Справа № 729/1775/26
2/729/1446/26
У Х В А Л А
09 листопада 2026 р. суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Булига Н.О., отримавши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної проигоди,
В С Т А Н О В И В :
06.11.2026 відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначена справа, була розподілена та передана на розгляд судді Булиги Н.О.
Проте, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя вважає, що наявні підстави для заявлення самовідводу, зважаючи на те, що з представницею позивача, адвокатом Хуторною С.В., у силу особистих та суб`єктивних обставин суддя Булига Н.О. пребуває у тривалих неприязних відносинах, що унеможливлює мою об`єктивніть чи неупередженість при розгляді даної справи та ухваленні рішення, а також може викликати сумнів в очах розумного спостерігача щодо невідповідного зв`язку. Разом з тим, суддя Булига Н.О. у інших справах, де брала участь адвокат Хуторна С.В., була відведена від розгляду таких справ з вказаних обставин.
Як зазначено у ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з`їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
Слід підкреслити, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Наявність обставин, що виключають участь судді у цивільному судочинстві (статті 36-37 ЦПК) в даному конкретному випадку охоплюється поняттям «безсторонність», в сенсі статті 6 параграфу 1 Конвенції і має визначатися «суб`єктивною оцінкою», на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та «об`єктивною оцінкою» - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 81 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Салов проти України»).
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Так, відповідно доположень пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК, підставою для відводу (самовідводу) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
В цій ситуації формулювання «є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді» на перший погляд носить абстрактний характер, у зв`язку із чим розкриття його змісту можливе за допомогою тлумачення положень Конвенції Європейським Судом, які стосуються в тому числі і категорії «неупередженість».
Говорячи про «суб`єктивну оцінку» суд бере до уваги те, що по-перше, на суд розповсюджується презумпція особистої неупередженості суддів, оскільки не встановлені докази зворотного (пункт 119 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Kyprianou v Cyprus»); по-друге, на дії суддів не повинні впливати особиста прихильність чи упередження, що стосується особистих переконань судді у справі (пункт 118 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Kyprianou v Cyprus»), тобто суб`єктивний критерій стосується особистих переконань судді у справі.
Для задоволення самовідводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Така правовова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду України 04.02.2020 року у справі №908/137/18.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
На суд розповсюджується презумпція особистої неупередженості суддів, оскільки не встановлені докази зворотного (пункт 119 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Kyprianou v Cyprus»); по-друге, на дії суддів не повинні впливати особиста прихильність чи упередження, що стосується особистих переконань судді у справі (пункт 118 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Kyprianou v Cyprus»), тобто суб`єктивний критерій стосується особистих переконань судді у справі.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК, суддя, за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК, зобов`язаний заявити самовідвід. Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Зважаючи на викладене, з метою виключення ймовірності виникнення припущень щодо упередженого чи необ`єктивного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної проигоди, у якій представником позивача є адвокат Хуторна С.В., а також враховуючи, що у сторін по справі можуть бути сумніви у безсторонності судді, під час розгляду даної справи, вважаю наявними підстави для самовідводу від розгляду справи.
Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 36, 39, 40, 41 Цивільного процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Задовольнити заяву про самовідвід судді Бобровицького районного суду Чернігівської області Булиги Наталії Олександрівни у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної проигоди.
Матеріали справи направити до канцелярії Бобровицького районного суду Чернігівської області на повторний автоматичний розподіл.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Булига