Справа №751/4093/26
Провадження №2/751/2058/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,
за участю: секретаря судового засідання Островської А.С.
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Коренькової Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача.
Представник позивача - адвокат Коренькова Тетяна Юріївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису від 21 вересня 2010 року № 2235 про народження ОСОБА_4 , зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , залишивши без змін прізвище, ім`я та по батькові дитини, і видати нове свідоцтво про народження.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 20 жовтня 2001 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, який 02 серпня 2002 року було розірвано. У період шлюбу в них народився старший син - ОСОБА_6 (позивач), батьком якого у свідоцтві про народження вказано ОСОБА_7 на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Проте після розірвання шлюбу колишнє подружжя продовжувало проживати однією сім`єю та вести спільне господарство. Під час такого спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народився молодший син - ОСОБА_4 . У свідоцтві про народження дитини матір`ю зазначено
ОСОБА_5 , відомості про батька внесено за її вказівкою відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Фактичне визнання батьківства підтверджується сімейними фотоматеріалами, зокрема моментом виписки новонародженого з пологового будинку, де матір та дитину зустрічав ОСОБА_3 .
05 лютого 2025 року матері ОСОБА_8 - ОСОБА_2 стало відомо, що солдат ОСОБА_3 , захищаючи Батьківщину, зник безвісти
20 січня 2025 року в районі населеного пункту Кислівка Куп`янського району Харківської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 мати дитини. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради над неповнолітнім
ОСОБА_4 встановлено піклування, а його піклувальником призначено повнолітнього брата - ОСОБА_1 . Оскільки відомості про батька дитини записані за вказівкою матері відповідно до ст. 135 СК України, а єдиною особою, на права та обов`язки якої може вплинути рішення суду, є мати померлого фактичного батька (бабуся дитини). Встановлення батьківства має юридичне значення, необхідне для майнових та немайнових прав і законних інтересів дитини.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 01 травня 2026 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначив підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10 червня 2026 року підготовче судове засідання відкладено, до участі у справі залучено як співвідповідача ОСОБА_3 , також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління (службу) у справах дітей Чернігівської міської ради та витребувано докази за клопотанням представника позивача.
26 червня 2026 року на виконання ухвали суду від 10 червня 2026 року від Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, надійшла запитувана інформація.
13 липня 2026 року від представника позивача - адвоката
Коренькової Т.Ю. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме відповідь з Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України.
Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача, доручено Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_3 захисника, залучено до участі у справі Міністерство оборони України та військову частину НОМЕР_1 , як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у зв`язку з цим підготовче судове засідання відкладено.
13 серпня 2026 року надійшов лист Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо відсутності правих підстав для видання доручення адвокату на надання безоплатної вторинної допомоги ОСОБА_3 на підставі ухвали від 03 серпня 2026 року.
25 серпня 2026 року представник Міністерства оборони України подав до суду письмові пояснення, які просить врахувати під час ухвалення рішення у справі. Вказують на те, що розгляд справи має здійснюватися відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства щодо доказування та змагальності сторін. Наголошують, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання ОСОБА_5 зі зниклим безвісти військовослужбовцем ОСОБА_3 , ведення ними спільного господарства, а також визнання останнім за життя свого батьківства. Крім того, звертають увагу на судову практику та позицію Європейського суду з прав людини щодо пріоритетного значення судово-генетичної (ДНК) експертизи у справах про встановлення батьківства.
Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити. Позивач пояснив, що ОСОБА_3 є батьком його брата ОСОБА_4 , якому зараз 16 років. ОСОБА_3 з його матір`ю були одружені, потім розлучилися, але продовжували проживати разом, у 2010 році народився брат. Мати померла у 2020 році. Коли почалася війна, ОСОБА_3 пішов служити до лав Збройних Сил України, вважається як зниклий безвісти. Він на даний час є піклувальником брата. Встановлення факту батьківства необхідне молодшому брату для отримання передбачених законом пільг, у тому числі при навчанні.
Представник позивача доповнила, що батьківство ОСОБА_3 підтверджується висновком експертизи, відповідач - бабуся неповнолітнього ОСОБА_4 проти цього не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися в передбаченому законом порядку. У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с. 50).
Представники третіх осіб Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові, Управління (служби) у справах дітей, Міністерства оборони України, військової частина НОМЕР_1 у судове засідання не прибули, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові та Управління (служби) у справах дітей подали заяви про розгляд справи без їх участі, при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Обложки Глухівського району Сумської області, його батьками записані ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (а.с. 23).
Згідно з копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Виконкомом Обложківської сільської ради Глухівського району Сумської області 20 жовтня 2001 року зареєстровано шлюб, актовий запис № 6, прізвища після укладення шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_10 (а.с. 26).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу 02 серпня 2002 року шлюб між громадянином ОСОБА_3 та громадянкою ОСОБА_11 розірвано, актовий запис № 820, прізвище після розірвання шлюбу громадянки - ОСОБА_12 (а.с. 27).
Відповідно до копії свідоцтва та актового запису про народження від
21 вересня 2010 року № 2235 ОСОБА_4 , народився
ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_5 , відомості про батька внесені за заявою матері дитини - ОСОБА_13 (а.с. 25, 51-52).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 28).
Відповідно до сповіщення сім`ї № 18 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив ОСОБА_2 про те, що її син солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання зник безвісти 20 січня 2025 року в районі населеного пункту Кислівка Куп`янського району Харківської області
(а.с. 29).
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від
03 липня 2025 року в справі № 589/1754/25 задоволено заяву ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 20-21).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01 жовтня 2025 року № 522 «Про надання (втрату) статусу, влаштування дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування», до якого рішенням від 28 жовтня 2025 року № 558 внесено зміни, встановлено піклування над дитиною-сиротою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та призначено піклувальником над неповнолітнім його повнолітнього брата ОСОБА_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8, 9).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин,
10 квітня 2025 року (а.с. 74).
Згідно з листом Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України, при Службі безпеки України фактичні дані про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора, тощо Об`єднаним центром не отримувались (а.с. 78).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з положеннями ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Частиною першою ст. 2 СК України встановлено, що СК України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Згідно з частинами 1-3 ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
У статті 7 СК України закріплено загальні засади регулювання сімейних відносин та визначено, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст. 7 Конвенції про права дитини).
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до положень ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Так, визнання батьківства є волевиявленням особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.
Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком та дитиною.
Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини (ст. 133 СК України).
Статтею 122 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Крім того, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
Таким чином, ст. 122 СК України встановлює презумпцію шлюбного походження дитини, яка складається з двох частин: презумпції материнства дружини та презумпції батьківства чоловіка.
Презумпція шлюбного материнства стверджує, що саме дружина народила дитину і саме ту дитину, яку вона забрала з пологового медичного закладу.
Згідно з презумпцією батьківства чоловіка, саме він є батьком дитини, народженої його дружиною. Презумпція батьківства чоловіка (шлюбного батьківства) поширюється на три групи дітей: 1) тих, які були зачаті і народжені в шлюбі; 2) тих, які були зачаті до шлюбу, але народжені в шлюбі; 3) тих, які були зачаті у шлюбі, але народжені після його припинення або визнання недійсним.
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульоване положеннями ст. 125 СК України.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
Комплексний аналіз положень ст. 136 СК України дає підстави для висновку, що в судовому порядку батьківство (материнство) може бути оспорено як у випадках, коли в акті про реєстрацію народження батьками дитини вказано осіб, які уклали між собою шлюб, так і тоді, коли батьками дитини при реєстрації встановлення батьківства на підставі спільної заяви батька й матері дитини записано осіб, які в шлюбі не перебувають. Однак у будь-якому разі не можуть бути задоволені вимоги про оспорювання свого батьківства, пред`явлені особою, записаною батьком за її заявою або за спільною заявою з матір`ю дитини, якщо в момент подачі заяви їй було відомо, що фактично вона не є батьком цієї дитини.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У постановах Верховного Суду від 20 вересня 2024 року в справі
№ 183/2690/21, від 16 травня 2018 року в справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування в такій категорії справ. Доказами в такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Зазначений правовий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 10 листопада 2022 року в справі № 444/526/18, від 08 березня
2023 року в справі № 205/5698/21.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22, від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 зазначив, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Статтею 103 ЦПК України унормовано, що суд призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
За загальним правилом, визначеним ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. Обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.
Згідно із частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
У частинах 1-3 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, у висновку молекулярно-генетичної експертизи для подання до суду від 27 липня 2026 року № 55386, виконаному ТОВ «Мама Папа» за зверненням ОСОБА_1 від 01 липня 2026 року, ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є біологічною бабусею дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в рамках проведеного дослідження складає 99,55%.
З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивачі знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_3 батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п. 1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ зазначених правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відповідно до пп. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від
18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
З урахуванням приписів ст. 134 СК України та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, з урахуванням доведеності факту батьківства ОСОБА_3 щодо неповнолітнього ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_7 , вимоги позовної заяви про внесення змін до актового запису про народження дитини є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 122, 123, 125, 126, 134, 136 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 103, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести зміни до актового запису від 21 вересня 2010 року № 2235 про народження ОСОБА_4 , зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , залишивши без змін прізвище, ім`я та по батькові дитини.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання:
АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 14013, м. Чернігів, вул. Василя Тарновського, 15, код ЄДРПОУ 04014235)
Третя особа Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19, ел. пошта ussd@chernigiv rada.gov.ua, код ЄДРПОУ 34339125)
Третя особа: Міністерство оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022)
Третя особа: військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6
Суддя Р.М. Топіха