ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2026 Справа № 917/108/26
м. Полтава
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116
до Комунального підприємства "Семенівська лікарня" Семенівської селищної ради та Оболонської сільської ради, вул. Шевченка, 78, с-ще Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
про стягнення 71 292,71 грн.
Суддя Солодюк О.В.
без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства "Семенівська лікарня" Семенівської селищної ради та Оболонської сільської ради про стягнення 71 292,71 грн.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи №917/108/26 між суддями від 27.01.2026 справу передано на розгляд судді Байдуж Ю.С.
Ухвалою суду від 30.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням КП "Семенівська лікарня" Семенівської селищної ради та Обласної сільської ради, взятих на себе зобов`язань по оплаті поставленого природного газу.
06.03.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№ 2985), в яких повідомлено про те, що після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі Відповідач звернувся до Позивача з листом від 03.02.2026 №16 з проханням переплату по договору № 15-11262/25-БО-Т від 28.10.2025 врахувати в заборгованість за договором № 15-7262/24-БО-Т від 11.10.2024 в сумі 60 104,75 грн.
Оскільки основний боргу в сумі 60 104,75 грн відповідачем погашено, просить закрити провадження у справі в частині сплати основного боргу та повернути судовій збір у цій частині.
Клопотанням від 09.03.2026 р. (вх.№ 3047) представник відповідача просить суд закрити провадження у справі та зазначає, що внаслідок сплати відповідачем суми основного боргу предмет спору відсутній.
12.03.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі (вх.№ 3282), в яких зазначено про наявність вимог до відповідача про стягнення пені в сумі 9 483, 80 грн, 3% річних в сумі 982,01 грн, інфляційних витрат в сумі 722, 15 грн та судового збору в сумі 2 662, 40 грн.
Відповідно до розпорядження №89 від 17.03.2026 у зв`язку із звільненням судді Байдуж Ю.С. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №917/108/26.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №917/108/26 між суддями справу передано на розгляд судді Солодюк О.В.
Відповідно до частини 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою від 27.03.2026 суд прийняв справу до свого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством "Семенівська лікарня" Семенівської селищної ради та Оболонської сільської ради (далі - Відповідач, Споживач) 11.10.2024 укладено договір № 15-7262/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).
До Договору Сторони уклали додаткову угоду №1 від 28.05.2025 року.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити Споживачу природний газ (далі також - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити його на умовах цього Договору.
На виконання умов Договору, у період з жовтня 2024р. по квітень 2025р. Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 2343382,80 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме:
акт приймання - передачі природного газу від 12.11.2024 р. за жовтень 2024 року на суму 189 078,50 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 12.12.2024 р. за листопад 2024 року на суму 325 714,28 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 13.01.2025 р. за грудень 2024 року на суму 432 817,94 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 12.02.2025 р. за січень 2025 року на суму 438 388,15 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 11.03.2025 р. за лютий 2025 року на суму 461 136,31 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 11.04.2025 р. за березень 2025 року на суму 347 787,71 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 12.05.2025 р. за квітень 2025 року на суму 148 459,91 грн.
Акти приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року, грудень 2024 року, березень 2025 року та квітень 2025 року підписані Сторонами без зауважень.
Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до пунктів 3.1 - 3.6 Договору.
Згідно з п. 3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору, передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Відповідно до підпункту 3.5.3. пункту 3.5. Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Згідно з підпунктом 3.5.4. пункту 3.5. Договору, у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
На виконання пп. 3.5.2 п. 3.5 Договору, Позивачем направлялися Відповідачу примірники актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2024 року, січень 2025 року та лютий 2025 року, підписані уповноваженим представником Позивача та скріплені печаткою підприємства.
Позивач, зазначає, що Відповідач не повернув підписані акти приймання - передачі природного газу за жовтень 2024 року, січень 2025 року та лютий 2025 року.
Вмотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2024 року, січень 2025 року та лютий 2025 року у письмовій формі на виконання вимог підпункту 3.5.3 пункту 3.5 Договору на адресу Позивача не надходило.
Так, Споживачем не підписано відповідні Акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2024 року, січень 2025 року та лютий 2025 року, у зв`язку з цим, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими.
Разом із цим, відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - "Кодекс ГТС").
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Листом від 22.12.2025 №ТОВВИХ-25-20749 Оператор ГТС надав відповідь та Інформацію щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем з ЕІС- кодом як суб`єкта ринку природного газу 56XS00001RRDQ00U.
Об`єми (обсяги) спожиті Споживачем підтверджуються відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної локації відборів Споживача, які відображають обсяги природного газу, що були поставлені Споживачу у жовтні 2024 року, січні 2025 року та лютому 2025 року з ресурсу Позивача у відповідності до підпункту 3.5.4 пункту 3.5 Договору, що надані згідно додатку 8 до цього позову.
З листа Оператора ГТС від 22.12.2025 №ТОВВИХ-25-20749 вбачається, що у жовтні 2024 року Відповідачем спожито природний газ з ресурсу Позивача в обсязі 11 422,00 куб. м, в січні 2025 року - 25 708,00 куб. м та в лютому 2025 року - 27 042,00 куб. м, що відповідає обсягам, зазначеним Позивачем в актах приймання - передачі природного газу за жовтень 2024 року, січень 2025 року та лютий 2025 року, які не підписано з боку Відповідача.
Пунктом 5.1 Договору, встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання- передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 71 292, 71 грн.
При розгляді спору по суті судом враховуються наступні обставини.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь Другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем, укладено Договір постачання природного газу, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.
Як вбачається з наданої до позовної заяви копії договору про постачання природного газу, договір підписаний сторонами, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Положеннями статті 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Як зазначалось вище, у період з жовтня 2024 по квітень 2025 Відповідач спожив природний газ на загальну суму 2 343 382,80 грн.
При цьому, оплату за переданий газ Відповідач здійснив лише частково на суму 2 283 278,05 грн, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 5.1. Договору.
Факт часткової оплати Відповідачем отриманого природного газу підтверджується банківськими виписками АТ "Ощадбанк".
Отже, розмір несплаченої суми основної заборгованості за поставлений природний газ складає 60 104,75 грн.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі відповідач звернувся до позивача з листом від 03.02.2026 №16 з проханням переплату по договору № 15-11262/25-БО-Т від 28.10.2025 врахувати в заборгованість за договором № 15 - 7262/24-БО-Т від 11.10.2024 в сумі 60 104,75 грн.
Отже, відповідачем суму основного боргу у розмірі 60 104,75 грн. сплачено.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 60 104,75 грн основного боргу підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині. Судовий збір на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в сумі 2 244, 59 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 9 483,80 грн; три проценти річних у сумі 982,01 грн; інфляційні втрати у сумі 722,15 грн.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно пункту 7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних від простроченої суми за поставкою квітня 2025 р. з 17.06.2025 по 29.12.2025 в сумі 982, 01 грн , а також розрахунок інфляційних втрат за поставкою квітня 2025 р. за період з 01.07.2025 по 30.11.2025 в сумі 722,15 грн і встановив, що обчислення виконано арифметично правильно, згідно з приписами законодавства, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Згідно пункту 7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 9 483,80 грн. за поставкою квітня 2025 за період з 17.06.2025 по 16.12.2025.
Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення пені, не виявив завищення її розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, про стягнення з відповдача на користь позивача 982,01 грн 3% річних, 722,15 грн інфляційних та 9 483,80 грн пені.
В частині вимог про стягнення основного боргу провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 417,81 грн. Судовий збір в сумі 2 244, 59 грн, сплачений позивачем, підлягає поверненню останньому на підставі ст.7 ЗУ "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.129,231-234,238-240 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Семенівська лікарня" Семенівської селищної ради та Оболонської сільської ради (38200, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, селище Семенівка, вул.Шевченка, будинок 78; код ЄДРПОУ: 01999494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) пеню у сумі 9 483,80 грн; три проценти річних у сумі 982,01 грн; інфляційні втрати у сумі 722,15 грн.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Семенівська лікарня" Семенівської селищної ради та Оболонської сільської ради (38200, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, селище Семенівка, вул.Шевченка, будинок 78; код ЄДРПОУ: 01999494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) судовий збір в розмірі 417,81 грн.
Видати накази з набранням рішенням законної сили.
4. В частині основного боргу в сумі 60 104, 75 грн - закрити провадження у справі.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) з Державного бюджету України (ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", символ звітності 206, відомча ознака 83, номер рахунку - [рахунок приховано], код за ЄДРПОУ 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.) - понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 244,59 грн., сплаченого платіжною інструкцією №[номер приховано] від 21.01.2026р. (оригінал в матеріалах справи).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України).
Суддя Солодюк О.В.