Рішення № 141298039 у справі № 362/5822/26 від 09.11.2026

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 362/5822/26

Провадження 2-а/362/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2026 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_2 - адвокат Устенко І.О. звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА 7490582 від 04.07.2026 року, винесену поліцейським 2-го взводу ТОР рота УПП бат. Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області старшим сержантом Хор В.Д., якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою поліцейського 2-го взводу ТОР рота УП бат. Управління патрульної поліції в Івано-Франківській обл. старшого сержанта ОСОБА_3 , 04.07.2026 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно до якої зазначено, що позивач керував транспортним засобом, який був тимчасово ввезений на територію України та щодо якого встановлено обмеження Митним кодексом України, а саме заборона керування особам, які не ввозили даний автомобіль на територію України. Вказані дії призвели до порушення ст. 380, ст. 381 Митного кодексу України, чим порушено ч. 8 ст. 121 КУпА. Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , в період складання постанови перебував на службі. Вказаний автомобіль йому було передано як гуманітарна допомога та використовується виключно в службових справах. Позивач не знав та не міг знати, що автомобіль Ауді А6 д.н.з. НОМЕР_2 був тимчасово ввезений на територію України та що до нього було встановлено обмеження Митним кодексом України. В діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Працівники поліції не перевіряли і не пересвідчилися, що водій вказаного транспортного засобу може бути суб`єктом вчинення вказаного адміністративного правопорушення.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.07.2026 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків (а.с. 20-22).

23.06.2026 року до суду надійшла заява від представника ОСОБА_2 адвоката Устенка І.О. щодо виконання ухвали суду від 17.05.2026 року із новою редакцією позовної заяви.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано Департамент патрульної поліції протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчену копію постанови серії ЕНА №7490582 від 04.07.2026 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 121 КУпАП, а також усіх документів (відомостей), на підставі яких постановлена зазначена постанова, записи відеореєстраторів (портативних відеореєстраторів), на яких зафіксовано виявлення правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення (а.с. 59).

25.08.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що 04.07.2026 року по вул. Січових Стрільців у м. Івано-Франківську близько 15:19 під час патрулювання поліцейським взводу №2 роти ТОР УПП у Івано-Франківській області старшим сержантом Хортом В.Д. зупинено транспортний засіб з іноземною реєстрацією - Audi н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки наданих водієм документів було встановлено, що автомобіль Audi н.з. НОМЕР_3 зареєстрований в Республіці Болгарія. Після чого позивачу було повідомлено про встановлені обмеження на керування транспортним засобом, зареєстрованими за межами України та ввезеними на її територію, а саме заборону керування такими транспортними засобами, що не ввозили автомобіль на територію України, а також використання їх у підприємницькій діяльності. У подальшому старший сержант ОСОБА_3 оголосив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 8 ст. 121 КУпАП щодо позивача. ОСОБА_1 ознайомлено з його правами. Встановивши факт адміністративного правопорушення, поліцейським було винесено постанову від 04.07.2026 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, постанова винесена з дотриманням вимог, встановлених КУпАП. Посилання позивача, що транспортний засіб був переданий іншою особою, яка його ввезла на територію України, не звільняє його від обов`язку дотримуватися встановлених правил користування таким автомобілем. Оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства. Доводи позивача не спростовують правомірності прийнятого рішення.

Також відповідач зазначив, що надати записи з портативних відеореєстраторів від 04.07.2026 не може у зв`язку із закінченням термінів зберігання. Оригінал оскаржуваної постанови був направлений до ВДВС для виконання (а.с. 57-65).

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 -5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 04.07.2026 року поліцейським 2 взводу ТОР рота УПП бат. Управління патрульної поліції в Івано-Франківській обл. старшим сержантом поліції Хорт В.Д. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7490582 за ч. 8 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с 33-34).

У постанові зазначено, що 04.07.2026 року о 15:19:55 по вул. Січових Стрільців у м. Івано-Франківську ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi А6 н.з. НОМЕР_3 , який був тимчасово ввезений на територію України та щодо якого встановлено обмеження, встановлене Митним кодексом України, а саме заборона керування особам, які не ввозили автомобіль на територію України. Вказаними діями допущено порушення ст. 380, 381 Митного кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 8 ст. 121 КУпАП. Відносно ОСОБА_4 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 від 12.09.2023 року (а.с. 11-12).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_5 , виданого Республікою Болгарії, власником автомобіля Audi А6 н.з. НОМЕР_2 є Бабаджанян ЕООД (а.с. 13-15).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Нормами ст. 380 Митного кодексу України визначено особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України.

Відповідно до ч.5 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм у сукупності та в контексті запровадження заборони керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, свідчить, що порушення вказаної заборони, посягає на безпеку дорожнього руху, отже адміністративне правопорушення передбачене ч.8 ст.121 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч.8 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митного кодексу України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів поліції, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч.8 ст.121 КУпАП).

Таким чином, до компетенції органів Національної поліції належить розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені МК України, і накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За положеннями частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності з положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Як передбачено ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало керування транспортним засобом Audi A6 НОМЕР_2 , який, за твердженням поліцейського, був тимчасово ввезений на митну територію України та переданий у користування особі, яка його не ввозила.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.

При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його належної фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.

З матерілаів справи, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого компетентним органом Республіки Болгарія, підтверджено факт реєстрації автомобіля за межами України, однак саме собою не підтверджує митного режиму, у якому транспортний засіб перебував на території України.

Відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували обставини ввезення зазначеного транспортного засобу на митну територію України, його перебування в митному режимі тимчасового ввезення, а також те, що позивач не був особою, яка ввезла цей транспортний засіб.

При цьому сам факт керування позивачем автомобілем з іноземною реєстрацією не свідчить про порушення обмежень, установлених Митним кодексом України, та не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Крім того, відповідачем не надано витребуваних судом відеозаписів із портативних відеореєстраторів працівників поліції, які могли б містити відомості щодо обставин виявлення правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність відеозапису не є безумовною підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення, однак за відсутності інших належних доказів обставини, викладені в оскаржуваній постанові, не можуть вважатися доведеними виключно на підставі змісту такої постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами факту порушення позивачем установлених Митним кодексом України обмежень щодо користування транспортним засобом, а відтак правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи ту обставину, що суд дійшов висновку про скасування постанови, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, статтями 7, 9, 121, 251, 280 КУпАП, статтями 2, 6, 139, 244-246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА 7490582 від 04.07.2026 року, винесену поліцейським 2-го взводу ТОР рота УПП бат. Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області старшим сержантом Хор Василем Дмитровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. за ч. 8 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108616, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ернста, 3.

Текст рішення складено 09.11.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко