ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2026 р. Справа№ 925/1027/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Ковальової А.Є.,
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Алфьорова А.П.
від відповідача-1: Макаревич О.С.
від відповідача-2: Адамович О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Макоша Ойл"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.07.2026 про забезпечення позову
у справі №925/1027/26 (суддя Зарічанська З.В.)
за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави,
до 1. Приватного підприємства "Таурус-ЛТД"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Макоша Ойл"
про визнання недійсним договору та повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1.1. 21.07.2026 Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (далі - прокурор, позивач) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Таурус-ЛТД» (далі - ПП «Таурус-ЛТД», відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Макоша Ойл» (далі - ТОВ «Макоша Ойл», відповідач-2, скаржник), у якому просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17.10.2025 № 7141/2025/5683836, укладений між ПП «Таурус-ЛТД» та ТОВ «Макоша Ойл», предметом якого є транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLS 400 (у прохальній частині позовної заяви зазначено «MERCEDEC-BENZGLS 400»), 2022 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ;
- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення від ТОВ «Макоша Ойл» до ПП «Таурус-ЛТД» транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLS 400 (у прохальній частині позовної заяви зазначено «MERCEDEC-BENZGLS 400»), 2022 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .
1.2. На обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу транспортного засобу від 17.10.2025 № 7141/2025/5683836 має ознаки фраудаторного правочину (правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторові - державі), оскільки він укладений між пов`язаними юридичними особами під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202525[телефон приховано] від 06.02.2025 з метою відчуження майна ПП «Таурус-ЛТД» та унеможливлення звернення стягнення на нього у разі задоволення цивільного позову про стягнення з ПП «Таурус-ЛТД» завданих державі збитків у сумі 10 649 299,00 грн, пред`явленого у вказаному кримінальному провадженні. Матеріально-правовою підставою позову прокурор визначив пункт 6 частини першої статті 3, частину третю статті 13, пункт 4 частини другої статті 16, частини першу та п`яту статті 203, частини першу та третю статті 215 ЦК України.
1.3. Одночасно у позовній заяві прокурор заявив клопотання (заяву) про забезпечення позову, в якому просив застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Макоша Ойл» чи іншим особам за його довіреністю вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням прав на транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLS 400 (у заяві зазначено «MERCEDEC-BENZ GLS 400»), 2022 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .
1.4. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову прокурор мотивував тим, що спірний автомобіль вже був відчужений від ПП «Таурус-ЛТД» на користь ТОВ «Макоша Ойл» після проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4202525[телефон приховано], а за відсутності заборони на його подальше відчуження новий власник (відповідач-2) може укласти наступні правочини щодо відчуження цього транспортного засобу на користь третіх осіб. На переконання заявника, подальше відчуження спірного автомобіля знівелює значення судового рішення у разі задоволення позову, унеможливить повернення майна та ефективний захист порушених прав держави в межах цього судового провадження і зумовить необхідність нових звернень до суду. У якості правового обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор послався на статті 136, 137 ГПК України.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.07.2026 у справі № 925/1027/26 заяву Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про забезпечення позову задоволено: вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Макоша Ойл» (ідентифікаційний код 45143664, вул. Мукана лейтенанта, 14А, м. Черкаси, 18028) чи іншим особам за його довіреністю вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням прав на транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLS 400 (в ухвалі зазначено «MERCEDEC-BENZ GLS 400»), 2022 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ; визначено стягувачем Черкаську обласну прокуратуру (бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000), боржником - ТОВ «Макоша Ойл» (ідентифікаційний код 45143664, вул. Мукана лейтенанта, 14А, м. Черкаси, 18028) із зазначенням відомостей про набрання ухвалою законної сили, порядок її негайного виконання та строк пред`явлення до примусового виконання відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
2.2. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції з посиланням на приписи статей 136- 140 ГПК України, практику Європейського суду з прав людини (рішення від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06) та правові висновки Верховного Суду (зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 13.05.2021 у справі № 916/2761/20, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 03.08.2023 у справі № 910/1756/23, від 06.12.2023 у справі № 917/805/23) мотивована тим, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову по суті не досліджується, а предметом спору є визнання недійсним договору відчуження транспортного засобу як фраудаторного та повернення майна. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що в разі невжиття заходів забезпечення позову відсутні перешкоди для подальшого відчуження рухомого майна відповідачем-2, що унеможливить ефективний захист прав позивача в межах одного судового провадження без необхідності звернення з новими позовами, тоді як обраний захід у виді заборони відчуження транспортного засобу забезпечує збереження існуючого стану (status quo), є співмірним і не порушує балансу інтересів учасників справи.
3. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.07.2026, відповідач-2 (ТОВ «Макоша Ойл») звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі № 925/1027/26 відмовити повністю.
3.2. Апеляційна скарга обґрунтована такими доводами:
- суд першої інстанції в межах однієї справи надав взаємовиключну правову оцінку характеру позовних вимог: вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд визнав наявність однієї немайнової та однієї майнової вимоги про повернення транспортного засобу, проте під час розгляду заяви про забезпечення позову виходив із того, що позов має виключно немайновий характер;
- за наявності майнової вимоги про повернення транспортного засобу суд мав дослідити, чи існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду, однак таких обставин та реального ризику невиконання рішення суд не перевірив і застосував заходи забезпечення позову без належного обґрунтування;
- позовні вимоги та заява про забезпечення позову побудовані на матеріалах досудового розслідування та повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 4202525[телефон приховано], де розмір збитків подається як уже встановлена обставина за відсутності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, чим порушено презумпцію невинуватості, закріплену у статті 62 Конституції України та пункті 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (із посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справах «Караман проти Німеччини» та «Ларраньяга Арандо та інші проти Іспанії»);
- прокурором не доведено наявності виключних підстав для представництва інтересів держави в суді відповідно до статті 131-1 Конституції України та частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (із посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 08.05.2025 у справі № 420/12471/22 та Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025), оскільки у спірних правовідносинах існує компетентний орган - Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області), який розглянув звернення прокуратури і листами від 09.04.2026 № 2349/5/23-00-24-07-07 та від 10.06.2026 № 4304/5/23-00-05-08 надав мотивовану відповідь про відсутність правових підстав для звернення до суду.
3.3. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на статті 62, 131-1 Конституції України, пункт 2 статті 6 Конвенції, частину третю статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», статті 53, 136, 137, 140, 255, 275, 277 ГПК України.
4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
4.1. 11.08.2026 від Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вих. від 11.08.2026 № 15/2-697 вих-26), у якому прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
4.2. У відзиві на апеляційну скаргу прокурор наводить такі доводи:
- класифікація вимоги про повернення транспортного засобу в ухвалі місцевого суду від 27.07.2026 про залишення позовної заяви без руху для цілей доплати судового збору в сумі 2 662,40 грн за правилами Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» не суперечить застосуванню судом критерію ефективності захисту за частиною другою статті 136 ГПК України, оскільки основною вимогою є немайнова вимога про визнання правочину недійсним, а реституційна вимога про повернення автомобіля до ПП «Таурус-ЛТД» є похідною від неї;
- скаржник в апеляційній скарзі не спростував наявності прямого зв`язку заходу забезпечення позову з предметом спору, його співмірності та реальності ризику подальшого відчуження автомобіля, при цьому застосована заборона відчуження не позбавляє відповідача-2 права володіти та користуватися майном;
- доводи скаржника щодо недоведеності збитків, посилання на матеріали кримінального провадження та щодо підстав представництва прокурором інтересів держави за своїм змістом стосуються суті спору і підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення питання про забезпечення позову (водночас прокурор наголошує, що податковий орган за підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПКУ не наділений повноваженнями оспорювати фраудаторні договори за загальними нормами цивільного законодавства, що підтверджено листами ГУ ДПС у Черкаській області та висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.05.2025 у справі № 420/12471/22).
4.3. У відзиві на апеляційну скаргу прокурор посилається на статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», підпункт 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПКУ, статтю 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», статті 53, 136, 137, 140, 263, 275, 276 ГПК України.
4.4. Відповідач-1 (ПП «Таурус-ЛТД») письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав.
5. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду справи
5.1. Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 для розгляду апеляційної скарги у справі № 925/1027/26 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Корсака В.А., суддів Алданової С.О., Ходаківської І.П.
5.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Макоша Ойл» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.07.2026 про забезпечення позову у справі № 925/1027/26, витребувано у суду першої інстанції копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, встановлено строк для подання учасниками справи відзивів на апеляційну скаргу, заяв та клопотань до 12.08.2026 (включно) та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2026.
5.3. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1027/26. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсака В.А., суддів Алданової С.О., Євсікова О.О.
5.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів та вирішено здійснити розгляд справи в раніше призначеному судовому засіданні 19.08.2026.
5.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 задоволено клопотання представника відповідача-2 та відкладено розгляд апеляційної скарги на 07.09.2026.
5.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.10.2026 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.
5.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026, з урахуванням поданого представником відповідача-2 клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному, у судовому засіданні оголошено перерву до 19.10.2026.
5.8. Інших клопотань чи заяв процесуального характеру, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги по суті, до суду апеляційної інстанції не надходило.
6. Явка представників учасників справи в судове засідання
6.1. У судові засідання 19.08.2026 та 05.10.2026 з`явилися прокурор та представник відповідача-1, представник відповідача-2 (скаржника) не з`явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи.
6.2. У судові засідання 07.09.2026 та 19.10.2026 з`явилися прокурор, представник відповідача-1 та представник відповідача-2 (скаржника). У судовому засіданні 19.10.2026 представник відповідача-2 надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник відповідача-1 підтримав позицію відповідача-2, а прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги. За результатами розгляду скарги в судовому засіданні 19.10.2026 відповідно до статей 240, 281 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Межі перегляду ухвали судом апеляційної інстанції та процесуальні обставини справи
7.1. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 269, частини першої статті 271 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
7.2. Предметом апеляційного перегляду у цьому провадженні є виключно процесуальна ухвала Господарського суду Черкаської області від 22.07.2026 про вжиття заходів забезпечення позову. Під час перегляду ухвали про забезпечення позову суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання судом першої інстанції процесуальних підстав та умов вжиття забезпечувальних заходів, визначених статтями 136- 140 ГПК України, і не має права вирішувати питання, які стосуються суті спору або підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.
7.3. Матеріалами оскарження ухвали підтверджується, що 21.07.2026 Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави подав до Господарського суду Черкаської області позовну заяву від 20.07.2026 № 15/2-643 вих-26 до ПП «Таурус-ЛТД» та ТОВ «Макоша Ойл» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLS 400 (VIN НОМЕР_1 ) від 17.10.2025 № 7141/2025/5683836 та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення вказаного автомобіля від ТОВ «Макоша Ойл» до ПП «Таурус-ЛТД» (матеріали оскарження).
7.4. Одночасно у тексті позовної заяви прокурор заявив вимогу про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Макоша Ойл» чи іншим особам за його довіреністю вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням прав на вказаний транспортний засіб. На підтвердження доводів заяви про наявність спору та існування ризику подальшого відчуження автомобіля прокурор долучив до позовної заяви копію реєстраційної картки транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLS 400 (VIN НОМЕР_1 ), витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.06.2026 № 514812210075, № 274567252040, № 267702789939, документи про структуру власності відповідачів, витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.07.2026 № 485258657, листи Територіального сервісного центру МВС № 7141 та Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області щодо відсутності іншого зареєстрованого за ПП «Таурус-ЛТД» майна, а також копії окремих матеріалів кримінального провадження № 4202525[телефон приховано] від 06.02.2025 (дозволених до розголошення постановою прокурора від 05.02.2026 у порядку статті 222 КПК України), зокрема позовної заяви від 09.02.2026 № 08-274 вих-26 та супровідного листа від 26.05.2026 № 08-373 вих-26 про пред`явлення до ПП «Таурус-ЛТД» цивільного позову у кримінальному провадженні на суму 10 649 299,00 грн (матеріали оскарження).
7.5. Розглянувши вказану заяву в порядку статті 140 ГПК України, Господарський суд Черкаської області ухвалою від 22.07.2026 задовольнив заяву прокурора та вжив заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Макоша Ойл» чи іншим особам за його довіреністю вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням прав на спірний транспортний засіб (матеріали оскарження).
8. Мотиви і джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
8.1. Правові підстави забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи): «Стаття 136. Підстави забезпечення позову
1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.»
8.2. Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої та частини четвертої статті 137 ГПК України: « 1. Позов забезпечується: 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 4. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.»
8.3. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 викладено такий правовий висновок: «Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити». Також у цій постанові зазначено, що «заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам». Водночас у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 зазначено: «Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду». У розділі 6 постанови Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 910/1756/23 також сформульовано висновок про те, що: «Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору, під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується» (аналогічний висновок викладено у пунктах 5.19, 5.21 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2025 у справі №910/7497/24).
8.4. Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції надав взаємовиключну правову оцінку характеру позовних вимог (визнавши в ухвалі про залишення позовної заяви без руху наявність майнової вимоги про повернення автомобіля, а при забезпеченні позову застосувавши критерії для немайнового спору) та не дослідив ризиків невиконання судового рішення, колегія суддів виходить із такого.
8.5. За змістом частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
8.6. У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 викладено правовий висновок про те, що у разі звернення до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як: «достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду». Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначено, що: «Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду», а в розділі 6 постанови Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 910/1756/23 та пункті 5.13 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23 вказано, що: «Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення».
8.7. Як убачається зі змісту позовної заяви у справі № 925/1027/26, предмет позову складається з двох взаємопов`язаних вимог: основної немайнової вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу від 17.10.2025 №7141/2025/5683836 та похідної майнової (реституційної) вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення цього транспортного засобу від відповідача-2 (ТОВ «Макоша Ойл») до відповідача-1 (ПП «Таурус-ЛТД»).
8.8. З огляду на таку структуру позовних вимог (де повернення індивідуально визначеного транспортного засобу вимагається не на користь позивача, а у власність відповідача-1 як наслідок недійсності правочину), заявлений захід забезпечення позову у виді заборони відповідачу-2 та іншим особам за його довіреністю відчужувати спірний автомобіль одночасно відповідає обом критеріям частини другої статті 136 ГПК України:
- у частині основної немайнової вимоги про визнання договору недійсним така заборона унеможливлює подальше відчуження предмета спірного договору третім особам під час розгляду справи, запобігаючи ситуації, коли позивач для відновлення порушеного права буде змушений ініціювати нові судові процеси щодо витребування майна у наступних набувачів;
- у частині похідної майнової вимоги про повернення індивідуально визначеної речі (автомобіля MERCEDES-BENZ GLS 400, VIN НОМЕР_1 ) від ТОВ «Макоша Ойл» до ПП «Таурус-ЛТД» заборона відчуження безпосередньо гарантує збереження цього майна у володінні відповідача-2, оскільки у разі його продажу чи передачі третім особам реальне та примусове виконання судового рішення про повернення транспортного засобу від відповідача-2 до відповідача-1 стане неможливим.
8.9. Посилання скаржника на ухвалу місцевого господарського суду про залишення позовної заяви без руху (яка постановлена 27.07.2026, а не 27.02.2026, як помилково зазначено в апеляційній скарзі) щодо необхідності доплати судового збору в сумі 2 662,40 грн за майнову вимогу не свідчить про суперечливість чи незаконність оскаржуваної ухвали від 22.07.2026. Зокрема, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 27.07.2026 (як і подальша ухвала про відкриття провадження у справі від 27.08.2026) постановлена вже після прийняття оскаржуваної ухвали про забезпечення позову від 22.07.2026. Крім того, класифікація позовних вимог для цілей обчислення судового збору відповідно до статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» не спростовує того, що як для забезпечення ефективного захисту за основною немайновою вимогою, так і для забезпечення реального виконання похідної майнової вимоги про повернення автомобіля вирішальне значення має недопущення подальшого відчуження спірного транспортного засобу під час судового розгляду.
8.10. Надаючи оцінку доводам скаржника про недоведеність реального ризику відчуження спірного майна, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд не надає оцінки доказам на предмет доведеності позовних вимог (зокрема не встановлює, чи є оспорюваний договір фраудаторним і чи діяли відповідачі недобросовісно), проте оцінює повідомлені заявником обставини щодо вірогідності відчуження предмета спору. У цій справі предметом спору є безпосередньо правочин щодо відчуження транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLS 400 (VIN НОМЕР_1 ) та вимога про повернення саме цього автомобіля. Враховуючи особливості правового режиму транспортного засобу як високоліквідного рухомого майна, відчуження і перереєстрація якого на третіх осіб можуть бути здійснені власником у короткий проміжок часу, а також підтверджений матеріалами оскарження факт уже здійсненого відчуження цього автомобіля від відповідача-1 до відповідача-2 за договором від 17.10.2025 № 7141/2025/5683836 на фоні існуючого спору щодо активів відповідача-1 та відсутності у останнього іншого зареєстрованого майна, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про існування реальної загрози подальшого відчуження спірного автомобіля.
8.11. Водночас застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову полягає виключно у забороні відчуження прав на конкретний транспортний засіб, який є предметом спору; такий захід не передбачає вилучення автомобіля, не накладає арешту на інші активи чи грошові кошти скаржника і не позбавляє ТОВ «Макоша Ойл» права володіти та користуватися спірним транспортним засобом у своїй господарській діяльності до вирішення спору по суті. Скаржником в апеляційній скарзі не наведено жодних доводів чи доказів того, яким чином тимчасова заборона відчуження спірного автомобіля порушує його права чи перешкоджає звичайній господарській діяльності. Отже, вжитий захід забезпечення позову прямо пов`язаний із предметом спору, є адекватним і повністю відповідає критерію співмірності, закріпленому в частині четвертій статті 137 ГПК України.
8.12. Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення презумпції невинуватості, закріпленої у статті 62 Конституції України та пункті 2 статті 6 Конвенції (із посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Караман проти Німеччини» та «Ларраньяга Арандо та інші проти Іспанії»), через покликання прокурора на матеріали досудового розслідування та повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 4202525[телефон приховано], колегія суддів зазначає таке.
8.13. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Пунктом 2 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. За практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, пункт 41 рішення від 27.02.2014 у справі «Караман проти Німеччини», заява № 17103/10, та пункт 48 ухвали від 25.06.2019 у справі «Ларраньяга Арандо та інші проти Іспанії», заява № 73911/16) порушення презумпції невинуватості має місце тоді, коли судове рішення або заява посадової особи відображає думку про те, що особа є винуватою у вчиненні злочину, до набрання законної сили обвинувальним вироком, натомість констатація самого факту здійснення кримінального провадження або опис стану підозри не порушує цього принципу.
8.14. Перевіркою змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.07.2026 встановлено, що суд першої інстанції не робив жодних висновків про винуватість будь-яких фізичних осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, не встановлював факту завдання державі збитків у сумі 10 649 299,00 грн і не вирішував наперед питання про дійсність чи недійсність оспорюваного договору купівлі-продажу автомобіля. Відомості щодо кримінального провадження №4202525[телефон приховано] та пред`явленого в його межах цивільного позову наведені в оскаржуваній ухвалі виключно у порядку викладу змісту звернення заявника як передумови, з якими прокурор пов`язує виникнення спору та ризик подальшого відчуження спірного автомобіля. Питання ж належності, допустимості, достовірності та вірогідності доказів (статті 76-79 ГПК України), якими позивач обґрунтовує підстави позову про визнання правочину недійсним, підлягає дослідженню судом першої інстанції виключно під час розгляду справи по суті і не може вирішуватися на стадії забезпечення позову. Відтак оскаржувана ухвала про забезпечення позову не містить порушень статті 62 Конституції України та пункту 2 статті 6 Конвенції.
8.15. Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді в розумінні пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України та частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (зокрема доводи щодо наявності компетентного органу - ГУ ДПС у Черкаській області, змісту його листів від 09.04.2026 № 2349/5/23-00-24-07-07 і від 10.06.2026 № 4304/5/23-00-05-08 та посилання сторін на практику Великої Палати Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 08.05.2025 у справі № 420/12471/22 і Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24)), колегія суддів зазначає, що відповідно до наведених норм процесуального права та усталених правових висновків Великої Палати Верховного Суду і Конституційного Суду України судовий контроль за дотриманням прокурором вимог щодо обґрунтування підстав для представництва інтересів держави (встановлення наявності або відсутності компетентного органу чи повноважень у нього на звернення з відповідним позовом) здійснюється судом першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження у справі та під час розгляду самої справи по суті із можливим застосуванням процесуальних наслідків, передбачених статтею 174 або пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України. Оскільки під час розгляду заяви про забезпечення позову в порядку статей 136, 137, 140 ГПК України (та перегляду відповідної ухвали в апеляційному порядку) суд не вирішує спір по суті та не встановлює наявності чи відсутності підстав для повернення позовної заяви, залишення позову без розгляду або відмови у позові, надання правової оцінки обґрунтованості звернення прокурора з позовом у цій справі виходить за межі предмета судового розгляду при вирішенні процесуального питання про забезпечення позову та здійснюватиметься місцевим господарським судом під час розгляду справи.
9. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
9.1. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
9.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 275 та статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.3. З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що Господарський суд Черкаської області при постановленні ухвали від 22.07.2026 про забезпечення позову у справі № 925/1027/26 діяв у межах повноважень, визначених статтями 136, 137, 140 ГПК України, не вирішуючи наперед питань, які стосуються суті спору, та правомірно застосував співмірний захід забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного транспортного засобу. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Макоша Ойл» не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали, а тому підстави для її зміни чи скасування відповідно до статті 277 ГПК України відсутні.
10. Судові витрати
10.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Макоша Ойл» на ухвалу про забезпечення позову судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макоша Ойл" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.07.2026 у справі №925/1027/26 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков