справа № 208/7388/26
провадження № 2/208/5738/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А.С.,
за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Безрук Володимир Леонідович, до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на житловий будинок, -
В С Т А Н О В И В:
На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на закінчений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку А-1, прибудови а-1, веранди а1-1, гаражу Б-1, огорожі №1, хвіртки №2, воріт №3.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 26 червня 2018 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , який було посвідчено приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Михайленко О.В.
Згідно вказаного договору позивач придбала у ОСОБА_2 незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 57%.
Також 26 червня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
10 жовтня 2019 року будівництво, а саме: А-1 житловий будинок, а-1 прибудова, аі-і веранда, Б-1 гараж, № 1 огорожа № 2 хвіртка, № 3 ворота, було завершено, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
04 лютого 2026 року була проведена технічна інвентаризація закінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: А-1 житловий будинок, а-1 прибудова, а1-1 веранда, Б-1 гараж, №1 огорожа №2 хвіртка, №3 ворота.
12.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг м. Покровська Донецької області с заявою про державну реєстрацію закінченого будівництва, за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви було додано технічний паспорт та витяг про проведення технічної інвентаризації закінченого будівництвом об`єкта на житловий будинок.
Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Єгорової Л.С. від 28 березня 2026 року № 83825256 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій на закінчене будівництво, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: А-1 житловий будинок, а-1 прибудова, а1-1 веранда, Б-1 гараж, №1 огорожа №2 хвіртка, №3 ворота.
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 26.06.2026 року порушено справу за позовною заявою ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.
Ухвалою Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 19.10.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Сторони в судове засідання не з`явилися.
Позивач ОСОБА_1 про дату, час проведення судового засідання повідомлена належним чином відповідно до ст.ст.128,130 ЦПК України, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України представником позивача - адвокатом Безруком В.Л. надано суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримано.
Відповідачем відзиву на позовну заяву в порядку ст. 191 ЦПК України, не подано, про дату, час судових засідань по справі відповідач повідомлялась належним чином. В порядку ч. 4 ст. 206 ЦПК України, представник відповідача надав заяву про визнання позовної заяви, відсутності заперечень проти задоволення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, який було посвідчено приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Михайленко О.В, ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 незакінчений будівництвом будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0995 га (кадастровий номер [номер приховано]:20:050:0188. Готовність будинку - 57%: (а.с.7-10).
26 червня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0995 га (кадастровий номер [номер приховано]:20:050:0188), який було посвідчено приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Михайленко О.В. (а.с.11-12).
Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 10 жовтня 2019 року будівництво, а саме: А-1 житловий будинок, а-1 прибудова, аі-і веранда, Б-1 гараж, № 1 огорожа № 2 хвіртка, № 3 ворота, було завершено (а.с.15-21)
Згідно технічного паспорту, виготовленого 27.11.2020 року ФОП ОСОБА_3 , будинок за адресою: АДРЕСА_1 , має наступні характеристики: А-1 житловий будинок, а-1 прибудова, а1-1 веранда, Б-1 гараж, №1 огорожа №2 хвіртка, №3 ворота (а.с.22-26) .
04 лютого 2026 року була проведена технічна інвентаризація закінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: А-1 житловий будинок, а-1 прибудова, а1-1 веранда, Б-1 гараж, №1 огорожа №2 хвіртка, №3 ворота (а.с.14)
12.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг м. Покровська Донецької області с заявою про державну реєстрацію закінченого будівництва, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Єгорової Л.С. від 28 березня 2026 року № 83825256 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій на закінчене будівництво, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: А-1 житловий будинок, а-1 прибудова, а1-1 веранда, Б-1 гараж, №1 огорожа №2 хвіртка, №3 ворота. Відмова у проведенні державної реєстрації права власності обумовлена тим, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання) (а.с.27).
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Оскільки позивачкою не надано технічної документації, яка дозволяла їй або попередньому власника почати будівництво житлового будинку, от з врахуванням вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України, описаний в позові житловий будинок, вважається самочинним будівництвом.
Однак ч.3 ст. 376 ЦК України передбачає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Верховний Суд сформував чітку позицію: суд може визнати право власності на самовільно збудоване нерухоме майно, якщо позивач має право на земельну ділянку, а сама будівля відповідає будівельним нормам і не порушує права інших осіб. При цьому визнання права власності в судовому порядку є фактично альтернативою адміністративній процедурі, і рішення суду стає підставою для реєстрації права власності без попереднього отримання акту введення в експлуатацію (хоча технічний огляд для суду є обов`язковим).
Основними умовами для визнання судом права власності на самовільно збудоване нерухоме майно є:
1. Наявність прав на землю: позивач повинен мати право власності або користування (оренда, емфітевзис) на земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням.
2. Технічна експертиза: позивач зобов`язаний довести шляхом надання відповідного Висновку щодо технічної можливості надійної та безпечної експлуатації. Цей документ доводить, що будинок відповідає ДБН (Державним будівельним нормам), є безпечним і не загрожує життю людей. З точки зору суду, це замінює стандартну процедуру введення в експлуатацію.
3. Відсутність заперечень: будівля не повинна порушувати права сусідів (наприклад, норми інсоляції, відстані від меж ділянки тощо).
Як слідує з наданих позивачем документів, земельна ділянка, на який попередній власник почав, а позивач закінчив будівництво житлового будинку, була виділена саме під будівництво та обслуговування житлового будинку. І позивачка є власником цієї земельної ділянки.
Надійність безпечної експлуатації будинку підтверджена витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 04.02.2026 р.
Частина 5 статті 376 ЦК України передбачає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
При розгляді заяви позивачки про реєстрацію закінченого будівництвом житлового будинку ця підстава в якості мотиву відмови для реєстрації не вказана.
Стосовно аргументованості відмови у реєстрації права власності на закінчений будівництвом житловий будинок, суд зазначає, що у даному випадку ця відмова не пов`язана з недотриманням вищенаведених обов`язкових умов для визнання права власності на самовільно зведений об`єкт нерухомого майна (наявність права на земельну ділянку, технічна безпека в експлуатації, відсутність порушень прав інших осіб).
Абзац другий пункту 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868, на який послався реєстратор, наголошує: «Орган державної реєстрації прав, нотаріус, яким проведено державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно у спеціальному розділі Державного реєстру прав, зберігає заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об`єкт нерухомого майна».
Як вбачається з формулювання причини відмови фактично вона полягає не у недотриманні вимог абзацу 2 пункту 77 Порядку, а фактом неприйняття об`єкта в експлуатацію.
Згідно з пунктом 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.
З врахуванням наданих суду будівельно-технічних висновків жодних даних, які б свідчили про істотне порушення будівельних норм і правил або порушення прав чи інтересів інших осіб у зв`язку із здійсненим будівництвом, в судовому засіданні не встановлено.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачка є належним власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:20:050:0188 площею 0.0995 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку. В судовому засіданні підтверджено можливість надійної та безпечної експлуатації житлового будинку загальною площею 131,4 кв.м. та житловою площею 61.2 кв.м, що вказаний в технічному паспорті від 04.02.2026 року та його відповідність вимогам державних будівельних норм.
З огляду на положення статей 375, 376 ЦК України, враховуючи відсутність доказів порушення прав третіх осіб чи суспільних інтересів, а також підтверджену можливість безпечної експлуатації об`єкта, суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на самочинно збудований житловий будинок.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Вимог про стягнення судових витрат по справі позивачем не заявлено.
На підставі ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1234, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 263-265 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Безрук Володимир Леонідович, до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на житловий будинок- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на закінчений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 131,4 кв. м та житловою площею 61,2 кв. м., прибудови а-1, веранди а1-1, гаражу Б-1, огорожі №1, хвіртки №2, воріт №3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду - 02.11.2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- представник позивача - адвокат Безрук Володимир Леонідович, м.Дніпро, вул. Ак.Янгеля, 7/289;
- відповідач: Покровська міська рада Донецької області, Донецька область, Покровський район, м.Покровськ, пл.Незалежності, 11, код ЄДРПОУ 04052933.
Суддя А.С. Кузнєцова