Рішення № 141298598 у справі № 530/557/26 від 03.11.2026

Справа № 530/557/26

2/530/627/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

03.11.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ситник О.В., за участю секретаря судового засідання - Бедюх Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Зіньків цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

23.03.2026 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшли матеріали позову Акціонерного товариства "ФК "Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 13.09.2019 між ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК» був укладений кредитний договір № 150-002-855-2-19-Г (з ануїтетними платежами), згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти в кредит в сумі 114400,00 грн з стороком кредитування з 13.09.2019 р. до 22.01.2026 року включно. Позивач вказував, що АТ «МЕГАБАНК» умови кредитних договорів виконало в повному обсязі, відповідач зі свого боку умови договорів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом.

Зазначав, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 150-002-855-2-19-Г становить 174653,50 грн, з них: заборгованість за кредитом становить 85075,38 грн, заборгованість по сплаті відсотків становить 23797,43 грн., заборгованістю по сплаті комісії 65780,69 грн. В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 150-002-855-2-19-Г в сумі 174653,50 грн. на користь ТОВ «ФК Єврокредит» та судові витрати в розмірі 2662,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 11200 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав заяву, де зазначив про розгляд справи за відсутності представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, виклик відповідача здійснювався шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, що підтверджується оголошенням на веб-сайті ( а.с. 71, 80-83), до суду повернулося поштове повідомлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 74-75, 85-86), що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23),причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://zn.pl.court.gov.ua/sud1607.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як встановлено ч. 3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач з відзивом на позов до суду не звертався. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокредит" та відповідача ОСОБА_1 і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 13.09.2019 між ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК» був укладений кредитний договір № 150-002-855-2-19-Г (з ануїтетними платежами), згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти в кредит в сумі 114400,00 грн з стороком кредитування з 13.09.2019 р. до 22.01.2026 року включно. Позивач вказував, що АТ «МЕГАБАНК» умови кредитних договорів виконало в повному обсязі, відповідач зі свого боку умови договорів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом.

Зазначав, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором № становить 174653,50 грн, з них: заборгованість за кредитом становить 85075,38 грн, заборгованість по сплаті відсотків становить 23797,43 грн., заборгованістю по сплаті комісії 65780,69 грн. В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 150-002-855-2-19-Г в сумі 174653,50 грн. на користь ТОВ «ФК Єврокредит» та судові витрати в розмірі 2662,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 11200 грн.

ОСОБА_1 грошові кошти отримала, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія виписки по особовому рахунку за період від 03.12.2022 р. по 03.09.2024 р. (а.с. 29-34).

Згідно з наданим позивачем довідки-розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 174653,50 грн, з них: заборгованість за кредитом становить 85075,38 грн, заборгованість по сплаті відсотків становить 23797,43 грн., заборгованістю по сплаті комісії 65780,69 грн (а.с. 35).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 свого зобов`язання належним чином не виконав, своєчасно та в порядку, передбаченому договором, кошти в повному обсязі не повернув, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за укладеними кредитними договорами заявлені обґрунтовано.

За умовами укладеного між сторонами по справі кредитного договору від 13.09.2019 № 150-002-855-2-19-Г (з ануїтетними платежами) пунктом 2.8 передбачено комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1.4% від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: "згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

В укладеному між сторонами по даній справі в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» в частині стягнення комісії за обслуговуванням за договором № 150-002-855-2-19-Г в сумі 65780,69 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів за укладеним договором підлягають частковому задоволенню.

З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 150-002-855-2-19-Г від 13.09.2019 в сумі 108 872,81 грн, з яких: 85075,38 грн. тіло кредиту, 23797,43 грн заборгованість по відсотках.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає:

Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 62,34% (108 872,81:174653,50х100%).

Відповідно, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1 659,74 грн. (2662,40х62,34%:100=1 659,74).

Відповідно до частини 1статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження понесення витрат на правничої допомоги представником позивача надано суду: договір про надання правової допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року (а.с. 22-25), акт прийому-передачі наданих послуг № 12098520 від 05.01.2026 року (а.с. 27), вартість наданих послуг - 11200 грн 00 коп., копію ордеру на надання правової допомоги адвокатом Журавльовим С.Г. серії АЕ № 1414107 (а.с. 20).

Враховуючи пропорційність задоволених вимог та принцип співмірності складності справи, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6 982,08 грн (11200х62,34% :100=6 982,08).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження: 49001,Дніпропетровська область, м.Дніпро, провулок Ушинського,1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411, заборгованість за кредитним договором № 150-002-855-2-19-Г від 13.09.2019 року у загальному розмірі - 108 872 (сто вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 81 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження: 49001,Дніпропетровська область, м. Дніпро, провулок Ушинського,1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411 - судовий збір в сумі 1 659 (одна тисяча шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 74 коп. та 6 982 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят два) грн 08 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 8 641 (вісім тисяч шістсот сорок одна) грн. 82 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Ситник