурне порушення є таким, що призвело до прийняття відповідачем неправомірного рішення за результатами проведеного службового розслідування.
Суд зауважує, що позивач грубо порушив правила внутрішнього трудового розпорядку не вийшовши на службу без поважних причин, тому навіть за умови дотримання відповідачем передбаченої законом процедури службового розслідування рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не могло бути іншим.
Такі висновки сформовані в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 580/8017/24 та підтримані Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2025.
З приводу аргументів відповідача про те, що стосовно відповідача сформовано направлено обвинувальний акт до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, то суд зауважує, що станом на дату розгляду справи відсутній обвинувальний вирок суду щодо позивача, який набрав би законної сили, у зв`язку з чим даний факт не може бути взятий до уваги судом.
Враховуючи вищенаведене, надаючи аналіз висновку службового розслідування та оспорюваним наказам, суд дійшов висновку, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, неприбуття для несення служби у добовому наряді, що свідчить про грубе порушення службової дисципліни, шкідливих наслідків, причинного зв`язку між ним і дією порушника, висновки службового розслідування, наказ № 1733 від 19.09.2025 та наказ № 470о/с від 19.09.2025 відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованих рішень, а тому скасуванню не підлягають.
В діях позивача, на переконання суду, наявний беззаперечний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Крім цього, у відповідності до Дисциплінарного статуту відповідач має право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.12.2019 року у справі № 816/70/16, від 01.04.2020 року у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 року у справі № 826/4681/18, від 06.10.2026 у справі № 440/14428/23.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Відповідачу копію цього рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
відповідач - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Главач І.А.