Рішення № 141293095 у справі № 451/1880/26 від 09.11.2026

Справа № 451/1880/26

Провадження № 2/451/1110/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

09 листопада 2026 року

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді - Патинок О.П.

секретар судового засідання - Ференс І.І.

Справа № 451/1880/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

05.10.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від представника позивача ТОВ «ФК «Процент» - Руденко К.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Описова частина рішення: Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 34358 від 25.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 730 днів (до 25.05.2027, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 972585 для підписання Кредитного договору направлявся відповідачу 25.05.2025 о 17:33:56 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі. Кредитний договір був підписаний 25.05.2025 о 17:34:13 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 972585 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн. були переказані ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПриватБанк». У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором станом на 23.09.2026 становить 36 248,74 гривень, з яких: - 22 248,74 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 11.10.2025 по 17.09.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних); - 14 000,00 гривень - штраф за порушення умов Кредитного договору. Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за Кредитним договором № 34358 від 25.05.2025 станом на 23.09.2026 у розмірі 22 248,74 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 11.10.2025 по 17.09.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; -14 000,00 гривень - штрафу за порушення умов Кредитного договору (за наявності), а також судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень та 10 000,00 гривень витрат на правову допомогу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надавала.

Заяви (клопотання) учасників справи

У позовній заяві представник позивача просить суд розгляд справи здійснювати без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечують (звор. арк.а.с.9).

06.11.2026 від представника позивача Руденко К.В. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить суд прийняти до уваги витребувані докази належності платіжної карти відповідачу та зарахування суми кредиту (а.с.34).

Процесуальні дії у справі

06.10.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь №3396889 від 06.10.2026 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Суддя своєю ухвалою від 06.10.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.19). Витребували із АТ КБ «ПриватБанк» 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д наступну інформацію: - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ; - надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 25.05.2025 по 30.05.2025 з відображенням часу зарахування коштів; - надати інформацію чи було зарахування 7000,00 грн. 25.05.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 ; - надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 25.05.2025 по 30.05.2025; - надати інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суд своєю ухвалою від 26.10.2026 відклав судове засідання у зв`язку із неявкою відповідача. Попередив відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.28). Направив нагадування АТ КБ «ПриватБанк» щодо виконання ухвали судді від 06.10.2026.

03.11.2026 на виконання ухвали судді від 06.10.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надано витребувані докази.

Відповідач, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, у судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву не подавала.

09.11.2026 постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з`явились.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 25.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №34358. Згідно п.1.1. Договору на умовах встановленим цим Договором, товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 7 000 гривень (сiм тисяч гривень 00 копійок) (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим Договором. Процентна ставка за користування кредитом становить - 1,0% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365.00%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку визначеного в п. 1.3. Договору. Строк надання кредиту та строк дії Договору становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

25.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №34358 від 25.05.2025 згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит №16 від 11.06.2021, що становить Додаток №1 до Кредитного договору №34358 від 25.05.2025.

Відповідно до інформаційного повідомлення, що становить Додаток №2 до Кредитного договору №34358 від 25.05.2025, ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг, повідомила товариству, а також надала згоду будь-якому новому кредиторові (у випадку відступлення права вимоги за Договором), та будь-якій колекторській компанії, яка може бути залучена до врегулювання простроченої заборгованості за Договором (у випадку виникнення такої) персональні дані третіх осіб згідно переліку нижче.

Згідно Додатку №3 до Кредитного договору №34358 від 25.05.2025, ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг, повідомила товариству власні контактні номери телефонів за якими може здійснюватися взаємодія між нею та товариством, а також надала згоду будь-якому новому кредиторові (у випадку відступлення права вимоги за Договором), та будь-якій колекторській компанії, яка може бути залучена до врегулювання простроченої заборгованості за Договором (у випадку виникнення такої) на взаємодію.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, кредитодавець надає інформацію про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.

Як вбачається із листа директора ТОВ «Пейтек» О.Макарчука за Вих. № 20260921-71 від 21.09.2026 між Товариством та ТОВ «ФК «Процент» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №0204-4 від 2024-04-02. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ФК «Процент» на суму 7 000,00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - e514c0e8-2f96-4feb-bf2b-0616ee00cb98; номер транзакції в системі ТОВ «ФК «Процент» - 372653=e646f1dc-c10b-44df-b709-9d8c26d635db=76128; дата і час створення - 2025-05-25 о 17:34:21; дата і час прийняття в роботу - 2025-05-25 о 17:34:22 год.; дата і час виконання - 2025-05-25 о 17:34:24 год.

Згідно детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Кредитним договором №34358 від 25.05.2025 станом на 17.09.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 42 877,45 гривень, із них: - строкова заборгованість за сумою кредиту - 6 563,08 грн; - строкова заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом - 65,63 грн; - прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 22 248,74 грн; - заборгованість за штрафами - 14 000,00 грн.

Крім того, надано правила надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», затверджені наказом Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» за №03/09-24П-1 ОСОБА_2 .

Згідно з наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією на виконання запиту Радехівського районного суду Львівської області на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_4 (рахунок IBAN: НОМЕР_5 ), на яку за період з 25.05.2025 по 25.05.2025 було здійснено зарахування коштів на загальну суму 7 000,00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи

Суд у порядку спрощеного позовного провадження дослідив письмові докази, наявні в матеріалах справи у паперовій та електронній формах. Частина матеріалів надійшла до суду та зберігається в електронній формі. З огляду на значний обсяг окремих документів суд не роздруковував їх, а дослідив безпосередньо в електронній формі. Всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положеннями ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про його обґрунтованість у частині нарахування відсотків за користування кредитом. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

Що стосується стягнення заборгованості за штрафами в розмірі 14 000,00 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, відповідачу нараховано штраф у розмірі 14 000,00 грн. Оскільки штраф нараховано під час дії в Україні воєнного стану, а відповідач звільнений від його сплати на підставі зазначених норм ЦК України, вимоги про стягнення цієї суми є необґрунтованими.

Таким чином, заборгованість за штрафом у розмірі 14 000,00 грн стягненню не підлягає, а позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в користь позивача 1 633,91 гривень судового збору.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.

В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.

Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: копію Договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024; копію довіреності;копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серії ПТ №2412 від 23.10.2018; копію Акту приймання-передачі наданих послуг №77 від 30.06.2026 до Договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024; копію Витягу з реєстру №1 до Договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024; копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів №236 від 30.06.2026.

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 10 000,00 гривень є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Проте, такі витрати необхідно стягнути пропорційно розміру позовних вимог, заявлених до відповідача ОСОБА_1 , що становить 61,37 % від заявленої загальної суми.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 841,10 грн судових витрат пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.

Резолютивна частина рішення:

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-286 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388 на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_6 , банк отримувач: АТ «Сенс Банк» заборгованість за Кредитним договором № 34358 від 25.05.2025 станом на 23.09.2026 у розмірі 22 248,74 (двадцять дві тисячі двісті сорок вісім гривень 74 копійки), з них: 22 248,74 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 11.10.2025 по 17.09.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388 на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_6 , банк отримувач: АТ «Сенс Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 1 633,91 (одна тисяча шістсот тридцять три гривні 91 копійка) та витрати на правову допомогу у розмірі 1 841,10 (одна тисяча вісімсот сорок одна гривня 10 копійок).

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124;

Представник позивача: Руденко Костянтин Васильович, адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Судове рішення складено та підписано 09.11.2026.

Головуючий суддя Патинок О. П.