Судові рішення

Рішення № 141305509 у справі № 914/2825/26 від 09.11.2026

Рішення від 09.11.2026 у господарській справі № 914/2825/26 (категорія «Енергоносіїв»). Суд: Господарський суд Львівської області, суддя Сухович Ю.О.

Справа№ 914/2825/26
СудГосподарський суд Львівської області
СуддяСухович Ю.О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЕнергоносіїв
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141305509

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 Справа № 914/2825/26

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. розглянув матеріали справи

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімед", місто Херсон

про стягнення 102 187,85 грн.

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімед",про стягнення 102 187,85 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, з яких 96 095,22 грн основний борг,1 038,54 грн 3 % річних, 5 054,09 грн інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 09.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала суду від 09.09.2026 про відкриття провадження у справі була доставлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 09.09.2026.

Ухвала суду від 09.09.2026 про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 73000, місто Херсон, Кошовий узвіс , будинок 5.

Крім того, суд надіслав ухвалу суду від 09.09.2026 про відкриття провадження у справі відповідачу на адресу: Львів, вулиця Зелена, будинок 151.

02.10.2026 та 05.10.2026 на адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 09.09.2026 про відкриття провадження у справі за зазначеними вище адресами, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення встановленого терміну зберігання.

Неотримання відповідачем поштової кореспонденції, зокрема ухвал суду є його суб`єктивною поведінкою.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.

Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.

Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення рішення у справі.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 14.02.2022 між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімед», укладено договір №6736/р про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався постачати теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов`язувався її отримувати і оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в термін, передбачені договором.

Позивачем надавалися послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «Полімед» до приміщення за адресою: місто Львів, вулиця Зелена, 151.

На виконання вказаного договору відповідачу було поставлено теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості за отриману теплову енергію в гарячій воді не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача у відповідача існує заборгованість за період з 01.11.2025 по 31.12.2025 на суму 96 095,22 грн по оплаті основного боргу за спожиту теплову енергію.

У зв`язку із порушеннями встановлених строків оплати за отриману теплову енергію в гарячій воді, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 6 467,15 грн, 584,16 грн інфляційні втрати та 677,15 грн три проценти річних.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 102 187,85 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, з яких 96 095,22 грн основний борг,1 038,54 грн 3 % річних, 5 054,09 грн інфляційні втрати.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

14.02.2022 між Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімед", був укладений договір №6736/р про постачання теплової енергії в гарячій воді,

Відповідно до пункту 1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої

Відповідно до пункту 3.2.2. договору споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Відповідно до пункту 4.1.2. договору енергопостачальна організація має право перевіряти стан роботи приладів обліку, теплоспоживального обладнання та знімати покази.

Згідно з пунктом 5.1.договору облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при відсутності - розрахунковим способом.

Пунктом 5.3. договору сторони узгодили, що споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає теплопостачальній організації звіт про фактичне споживання гарячої води та теплової енергії для опалення. Дата зняття споживачем показів приладів обліку - останнє число кожного місяця, подання звіту теплопостачальній організації -не пізніше 1-го числа кожного місяця.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку відсутності у споживача приладів обліку теплової енергії для опалення та у випадку пошкодження або некоректної роботи даних приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії для опалення визначається виходячи з теплового навантаження, зазначеного в додатку №1 до даного договору, з врахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості діб (годин) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді.

Відповідно до пункту 6.1.договору розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими законодавством формами.

Згідно з пунктом 6.2.договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3.договору передбачено, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання , фактично спожитої теплової енергії для опалення та вентиляції, щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Відповідно до пункту 7 договору за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов`язань за даним договором, крім випадку письмової відмови сторони.

Пунктом 8 договору передбачено, що розбіжності та спори між сторонами, пов`язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладанням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30-ть днів до початку кварталу.

У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання.

Згідно з пунктом 10.1. договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 жовтня 2023 року.

Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01 січня 2022 року.

Пунктом 10.2.передбачено, що договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення судом; ліквідації сторін.

Згідно з пунктом 10.3.договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати вартості спожитої теплової енергії.

Сторони пунктом 10.4. договору узгодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за календарних днів до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Надання послуг підтверджується актом про включення системи теплоспоживання від 18.11.2025

Акти включення системи теплоспоживання за опалювальні сезони, складаються відповідно до розпорядження міського голови про початок і кінець опалювальних сезонів та підтверджують надання послуги позивачем.

В матеріалах справи містяться виставлені позивачем рахунки за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада по грудень 2025 року включно.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати за спожиту теплову енергію за договором у встановлений строк не виконав.

Позивачем, скеровувався супровідний лист вих.№8-5381-06/26 від 23.06.2026 на адресу відповідача яким надсилався акт звіряння взаєморозрахунків станом на 19.06.2026.

Однак, спожита теплова енергія відповідачем за період з 01.11.2025 по 31.12.2025 не оплачена, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 96 095,22 грн.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію в добровільному порядку, позивач для відновлення своїх порушених прав звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 96 095,22 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу 1 038,54 грн 3 % річних, 5 054,09 грн інфляційні втрати.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 102 187,85 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, з яких 96 095,22 грн основний борг,1 038,54 грн 3 % річних, 5 054,09 грн інфляційні втрати.

Висновки суду.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами виникли правовідносини по наданню та споживанню комунальних послуг з теплопостачання, які врегульовано договором та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що з грудня 2021 року для Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», застосовуються тарифи, встановлені рішенням Львівської міської Ради від 01.11.2021р. №972 (із змінами) «Про встановлення ЛМКП «Львівтеплоенерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з постачання теплової енергії та гарячої води». Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та на веб-сайті Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго».

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт належного постачання теплової енергії в період з листопада 2025 по грудень 2025 включно підтверджується наявними в матеріалах справи актом про включення системи теплопостачання від 18.11.2025, а також відсутністю звернень з боку відповідача щодо обсягу спожитої теплової енергії у цей період і здійснених нарахувань.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 6.3. договору, споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та вентиляції, щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Проте, на час звернення з позовною заявою, як і на час прийняття судом рішення, відповідачем не здійснено оплату за спожиту теплову енергію згідно договору № 6736/р від 14.02.2022 за період з 01.11.2025 по 31.12.2025.

Відповідач наявності заборгованості в сумі 96 095,22 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 96 095,22 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат, трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом перевірено розрахунок трьох процентів річних, інфляційних втрат та встановлено, що позивач три проценти річних в сумі 1 038,54 грн та інфляційні втрати в сумі 5 054,09 грн нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 17877 від 28.08.2026.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімед" (73000, місто Херсон, Кошовий узвіс, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи 30667919) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, місто Львів, вулиця Д.Апостола, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 05506460) 102 187,85 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, з яких 96 095,22 грн основний борг,1 038,54 грн 3 % річних, 5 054,09 грн інфляційні втрати та 2 662,40 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Сухович Ю.О.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.09.2026 Ухвала № 139589995 Господарський суд Львівської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 05506460. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг