Судові рішення

Постанова № 141290296 у справі № 300/2080/25 від 05.11.2026

Постанова від 05.11.2026 в адміністративній справі № 300/2080/25 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд, суддя Заверуха Олег Богданович.

Справа№ 300/2080/25
СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
СуддяЗаверуха Олег Богданович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення05.11.2026
Надійшло до реєстру07.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141290296

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Львів Справа № 300/2080/25 пров. № А/857/48422/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції - Скільський І.І.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 по грудень 2023 року, з січня 2024 року по грудень 2024 року; зобов`язати здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2015 року, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 по грудень 2023 року, з січня 2024 року по грудень 2024 року; визнати протиправними дії, які полягають у здійсненні розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; зобов`язати перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації, додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та здійснити виплати донарахованих сум таких додаткових видів грошового забезпечення; визнати протиправними дії щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за 2021 рік - у кількості 45 діб, за 2022 рік - у кількості 45 діб, за 2023 рік - у кількості 45 діб, за 2024 рік - у кількості 45 діб за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки, за 180 днів у сукупності; зобов`язати здійснити перерахунок та виплату розміру грошової компенсації за 2021 рік - у кількості 45 діб, за 2022 рік - у кількості 45 діб, за 2023 рік - у кількості 45 діб, за 2024 рік - у кількості 45 діб за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки, за 180 днів у сукупності із урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з врахуванням раніше виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом ГУ НП в Івано-Франківській області по особовому складу від 31.12.2024 № 606 о/с його звільнено зі служби в поліції за станом здоров`я (через хворобу) згідно пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вказує, що при звільненні зі служби в поліції відповідачем нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки, однак при обчисленні такої грошової компенсації відповідачем не було додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168. Також в період проходження служби з листопада 2015 по 31.12.2024 у ГУ НП в Івано-Франківській області відповідачем не нараховано індексацію грошового забезпечення, а саме за листопад 2015 року по грудень 2015 року, з січня 2016 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 року по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року. Крім того, під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідачем не було враховано усе грошове забезпечення з якого мала б обчислюватися одноразова грошова допомога позивачу, зокрема не включено індексації грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 року по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року (включно). Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 року по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року (включно). Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, які полягають у здійсненні ОСОБА_1 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області перерахувати ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації, додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та здійснити виплати донарахованих сум таких додаткових видів грошового забезпечення. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за 2021 рік - у кількості 45 діб, за 2022 рік - у кількості 45 діб, за 2023 рік - у кількості 45 діб, за 2024 рік - у кількості 45 діб за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки, за 180 днів у сукупності. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату розміру грошової компенсації за 2021 рік - у кількості 45 діб, за 2022 рік - у кількості 45 діб, за 2023 рік - у кількості 45 діб, за 2024 рік - у кількості 45 діб за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки, за 180 днів у сукупності із урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що індексація грошового забезпечення є обов`язковою державною гарантією оплати праці поліцейських, тому підлягає нарахуванню та виплаті незалежно від факту звільнення зі служби чи обмеженого фінансування відповідного органу. Оскільки за періоди з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня по жовтень 2017 року, з січня по грудень 2023 року та з січня по липень 2024 року індексація позивачу не нараховувалася і не виплачувалася, суд визнав бездіяльність відповідача протиправною. При цьому суд першої інстанції відхилив доводи про відсутність підстав для нарахування індексації до 24 жовтня 2017 року, оскільки Закон України «Про Національну поліцію» має вищу юридичну силу, ніж Порядок № 1078, а право на індексацію випливає безпосередньо із закону. Крім того, суд першої інстанції установив, що під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач безпідставно не врахував індексацію грошового забезпечення та додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Оскільки ці виплати мали систематичний характер і входили до складу грошового забезпечення позивача, вони повинні враховуватися при визначенні розміру зазначеної допомоги. Додаткову грошову винагороду за постановою № 168 також належало врахувати під час обчислення компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що індексація грошового забезпечення не є безумовною виплатою, а її нарахування залежить від дотримання встановлених законодавством умов, які, на його думку, судом не перевірено, а позивачем належним чином не підтверджено. Крім того, вважає, що індексація грошового забезпечення та додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, не підлягали включенню до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, а додаткова винагорода - також до розрахунку компенсації за невикористані відпустки, оскільки відповідні виплати, на думку апелянта, не належать до обов`язкових складових таких розрахунків. Також наголошує на відсутності належних доказів протиправної бездіяльності та заборгованості з боку відповідача.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Представником відповідача подано додаткові письмові пояснення у справі, в яких зазначено, що суд першої інстанції, на думку відповідача, неправильно визначив склад грошового забезпечення, що враховується при обчисленні одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані відпустки, безпідставно включив до нього додаткову винагороду за постановою КМУ № 168 та індексацію, не врахував правову позицію Верховного Суду щодо тимчасового характеру такої винагороди, а також дійшов висновку про протиправність бездіяльності щодо індексації без належних доказів виникнення права на неї. Крім того, зазначив, що у 2023 році дію законодавства про індексацію було зупинено, а у січні-березні 2024 року індекс споживчих цін не перевищив встановленого 103-відсоткового порогу.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п.3 ч.1 ст.311 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, додаткових письмових пояснень представника відповідача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за № 606 о/с від 31.12.2024 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров`я (через хворобу)) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», підполковника поліції ОСОБА_1 , командира роти поліції особливого призначення, з 31.12.2024, з виплатою грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за фактично відпрацьований час: у 2021 календарному році - у кількості 45 діб, у 2022 календарному році - у кількості 45 діб, у 2023 календарному році - у кількості 45 діб, у 2024 календарному році - у кількості 45 діб та установлено щомісячну премію за грудень 2024 року при звільненні у розмірі 168,527%.

На звернення представника позивача від 07.03.2025 та 11.03.2025, ГУНП в Івано-Франківській області листом від 15.03.2025, надало відомості про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 31.01.2025, розрахунок одноразової грошової допомоги.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 2024, здійснення розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів частково погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо позовних вимог про бездіяльність відповідача в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2024 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 4 частини десятої статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року за № 260, визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною п`ятою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», абз. 2 статті 1 якого встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно абз.4 частини першої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Приписи частини шостої статті 2 вказаного Закону визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 1 січня 2016 року - 103 відсотка).

Згідно частини другої статті 6 вказаного Закону порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18 жовтня 2017 року № 782 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п.4 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Пунктом 11 вказаного Порядку встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відтак, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 1 січня 2016р. - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - з місяця введення в дію (опублікування) Закону України від 6 лютого 2003р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (п.4 Порядку).

Відповідно до п.6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 р. у справі № 9- рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 року по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року (включно) індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та з урахуванням викладеного, вказана вимога не обмежується будь-яким строком.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX, зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Зазначена норма набрала законної сили відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень з 1 січня 2023 року.

Вказаний припис Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинним та неконституційним не визнавався.

Відтак, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення протягом 2023 року.

У свою чергу, статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Тобто, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.

Відповідно до Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.

Тобто, базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде грудень 2023 року, оскільки нарахування індексації відновили з 1 січня 2024 року. Якщо ж у січні буде підвищено заробітну плату, то базовим місяцем вважатиметься січень 2024 року.

Згідно з офіційними статистичними даних, які містяться на сайті за посиланням http://www.ukrstat.gov.ua, індекс споживчих цін у січні 2024 склав 100,4%; у лютому 2024 100,3%; у березні 2024 - 100,5%; у квітні 2024 - 100,2%; у травні - 2024 100,6%; у червні 2024 -102,2%; у липні 2024 100,0%; у серпні 2024 - 100,6%; у вересні 2024 - 101,5%; у жовтні 2024 - 101,8%; у листопаді 2024 -101,9%; у грудні 2024 - 101,4% загалом за 2024 - 112,0%.

Відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених Порядком, право на індексацію грошового забезпечення у позивача виникло у липні 2024 року, коли ІСЦ перевищив поріг у розмірі 103,0% (1.004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,00=1,043).

Оскільки місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, підвищення заробітної плати поліцейським у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року. Отже, починаючи з січня по липень 2024 року індексація поліцейським не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

З наведеного слідує, що право на індексацію у позивача у 2024 році виникло у серпні 2024 року, коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.

Згідно з архівною відомістю за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, позивачу виплачувалася індексація в період з серпня 2024 року по листопад 2024 року по 130,20 грн, у грудні 2024 року 254,35 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року.

З огляду на вказане слід зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року.

Щодо позовних вимог в частині неврахування відповідачем при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, індексації грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168, а також неврахування при розрахунку та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної і додаткової відпустки без урахування додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168, колегія суддів зазначає таке.

Як зазначалось вище, індексація грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до статті 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260 (далі - Порядок МВС № 260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 3 розділу І Порядку МВС № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділом VI Порядку МВС № 260 визначена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні із служби.

Пунктом 1 цього розділу визначено, що поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з пунктом 6 даного розділу нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні без врахування індексації, що вказує на протиправність дій відповідача, які полягають у здійсненні розрахунку одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби без урахування індексації грошового забезпечення.

Із матеріалів справи слідує, що на день звільнення позивача, місячне грошове забезпечення позивача складалося з посадового окладу; окладу за спеціальним званням; надбавки за стаж служби, надбавки за специфічні умови проходження служби; додаткової винагорода відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, індексації грошового забезпечення.

Враховуючи те, що одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право поліцейський на день звільнення та розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку займав поліцейський, а індексація грошового забезпечення носила систематичний характер, то вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського як обрахункової величини одноразової грошової допомоги при звільненні.

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2026 року у справі № 520/8118/25 зазначив, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 у справі №200/1564/24.

Застосовуючи вказану правову позицію колегія суддів використовує вищезазначений підхід для з`ясування правової природи додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168.

Отже, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, колегія суддів приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача зі служби в поліції, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 березня 2025 року у справі № 240/2921/23.

Враховуючи правову природу додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168, яка є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, колегія суддів зауважує, що додаткова грошова винагорода відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 також не повинна враховуватись при нарахуванні і виплаті грошової компенсації позивачу за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі № 300/2080/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, які полягають у здійсненні ОСОБА_1 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
05.11.2026 Ухвала № 141290295 Восьмий апеляційний адміністративний суд
22.01.2026 Ухвала № 133506653 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
22.01.2026 Ухвала № 133506590 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
08.12.2025 Ухвала № 132409498 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
12.11.2025 Ухвала № 131746901 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
04.11.2025 Ухвала № 131521804 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
26.09.2025 Рішення № 130540944 без тексту Івано-Франківський окружний адміністративний суд
02.04.2025 Ухвала № 126300183 без тексту Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40108798. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг