ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2026 м. Дніпро Справа № 904/166/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, 49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.38, код ЄДРПОУ 02909938 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), 50103, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Героїв АТО, буд.92, код ЄДРПОУ 43877118
до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", 50069, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Дарвіна, буд.7Б, код ЄДРПОУ 32975178
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, 01008, м.Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00031101
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фонд державного майна України, 01133, м.Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", 50066, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977
про відшкодування збитків
Представники сторін:
від Прокуратури: Камлер Андрій Вікторович
від позивача: Братухін Олександр Юрійович, у порядку самопредставництва
від відповідача: Іскрук Оксана Володимирівна, у порядку самопредставництва
від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Лехтер Марія Сергіївна, у порядку самопредставництва
від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: не з`явився
від третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Краснопьорова Олена Сергіївна, адвокат
СУТЬ СПОРУ:
Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", в якій просить суд:
- стягнути з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" (код ЄДРПОУ 32975178; вул. Дарвіна, 7 Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50069) збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 532089413,44 грн, зарахувавши вказані кошти на рахунок (Одержувач: ГУК у Дніпропетровській області/ТГс Новолат/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, номер рахунку [рахунок приховано], Банк отримувача: Казначейство України, найменування коду класифікації доходів бюджету: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності");
- стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р [рахунок приховано] в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір у сумі 931 840,00 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026 справу № 904/166/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.02.2026 об 11:00год.
19.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - Братухіна Олександра Юрійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні 18.02.2026 об 11:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 у справі № 904/166/26 задоволено заяву представника позивача - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - Братухіна Олександра Юрійовича про участь у справі у судовому засіданні 18.02.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".
04.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи.
04.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" надійшла заява про долучення доказів.
04.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" надійшла заява про забезпечення трансляцій судових засідань технічними засобами Господарського суду Дніпропетровської області на YouTube каналі "Судова влада України" та порталі "Судова влада України".
04.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що на підставі наказів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 12.12.2024 № 522-ТП та від 17.12.2024 № 536-ТП у період з 16.12.2024 по 27.12.2024 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Кривбасшахтозакриття" у сферах оцінки впливу на довкілля (пункти 1.2 та 1.3 Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) до акта) та охорони і раціонального використання вод і відтворення водних. За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) Інспекцією складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 117/2-5-14.1/24 від 27.12.2024 року та видано обов`язковий до виконання припис про усунення виявлених під час перевірки порушень № 117/2-5- 14.1/24 від 03.01.2025 року. Під час проведення зазначеного заходу державного нагляду (контролю) зафіксовано, що ДП "Кривбасшахтозакриття" у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, а також з 25.01.2024 по 15.03.2024 здійснювало наднормативний скид забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки "Свистунова" в річку Інгулець без отримання дозволу на спеціальне водокористування. За вказаними фактами Інспекцією здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, шляхом складання чотирьох розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки "Свистунова" в річку Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування, на загальну суму 532 325 996,86 грн. Також 13.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 236 Кримінального кодексу України, зареєстровано кримінальне провадження № 12025041740000053. Згідно судової інженерно-екологічної експертизи від 13.06.2025 загальна сума збитків державі, заподіяних ДП "Кривбасшахтозакриття" внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець, що підлягає стягненню складає 532 089 413,44 грн.
09.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову у повному обсязі у зв`язку з відсутністю процесуального права на звернення до суду у Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, оскільки рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 6-р(ІІ)/2025 окремі приписи абзацу першого частини третього статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визнані неконституційними. Також зазначає про відсутність складу цивільного правопорушення, як обов`язкової умови для покладення відповідальності за збитки. Крім того зазначає, що до позовної заяви не надано доказів бездіяльності відповідного органу, наявності об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, як наслідок звернення до суду Прокурора відповідач вважає незаконним. Відповідач звертає увагу на те, що Кабінетом Міністрів України упродовж 2020-2024 років прийняті розпорядження з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну, на підставі яких здійснено скид надлишків зворотних (шахтних) вод гірничорудними підприємствами Кривбасу; за результатами заходів державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) складено розпорядчі документи; Державна екологічна інспекція Придніпровського округу під час здійснення контролю за скиданням забруднюючих речовин із надлишком зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (на підставі вищевказаних розпоряджень КМУ) у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, з 25.01.2024 по 15.03.2024 у розпорядчих документах (Актах) не фіксувала порушень щодо виконання вищевказаних розпоряджень КМУ та вимог Індивідуальних регламентів. Також відповідач зазначає, що у період скидів з 17.01.2021 по 15.03.2021 та з 02.01.2022 по 04.03.2022 сплинув строк позовної давності. У період проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державна екологічна інспекція Придніпровського округу з 16.12.2024 по 27.12.2024 не застосувала інструментально-лабораторний контроль, не здійснювала лабораторні вимірювання (випробування), а обмежилась лише перенесенням даних із раніше проведених перевірок, за результатами яких інформувала КМУ про наявні порушення, не виставляла претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.02.2019 року № 303 (із змінами і доповненнями) утворено робочу групу з підготовки щодо законодавчого врегулювання питання скидання надлишків зворотних вод у р.Інгулець; за результатами роботи робочої групи, членами якої, зокрема є посадові особи Державної екологічної інспекції України, Протоколом від 14.07.2021 рекомендовано Державному агентству водних ресурсів України визначити умови та механізм видачі дозволу на спеціальне водокористування по скиду шахтних вод в річку Інгулець для ДП "КШЗ". Станом на 06.02.2026 питання щодо отримання дозволу на спецводокористування ДП "КШЗ" не врегульовано Державним агентством водних ресурсів України, як вимагалося у Протоколі від 14.07.2021.
13.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Прокуратури надійшла відповідь на відзив. Прокурор зазначає, що його звернення 24.11.2025 до уповноваженого органу - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу з інформацією про порушення ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог чинного природоохоронного законодавства та несплати збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля, свідчить про те, що правовідносини у цьому випадку виникли до прийняття Конституційним Судом України рішення від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 та визнання окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними та станом на теперішній час продовжують існувати. Перевірки, які проводились Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу на ДП "Кривбасшахтозакриття" 15.03.2021 (акт перевірки від 15.03.2021), 11.03.2022 (акт перевірки від 11.03.2022), 15.03.2023 (акт перевірки від 15.03.2023) та 15.03.2024 (акт перевірки від 15.03.2024) носили позаплановий характер та здійснювались на виконання щорічних розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець у міжвегетаційний період, під час яких перевірялись, зокрема, дотримання законодавства про оцінку впливу на довкілля, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
13.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Прокуратури надійшли заперечення на заяву Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" про вступ у справу в якості третьої особи та надання дозволу на трансляцію судових засідань на YouTube каналі "Судова влада України" та порталі "Судова влада України".
13.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" здійснюється скид надлишків зворотних вод із ставка-накопичувача у балці Свистунова у р.Інгулець без документа дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування, чим порушує вимоги пункту 9 статті 44, статей 48, 49 Водного кодексу України. Також, під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 16.12.2024 по 27.12.2024 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сферах: про оцінку впливу на довкілля та про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" були перевірені питання щодо скиду зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р.Інгулець у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, з 25.01.2024 по 15.03.2024, а саме, якість та кількість зворотних вод скинутих у р. Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування, так як Верховний Суд у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2024 по справі №160/10310/20 дійшов висновку щодо необхідності отримання ДП "Кривбасшахтозакриття" дозволу на спеціальне водокористування, про що було зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 117/2-5-14.1/24 від 27.12.2024 року та видано обов`язковий до виконання припис на усунення виявлених під час перевірки правопорушень № 117/2-5-14.1/24 від 03.01.2025 року; за результатами перевірки проведені розрахунки розміру збитків за забруднення річки Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, з 25.01.2024 по 15.03.2024 відповідно до формули 17 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. за №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 (зі змінами та доповненнями), а саме: за наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами внаслідок аварійного або самовільного скиду (без наявності дозволу) забруднюючих речовин зі зворотними водами.
13.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на заяву Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" про вступ у справу в якості третьої особи та надання дозволу на трансляцію судових засідань на YouTube каналі "Судова влада України" та порталі "Судова влада України".
17.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку для подання заперечення на відповідь на відзив до 26 лютого 2026.
18.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У підготовче засідання з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача.
Прокурор та представник позивача у підготовчому засіданні заперечували проти залучення до участі у справі Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" та заяви про забезпечення трансляцій судових засідань технічними засобами Господарського суду Дніпропетровської області на YouTube каналі "Судова влада України" та порталі "Судова влада України". Представник відповідача у вирішення зазначених клопотань поклався на розсуд суду.
Представник відповідача у підготовчому засіданні не заперечував проти залучення до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат". Також просив залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, співвідповідачами: Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттіл Кривий Ріг", Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", Приватне акціонерне товариство "Суха Балка".
У підготовчому засіданні 18.02.2026 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, задоволення заяви представника відповідача про продовження процесуального строку для подання заперечення на відповідь на відзив до 26.02.2026, відкладення підготовчого засідання до 03.03.2026 об 11:30, одночасно із зобов`язанням прокурора та представника позивача надати свої письмові пояснення щодо залучення третіх осіб, що занесено до протоколу судового засідання.
26.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) щодо вступу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
26.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора та позивача, в яких зазначає, що Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" не здійснює забір води з водних об`єктів та не використовує її в своїй господарській діяльності в розумінні статті 48 Водного кодексу України. Також відповідач звертає увагу на те, що питання щодо поводження з шахтними водами ставка-накопичувача у балці Свистунова перебуває на вирішенні у Міндовкілля, про що свідчать протоколи від 21.05.2025 та 28.05.2025; учасником нарад є Держекоінспекція України, якій підпорядковується та є міжрегіональним територіальним органом ДЕІ Придніпровського округу; питання зменшення обсягів скидання високомінералізованих зворотних вод регулюється центральним органом виконавчої влади - КМУ та Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Відповідач зазначає, що у підприємств ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Криворізький залізорудний комбінат", ПрАТ "Суха Балка", які є власниками зворотних (шахтних) вод, яка акумулюється (зберігається) в ставку - накопичувачі шахтних вод у балці Свистунова, мають відповідні дозволи на спецводокористування, а також здійснюють промивання та екологічне оздоровлення р. Інгулець, після виконання розпоряджень КМУ про скид, яке постійно контролює ДЕІ Придніпровського округу та Держводагенство; у разі виявлення конкретних порушень в процесі виконання та після завершення скиду згідно розпоряджень КМУ зобов`язано одразу інформувати КМУ.
27.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
02.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
02.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що розрахунок розміру відшкодування збитків визначений у позовній заяві здійснений із порушенням вимог пунктів 1.4., 7.3. Методики розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 року за № 389, зареєстрованої в Мін`юсті України 14.08.2009 року за № 767/16783, аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин у р.Інгулець не зафіксовано під час проведення позапланової перевірки з 16.12.2024 по 27.12.2024.
У підготовче засідання з`явилися прокурор та представник відповідача. У підготовче засідання 03.03.2026 представник позивача не з`явився, про місце, день та час підготовчого засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду повідомив.
У підготовчому засіданні прокурор підтримав клопотання представника позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи, представник відповідача залишив вирішення клопотання на розсуд суду.
У підготовчому засіданні 03.03.2026 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про відкладення розгляду справи та відкладення підготовчого засідання на 24.03.2026 об 11 год 00 хв, що занесено до протоколу судового засідання.
20.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що Інспекцією щорічно на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України "Про cкидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець" у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, з 25.01.2024 по 15.03.2024 здійснювався контроль за скиданням забруднюючих речовин із надлишком зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець; під час контролю за дотриманням вимог Індивідуального регламенту до функцій Інспекції входило проведення відбору проб вод на скиді зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р.Інгулець, вище та нижче скиду р.Інгулець; під час згаданих перевірок здійснювався контроль за дотриманням вимог Індивідуального регламенту щодо якості та кількості скинутих стічних вод у р.Інгулець. Також позивач звертає увагу на те, що обов`язок отримати дозвіл чітко визначено законом, а Державна екологічна інспекція України не є дозвільним чи законодавчим органом, не визначає умови та механізм видачі дозволу. Позивач зазначає, що факт порушення був встановлений в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 117/2-5-14.1/24 від 27.12.2024, а також під час даного заходу проведено збір і аналіз необхідних матеріалів, які стали підставою для нарахування розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, нарахованих відповідно до пункту 1.4. Методики.
23.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що під час контролю за дотриманням вимог Індивідуального регламенту до функцій Держеконіспекції входило лише проведення відбору проб вод на скиді зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р. Інгулець, вище та нижче скиду р. Інгулець; під час зазначених перевірок здійснювався контроль виключно за дотриманням вимог Індивідуального регламенту щодо якості та кількості скинутих стічних вод у р.Інгулець, інші питання не підлягали контролю та перевірки з боку контролюючого органу; питання щодо необхідності отримати Державним підприємством "Кривбасшахозакриття" дозвіл на спеціальне водокористування в частині скиду зворотних вод зі ставка-накопичувача шахтних вод у річку Інгулець у період з 2020 року вирішувалось у судах і остаточне рішення з цього питання судами прийнято 20.02.2024.
24.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням повноважного представника на лікарняному, що підтверджується листами непрацездатності.
У підготовче засідання з`явилися прокурор, представник позивача, а також представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час підготовчого засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду представник відповідача повідомив.
У підготовчому засіданні прокурор залишив на розсуд суду клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи.
У підготовчому засіданні 24.03.2026 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання Державного Підприємства "Кривбасшахтозакриття" про відкладення розгляду справи, відкладення підготовчого засідання на 02.04.2026 о 10 год 00 хв, що занесено до протоколу судового засідання.
24.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - Братухіна Олександра Юрійовича надійшла заява про участь у всіх наступних судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2026 задоволено заяву представника позивача - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - Братухіна Олександра Юрійовича про участь у судовому засіданні 02.04.2026, а також інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".
У підготовче засідання з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 02.04.2026 судом у задоволенні заяв Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" про вступ у справу в якості третьої особи та про забезпечення трансляцій судових засідань технічними засобами Господарського суду Дніпропетровської області на YouTube каналі "Судова влада України" та порталі "Судова влада України" відмовлено, що занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 клопотання Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про залучення до участі у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, а також співвідповідачів: Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Приватного акціонерного товариства "Суха балка" задоволено частково; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України; відмовлено в частині задоволення клопотання Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про залучення до участі у справу співвідповідачів; задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", відкладено підготовче засідання на 22.04.2026 о 15 год 30 хв.
08.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Прокуратури надійшли докази направлення позовної заяви із додатками третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
До канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат " - адвоката Краснопьорової Олени Сергіївни надійшло клопотання від 06.04.2026 про участь у судовому засіданні 22.04.2026, а також інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 задоволено клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат " - адвоката Краснопьорової Олени Сергіївни про участь у судовому засіданні 22.04.2026, а також інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".
15.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про витребування у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) доказів.
16.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшли пояснення на позовну заяву, в яких заперечує проти позовних вимог. ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" зазначає, що позивачем в обґрунтування здійсненого екологічною інспекцією розрахунку розміру збитків не надано жодного первинного документу, на які містяться посилання в претензіях Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 10.02.2025 року (№ 5/56-ПР за 2021 рік, № 5/54-ПР за 2022 рік, № 5/55-ПР за 2022- 2023 роки, № 5/53-ПР за 2024 рік), зокрема, в матеріалах справи відсутні протоколи вимірювань показників складу та властивостей води за спірний період 2021-2024 років, так само як і не надано жодного акту відбору проб, на підставі яких повинні були складатись вказані протоколи. Інспекцією при розрахунку суми збитків прийнята до розрахунку середня концентрація тільки з безпосередньої точки скиду (тобто, точка найгіршої якості води), при цьому не враховано, що хімічний склад води у точці нижче скиду зі ставка-накопичувача відповідає вимогам, встановленим по роках в Індивідуальних регламентах (тобто не допущено перевищення концентрацій забруднюючий речовин, або перевищення є незначним), за рахунок того, що гірничодобувні підприємства (ПРАТ "ЦГЗК", ПРАТ "Суха Балка", ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", та АТ "Криворізький залізорудний комбінат") оплачують придбання води для здійснення заходів з розбавлення зворотних (шахтних) вод до показників, визначених у індивідуальних регламентах. За розрахунком ПРАТ "ЦГЗК" розмір збитків по відповідним рокам (із застосуванням коефіцієнту 1,6, а не 2,5, а також враховуючи неправомірне застосування поправного коефіцієнту 10 в 2021 році) за 2021 - 2024 не міг перевищувати 270 361 390,29 грн., сума збитків складає 261 728 023,15 грн.
20.04.2026 до канцелярії суду від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінету Міністрів України надійшла заява про продовження строку на подання пояснень на позовну заяву.
20.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/166/26 до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/30840/25.
21.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів поштової відправки (в паперовому вигляді) пояснень, клопотань Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на адресу третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
У підготовче засідання з`явилися прокурор, представники позивача, відповідача, третіх осіб-1 та 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про місце, день та час підготовчого засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 відкладено підготовче засідання на 27.05.2026, що занесено до протоколу судового засідання.
05.05.2026 до канцелярії суду від представника третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшли пояснення, в яких зазначає, що скидання зворотних вод зі ставка-накопичувача здійснювалося на підставі розпоряджень та з дозволу Кабінету Міністрів України, з однією метою запобігання виникнення аварійної ситуації на гідроспоруді, яка може призвести до техногенної катастрофи регіонального масштабу, зокрема затоплення територій та різкого неконтрольованого погіршення якості води в р.Інгулець із виконанням вимог Індивідуального регламенту, зокрема щодо концентрації забруднюючих речовин, контроль за дотримання яких здійснювала Держекоінспекція Придніпровського округу шляхом відбору проб для проведення хімічних аналізів. Розгляд справи Фонд державного майна України просив суд здійснювати без участі представника за наявними матеріалами справи.
07.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли пояснення на клопотання ПРАТ "ЦГЗК" про витребування доказів та про зупинення провадження у справі.
13.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли пояснення щодо клопотання Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про зупинення провадження.
14.05.2026 до канцелярії суду від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшли пояснення по справі, в яких зазначає, що у період з 2021 по 2026 Кабінетом Міністрів України були видані розпорядження щодо скидання надлишків зворотних вод у р.Інгулець задля запобігання виникненню аварійних ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну; відповідачу дозволено скидання із ставка-накопичувача у балці Свистунова, розташованого на території Криворізького району Дніпропетровської області, надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу із ставка-накопичувача балки Свистунова у р.Інгулець у в міжвегетаційні періоди; відповідно до розпоряджень контроль за виконанням вимог вищезазначеного індивідуального регламенту покладено на Державну екологічну інспекцію та Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
18.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких наголосив, що при розрахунку збитків за формулою 17 за спірний період, позивач не мав права застосовувати коефіцієнт в розмірі 2,5 як для поверхневого водного об`єкту, що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства, як з підстав того, що спірний водний об`єкт не відносився до категорії рибогосподарського водного об`єкту (його частини), так і з підстав того, що коефіцієнт 2,5 був введений в дію лише з 05.03.2024, та ніяким чином, з урахуванням дії нормативно-правових актів у часі, не міг бути застосований при розрахунку збитків за період з 2021 по 05.03.2024 років.
18.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо клопотання ПАТ "Центральний ГЗК" про витребування доказів.
19.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшли пояснення щодо зупинення провадження у справі, а також щодо витребування доказів.
19.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла заява щодо клопотань про витребування доказів та зупинення провадження у даній справі.
21.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи актів відбору проб вод.
22.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи актів відбору проб вод.
25.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшло клопотання про визнання явки посадових осіб Інспекції обов`язкової для надання пояснень.
25.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшло клопотання про відсутність додатків у клопотанні Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 22.05.2026.
25.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи актів відбору проб вод.
26.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на заяву щодо визнання обов`язкової явки посадових осіб Державної екологічної інспекції Придніпровського округу.
26.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло заперечення на клопотання третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача про визнання явки посадових осіб Інспекції обов`язкової.
27.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів Дніпропетровської області від 09.01.2025 №53/03-25 р.Інгулець використовується для задоволення питних, господарсько-побутових, рекреаційних потреб та для потреб рибного господарства. Позивач звертає увагу на те, що на час проведення розрахунків застосовується діюча Методика з усіма змінами та доповненнями, оскільки порушення було встановлено під час позапланового державного нагляду (контролю) у період в період з 16.12.2024 по 27.12.2024 та зафіксованого в акті від 27.12.2024 № 117/2-5-14.1/24.
У підготовче засідання з`явилися прокурор, представники позивача, відповідача, третіх осіб-1 та 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про місце, день та час підготовчого засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду повідомила.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2026 витребувано у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) наступні документи: наказ № 508 від 28.12.2020, наказ № 38 від 26.01.2021, наказ № 28 від 26.01.2022, та відкладено підготовче засідання на 24.06.2026, що занесено до протоколу судового засідання.
01.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання на виконання ухвали суду про витребування доказів.
15.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшло клопотання про виклик експерта.
15.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшли заперечення на пояснення, в яких зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами самого факту забруднення відповідачем водних ресурсів.
22.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що додатком 2 Методики передбачено, що у разі, якщо водний об`єкт або його ділянка у місці забруднення можуть бути віднесені до різних категорій, при розрахунку збитку використовується найбільший із можливих коефіцієнтів Ккат.
22.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення щодо клопотання про виклик експерта.
23.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшли додаткові пояснення, а також заперечення щодо виклику експерта.
24.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості відповідачу бути присутнім у судовому засіданні, а також надати свої пояснення.
24.06.2026, до початку підготовчого засідання, через приймальню суду засобами телефонного зв`язку звернулась представник відповідача, яка повідомила, що внаслідок військової агресії російської федерації Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" зазнало обстрілу, тому представник відповідача не має можливості бути присутньою у підготовчому засіданні, просить відкласти підготовче засідання на іншу дату з метою прибуття в судове засідання повноважного представника.
У підготовче засідання з`явилися прокурор, представники позивача, третіх осіб-1 та 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Відповідач та третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про місце, день та час підготовчого засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду повідомили.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 відкладено підготовче засідання до 08.07.2026, що занесено до протоколу судового засідання.
У підготовче засідання з`явилися прокурор, представники позивача, відповідача, третіх осіб-1 та 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про місце, день та час підготовчого засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду повідомила.
Ухвалою Господарського Дніпропетровської області від 08.07.2026 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, справу призначено до розгляду по суті на 23.07.2026 о 16 год 00 хв.
21.07.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення природоохоронного законодавства, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами; відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість притягнення до відповідальності. ПАТ "Центральний ГЗК" звертає увагу на те, що при розрахунку суми збитків за період з 17.01.2021 по 15.03.2021 Інспекція неправомірно застосувала у формулі розрахунку збитків поправний коефіцієнт 10, що фактично призвело до безпідставного збільшення суми збитків в 10 разів. Також ПАТ "Центральний ГЗК" зазначає, що висновок експерта № СЕ-19/105-25/3987-ФХЕД від 13.06.2025 року (інженерно-екологічної експертизи) Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в межах кримінального провадження № 12025041740000053 від 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України, не є належним доказом в межах даної справи, оскільки наразі відсутній вирок суду, що набрав законної сили, який би встановлював певні факти, що входять до предмету доказування в цій господарській справі.
22.07.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що під час виконання розпоряджень КМУ та Індивідуальних регламентів скиду забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів регламенту зафіксовано під час контролю ДЕІ лише у двох випадках, а саме: у Протоколі вимірювань показників складу та властивостей вод № 2 від 25.01.2021 та № 10-24-2 від 19.03.2024.
23.07.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що ділянка річки Інгулець відноситься до категорії водного об`єкту, що використовуються або можуть використовуватися для цілей рибного господарства та застосовується коефіцієнт Ккат = 2,5.
У підготовче засідання 23.07.2026 з`явилися прокурор, представники позивача, відповідача, третіх осіб-1 та 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про місце, день та час підготовчого засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду повідомила.
У судовому засіданні 23.07.2026 заслухано вступні слова прокурора, представника позивача та представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2026 відкладено судове засідання на 16.09.2026
11.09.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
16.09.2026 судове засідання у справі №904/166/26 не відбулося у зв`язку з відрядження судді Перової О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2026 призначено нову дату судового засідання на 28.09.2026 о 12:30.
У судове засідання з`явилися прокурор, представники позивача, відповідача, третіх осіб-1 та 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про місце, день та час підготовчого засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду повідомила.
У судовому засіданні 28.09.2026 заслухано вступні слова представників третіх осіб-1 та 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та були заслухані всі питання та відповіді учасників процесу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2026 відкладено судове засідання на 05.10.2026.
02.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що факт порушення вимог водоохоронного законодавства Інспекцією був встановлений під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в період з 16.12.2024 по 27.12.2024, а відповідно Методика для проведення розрахунку розміру збитків застосована на час встановлення факту порушення з урахуванням усіх змін та доповнень.
У судове засідання 05.10.2026 з`явилися прокурор, представники позивача, відповідача, третіх осіб-1 та 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про місце, день та час підготовчого засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду повідомила.
У судовому засіданні судом були досліджені докази у справі та відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про виклик у судове засідання експерта Піддубної Ірини Сергіївни для надання роз`яснень висновку експерта № СЕ-19/105-25/3987- ФХЕД від 13.06.2025 і надання відповідей на питання суду та учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2026 судове засідання відкладено на 20.10.2026 о 14год 30хв.
19.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що під час здійснення контролю на виконання розпоряджень КМУ регламентних скидів ДЕІ здійснювала відбори проб, результати яких відображені у Протоколах вимірювань показників складу та властивостей вод, які по завершенню позапланової перевірки, відповідного періоду, долучалися у вигляді зведеної таблиці до Акту перевірки, відповідно були відомі контролюючому органу ДЕІ під час позапланової перевірки у грудні 2024; під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу з 16.12.2024 по 27.12.2024 забір проб у р. Інгулець та аналіз не здійснювався.
19.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-3 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що позивач безпідставно ототожнює дані зведеної таблиці з документами первинного інструментально-лабораторного контролю, який, фактично, під час здійснення заходу перевірки в період з 16.12.2024 по 27.12.2024 не здійснювався, що підтверджується змістом Акту перевірки, а саме - відсутністю будь-яких відомостей в акті перевірки від 27.12.2024 про відбір проб саме в період з 16.12.2024 по 27.12.2024; актом перевірки від 27.12.2024 Інспекцією не було встановлено фактичних показників забруднення скинутих зворотних вод, оскільки жодних інструментально-лабораторних вимірювань під час здійснення заходу контрою не здійснювалось.
19.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із перебуванням представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у щорічній відпустці з 20.10. по 21.10.2026. До клопотання доданий наказ від 19.10.2026 № 88-в "Про надання відпустки Братухіну О.Ю.
20.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
20.10.2026 у судове засідання прибули прокурор, представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 та 3, однак судове засідання не відбулося, оскільки у місті Дніпрі та Дніпропетровській області було оголошено повітряну тривогу, червоний рівень небезпеки.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2026 судове засідання призначено на 29.10.2026 о 14 год 30 хв.
У судове засідання з`явилися прокурор, представники позивача, відповідача, третіх осіб-1 та 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про місце, день та час підготовчого засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду повідомила.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 29.10.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
З огляду на значну кількість поданих у справі клопотань, ураховуючи дію правового режиму воєнного стану, кількість повітряних тривог у місті Дніпро та Дніпропетровській області, запровадження Господарським судом Дніпропетровської області особливого режиму роботи та вжиття відповідних організаційних заходів, справу розглянуто упродовж розумного строку, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" (далі - Підприємство, відповідач) є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України (суб`єкт управління підприємством).
Відповідно до пункту 3.1. Статуту, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.02.2023 року № 241, метою діяльності ДП "Кривбасшахтозакриття" є організація та виконання робіт з ліквідації, реструктуризації об`єктів гірничорудних підприємств Криворізького басейну, а також здійснення післяліквідаційного моніторингу, усунення негативних екологічних наслідків їх діяльності.
Предметом діяльності Підприємства є забезпечення видобутку залізної руди шляхом відведення та акумуляції шахтних вод (забезпечення захисту гірничорудних підприємств Криворізького басейну), забезпечення захисту від підтоплення підприємств Криворізького басейну, проведення робіт з відкачування шахтних вод (пункт 3.3. Статуту).
Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" утримує на балансі та забезпечує експлуатацію ставка - накопичувача зворотних (шахтних) вод у балці Свистунова (далі - ставок-накопичувач), до якого цілодобово протягом року спрямовуються надлишки шахтних вод від гірничорудних підприємств Кривбасу (ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Криворізький залізорудний комбінат", ПАТ "Суха Балка").
Діюча система відведення зворотних (шахтних) вод передбачає перекачування шахтних вод південної групи шахт Кривбасу, а саме шахти "Родіна" і шахти "Октябрська" ПАТ "Кривбасзалізрудком", шахти "Гігант-Глибока" ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", Шахтоуправління "АрселорМіттал Кривий Ріг", шахти ім. Фрунзе ПАТ "Суха Балка" магістральними трубопроводами двома насосними станціями Шахтарська (колишня ім. К. Лібкнехта) та Руднична (колишня Кіровська №3) у ставок-накопичувач балка Свистунова, що є гідротехнічною спорудою (гідровузлом).
Відповідно до "Обстеження технічного стану та паспортизації гідротехнічних споруд (гідровузол) ставка - накопичувача зворотних (шахтних) вод у балці Свистунова. Паспорт технічного ста[приховано]-П", розробленого ПАТ "Український головний проектно - дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" (ПАТ "УКРВОДПРОЕКТ") у 2024 році визначено, що тип накопичувача - ставок у природній балці - штучна гідротехнічна споруда (гідровузол) для акумуляції зворотних ( шахтних) вод; призначення - щорічне скидання води згідно узгодженого індивідуального регламенту; режим скидання води з накопичувача - розподілений на 8 тижнів згідно з регламентом, який розробляється щороку та затверджується в установленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства. Ставок-накопичувач не має зв`язку з поверхневими водними об`єктами.
Так, на підставі наказів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (далі - Інспекція, позивач) від 12.12.2024 № 522-ТП та від 17.12.2024 № 536-ТП у період з 16.12.2024 по 27.12.2024 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог природоохоронного законодавства у сферах оцінки впливу на довкілля (пункти 1.2, 1.3 Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), що є додатком до акта перевірки) та охорони й раціонального використання вод і відтворення водних ресурсів (пункти 1.1, 1.2, 3, 16, 18, 19 додатка 2 до акта перевірки).
За результатами перевірки Інспекцією складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.12.2024 № 117/2-5-14.1/24 та видано припис від 03.01.2025 № 117/2-5-14.1/24, обов`язковий до виконання, щодо усунення виявлених порушень.
Під час проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що ДП "Кривбасшахтозакриття" у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023 та з 25.01.2024 по 15.03.2024, у порушення вимог статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пункту 9 статті 44, статей 49, 72, 105 Водного кодексу України, пунктів 15, 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, здійснювало наднормативний скид забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова до річки Інгулець без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
За результатами встановлених порушень Інспекцією виконано чотири розрахунки розміру збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова до річки Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування. Загальний розмір розрахованих збитків становить 532 325 996,86 грн.
Листами від 10.02.2025 №№ 5/53-ПР, 5/54-ПР, 5/55-ПР, 5/56-ПР від 10.02.2025 року позивач просив протягом місяця відшкодувати шкоду, заподіяну державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.
У відповідь на згадані листи ДП "Кривбасшахтозакриття" листами від 31.03.2025 №№211/01-08, 212/01-08, 213/01-08, 214/01-08 від 25.03.2025 повідомило позивача про невизнання заявленої суми збитків, вважаючи відповідні вимоги необґрунтованими та незаконними.
У межах досудового розслідування кримінального провадження № 12025041740000053, зареєстрованого 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України, за фактом наднормативного скиду забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки "Свистунова" до річки Інгулець без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, постановою слідчого від 11.03.2025 призначено судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Згідно з висновком експерта від 13.06.2025 № СЕ-19/105-25/3987-ФХЕД, за результатами дослідження частково не підтверджено розрахунки розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок зазначеного наднормативного скиду забруднюючих речовин, проведені Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу, на загальну суму 236 583,42 грн.
Водночас, відповідно до зазначеного висновку експерта, розмір збитків, заподіяних державі ДП "Кривбасшахтозакриття" внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки "Свистунова" до річки Інгулець, становить 532 089 413,44 грн.
Дніпропетровська обласна прокуратура у позовній заяві посилається на те, що ДП "Кривбасшахтозакриття" у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, з 25.01.2024 по 15.03.2024 у порушення вимог статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пункту 9 статті 44, статей 49, 72, 105 Водного кодексу України, пунктів 15, 17 "Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" здійснювало наднормативний скид забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки "Свистунова" в річку Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування, що спричинило шкоду державним інтересам у сфері охорони вод на суму 538 089 413,44 грн.
Предметом спору у даній справі є стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 532 089 413,44 грн.
Предметом доказування у даній справі, відповідно до частини другої статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.
Статтею 2 Водного кодексу України визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд (стаття 3 Водного кодексу України).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно зі статтями 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр.
Згідно зі статтею 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.
Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне (стаття 46 Водного кодексу України).
Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів (частина перша статті 47 Водного кодексу України).
За положеннями частин першої, другої статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
За приписами частини третьої статті 48 Водного кодексу України не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); скид води з водних об`єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій; подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; використання поверхневих вод для судноплавства; подача (перекачування) води каналами та водогонами зрошувальних і осушувальних систем, каналами та водогонами (водопроводами) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів для потреб водокористувачів; проведення робіт з експлуатаційного днопоглиблення; забір та/або використання води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені органом, що видав дозвіл, без коригування дозволу на спеціальне водокористування (частини перша, друга. дев`ятнадцята статті 49 Водного кодексу України).
Верховний Суд у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2024 року по справі № 160/10310/20 дійшов наступних висновків: "Спеціальне водокористування включає такі правомочності: а) забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв; б) використання води; в) скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Тобто водокористування охоплює правомочності, які хоча й пов`язані між собою загальним об`єктом - водою, однак можуть реалізовуватися окремо одна від однієї, залежно від мети й виду діяльності підприємства.
Для прикладу, деякі підприємства здійснюють питне водопостачання, у тому числі нецентралізоване, яке пов`язане із забором води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв використання води, однак не мають необхідності у скиданні забруднюючих речовин у водні об`єкти.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Водночас водним законодавством не передбачено видачу окремих дозволів спеціального водокористування чи іншого виду дозвільних документів для забору води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв; використання води; скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Припущення про те, що спеціальне водокористування є таким виключно у випадках вчинення водокористувачем сукупно всіх правомочностей, зазначених у частині першій статті 48 Водного кодексу України, спростовується й іншими нормами вказаного Кодексу, зокрема статтею 42, якою передбачено, що вторинні водокористувачі (абоненти), які не мають власних водозабірних споруд та отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів, можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об`єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування. Тобто навіть вторинним водокористувачам, які самостійно здійснюють скидання стічних вод у водні об`єкти, необхідно мати спеціальний дозвіл.
Діяльність ДП "Кривбасшахтозакриття" пов`язана з акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скиданням у р. Інгулець, є водокористуванням, що не належить до загального виду водокористування, не охоплюється винятками, передбаченими частиною третьою статті 48 Водного кодексу України. На цю діяльність поширюються вимоги, передбачені для спеціального водокористування, а на її суб`єкта - вимоги, що висуваються до суб`єкта спеціального водокористувача; спеціальне водокористування є платним та здійснюється тільки на підставі дозволу на спеціальне водокористування, а тому ДП "Кривбасшахтозакриття" як спеціальний водокористувач зобов`язане здійснювати діяльність із використання води та скидання зворотних вод у р.Інгулець тільки на підставі дозволу на спеціальне водокористування та відповідно до лімітів, установлених вказаним документом".
Стаття 44 Водного кодексу України визначає обов`язки водокористувачів, зокрема: використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію; виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством тощо.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно із статтями 68, 69 вказаного Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно з частинами першою, другою якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України), тобто саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач має довести, що поведінка відповідача була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.
Протягом 2020 - 2024 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження, спрямовані на запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну, на підставі яких здійснювався скид надлишків зворотних (шахтних) вод гірничорудних підприємств Кривбасу, а саме: № 1670-р від 28.12.2020 "Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Криворізького району Дніпропетровської області", період скиду - 17.01.2021 - 15.03.2021; № 1736-р від 28.12.2021 "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець", період скиду - 02.01.2022 - 04.03.2022; № 853-р від 16.09.2022 "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець у 2022-2023 роках", період скиду - 10.11.2022 - 13.03.2023; № 42-р від 19.01.2024 "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець", період скиду 25.01.2024-15.03.2024.
Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щорічно на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець" у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, з 25.01.2024 по 15.03.2024 здійснювався контроль за скиданням забруднюючих речовин із надлишком зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець.
Під час контролю за дотриманням вимог Індивідуального регламенту до функцій Інспекції входило проведення відбору проб вод на скиді зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р. Інгулець, вище та нижче скиду р. Інгулець.
Під час зазначених перевірок здійснювався контроль за дотриманням вимог Індивідуального регламенту щодо якості та кількості скинутих стічних вод у р. Інгулець.
Так, відповідно до статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 відкрито провадження у справі № 160/10310/20 за позовом Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6 Припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 06.03.2020 року №81/10/20.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі № 160/10310/20 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 160/10310/20 апеляційну скаргу Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року в адміністративній справі №160/10310/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 160/10310/20 касаційну скаргу Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" залишено без задоволення. Рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 року залишено без змін.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №160/10310/20 зроблено висновок щодо необхідності отримання ДП "Кривбасшахтозакриття" дозволу на спеціальне водокористування.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №117/2-5-14.1/24 від 27.12.2024 року, видано обов`язковий до виконання припис на усунення виявлених під час перевірки правопорушень № 117/2-5-14.1/24 від 03.01.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 відкрито провадження у справі № 160/3091/25 за позовом Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пунктів 1 та 2 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 03.01.2025 року № 117/2-5-14.1/24.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 160/3091/25 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі № 160/3091/25 апеляційні скарги Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", Публічного акціонерного товариства "АрселорМіталл Кривий Ріг" та Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 160/3091/25 без змін.
Суд з`ясував, що на виконання наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 05.12.2024 №1596 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), погодження Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 10.12.2024 №2.3/209ПГ (вх. № 6568/6.2-26-24 від 10.12.2024), доручення Державної екологічної інспекції України № 2166 від 10.12.2024 (вх. № 6577/6.2-26-24 від 11.12.2024), звернення громадянки Шафранової Олени Валеріївни від 08.10.2024 (вх.№ ІІІ67/6.2-24-24 від 08.10.2024) та наказів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 12.12.2024 № 522-ТП та від 17.12.2024 № 536-ТП, Інспекцією в період з 16.12.2024 по 27.12.2024 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сферах: про оцінку впливу на довкілля (пункти 1.2 та 1.3 Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) до акту); про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів (пункти 1.1, 1.2, 3, 16, 18, 19 додатку 2 до акту) ДП "Кривбасшахтозакриття".
Під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в період з 16.12.2024 по 27.12.2024 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сферах: про оцінку впливу на довкілля та про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів ДП "Кривбасшахтозакриття" були перевірені питання щодо скиду зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р. Інгулець у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, з 25.01.2024 по 15.03.2024, а саме якість та кількість зворотних вод скинутих у р. Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки Верховний Суд у постанові від 20.02.2024 по справі №160/10310/20 дійшов висновку щодо необхідності отримання ДП "Кривбасшахтозакриття" дозволу на спеціальне водокористування, про що було зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 117/2-5-14.1/24 від 27.12.2024 та видано обов`язковий до виконання припис на усунення виявлених під час перевірки правопорушень № 117/2-5-14.1/24 від 03.01.2025 року.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Під час позапланової перевірки ДП "Кривбасшахтозакриття" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сферах: про оцінку впливу на довкілля; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів встановлено основні порушення, а саме:
- провадження діяльності ДП "Кривбасшахтозакриття", пов`язаної із акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скиданням у р.Інгулець здійснюється без документа дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля.
Отже позаплановий захід державного нагляду (контролю) Інспекцією проведений у рамках вимог чинного законодавства.
За результатами перевірки проведені розрахунки розміру збитків за забруднення річки Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, з 25.01.2024 по 15.03.2024 відповідно до формули 17 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (зі змінами та доповненнями), а саме: за наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами внаслідок аварійного або самовільного скиду (без наявності дозволу) забруднюючих речовин зі зворотними водами.
Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду КП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка - накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) від 06.02.2025 за період з 17.01.2021 по 15.03.2021 зі ставка - накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець було скинуто 6 320 000 м3 (тривалість скидання зворотних вод - 1358,5 год, фактичні витрати зворотних вод за період скиду - 4652,19 м3/год.) забруднених зворотних вод (без дозволу на спеціальне водокористування).
За результатами інструментально-лабораторного контролю якості зворотних вод на скиді зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області Держекоінспекції Придніпровського округу та результатами відомчого лабораторного контролю підприємства ДП "Кривбасшахтозакриття", середні концентрації забруднюючих речовин за період з 17.01.2021 по 15.03.2021 становлять: хлориди - 20238,37 мг/дм3, сульфати - 1393,71 мг/дм3, азот амонійний - 0,231 мг/дм3, нітрати - 2,78 мг/дм3, нітрити - 0,089 мг/дм3, БСК5 - 3,02 мг/дм3, завислі речовини - 14,13 мг/дм3, нафтопродукти - 0,035 мг/дм3, залізо загальне - 0,132 мг/ дм3, феноли - 0,001 мг/дм3, фосфати - 0,04 мг/дм3.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, здійснено за формулою 17 Методики, згідно якої розмір шкоди заподіяної державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) за період з 17.01.2021 по 15.03.2021 складає 122 826 180,94 грн.
Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка - накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) від 06.02.2025 за період з 02.01.2022 по 04.03.2022 зі ставка - накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець було скинуто 7 449 000 м3 (тривалість скидання зворотних вод - 1464,67 год., фактичні витрати зворотних вод за період скиду - 5085,787 м3/год.) забруднених зворотних вод (без дозволу на спеціальне водокористування).
За результатами інструментально-лабораторного контролю якості зворотних вод на скиді зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець, проведених відділом інструментально - лабораторного контролю Дніпропетровської області Держекоінспекції Придніпровського округу та результатами відомчого лабораторного контролю підприємства ДП "Кривбасшахтозакриття", середні концентрації забруднюючих речовин за період з 02.01.2022 по 04.03.2022, становлять : хлориди - 20477,28 мг/дм3, сульфати - 1410,80 мг/дм3, азот амонійний - 0,229 мг/дм3, нітрати - 3,15 мг/дм3, нітрити - 0,163 мг/дм3, БСК5 - 3,26 мг/дм3, завислі речовини - 17,32 мг/дм3, нафтопродукти - 0,047 мг/дм3, залізо загальне - 0,108 мг/ дм3, феноли - 0,001 мг/дм3, фосфати - 0,056 мг/дм3.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, здійснено за формулою 17 Методики, згідно якої розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) за період з 02.01.2022 по 04.03.2022 складає 146 992 851,44 грн.
Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка -накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) від 06.02.2025 за період з 10.11.2022 по 13.03.2023 зі ставка - накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець було скинуто 7 005 000 м3 (тривалість скидання зворотних вод - 2964,67 год., фактичні витрати зворотних вод за період скиду - 2362,83 м3/год.) забруднених зворотних вод (без дозволу на спеціальне водокористування).
За результатами інструментально-лабораторного контролю якості зворотних вод на скиді зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області Держекоінспекції Придніпровського округу та результатами відомчого лабораторного контролю підприємства ДП "Кривбасшахтозакриття", середні концентрації забруднюючих речовин за період з 10.11.2022 по 13.03.2023, становлять: хлориди - 20480,53 мг/дм3, сульфати - 1410,69 мг/дм3, азот амонійний - 0,242 мг/дм3, нітрати - 3,21 мг/дм3, нітрити - 0,096 мг/дм3, БСК5 - 2,4 мг/дм3, завислі речовини - 14,66 мг/дм3, нафтопродукти - 0,033 мг/дм3, залізо загальне - 0,119 мг/ дм3, феноли - 0,001 мг/дм3, фосфати - 0,051 мг/дм3.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, здійснено за формулою 17 Методики, згідно якої розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) за період з 10.11.2022 по 13.03.2023 складає 137 452 834,08 грн.
Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка - накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) від 06.02.2025 за період з 25.01.2024 по 15.03.2024зі ставка - накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець було скинуто 6 771 000 м3 (тривалість скидання зворотних вод - 1208 год., фактичні витрати зворотних вод за період скиду - 5605,13 м3/год.) забруднених зворотних вод (без дозволу на спеціальне водокористування).
За результатами інструментально-лабораторного контролю якості зворотних вод на скиді зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області Держекоінспекції Придніпровського округу та результатами відомчого лабораторного контролю підприємства ДП "Кривбасшахтозакриття", середні концентрації забруднюючих речовин за період з з 25.01.2024 по 15.03.2024, становлять: хлориди - 18929,36 мг/дм3, сульфати - 1403,34 мг/дм3, азот амонійний - 0,258 мг/ дм3, нітрати - 3,86 мг/дм3, нітрити - 0,168 мг/дм3, БСК5 - 2,74 мг/дм3, завислі речовини - 15,36 мг/дм3, нафтопродукти - 0,058 мг/дм3, залізо загальне - 0,107 мг/ дм3, феноли - 0,001 мг/дм3, фосфати - 0,052 мг/дм3.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, грн, здійснено за формулою 17 Методики, згідно якої розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) за період з 25.01.2024 по 15.03.2024 складає 125 054 130,40 грн.
Судом встановлено, що при здійсненні розрахунку розміру збитків Інспекцією був застосований коефіцієнт Ккат для поверхневих водних об`єктів, що використовуються або можуть використовуватися для цілей рибного господарства та який дорівнює 2,5.
На запит до Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області щодо категорії водного об`єкта, а саме, річки Інгулець в місці скиду високомінералізованих шахтних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова, який розташований нижче с. Латівка Криворізького району Дніпропетровської області, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) отримала відповідь від 14.01.2025 №1-3-5/124-25, в якій зазначено, що питання визначення категорії водних об`єктів не входить до їх компетенції.
Водночас на запит Державної екологічної інспекції України від 19.12.2019 вих. № 8138/2.4./6-19 Управлінням державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області листом від 11.01.2020 №1-3-17/65-20 надано відповідь, що акваторія річки Інгулець в місці розташування кінцевого водовипуску зворотних вод зі ставка накопичувача Свистуново в районі сіл Латівка та Новолатівка Широківського районі Дніпропетровської області належить до 2-ї категорії рибогосподарських водних об`єктів.
Так, відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів Дніпропетровської області від 09.01.2025 №53/03-25 р.Інгулець використовується для задоволення питних, господарсько-побутових, рекреаційних потреб та для потреб рибного господарства.
Також листом №330/2.3/8-25 від 22.01.2025 Державна екологічна інспекції України надала роз`яснення щодо застосування коефіцієнту (Ккат), що враховує категорію водного об`єкта при проведенні розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець.
Річка Інгулець протікає в Кіровоградській, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях України та є правою притокою річки Дніпро.
Також додатком 2 Методики передбачено, що у разі, якщо водний об`єкт або його ділянка у місці забруднення можуть бути віднесені до різних категорій, при розрахунку збитку використовується найбільший із можливих коефіцієнтів Ккат.
Отже, оскільки ділянка водного об`єкта в місці скиду шахтних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова знаходиться за межами населених пунктів Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області згідно з інформацією Виконавчого комітету Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17.01.2025 № 62/2-14, тому вона може бути використана для цілей рибного господарства.
Також суд зазначає, що відбір проб вод здійснюється відповідно до нормативних документів, перелік яких обов`язково зазначається в акті відбору проб та конкретною методикою виконання вимірювань показника. При виконанні відбору проб вод складається "Акт відбору проб" за формою, затвердженою наказом Мінприроди України від 19.04.2013 № 179; відповідно затвердженій формі актах відбору проб зазначається вся необхідна інформація щодо виконавців відбору проб (посада та прізвище), щодо присутніх при відборі проб представників підприємства та інформація (прізвище) щодо особи яка проводить перевірку придатності проб для проведення вимірювань, повноту та достатність інформації в актах відбору проб; акти відбору проб скріплюються підписами виконавців відбору проб і представників підприємства, присутніх при відборі проб; транспортування, відібраних проб вод виконуються відповідно ДСТУ ISO 5667- 3-2001 і конкретної методики виконання вимірювань показника, де визначені особливі (специфічні) умови транспортування та термін зберігання відібраних проб. В акті відбору проб обов`язково зазначено відомості про попередню обробку проби, якщо це необхідно і про умови транспортування; після доставлення проб для проведення вимірювань при їх отриманні перевіряється їх придатність для проведення вимірювань, повнота та достатність інформації в актах відбору проб. Придатність відібраних проб визначається оглядом для впевненості в їх цілісності, герметичності закупорювання. Перевіряється відповідність терміну та умов транспортування, зберігання проб (наявність запису в Акті ) та робиться відмітка про їх придатність або ні , та, при наявності , зазначаються зауваження щодо їх стану і записів. - що передбачено окремим розділом у Акті відбору проб вод який заповнюється спеціалістом який проводив вищезазначені процедури. ( вказується прізвище).
Суд зауважує, що всі акти відбору проб води за період проведення розрахунку підписані представником підприємства - ДП "Кривбасшахтозакриття", присутнім при відборі проб без зауважень щодо процедури відбору проб та складання акту відбору проб; проби відібрано спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю.
Суд звертає увагу на те, що для проведення розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами (без дозволу на спеціальне водокористування) у розрахунку приймаються середні концентрації забруднюючих речовин, які потрапили безпосередньо у водний об`єкт зі зворотними водами, що відповідає пунктам 2.1. та 5.8. Методики.
Відповідно пункту 7.1. Методики для речовин значення ГДК яких більше одиниці, в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10. Даний коефіцієнт враховується при розрахунку безрозмірного показника відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, і якщо ГДК забруднюючої речовини більше 1, то в чисельнику застосовується коефіцієнт 10.
На час проведення розрахунків застосовується діюча Методика з усіма змінами та доповненнями, так як порушення було встановлено під час позапланового державного нагляду (контролю) у період в період з 16.12.2024 по 27.12.2024 та зафіксованого в акті від 27.12.2024 № 117/2-5-14.1/24.
Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства, або в ході проведення правоохоронними органами слідчих дій (пункт 1.4. Методики).
У даній справі датою встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: фіксацією факту самовільного водокористування в частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документу дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування у періоди з 17.01.2021 по 15.03.2021, з 02.01.2022 по 04.03.2022, з 10.11.2022 по 13.03.2023, з 25.01.2024 по 15.03.2024, - є проведення у період 16.12.2024 по 27.12.2024 позапланового заходу державного нагляду (контролю), результати якого зафіксовані в акті від 27.12.2024 № 117/2-5-14.1/24, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, який і став підставою для проведення розрахунків розміру збитків. Тому і коефіцієнт Ккат застосований на час проведення розрахунку, який для поверхневих водних об`єктів, що використовуються або можуть використовуватися для цілей рибного господарства дорівнює 2,5.
Також, відповідно до пункту 2.3.5. Методики розрахунку збитків - при порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.
Акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 140/388/19).
При цьому, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (правова позиція з аналогічних правовідносин наведена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 922/1699/15).
Отже, у даній справі наявні всі елементи складу правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у забрудненні навколишнього природного середовища; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.
Також судом прийнято до уваги висновок Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 13.06.2025 № СЕ-19/105-25/3987-ФХЕД.
Так, відповідно до висновку Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 13.06.2025 № СЕ-19/105-25/3987-ФХЕД, здійсненого за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12025041740000053 від 13.02.2025 року було встановлено, що в обсязі наданих документів, у досліджуваному випадку допущено недотримання вимог нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища, а саме:
- ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";
- п. 9 ст. 44, ст. 49, ст. 72, ст. 74, ст. 105 Водного кодексу України;
- п.15, п. 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.
Розмір екологічного збитку (шкоди), заподіяного державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без Дозволу на спеціальне водокористування) за період з 02.01.2022 по 04.03.2022, становить 146 561 448,60 грн, що не підтверджує розрахунок, проведений Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" №389 від 20.07.2009, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 за № 767/16783 (зі змінами і доповненнями).
Розмір екологічного збитку (шкоди), заподіяного Державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) за період з 10.11.2022 по 13.03.2023 становить 137 647 653,50 грн, що не підтверджує розрахунок, проведений Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" № 389 від 20.07.2009, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 за № 767/16783 (зі змінами і доповненнями).
Розмір екологічного збитку (шкоди), заподіяного державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) за період з 17.01.2021 по 15.03.2021, становить 122 826 180,94 грн, що підтверджує розрахунок, проведений Державною екологічною інспекцією Придніпровськогого округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" № 389 від 20.07.2009, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 за № 767/16783 (зі змінами і доповненнями).
Розмір екологічного збитку (шкоди), заподіяного державі внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) за період з 25.01.2024 по 15.03.2024 становить 125 054 130,40 грн, що підтверджує розрахунок, проведений Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" №389 від 20.07.2009, юстиції України 14 серпня 2009р. за № 767/16783 зареєстрованої в Міністерстві ю (зі змінами і доповненнями).
Згаданий висновок був підписаний судовий експертом - Піддубною Іриною Сергіївною, яка є завідувачкою сектору фізичко-хімічних та екологічних досліджень відділу досліджень матеріалів, речовин і виробів Донецького НДЕКЦ МВС, яка має вищу освіту кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-екологічної експертизи за експертною спеціальністю 10.19 "Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля" (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 19498, видане Експертно-кваліфікаційною комісією МВС України 29.11.2023), стаж експертної роботи - з 2023 року.
Також відповідно до вимог статей 384, 385 КК України судового експерта Піддубну Ірину Сергіївну було попереджено про кримінальну відповідальність.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що законодавчо не врегульовано питання щодо отримання дозволу на спецводокористування ДП "Кривбасшахтозакриття" з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 49 Водного кодексу України передбачено право водокористувача на здійснення скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти на платній основі та на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Водночас статтею 72 Водного кодексу України встановлює умови реалізації права, передбаченого частиною першою статті 49 Водного кодексу України. Цими умовами є такі: 1) підприємства, установи і організації, які відкачують такі води для запобігання затоплення шахт, кар`єрів та рудників під час видобування корисних копалин, зобов`язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об`єкти, а підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів; 2) умови скидання цих вод у водні об`єкти та повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Статтею 74 Водного кодексу України встановлено умови використання накопичувачів промислових забруднених стічних вод та технологічні водойми. Зокрема, підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод, зобов`язані: 1) впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації; 2) здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами. Крім того, передбачено, що скидання цих вод у поверхневі водні об`єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом.
Індивідуальний регламент - це документ, який на договірній основі розробляється спеціальними науково-дослідними установами, погоджується обласними, Київською чи Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та містить сукупність вимог щодо періодичності, тривалості і витрат скидання промислових забруднених стічних, шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів у поверхневий водний об`єкт.
Отже, індивідуальний регламент, на відміну від дозволу на спеціальне водокористування, не є дозвільним документом у розумінні Водного кодексу України та сам по собі не надає водокористувачам права на здійснення скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.
Відповідно, розпорядження Кабінету Міністрів України, якими затверджено відповідні індивідуальні регламенти, не можуть ототожнюватися з дозволом на спеціальне водокористування та розглядатися як правова підстава для здійснення такого скидання за відсутності відповідного дозволу.
Щодо інших доводів позивачів і відповідача суд зазначає наступне.
Ураховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, пункт 29).
Судом були дослідженні всі документи, які подані сторонами у справі, аргументи прокурора, позивача, відповідача, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень учасників процесу судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
З огляду на викладене, відповідач у даній справі не довів відсутність його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу.
Зібрані у справі докази, які оцінені судом кожний окремо та у сукупності з іншими доказами, підтверджують наявність всіх елементів складу правопорушення, що є підставою для стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 532 089 413,44 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 532 089 413,44 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо строку позовної давності, заявленої відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 ЦК України).
Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про сплив строку позовної давності у період з 17.01.2021 по 15.03.2021 та з 02.01.2022 по 04.03.2022.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а скасований він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Далі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Далі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Законом від 08.11.2023 № 3450-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (набрав чинності 30.01.2024) пункт 19 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України був викладений в новій редакції, а саме:
"У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тобто, порядок обчислення позовної давності був змінений з "продовження на строк дії військового стану" на "зупинення на строк дії такого стану".
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану і до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку був зупинений на строк дії воєнного стану.
Водночас, Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України" щодо поновлення перебігу позовної давності" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.
Закон №4434-IX було оприлюднено 03.06.2025 і відповідно до пункту 2 останній набирав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 04.09.2025.
Ураховуючи наведене, позивач звернувся до суду із даним позовом у межах строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Як передбачено частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Ключовим для застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та визначення згаданого елемента є поняття "інтерес держави".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 наведено правовий висновок, зокрема, про те, що: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнано неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в тій частині, у якій вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням їх захисту органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження.
У пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", які визнані неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
У мотивувальній частині цього рішення суд також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечу такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини.
Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої уваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави України, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.
На думку Конституційного Суду, виключними випадками представництва прокурором інтересів держави в суді, можуть бути, зокрема: невизначеність (відсутність) у законодавстві України суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на захист відповідних інтересів держави; колізії повноважень кількох органів публічної влади, якщо це унеможливлює захист ними інтересів держави в межах спірної компетенції; заподіяння шкоди інтересам держави правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, якщо цивільний позов у кримінальному провадженні не був чи не міг бути поданий або залишений без розгляду; звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб`єкта з клопотанням про подання позову до суду; виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту.
Дніпропетровською обласною прокуратурою під час вивчення стану додержання вимог природоохоронного законодавства встановлені порушення в частині охорони та раціонального використання водних ресурсів.
Як вже було з`ясовано судом, інформацію про порушення інтересів держави прокурором було отримано в рамках кримінального провадження №12025041740000053 з попередньою правовою кваліфікацією за статтею 236 КК України, яка перебуває на стадії досудового слідства.
З урахуванням того, що у вищезазначеному кримінальному провадженні винну особу не встановлено, а досудове розслідування триває, прокурор наразі позбавлений можливості пред`явити цивільний позов у межах цього кримінального провадження. При цьому розгляд цивільного позову в межах кримінального провадження здійснюється відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, наведені обставини свідчать про відсутність на цей час реальної можливості захисту інтересів держави шляхом пред`явлення цивільного позову в межах кримінального провадження, що, з огляду на положення статті 131-1 Конституції України та правові висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, може свідчити про наявність виключного випадку, який обґрунтовує необхідність представництва прокурором інтересів держави в суді.
Звернення прокурора від 24.11.2025 до уповноваженого органу - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу - з інформацією про порушення ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог природоохоронного законодавства та несплату збитків, заподіяних державі внаслідок таких порушень, свідчить про те, що відповідні правовідносини виникли до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, яким окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визнано неконституційними, та продовжують існувати станом на теперішній час.
Згідно з пунктом "а" частини першої статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема у сфері охорони вод.
Пунктом "й" частини першої статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції центрального органу у сфері охорони навколишнього природного середовища належить вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, участь у статусі позивача чи відповідача при розгляді справ у судах.
Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, є Державна екологічна інспекція України.
Згідно з пунктом 1 Положення № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 3 Положення визначено, що одним із основних завдань Держекоінспекції є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони та використання водних ресурсів.
Згідно з п.п. 5, 9 п.4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Пунктом 7 Положення № 275 передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу утворена, як юридична особа публічного права - міжрегіональний територіальний орган Держекоінспекції, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 802 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції".
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про Державну екологічну інспекцію у Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Повноваження Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) визначено у Розділі II Положення, в тому числі передбачено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів.
Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ (Функції Інспекції) Положення, Держекоінспекція звертається до суду із позовом зокрема, щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.
Ураховуючи викладене, органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Проте, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та її уповноваженими виконавчими органами не вжито належних, достатніх та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку.
Дніпропетровською обласною прокуратурою листом від 24.11.2025 за № 12-1165вих-25 повідомлено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про наявні порушення законодавства та не відшкодування ДП "Кривбасшахтозакриття" збитків завданих порушенням природоохоронного законодавства.
У відповідь на згаданий лист Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) листом від 02.12.2025 за № 3-8042-5 повідомила, що станом на дату звернення Дніпропетровської обласної прокуратури, заходів, спрямованих на стягнення у судовому порядку заподіяних ДП "Кривбасшахтозакриття" збитків не вживалось, що свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.
Листом від 13.01.2026 Дніпропетровська обласна прокуратура, на виконання частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про звернення до суду із даною позовною заявою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 виснувала: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Також, відповідно до пункту 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Зважаючи на викладене, прокуратурою у повній мірі виконано вимоги, передбачені статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, повідомленням прокурора на адресу відповідних суб`єктів владних повноважень про звернення до суду, що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва.
Отже, керівником Західної окружної прокуратури належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо судового збору.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
За подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви Дніпропетровською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 931 840,00 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 931 840,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 185, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фонд державного майна України, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування збитків задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", 50069, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Дарвіна, буд.7Б, код ЄДРПОУ 32975178 на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), 50103, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Героїв АТО, буд.92, код ЄДРПОУ 43877118 збитки у розмірі 532 089 413,44 грн (п`ятсот тридцять два мільйони вісімдесят дев`ять тисяч чотириста тринадцять гривень 44 копійки).
Стягнути з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", 50069, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Дарвіна, буд.7Б, код ЄДРПОУ 32975178 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р [рахунок приховано] в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 931 840,00 грн (дев`ятсот тридцять одна тисяча вісімсот сорок гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 09.11.2026
Суддя О.В. Перова