Рішення № 141297530 у справі № 277/1522/26 від 06.11.2026

Справа № 277/1522/26

РІШЕННЯ

іменем України

"06" листопада 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання Т.В. Дідус, позивача - не з`явився, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ :

До Ємільчинського районного суду Житомирської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини.

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно, в тому числі житловий будинок та земельні ділянки.

За життя ОСОБА_2 було складено заповіт на ім`я позивача.

Крім позивача спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є син останнього (батько позивача) ОСОБА_3 , який не заперечив проти оформлення спадщини за заповітом на ім`я позивача.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.

26 вересня 2026 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане спадкове майно, однак отримала відмову через пропуск встановленого строку звернення до нотаріуса із такою заявою. Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда терміном шістдесят календарних днів.

Позивач, як спадкоємець після смерті діда, не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом встановленого строку, оскільки вважала, що спадщину після смерті діда ОСОБА_2 прийняв та оформив свої спадкові права за законом її батько ОСОБА_3 , та не знала про наявність заповіту, якого влітку 2026 року знайшла в особистих речах діда.

Ухвалою суду від 12.10.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив розглянути справу без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, враховуючи заяви учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , актовий запис №35, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 24.10.2007 виконкомом Кулішівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (а. с. 5).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.01.1961 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьком є ОСОБА_2 (а. с. 15).

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14.05.1988 року стверджується, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її батьком є ОСОБА_3 (а. с. 20).

З копії заповіту від 19.02.1998 року слідує, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів житловий будинок, а також все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом матиме право, своїй внучці ОСОБА_1 (а. с. 9).

З постанови приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Піскуна О.С. від 26.09.2026 №555/02-31/158/26 слідує, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки після смерті діда ОСОБА_2 , оскільки спадщину вчасно не прийняла, на час відкриття спадщини не була зареєстрована за місцем проживання разом із спадкодавцем, а тому вважається такою, що спадщину не прийняла. Згідно даної постанови приватним нотаріусом встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за законом першої черги є син померлого ОСОБА_3 , який не заперечує проти оформлення спадщини за заповітом на ім`я дочки ОСОБА_1 , не має права на обов`язкову частку у спадщині, про що повідомив своєю заявою від 21.07.2026 року (а. с. 31-32).

За приписами статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу вимог ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221,1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

У встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк позивач заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори не подала, оскільки вважала, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв та оформив свої спадкові права за законом як спадкоємець першої черги її батько ОСОБА_3 , а також не знала про наявність заповіту.

Враховуючи викладені позивачем обставини, які не заперечуються і не спростовуються відповідачем, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач після смерті ОСОБА_2 не прийняла спадщину у встановлений законом строк, тому суд дійшов висновку, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.

Питання про стягнення судового збору з відповідача позивачем не ставиться.

Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 60 (шістдесят) днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Ємільчинська селищна рада Житомирської області, адреса: вул. Соборна, 18 А, селище Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, ЄДРПОУ: 04347605.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун