Рішення № 141306887 у справі № 922/3409/26 від 28.10.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. м. Харків Справа № 922/3409/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської міської ради Харківської області, м. Балаклія Харківської області

про стягнення 5 365 426,92 грн.

за участю представників:

від позивача: Єфременко О.О.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської міської ради Харківської області (надалі - відповідач) про стягнення 5365426,92грн. основного боргу.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №3374-ТКЕ(25)-19 від 29.10.2025 щодо оплати природного газу, спожитого за період листопад 2025 - березень 2026 року.

Ухвалою від 30.09.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2026.

05 жовтня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ним заявлено про визнання позову в повному обсязі. Також відповідач на підставі ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" просив зменшити суму стягнення судового збору до 32192,56грн., а 50% судового збору в сумі 32192,56грн. повернути позивачу з Державного бюджету України в порядку, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Представник позивача у підготовчому засіданні 28.10.2026 просив задовольнити заяву відповідача про визнання позову, яка викладена у його відзиві на позовну заяву, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд зазначає, що ухвалою від 12.10.2026 було задоволено клопотання відповідача №966 від 05.10.2026 про проведення судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції за участю представника КП "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської міської ради Харківської області юриста Токарєва Сергія Вікторовича поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою "Підсистеми відеоконференцзв`язку" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Проте у час призначеного засідання суду не вдалося встановити зв`язок з даним представником через "Підсистему відеоконференцзв`язку" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, оскільки користувач був відсутній у мережі.

Відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, яка викладена в його відзиві, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Також, згідно зі статтею 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відзив на позовну заяву підписаний начальником Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської міської ради Харківської області Росляковим М., який має повноваження на підписання заяви про визнання позову від імені відповідача. Також заявником зазначено про те, що наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі.

За таких обставин, заява відповідача про визнання позову приймається та задовольняється судом.

Слід зауважити, що частиною 3 статті 185 ГПК України встановлено, що, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

29 жовтня 2025 року між позивачем, як Постачальником, та відповідачем, як Споживачем, укладено Договір постачання природного газу №3374-ТКЕ(25)-19 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення, природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Згідно з п.2.1 Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з листопада 2025 року по 31 березня 2026 року (включно), в кількості 5 505,05164 тис. куб. метрів.

На виконання умов зазначеного Договору, Позивач, у період листопад 2025 - березень 2026 року, передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 38611245,81грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Всупереч вказаній умові Договору відповідач оплату за переданий газ здійснив лише частково - в розмірі 33 245 818,89 грн.

У зв`язку з цим, у відповідача станом на 20.09.2026 виникла заборгованість за Договором у розмірі 5365426,92грн. (38611245,81грн. - 33245818,89грн.)

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 5365426,92грн. основного боргу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач за Договором поставив відповідачу у період листопад 2025 - березень 2026 року природний газ на загальну суму 38611245,81грн.грн., який мав бути оплачений останнім в строк до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Однак відповідач свої зобов`язання виконав лише частково - на загальну суму 33245818,89грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 5365426,92грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати природного газу, спожитого за Договором у спірному періоді.

Як зазначалося вище, відповідач наявність заборгованості перед позивачем визнав у повному обсязі.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 5365426,92грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України у випадку задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Водночас частиною 1 статті 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, у зв`язку із поданням відповідачем заяви про визнання позову до початку розгляду справи по суті, на відповідача слід покласти 50% судового збору, сплаченого позивачем за подання даного позову, а саме: 32192,56грн. (64385,12грн. х 50%).

Щодо іншої частини судового збору суд зазначає, що оскільки відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, позивач має право подати заяву про повернення судового збору в розмірі 32192,56грн., яка буде підставою для постановлення відповідної ухвали про повернення судового збору.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Балаклія, вул.Шелеханя Максима, буд.72, код 34328904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1, код 42399676) 5365426,92грн. основного боргу, 32192,56грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "09" листопада 2026 р.

Суддя М.В. Калантай