Судові рішення

Рішення № 141307208 у справі № 925/760/26 від 14.10.2026

Рішення від 14.10.2026 у господарській справі № 925/760/26 (категорія «Щодо припинення права оренди»). Суд: Господарський суд Черкаської області, суддя Гладун А. І.

Справа№ 925/760/26
СудГосподарський суд Черкаської області
СуддяГладун А. І.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЩодо припинення права оренди
Дата ухвалення14.10.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141307208

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 925/760/26

за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

до Фермерського господарства "НОВИЙ ЛАН"

про припинення права оренди земельної ділянки.

Представники учасників справи:

Прокурор - Олійник І.А.,

Позивач - не з`явився;

Відповідач: Драчук С.В., адвокат.

Секретар судового засідання Сидоренко О.А.

Суддя Гладун А.І.

Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1. 29.05.2026 Заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства "НОВИЙ ЛАН".

2. Змістом позову прокурора є немайнова вимога припинити право оренди відповідача земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119 площею 4,5152 га, дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 20.04.2021, номер запису 41635220.

3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що відповідач користується земельною ділянкою на підставі договору оренди, укладеного з особою, у якої земельні ділянки конфісковано на підставі рішення суду. Держава, як власник земельних ділянок, в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області волевиявлення на передання земельної ділянки у користування не виявляла, що є підставою для припинення права оренди земельної ділянки.

4. 29.05.2026 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Суд ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12:00 01.07.2026.

5. 03.06.2026 позивач Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника, позов прокурора просив задовольнити повністю. (а. с. 44-45)

6. 15.06.2026 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України. Відповідач просив у позові прокурора відмовити повністю. (а. с. 51-62)

7. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді винятково після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Систематичне втручання прокурорів у комерційні правовідносини під приводом «неналежного здійснення захисту» інтересів держави компетентними органами (ДАСУ, органів місцевого самоврядування, тощо) стало радше нормою, аніж винятком, як того вимагає Конституція України.

Відповідач ствердив, що прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва, посилається виключно на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка не підлягає застосуванню судом через її невідповідність Конституції та критерію "якості закону". Прокурор фактично не доводить наявність виключного випадку для захисту інтересів держави. Відповідач зазначив, що не доведення прокурором підстав для представництва є безумовною підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України. З підстав неконституційності положень норм спеціального закону прокурор немає і відповідного порядку для представництва інтересів держави в суді, що визначений законом. За вказаних обставин відповідач вважав, що позовна заява подана особою, яка не має права її підписувати підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України.

Відповідач вказав, що відсутність у позивача - Держгеокадастру асигнувань на сплату судового збору не може бути розцінено як безумовна підстава для представництва прокурором інтересів держави в суді. На думку відповідача прокурор не надав належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем або відсутності у нього процесуальної дієздатності. Прокурор не довів наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави, оскільки таким виключним випадком у спірних правовідносинах є нездійснення чи неналежне здійснення захисту інтересів держави відповідним суб`єктом владних повноважень, наданих йому законодавством функцій.

Відповідач зазначив, що у Законі України "Про оренду землі" визначені підстави припинення договору оренди землі і саме конфіскації як підстави в ньому не передбачено. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України. Відповідач після припинення права користування з незалежних від нього причин втратить дане право. Але це суперечить основам земельного законодавства. Адже фактично конфіскація відбувається з метою її продажу на земельних торгах. Земельна ділянка не залишиться у власності держави.

Відповідач ствердив, що на сьогоднішній день земельна ділянка вже два роки як не продана і кошти не відшкодовані ОСОБА_1 . ОСОБА_1 несе збитки у зв`язку з неправомірними діями державних органів. Наявність договору оренди жодним чином не перешкоджає державному органу здійснювати право розпорядження тимчасово конфіскованою земельною ділянкою. Ця земельна ділянка не може залишитися власністю держави.

Відповідач зазначив, що припинення права оренди на спірну земельну ділянку свідчитиме про надмірне (непропорційне) втручання держави у право суб`єкта господарювання на його майнові права, що не відповідає ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

8. 22.06.2026 прокурор подав до суду відповідь на відзив, у якій ствердив, що нездійснення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повноважень по захисту державних інтересів у спірних правовідносинах є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави. (а.с. 67-71)

Доводи про необхідність надання прокурором доказів внесення відомостей до ЄРДР за ст. 367 КК України обвинувальних вироків щодо посадових осіб, матеріалів службових розслідувань або документів про притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності не ґрунтуються на вимогах статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та правових висновках Великої Палати Верховного Суду. Предметом доказування у питанні наявності підстав для представництва є факт нездійснення або неналежного здійснення компетентним органом захисту інтересів держави, а не встановлення вини конкретних посадових осіб у кримінальному, дисциплінарному чи іншому провадженні. Такий підхід викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та підтверджений подальшою практикою Верховного Суду.

Щодо доводів Відповідача про неконституційність положень норм спеціального закону, що має наслідком відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив наступне. На даний час основні питання діяльності та функціонування органів прокуратури врегульовано нормами Закону України "Про прокуратуру".

Наявність порушення інтересів держави мають місце у спірних правовідносинах, наведені та обґрунтовані прокурором при зверненні до суду. Тому саме таке звернення відбулося у повній відповідності з вимогами чинного законодавства із врахуванням відповідного висновку Конституційного Суду.

Відповідно до п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2026 №6-р(ІІ)/2025 окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Тобто, незважаючи на визнання їх неконституційними, на момент звернення прокурора до суду, і на час розгляду справи судом зазначені норми закону залишаються чинними, та підлягають до обов`язкового застосування як прокурором, так і безпосередньо судом при вирішенні питання по суті спору у справі. До 1 січня 2027 року положення ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" залишаються чинними у редакції, що діяла до винесення зазначеного рішення Конституційного Суду, та підлягають до застосування всіма суб`єктами правової системи, у тому числі також при здійсненні господарського судочинства.

Прокурор ствердив, що твердження відповідача щодо відсутності підстав для припинення права оренди на земельну ділянку не відповідає вимогам чинного законодавства та є безпідставним, оскільки відповідно до частин 1, 2 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до рішення Монастирищенського районного суду від 04.04.2024 у справі №702/560/23, припинено право власності ОСОБА_1 - громадянки російської федерації на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом її конфіскації.

На виконання зазначеного судового рішення, право власності на вказану земельну ділянку 09.10.2024 зареєстровано за державою в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області. При цьому право оренди земельної ділянки є похідним від права власності на неї, а отже існування орендних правовідносин безпосередньо залежить від волевиявлення власника земельної ділянки.

Крім того, прокурор вказав, що твердження відповідача про те, що подання цього позову є не що іншим як втручанням в господарську діяльність підприємства не відповідає дійсності, оскільки втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм. Отже, втручання у право орендаря на мирне володіння майном шляхом припинення договору оренди земельної ділянки відповідає критерію законності, оскільки ґрунтується на положеннях Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", які передбачають можливість припинення права користування земельною ділянкою у судовому порядку.

Прокурор ствердив, що втручання у право відповідача відповідає принципу «справедливої рівноваги» (fair balance), який випливає зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейський суд з прав людини. Зазначений принцип передбачає необхідність забезпечення розумного співвідношення між інтересами особи та інтересами суспільства. Втручання у право орендаря зумовлене необхідністю забезпечення реалізації державою правомочностей власника земельної ділянки, яка вибула з власності попереднього власника внаслідок конфіскації у зв`язку з порушенням вимог законодавства.

9. 30.06.2026 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи на інший день. (а. с. 78)

10. У підготовчому засіданні 01.07.2026 взяла участь прокурор Олійник І.А. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися.

11. 01.07.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи в підготовчому засіданні до 09:00 16.07.2026.

12. 15.07.2026 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи на інший день. (а. с. 91)

13. У підготовчому засіданні 16.07.2026 взяла участь прокурор Олійник І.А. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися.

14. 16.07.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи в підготовчому засіданні до 11:00 23.07.2026.

15. Підготовче засідання об 11:00 23.07.2026 не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

16. 23.07.2026 суд ухвалив призначити підготовче засідання о 14:00 28.07.2026.

17. 28.07.2026 у підготовче засідання з`явилась прокурор Олійник І.А.. та представник відповідача адвокат Драчук С.В. Представник позивача у підготовче засідання не з`явився.

18. 28.07.2026 суд ухвалив клопотання відповідача про повернення позовної заяви і доданих до неї документів прокурору на підстав п.1 ч. 5 ст. 174 ГПК України залишити без розгляду. Зміст ухвали суд виклав у протоколі судового засідання від 28.07.2026.

19. 28.07.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 09:00 16.09.2026.

20. Судові засідання 16.09.2026 о 09:00 та 30.09.2026 о 09:00 не відбулися у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою на території Черкаської області у цей час.

21. 16.09.2026 та 30.09.2026 суд ухвалив призначити судові засідання відповідно о 09:00 30.09.2026 та о 14:00 14.10.2026.

22. 14.10.2026 у судове засідання з`явилась прокурор Олійник І.А.. та представник відповідача адвокат Драчук С.В. Представник позивача у судове засідання не з`явився.

23. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

24. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

25. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

26. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

27. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

28. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явку представників учасників справи в судове засідання суд не визнав обов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника позивача.

29. 14.10.2026 суд розпочав розгляд справи по суті

30. Прокурор Олійник І.А. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.

31. Представник відповідача адвокат Драчук С.В. просив відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити.

32. 14.10.2026 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення у цьому судовому засіданні.

33. 14.10.2026, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/760/26.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Обставин, які є предметом доказування у справі.

34. Предметом позову прокурора є немайнова вимога припинити право оренди земельної ділянки.

35. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує користування відповідачем земельною ділянкою за відсутності волевиявлення нового власника - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

36. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

37. Предметом доказування у справі є обставини набуття державою земельної ділянки у власність; обставини виникнення у відповідача права оренди земельною ділянкою на підставі договору оренди землі; наявність підстав для припинення права оренди земельної ділянки; порушення інтересу держави та суб`єктивного права позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

38. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

39. Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 04.04.2024 у справі №702/560/23 позов Заступника керівника Уманської окружної прокуратури Черкаській області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фермерське господарство "Новий Лан" про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації на користь держави задоволено.

Суд ухвалив припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,5152 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.06.2019 за №3214716, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 694094671234, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та продажу на земельних торгах з поверненням ОСОБА_2 виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 8202,19 грн.

Рішення суду від 04.04.2024 у справі №702/560/23 набрало законної сили 28.05.2024.

40. Монастирищенський районний суд Черкаської області у рішенні суду від 04.04.2024 встановив:

- на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 26.06.2019 №1242 ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 4,5152 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119;

- 26.06.2019 право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,5152 га кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- на підставі договору оренди від 19.04.2021 ОСОБА_1 (орендодавець) передала земельну ділянку в оренду ФГ "Новий Лан" (орендар) строком на 7 років з правом пролонгації;

- ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила її, а лише передала в оренду.

41. На підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області у рішенні суду від 04.04.2024 у справі №№702/560/23 не підлягають доказуванню у справі №925/760/26.

Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування, прокурор подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

42. 19.04.2021 ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерське господарство "Новий Лан" (орендар) уклали договір оренди землі, згідно з умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку площею 4,5152 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Цибулівської селищної ради Уманського району Черкаської області. Договір укладений строком на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.. (а .с. 19-20)

43. 09.10.2024 зареєстровано право власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119 площею 4,5152 га на підставі рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 04.04.2024 у справі №702/560/23, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.04.2026 №474194145. (а. с. 30-31)

44. Відповідач доказів на спростування доводів прокурора не подав.

45. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

46. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

47. На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.

48. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

49. На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.

50. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

51. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.

52. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

53. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

54. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

55. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

56. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

57. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

58. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

59. Враховуючи обставини, які не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

60. 19.04.2021 ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ "Новий Лан" (орендар) уклали договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка площею 4,5152 га кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119;

61. 20.04.2021 на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.04.2021 зареєстровано право оренди земельної ділянки ФГ "Новий Лан";

62. власником земельної ділянки площею 4,5152 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119 є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

63. 09.10.2024 зареєстровано право власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на земельну ділянку на підставі рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області 04.04.2024 у справі №702/560/23.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд застосував, та мотиви їх застосування.

64. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

65. Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

66. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 Земельного кодексу України).

67. Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

68. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

69. Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

70. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

71. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).

72. Відповідно до частини 1 статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

73. Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

74. Частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

75. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

76. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

77. Згідно із статтею 13 Конституції України та статтею 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

78. Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

79. Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

80. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (частина 4 статті 81 Земельного кодексу України).

81. Відповідно до частин 1, 2 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі:закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями"; примусового відчуження земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

82. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі").

83. Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

84. Згідно із частиною 1 статті 317, частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

85. Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

86. Передумовою спору є користування відповідачем земельною ділянкою на підставі договору оренди, укладеного з особою, право власності якої на підставі рішення суду примусово припинено шляхом її конфіскації на користь держави.

87. Причиною виникнення спору є користування відповідачем земельною ділянкою за відсутності волевиявлення її власника на передання в оренду.

88. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити інтереси держави у сфері земельних правовідносин та право держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на вільне володіння, розпорядження та користування земельною ділянкою.

89. Прокурор ствердив, що у відповідача ФГ "Новий Лан" відсутнє право оренди земельною ділянкою, оскільки право власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 припинено шляхом її конфіскації на користь держави.

90. Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

91. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє цивільне право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

92. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

93. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

94. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

95. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

96. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

97. Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14).

98. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

99. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

100. Порушення права (інтересу) - пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу.

101. Отже застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

102. Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

103. ОСОБА_1 є іноземцем, громадянкою російської федерації. ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку у порядку спадкування.

104. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

105. Рішенням суду, що набрало законної сили, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку припинено шляхом її конфіскації на користь держави.

106. Від імені власника правомочності щодо розпорядження земельними ділянками здійснює позивач - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

107. Позивач позбавлений можливості розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд у зв`язку з її перебуванням у користуванні відповідача на підставі договору оренди землі, укладеного із ОСОБА_1 . Право користування (оренди) відповідача зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

108. Держава як новий власник земельних ділянок не є правонаступником волевиявлення попереднього власника щодо передачі земельної ділянки в оренду та не вчиняла дій, спрямованих на набуття чи збереження орендних правовідносин з відповідачем.

109. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

110. Примусове припинення права власності особи, яка передала земельні ділянку в оренду, та набуття права власності державою внаслідок конфіскації є самостійною правовою підставою для припинення права оренди земельних ділянок у судовому порядку.

111. Договір оренди земельної ділянки, укладений іноземним власником протягом року з моменту набуття права власності у порядку спадкування, не є таким, що порушує публічний порядок і не може вважатися нікчемним. Однак конфіскація як примусова підстава припинення права власності на майно і спосіб набуття права власності державою, що не залежить від прав попереднього власника, зумовлює припинення всіх інших прав (речових, зобов`язальних) стосовно конфіскованого майна. Відтак, припинення права власності іноземця на земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави тягне за собою припинення права оренди цих земельних ділянок.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.10.2025 у справі № 559/2900/23.

112. Враховуючи, що позивач є власником земельних ділянок, у нього відсутня необхідність для пред`явлення позову про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області як особа, що зареєстрована як власник визнається фактичним володільцем нерухомої речі на праві власності.

113. Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі №920/14/23.

114. Ураховуючи вищевказані правові висновки Верховного Суду, належним способом захисту порушеного права володіння Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельною ділянкою є вимога про припинення права ФГ "Новий Лан" оренди земельної ділянки.

115. Враховуючи предмет та підстави позову, зміст та характер правовідносин, що виникли між сторонами, суд враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, Об`єднаної палати касаційного цивільного суду та доходить висновку, що прокурором обрано належний спосіб захисту інтересів держави та права власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про припинення права ФГ "Новий Лан" оренди земельної ділянки.

116. На виконання рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 04.04.2024 у справі №702/560/23 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області зареєструвало право власності на земельну ділянку.

117. Проте, у повній мірі захист інтересів держави щодо відновлення права Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на розпорядження земельною ділянкою та користування нею, ураховуючи перебування земельної ділянки у фактичному користуванні ФГ "Новий Лан" не відновлено, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

118. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, як законний власник земельної ділянки, позбавлене можливості ефективно розпорядитися нею.

119. Вимогу прокурора про припинення відповідачу ФГ "Новий Лан" права оренди земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119 площею 4,5152 га, дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 20.04.2021, номер запису - 41635220 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.

120. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).

121. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").

122. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

123. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

124. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

125. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

126. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

127. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

128. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

129. 16.12.2025 Заступник керівник Уманської окружної прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з листом №53-3043 вих25, у якому просив повідомити чи вживало та чи буде вживати Управління як власник земельної ділянки заходи щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення права оренди, зокрема , земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119 (а. с. 21-23)

130. 05.01.2026 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надіслало Уманській окружній прокуратурі листа №10-23-0.6-32/2-26, у якому повідомило, що позбавлене можливості звернення з позовом до суду про припинення права оренди відповідача земельної ділянки у зв`язку з відсутністю фінансування. (а. с. 24)

131. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивача свідчить про те, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом припинення порушень відповідача, які виникли внаслідок незаконного використання відповідачем земельних ділянок за відсутності згоди її фактичного власника та без урахування його інтересів щодо умов договірних відносин, які ним не погоджено, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

132. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

133. Бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області позбавлене можливості максимально ефективно розпорядитися земельними ділянками, зокрема порушеного права Головного управління на одержання доходу у вигляді орендної плати за землю від її використання, яке направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до його відання.

134. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

135. Твердження відповідача Фермерського господарства "НОВИЙ ЛАН" про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави у спірних правовідносинах з огляду на рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі №6-р(п)2025 суд відхиляє, оскільки Конституційний Суд у цьому рішенні, встановлюючи порядок його виконання, вказав, що це рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності, а окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року.

136. Інших підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.

Розподіл судових витрат.

137. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

138. За подання позовної заяви Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 2662,40 грн на підставі платіжної інструкції від 13.05.2026 №1040. (а. с. 11)

139. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

140. Оскільки позов прокурора задоволено повністю, суд покладає на відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до Фермерського господарства "НОВИЙ ЛАН" задовольнити повністю.

Припинити Фермерському господарству "НОВИЙ ЛАН" (ідентифікаційний код 39296390, адреса місцезнаходження: 19114, Черкаська область, Уманського району, селище Цибулів, вул. І. Богуна, 6) право оренди на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0119 площею 4,5152 га, дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 20.04.2021, номер запису 41635220.

Стягнути з Фермерського господарства "НОВИЙ ЛАН" (ідентифікаційний код 39296390, адреса місцезнаходження: 19114, Черкаська область, Уманського району, селище Цибулів, вул. І. Богуна, 6) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, р/р [рахунок приховано] в Державній казначейській службі України у м. Київ) 2662,40грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 09.11.2026.

Суддя А.І. Гладун

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.10.2026 Рішення № 140611334 Господарський суд Черкаської області
30.09.2026 Ухвала № 140189940 Господарський суд Черкаської області
16.09.2026 Ухвала № 139787092 Господарський суд Черкаської області
28.07.2026 Ухвала № 138573853 Господарський суд Черкаської області
23.07.2026 Ухвала № 138446836 Господарський суд Черкаської області
16.07.2026 Ухвала № 138261778 Господарський суд Черкаської області
15.07.2026 Ухвала № 138261755 Господарський суд Черкаської області
01.07.2026 Ухвала № 137885042 Господарський суд Черкаської області
29.05.2026 Ухвала № 136945953 без тексту Господарський суд Черкаської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 02911119. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг