Судові рішення

Постанова № 141302637 у справі № 910/7410/26 від 27.10.2026

Постанова від 27.10.2026 у господарській справі № 910/7410/26 (категорія «Енергоносіїв»). Суд: Північний апеляційний господарський суд, суддя Руденко М.А.

Справа№ 910/7410/26
СудПівнічний апеляційний господарський суд
СуддяРуденко М.А.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЕнергоносіїв
Дата ухвалення27.10.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141302637

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. Справа№ 910/7410/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі Реуцькій Т.О.

за участі представників сторін:

від прокуратури: Постемський А.В., посвідчення № 069061 від 01.03.2023;

від позивач: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Білоцерківської окружної прокуратури на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2026 у справі № 910/7410/26 (суддя - Полякова К.В.)

за позовом Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ставищенської селищної ради (Білоцерківського району Київської області)

до:

1) товариства з обмеженою відповідальністю "Оппозит"

2) комунального некомерційного підприємства "Ставищенська лікарня" Ставищенької селищної ради Білоцерківського району Київської області

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 147 280,49 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Білоцерківська окружна прокуратура звернулась в інтересах держави в особі Ставищенської селищної ради до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Оппозит" та комунального некомерційного підприємства "Ставищенська лікарня" Ставищенької селищної ради Білоцерківського району Київської області (далі - Лікарня) про:

- визнання недійсними додаткові угоди № 1 від 15.07.2024, № 2 від 12.08.2024 до договору про постачання електричної енергії № 253-2273 від 29.12.2023, що укладені відповідачами;

- стягнення з ТОВ "Оппозит" на користь Ставищенської селищної ради 147 280,49 грн безпідставно отриманих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами процедури закупівлі, 29.12.2023 між ТОВ "Оппозит", як постачальником, та Лікарнею, як споживачем, укладено договір № 253-2273 про постачання електричної енергії (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу за ціною 6,334 грн з податком на додану вартість за 1 кВт*год. Разом з цим прокурор зазначав, що у період дії договору, усупереч його умовам та законодавчим нормам (зокрема, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"), сторонами були укладені додаткові угоди №№ 1, 2 до договору щодо підвищення ціни за одиницю товару, що призвело до збільшення вартості товару на 31,74 % порівняно з первісними умовами договору. Так, оспорювані додаткові угоди до договору, укладені без обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни на одиницю товару, із перевищенням 10 % порогу збільшення ціни, що є підставою для визнання їх недійсними із одночасним поверненням безпідставно одержаних постачальником бюджетних коштів.

12.08.2026 до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ "Оппозит" про зупинення провадження у справі № 910/7410/26 до:

- закінчення розгляду справи № 3-78/20269(178/26) Конституційним Судом за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі";

- закінчення розгляду cправи № 910/11553/25 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;

- набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/23406/26 за позовом ТОВ "Енерго Ресурс" Рі Груп", ТОВ "Газенерго-Трейд" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування п.п. 17, 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1178.

В обґрунтування зупинення провадження у справі № 910/7410/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/20269(178/26) Конституційним Судом за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" заявник зазначав, що предметом доказування у даній справі є факт перевищення 10 % ліміту, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тож у разі визнання цього припису неконституційним правова кваліфікація дій сторін при укладенні оспорюваних додаткових угод зміниться, а ухвалене без урахування рішення Конституційного Суду України судове рішення створюватиме стан правової невизначеності та потенційно потребуватиме перегляду за виключними обставинами, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2026 у справі № 910/7410/26 заяву ТОВ "Оппозит" про зупинення провадження задоволено частково. Зупинено провадження у справі № 910/7410/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зі змінами. В іншій частині заяви відмовлено.

Суд першої інстанції погодився з доводами заявника щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи № 3-78/20269(178/26) Конституційним Судом за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а в іншій частині у задоволенні заяви відмовив.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою в частині зупинення провадження у справі Білоцерківська окружна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не наведено аргументованих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаної конституційною скаргою, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2026 у справі № 910/7410/26, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та справу призначено до розгляду на 27.10.2026.

14.10.2026 до апеляційного суду надійшов відзив ТОВ "Оппозит", в якому представник посилався на відсутність у Білоцерківської окружної прокуратури процесуальної дієздатності на подання апеляційної скарги та вказував на наявність підстав для закриття апеляційного провадження згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки скаржником в апеляційній скарзі зазначено Білоцерківську окружну прокуратуру, а не прокурора. Також відповідач-1 зазначав, що наявність нормативної підстави для визнання додаткових угод недійсними безпосередньо залежить від результату конституційного провадження, при цьому об`єктивна неможливість розгляду справи має не доказовий, а нормативний характер. За твердженням представника, у разі конституційного провадження об`єктивна неможливість розгляду справи полягає не в нестачі доказів, а в тому, що питання, від якого залежить результат спору, - чи може оспорювана норма бути підставою для визнання правочині недійсними, - віднесене до виключної юрисдикції Конституційного Суду України. В той же час саме від чинності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" залежить, чи залишаться додаткові угоди правовою підставою для отримання ТОВ "Оппозит" коштів і чи виникне в нього в майбутньому обов`язок повернути 147 280,49 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Як вбачається з апеляційної скарги Білоцерківської окружної прокуратури (код [номер приховано]), яка сформована та подана до апеляційного суду в системі Електронний суд з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, вона підписана Табулою Ю.А., який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8 том 2) є керівником, що згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру (право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), надає Табулі Ю.А. право подання та підписання апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

У судовому засіданні, що відбулось 27.10.2026, прокурор просив скасувати оскаржувану ухвалу в частині зупинення провадження у справі, відмовити ТОВ "Оппозит" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином, їх явка не визнавалася судом обов`язковою, при цьому участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, тож апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідачів-1,2.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Предметом апеляційного розгляду є ухвала суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі № 910/7410/26 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 виснував, що:

- по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього;

- по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо;

- по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має права самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 8.56.2 постанови Верховного Суду від 28.04.2026 у справі № 910/8362/24).

Так, як вбачається з матеріалів справи, за змістом заявленого відповідачем-1 клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7410/26 до закінчення розгляду справи № 3-78/20269(178/26) Конституційним Судом за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", заявник не наводить мотивів необхідності зупинення провадження у справі в частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи в контексті того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, також не йдеться про необхідність додаткового збирання доказів і про неможливість встановити фактичні обставини справи, а зазначається про наявність невирішеного питання конституційності норми права, яка підлягає застосуванню судом при вирішенні спору по суті.

Колегія суддів зазначає, що положення п. 5 ч. 1 ст.227 ГПК України щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є ідентичними положенням п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 6 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України.

Підхід Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 у справі № 800/235/17 та об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2019 у справі № 826/25204/15, з огляду на тотожність норм процесуального права є релевантним для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України незалежно від того, що його сформульовано в іншій юрисдикції. За цим підходом практика Верховного Суду є усталеною: закони та інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (Рішення Конституційного Суду України № 8-зп/1997 від 24.12.1997), тому за загальним правилом суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню; сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Зупинення провадження є винятком, який можливий лише тоді, коли суд обґрунтує у своїй ухвалі зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, конкретизує, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, та пояснить, чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас зупинення провадження до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, може бути виправданим у випадках, коли рішення Конституційного Суду України здатне вплинути на вирішення спору. Насамперед це справи, у яких предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми, якими врегульовано питання юридичної відповідальності фізичної особи, оскільки саме у разі пом`якшення або скасування такої відповідальності закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999). Вплив рішення Конституційного Суду України на вирішення спору не виключається також тоді, коли спірні правовідносини тривають і правове регулювання прав та обов`язків їх учасників на майбутнє безпосередньо залежить від чинності норми, конституційність якої перевіряється (ч. 2 ст. 152 Конституції України). Проте і в цих випадках суд повинен обґрунтувати зупинення провадження за наведеними вище критеріями.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

У цій справі відповідачем-1 є юридична особа, а не фізична особа. Окрім цього предметом спору є вимога про стягнення безпідставно одержаних коштів, що не є заходом відповідальності за порушення законодавства, а є наслідком недійсності правочину та безпідставного набуття майна. Більше того, спірні правовідносини, що виникли з виконання договору завершені, відповідно, майбутнє рішення Конституційного Суду України на їх правове регулювання не вплине.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2026 у справі № 910/11553/25.

Відтак, на переконання колегії суддів, вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", із застосуванням якої, як вказував відповідач-1, безпосередньо пов`язані позовні вимоги у цій справі, не є підставою для зупинення провадження у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зупинення провадження у справі із підстав, наведених судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, є безпідставним.

Пунктом 6 ст. 275 ГПК України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції (ч. 3 ст. 271 ГПК України).

Отже, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини відсутності підстав для зупинення провадження у справі, апеляційна скарга Білоцерківської окружної прокуратури на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2026 у справі № 910/7410/26 підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 08.09.2026 у справі № 910/7410/26 в частині зупинення провадження до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зі змінами - скасуванню, у задоволенні клопотання ТОВ "Оппозит" про зупинення провадження у справі № 910/7410/26 слід відмовити, а справу № 910/7410/26 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, у зв`язку з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Білоцерківської окружної прокуратури на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2026 у справі № 910/7410/26 задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2026 у справі № 910/7410/26 в частині зупинення провадження скасувати.

У задоволенні клопотання ТОВ "Оппозит" про зупинення провадження у справі № 910/7410/26 відмовити.

Справу № 910/7410/26 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.11.2026.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.09.2026 Ухвала № 140187371 Північний апеляційний господарський суд
08.09.2026 Ухвала № 140019090 Господарський суд міста Києва
08.09.2026 Ухвала № 139589067 Господарський суд міста Києва
04.09.2026 Ухвала № 139474767 Господарський суд міста Києва
27.08.2026 Ухвала № 139320066 Господарський суд міста Києва
13.08.2026 Ухвала № 138985682 Господарський суд міста Києва
11.08.2026 Ухвала № 138913782 Господарський суд міста Києва
29.06.2026 Ухвала № 137801067 Господарський суд міста Києва
24.06.2026 Ухвала № 137688041 Господарський суд міста Києва