Судові рішення

Ухвала № 141308314 у справі № 752/12544/26 від 25.09.2026

Ухвала від 25.09.2026 у цивільній справі № 752/12544/26 (категорія «Про розірвання шлюбу»). Суд: Голосіївський районний суд міста Києва, суддя Мазур Ю. Ю.

Справа№ 752/12544/26
СудГолосіївський районний суд міста Києва
СуддяМазур Ю. Ю.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро розірвання шлюбу
Дата ухвалення25.09.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141308314

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

справа № 752/12544/26

провадження №: 2/752/11246/26

У Х В А Л А

Іменем України

25.09.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.05.2026 відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

У липні 2026 відповідач подав зустрічну позовну заяву у справі № 752/12544/26 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком.

Дослідивши матеріали справи щодо вирішення питання про об`єднання зустрічного позову із первісним позовом, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Суд відмічає, що первісний позов стосується припинення шлюбних відносин між чоловіком та дружиною.

Предметом зустрічного позову є визначення місце проживання дитини, що свідчить про наявність спору між батьками та таке питання вирішується судом у відповідності до ст. 161 СК України.

Питання про залишення проживання дитини одним із батьків, може бути вирішено одночасно із вимогою про розірвання шлюбу у разі відсутності спору між батьками дитини. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 15.01.2020 (справа № 200/952/18) на яку посилається сторона відповідача, хоч остання не стосується правовідносини за зустрічним позовом та не регулює спірних правовідносин за зустрічним позовом.

Суд не встановив, а представник відповідача не наводить обставин, які б свідчили про доцільність розгляду зустрічного позову із первісним позовом, їх взаємопов`язаність між собою, спірні правовідносини за цими договорами не виникли з одних правовідносин та задоволення зустрічного позову (предмету позову - визначення місця проживання дитини) не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (предмет позову - розірвання шлюбу).

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилом абз. 2 ч. 8 ст. 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп. 15.1 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 та від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21.

Натомість, представником відповідача надіслано до суду зустрічний позов не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а поштою з використанням, що дає підстави стверджувати, що останній використав спосіб звернення до суду із позовною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Таким чином, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми «Електронний суд».

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У зв`язку з наведеним, суд прийшов до висновку, що зустрічний позов подано з порушенням ч. 2 ст. 193 ЦПК України, а відтак у прийнятті зустрічного позову необхідно відмовити та такий повернути відповідачу.

Керуючись ст. ст. 126,127,175, 177, 192,193,258-261,353, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком.

Роз`яснити ОСОБА_2 право звернутися із зазначеним позовом до суду у загальному порядку.

Зустрічну позовну заяву із доданими до неї матеріалами повернути ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Текст ухвали виготовлений 30.10.2026

Суддя Мазур Ю.Ю.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.09.2026 Рішення № 141308315 Голосіївський районний суд міста Києва
25.05.2026 Ухвала № 136859089 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва