Рішення № 141304844 у справі № 910/11162/26 від 09.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2026 Справа № 910/11162/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про стягнення коштів у розмірі 7241 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне Товариство «Страхова Група «Тас» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» про стягнення коштів у розмірі 7241 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 червня 2024 року о 10 годині 00 хвилин по вул. Широка, 7 в м. Охтирка, Сумської обл., сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mercedes» (д.р.н. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Volkswagen» (д.р.н. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, після чого на підставі договору добровільного страхування позивач виплатив страхове відшкодування. У зв`язку з тим, що відповідач здійснив часткову виплату страхового відшкодування, у нього перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 3831,59 грн, яку позивач просить стягнути разом із додатково нарахованими інфляційними витратами в сумі 851,51 грн, 3% річних у розмірі 235 грн та пенею в розмірі 2322,90 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що ним після звернення позивача з даним позовом, а саме 23.09.2026 здійснено повну виплату страхового відшкодування, внаслідок чого просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 3831,59 грн підлягає закриттю, а в іншій частині позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 червня 2024 року о 10 годині 00 хвилин по вул. Широка, 7 в м. Охтирка, Сумської обл., сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mercedes» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

За фактом ДТП водіями вказаних вище транспортних засобів було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 28 червня 2024 року, зі змісту якого вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участю транспортного засобу «Mercedes» під керуванням під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Volkswagen» під керуванням ОСОБА_2 , при цьому з європротоколу вбачається, що особою, винною у скоєнні ДТП, є водій автомобіля «Mercedes» ОСОБА_3 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen» були застраховані в ПАТ «СГ«ТАС» згідно з договором добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №AZEP-217806402 від 09.11.2023 та полісом №ЕР - 217806402.

У зв`язку з настанням страхового випадку, на підставі заяви власника пошкодженого майна, акту огляду транспортного засобу від 29 червня 2024 року, ремонтної калькуляції № 92414669 від 01 липня 2024 року та страхового акта № 15584/27/924 від 03 липня 2024 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 17058,25 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №422252 від 04 липня 2024 року.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220908917.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Volkswagen» (д.р.н. НОМЕР_2 ) збитки у межах передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності в даному випадку є відповідач.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 108 Закону України «Про страхування», до страховика, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 03440/9224 від 16 липня 2024 року.

15 серпня 2024 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» була здійснена часткова виплата страхового відшкодування в розмірі 10626,66 грн, відповідно до платіжної інструкції №00124039 від 15 серпня 2024 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідачем після звернення позивача до суду (23.09.2026) було здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 3831,59 грн, згідно платіжної інструкцій №00173608 від 23.09.2026.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення залишку суми страхового відшкодування у розмірі 3831,59 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 851,51 грн, 3% річних у розмірі 235 грн та пені у розмірі 2322,90 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пунктом 32.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Пунктом 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Також, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні витрати в сумі 851,51 грн, 3% річних у розмірі 235 грн.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивачем розрахунок пені здійснено без урахування ч.6 ст.232 ГК України.

Враховуючи дату звернення позивача із заявою про виплату страхового відшкодування - 16 липня 2024 року та отримання вказаної заяви відповідачем 27 липня 2024 року, останнім днем строку виплати страхового відшкодування є 25 жовтня 2024 року.

За вказаних обставин, кінцем розрахункового періоду нарахування пені щодо заборгованості є 25.04.2025.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 540,12 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, враховуючи, що спір виник у зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку щодо виплати страхового відшкодування, тобто з вини відповідача, витрати зі сплати судового збору в частині закриття провадження покладаються на відповідача повністю, в іншій частині - пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 123, 129, ст.ст. 231, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40 , ідентифікаційний код: 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, Святошинський район, просп. Берестейський, буд. 65, ідентифікаційний код: 30115243) інфляційні витрати у розмірі 851 (вісімсот п`ятдесят одна) грн 51 коп., 3% річних у розмірі 235 (двісті тридцять п`ять) грн, пеню у розмірі 540 (п`ятсот сорок) грн 12 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2028 (дві тисячі двадцять вісім) грн 21 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Закрити провадження у справі №910/11162/26 в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суми страхового відшкодування у розмірі 3831 (три тисячі вісімсот тридцять одна) грн 59 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 09.11.2026

Суддя Я.В. Маринченко