Справа № 455/1563/26
Провадження № 2/455/990/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
09 листопада 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Клімченка М.І.,
за участю секретаря судових засідань Шайди Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старий Самбір цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Комфі Трейд» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
18.08.2026 представник позивачки звернувся до суду з позовом до ТОВ «Комфі Трейд», мотивуючи вимоги тим, що 18.08.2025 між позивачкою та ТОВ «Комфі Трейд» було укладено договір роздрібної купівлі-продажу товару ноутбука ігрового Acer Nitro V 15, що підтверджується фіскальним чеком №000045745 від 18.08.2025. Одночасно позивачкою було придбано додаткову послугу «Хеппі - сервіс ноутбуків» строком на 2 роки вартістю 2678,00 грн. На товар встановлено гарантійний строк 12 місяців з дня продажу. 18.05.2026, в межах гарантійного строку, в товарі виявилась несправність (а саме: перестала працювати клавіатура, ноутбук не вимикається, при зарядці індикація працює неналежним чином). Того ж дня позивачка звернулася до відповідача з вимогою про безоплатне усунення недоліків товару (гарантійний ремонт), що підтверджується Актом прийому - передачі товару від 18.05.2026. Відповідно до частини 9 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати її пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. Проте, у самому акті зазначено, що строк ремонту не може перевищувати 31 робочий день з дня, наступного за днем скасування воєнного стану на території України. Сторона позивачки вважає цю умову несправедливою та такою що підлягає визнанню недійсною, оскільки відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Крім того, ця умова не є «іншим строком» у розумінні абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», яким сторона вправі замінити встановлений законом 14-денний строк. Погоджений сторонами строк має бути визначеним і обчислюваним наперед, умова, що ставить виконання обов`язку в залежність від невизначеної в часі події, за своєю суттю є спробою уникнути будь-якого строку, а не погодженням «іншого» строку. Таким чином, позивачка вважає, що строк усунення недоліків мав становити 14 днів з дати пред`явлення. Станом на дату подання позову товар позивачці не повернуто, ремонт не здійснено, а представники відповідача лише повідомляють про намір здійснити ремонт «наступного місяця», без визначення конкретної дати завершення ремонту. Внаслідок тривалого невиконання відповідачем своїх зобов`язань, багаторазових безрезультатних звернень до сервісного центру та невизначеності, позивачка зазнала моральних страждань, які оцінює у 10000,00 грн. та вважає розумною та справедливою компенсацією. З огляду на викладене, просить суд: визнати недійсною умову Акту - передачі товару від 18.05.2026 в частині встановлення строку гарантійного ремонту тривалістю 31 робочий день з дня, наступного за днем скасування воєнного стану на території України, як таку, що є несправедливою в розумінні статті 18 ЗУ «Про захист прав споживача», зобов`язати ТОВ «Комфі Трейд» замінити ноутбук ігровий Acer Nitro V 15 на такий же товар або на аналогічний товар, з числа наявних у продавця, стягнути з ТОВ «Комфі Трейд» на користь позивачки неустойку за прострочення усунення недоліків товару у розмірі 24884,21 грн., стягнути 10000,00 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу у розмірі 6500,00 грн.
03.09.2026 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні виходячи з наступного. 18.08.2025 між позивачкою та ТОВ «Комфі Трейд» було оформлено договір купівлі-продажу товару ноутбука ігрового Acer Nitro V 15. 18.05.2026, у зв`язку з недоліком у роботі товару, позивачка звернулася до магазину відповідача з метою передачі товару до сервісного центру для діагностики та ремонту. Товар було відправлено до сервісного центру ІП «Логін» за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18А. При передачі товару для гарантійного ремонту позивачка підписала Акт, у якому сторони погодили, що строк виконання гарантійного ремонту не може перевищувати 31 робочий день з дня, наступного за днем скасування воєнного стану на території України. Під час перебування товару в авторизованому сервісному центрі сталася надзвичайна подія - 02.07.2026 збройними силами РФ було здійснено ракетний обстріл м. Києва, внаслідок чого було знищено складську будівлю, яку орендувало ІП «Логін», де в той час перебував товар позивачки. Таким чином, невиконання гарантійного ремонту у звичайному порядку було зумовлено не бездіяльністю відповідача, а об`єктивною надзвичайною подією. При цьому, відповідач продовжив вживати заходи для врегулювання ситуації та погодження з виробником компенсації вартості товару. 03.07.2026 до відповідача на гарячу лінію надійшло перше звернення відносно товару. При цьому, звернення було здійснено особою з номером телефона НОМЕР_1 , яка представилася як Ігор. У межах цього звернення зазначена особа вимагала повернення коштів за товар, посилаючись на тривалість ремонту. Після отримання відповідного погодження виробника, 09.08.2026 працівником гарячої лінії було здійснено телефонний дзвінок зазначеній особі. Під час телефонної розмови було повідомлено про те, що внаслідок ракетного обстрілу товар був знищений та було запропоновано звернутися до магазину для отримання коштів за товар, а також кошти за не отриману послугу «Хеппі - сервіс ноутбуків». Однак, особа відмовилася від отримання коштів та повідомила, що буде звертатися до суду з вимогами про стягнення неустойки, моральної шкоди та зобов`язання передати аналогічний ноутбук. Таким чином, станом на 09.08.2026 відповідач уже вжив заходів для фактичного врегулювання ситуації та запропонував отримати кошти за товар. З огляду на викладене, позивачка помилково ототожнює перевищення 14 денного терміну ремонту з виникненням права на заміну товару, оскільки вона не надала доказів повторного прояву заявленої несправності після її усунення. Перевищення 14 денного терміну виконання ремонтних робіт саме по собі не є тотожним істотному недоліку товару та не замінює необхідності доведення передбачених законом умов для застосування вимоги про заміну товару. Погодження сторонами «іншого строку» усунення недоліку у товарі, передбаченого частиною 9 статті 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» відповідає вимогам законодавства і твердження про несправедливість умови без доведення конкретного істотного дисбалансу прав та обов`язків є необґрунтованим. При цьому, також відсутні правові підстави для задоволення вимог про стягнення 1% неустойки, оскільки побудований на припущенні позивачки про недійсність погодженого сторонами стоку гарантійного ремонту, не враховує обставин знищення авторизованого сервісного центру та поведінку самого відповідача який вживав заходів щодо отримання компенсації вартості знищеного товару та пропозиції позивачці отримати кошти. Крім того, представник відповідача заперечувала щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та безпідставності вимог про відшкодування моральної шкоди, просила в задоволенні позову відмовити та стягнути 25000 грн. витрат на правову допомогу.
14.09.2026 від представника позивачки надійшла відповідь на відзив (а.с.50-52).
22.09.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.63-65).
В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, представник позивачки у позові просив справу розглядати у їх відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з`явилася, проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні та стягнути витрати на правову допомогу.
Вислухавши позицію представника відповідача та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Положеннями статті 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як встановлено судом і сторони цього не заперечують, 18.08.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Комфі Трейд» було укладено договір купівлі - продажу товару ноутбука ігрового Acer Nitro V 15, що підтверджується фіскальним чеком №000045745 від 18.08.2025 на суму 31499,00 грн. (а.с.8).
Одночасно позивачкою було придбано додаткову послугу «Хеппі - сервіс ноутбуків» строком на 2 роки вартістю 2678,00 грн. На товар встановлено гарантійний строк 12 місяців з дня продажу
18.05.2026, в межах гарантійного строку, в товарі виявилась несправність (а саме: перестала працювати клавіатура, ноутбук не вимикається, при зарядці індикація працює неналежним чином), тому позивачка звернулася до відповідача за адресою: м. Львів-2, де був складений Акт прийому - передачі товару до Сервісного центру з метою проведення ремонту, дата відправки до Сервісного центру 21.05.2026.
Також, з Акту прийому - передачі встановлено, що сторони погодили, що в разі проведення гарантійного ремонту товару, строк його ремонту не може перевищувати 31 робочий день з наступного дня за днем скасування воєнного стану на території України (а.с.9).
11.08.2026 відповідачем отримано Претензію представника позивачки №3107/26/п, згідно якої позивачка вимагала обміняти придбаний нею товар, посилаючись на те, що терміни ремонту перевищують 14 днів (а.с.37).
19.08.2026 відповідачем за вих. №1055/12-00/26 надано відповідь на претензію позивачки із зазначенням про відсутність правових підстав для задоволення її вимог (а.с.39).
26.08.2026 Іноземне підприємство «Логін» за вих. №32080 повідомило Геренального директора ТОВ «Комфі Трейд» про поточний стан виконання робіт щодо пристрою ноутбука Acer Nitro V 15, ANV15-41 15.6 FHD IPS, серійний номер NHQSHEU00R5100E03F7600, а саме, що 02.07.2026 збройними силами РФ, в порушення законів і звичаїв ведення війни, було здійснено ракетний обстріл міста Києва, під час якого відбулося влучання ракет в приміщення єдиного майнового комплексу за адресою: вул. Марка Вовчка, 18-А, м. Київ, 04073, внаслідок чого виникла пожежа, якою знищено складську будівлю, в якій знаходились орендовані підприємством складські приміщення та приміщення, що використовувались для діяльності сервісного центру Підприємства, в яких на момент вищевказаної події знаходився пристрій (а.с.44).
Інформацією, наданою Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на адресу ІП «Логін» підтверджено факт виникнення пожежі, яка сталася в одноповерховій складській будівлі внаслідок збройної агресії РФ (а.с.45 зв.б.).
Зазначені вище обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб серед іншого мають право на належну якість продукції і саме продукцію належної якості продавець, згідно з частиною першою статті 6 цього Закону, зобов`язаний передати споживачеві.
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості передбачені статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів
З пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» вбачається, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).
Статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено права споживача у разі придбання товару неналежної якості.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
За змістом частини дев`ятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк.
Пунктом 1 частини першої статті 708 ЦК України передбачено, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право, серед іншого, вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення.
Відповідно до частини третьої статті 709 ЦК України вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 569/222/21 зроблено наступний висновок: згідно із частиною першою статті 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього (покупця) покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
Згідно із частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Частинами третьою та п`ятою статті 680 ЦК України передбачено, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.
Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Для застосування встановлених законом санкцій за порушення умови договору про якість товару необхідно, довести той факт, що товар є справді неналежної якості, має недоліки чи фальсифікований, тобто, виявлення цього факту слугує достатньою правовою підставою для покладення на продавця (виробника) відповідальності»
Щодо вимоги про визнання недійсною умови Акта приймання - передачі в частині встановлення строку гарантійного ремонту тривалістю 31 робочий день з дня наступного за днем скасування воєнного стану на території України, суд повідомляє наступне.
Відповідно до частини дев`ятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача про безоплатне усунення недоліків товару підлягають задоволенню протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк.
Як встановлено судом, 18.05.2026 позивачка звернулася до відповідача з приводу виявлених недоліків придбаного ноутбука Acer Nitro V15 та передала його для проведення гарантійного ремонту, про що сторонами було складено та підписано Акт приймання -передачі товару.
Зі змісту зазначеного акту вбачається, що сторони погодили умову, відповідно до якої у разі проведення гарантійного ремонту товару строк його ремонту не може перевищувати 31 робочий день з дня, наступного за днем скасування воєнного стану на території України. Таким чином, зазначена умова була включена до письмового документа, який підписаний обома сторонами, та стосується безпосередньо строку виконання гарантійного зобов`язання.
Суд враховує, що положення частини дев`ятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» не встановлюють безумовної заборони сторонам погоджувати строк усунення недоліків товару, відмінний від передбаченого законом чотирнадцятиденного строку, а прямо допускають можливість визначення такого строку за взаємною згодою сторін.
Водночас, відповідно до статті 18 цього Закону продавець не повинен включати до договорів зі споживачами несправедливі умови. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Отже, для визнання відповідної умови несправедливою необхідно встановити не лише факт її невигідності для споживача, а сукупність передбачених законом ознак, зокрема порушення принципу добросовісності, істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків і завдання шкоди споживачу.
Суд бере до уваги, що погоджена сторонами умова не передбачає звільнення відповідача від обов`язку усунути недоліки товару, не позбавляє позивачку права на гарантійне обслуговування та не виключає можливості пред`явлення нею інших вимог, передбачених законодавством про захист прав споживачів за наявності відповідних правових підстав. При цьому, встановлений сторонами строк має визначену тривалість - 31 робочий день, а його початок пов`язаний із настанням юридично значущої події - скасуванням воєнного стану на території України. Сам по собі факт невизначеності конкретної календарної дати настання такої події не свідчить про автоматичну недійсність погодженої сторонами умови.
Згідно зі статтями 251, 252 ЦК України строк може визначатися періодом часу, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Суд виходить із того, що воєнний стан є тимчасовим особливим правовим режимом, а тому його припинення є подією, з якою законодавство пов`язує завершення відповідного правового режиму.
Разом із тим суд враховує, що умова містилася у формулярному акті відповідача, а доказів її індивідуального обговорення сторонами не надано. Однак, сама по собі стандартна форма документа та відсутність доказів проведення переговорів щодо кожного його положення не є достатніми для висновку про наявність усіх ознак несправедливості, визначених статтею 18 Закону.
Оцінивши зміст умови, характер правовідносин та надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачкою не доведено наявності передбаченої статтею 18 Закону сукупності ознак, необхідних для визнання цієї умови несправедливою та недійсною. У зв`язку із цим у задоволенні відповідної позовної вимоги належить відмовити.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача замінити ноутбук, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків товару споживач має право вимагати, зокрема, пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Вимоги щодо заміни товару або розірвання договору купівлі-продажу пов`язані з наявністю істотного недоліку товару та дотриманням інших передбачених законом умов. При цьому істотний недолік визначається з урахуванням установлених законодавством ознак, зокрема його виникнення з вини виробника (продавця, виконавця), повторного прояву після усунення та інших передбачених законом обставин.
Як встановлено судом, 18.05.2026 позивачка звернулася з приводу несправності клавіатури ноутбука, а також неналежної роботи індикації заряджання та неможливості вимкнення пристрою.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що зазначені недоліки раніше усувалися та повторно проявилися, або що вони мали інші ознаки істотного недоліку в розумінні законодавства про захист прав споживачів.
Доказів проведення експертного дослідження, висновку спеціаліста чи інших документів, які б підтверджували наявність істотного недоліку товару, позивачкою не надано.
Суд також звертає увагу, що подальше знищення ноутбука внаслідок ракетного обстрілу приміщення авторизованого сервісного центру є окремою обставиною, яка виникла після передання товару для гарантійного обслуговування. Така подія сама по собі не свідчить про наявність істотного недоліку ноутбука, оскільки знищення товару внаслідок зовнішньої надзвичайної події не є повторним проявом первісної несправності товару. Отже, суд не ототожнює факт втрати товару під час перебування в сервісному центрі з фактом наявності істотного недоліку товару в розумінні статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
При цьому суд враховує, що відповідач не заперечує факту втрати переданого товару та, як убачається з дослідженого аудіозапису телефонної розмови, повідомив позивачку про його знищення і запропонував повернення повної вартості придбаного ноутбука, а також коштів за не отриману послугу «Хеппі - сервіс ноутбуків». Однак, позивачка від запропонованого способу врегулювання спору відмовилася, наполягаючи на заміні товару.
Суд зазначає, що така пропозиція сама по собі не припиняє зобов`язань відповідача та не є фактичним відшкодуванням вартості товару. Водночас, зазначена обставина враховується судом при оцінці поведінки сторін та їхніх дій щодо врегулювання спору. Разом із тим, обраний позивачкою спосіб захисту повинен відповідати характеру порушеного права та передбаченим законом підставам його застосування. Враховуючи відсутність належних доказів наявності істотного недоліку товару, суд доходить висновку про відсутність передбачених статтею 8 Закону правових підстав для задоволення вимоги про заміну ноутбука. Відтак, у задоволенні цієї позовної вимоги належить відмовити.
Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 24884,21 грн. суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 11 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.
Як встановлено судом, сторони в Акті приймання - передачі від 18.05.2026 погодили інший строк проведення гарантійного ремонту, а саме не більше 31 робочого дня з дня, наступного за днем скасування воєнного стану на території України.
З огляду на викладені вище висновки суду щодо відсутності підстав для визнання цієї умови несправедливою та недійсною, саме погоджений сторонами строк підлягає врахуванню при визначенні моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання.
Отже, до настання події, з якою сторони пов`язали початок перебігу погодженого строку, та спливу встановлених 31 робочого дня відсутні правові підстави вважати відповідача таким, що допустив прострочення гарантійного ремонту в розумінні частини одинадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Суд бере до уваги доводи відповідача про те, що 02.07.2026 внаслідок ракетного обстрілу було знищено будівлю, у якій розміщувався авторизований сервісний центр та перебував переданий позивачкою ноутбук. Водночас, суд зазначає, що сам факт знищення будівлі не є безумовним доказом знищення конкретного товару. Такі обставини мають підтверджуватися сукупністю належних та допустимих доказів.
Разом із тим, незалежно від оцінки повноти доказів щодо знищення саме ноутбука, визначальним для вирішення вимоги про стягнення пені є встановлений сторонами строк виконання гарантійного зобов`язання та відсутність доказів його спливу.
За таких обставин, суд доходить висновку, що передбачені законом підстави для нарахування неустойки за затримку усунення недоліків товару не настали.
Вирішуючи вимогу про відшкодування позивачці моральної шкоди, суд керується наступним.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про захист про споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зазначено: виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 09.11.2016 у справі №6-1575цс16, спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди
За загальним правилом, визначеним в статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12.07.2007).
Під моральною шкодою у справах про захист прав споживачів слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.
Моральна шкода внаслідок порушення прав споживача може полягати, зокрема: у душевних переживаннях у зв`язку з продажом товару неналежної якості, у порушенні прав на гарантійне обслуговування товару, інших цивільних прав в тому числі і права на користування власністю, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, а також у спричиненні шкоди здоров`ю чи майну, внаслідок дефекту товару.
Згідно із загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність шкоди, протиправність її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Як установлено судом, сторони погодили інший строк проведення гарантійного ремонту, а доказів його порушення відповідачем у межах погодженого строку матеріали справи не містять. Також, судом досліджено аудіо-запис телефонної розмови, зі змісту якого вбачається, що відповідач повідомив позивачку про знищення ноутбука та запропонував повернути його повну вартість, а також кошти за не отриману послугу «Хеппі - сервіс ноутбуків», однак позивачка від такої пропозиції відмовилася, наполягаючи на заміні товару. Суд не розцінює саму відмову позивачки від запропонованого способу врегулювання спору як зловживання правом, однак, враховує зазначені обставини при оцінці поведінки сторін та їхніх взаємовідносин. При цьому, суд бере до уваги, що відповідач не відмовлявся від врегулювання майнового питання та запропонував компенсацію повної вартості товару. За таких обставин, з урахуванням установлених у справі обставин та оцінених доказів, суд доходить висновку, що позивачкою не доведено наявності необхідних підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати заявлену моральну шкоду. Відтак, у задоволенні цієї позовної вимоги також належить відмовити.
Враховуючи вищенаведене, суд, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та в сукупності, враховуючи принцип справедливості та неупередженості, не вбачає порушення права позивачки з боку відповідача, також доводи позивачки не підтверджені належними та допустимими доказами, тому вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у позові, та, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі позову про захист прав споживачів, судові витрати компенсуються за рахунок держави, відшкодування витрат на правничу допомогу також не здійснюються.
Керуючись статтями 3, 4, 11-13, 19, 244, 263, 265, 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Комфі Трейд» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд», місцезнаходження: м. Обухів, вул. Київська, будинок 107, Обухівського району Київської області, код ЄДРПОУ: 36962487.
Повний текст рішення суду виготовлено 09.11.2026.
Суддя М.І. Клімченко