Рішення № 141309588 у справі № 754/16785/26 від 09.11.2026

Номер провадження 2/754/14810/26

Справа №754/16785/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, про захист прав споживачів шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Стислий виклад позицій сторін

11.09.2026 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" (надалі - Відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 51429, вчиненого 26.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з Позивача на користь Відповідача заборгованості в розмірі 9 404,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний виконавчий напис вчинено з істотним порушенням чинного законодавства. Позивач зазначив, що з постанови приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 13.10.2020 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 йому стало відомо про примусове виконання виконавчого напису № 51429 від 26.09.2020 про стягнення з нього заборгованості у розмірі 9 404,50 грн. При цьому у виконавчому документі та постановах виконавця вказано адресу його проживання: АДРЕСА_1 , за якою Позивач ніколи не був зареєстрований і не проживав, що викликає сумніви щодо належного встановлення особи боржника та його повідомлення.

Крім того, Позивач стверджує, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено 26.09.2020 на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, тобто після того, як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року в частині можливості вчинення виконавчих написів на не нотаріально посвідчених кредитних договорах. Позивач також зазначає, що заборгованість не є безспірною, письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання він не отримував, а розрахунок суми боргу у виконавчому написі відсутній. З огляду на це Позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. пояснень щодо позову суду не надали.

У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, Суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

26.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 51429, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 9 404,50 грн.

Кредитний договір укладено у простій письмовій (електронній) формі та не було нотаріально посвідчено.

13.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання вказаного виконавчого напису.

Спір у справі виник з приводу наявності правових підстав для вчинення нотаріусом виконавчого напису на борговому документі, не укладеному в нотаріальній формі, та безспірності суми стягнення.

ОЦІНКА СУДУ

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Конституційний Суд України у Рішенні від 01.07.2020 № 7-р(I)/2020 зазначив, що нотаріальна дія, як вчинення виконавчого напису, є альтернативним позасудовим способом захисту цивільних прав, а виконавчий напис нотаріуса - самостійною підставою для задоволення вимог кредитора шляхом стягнення грошових сум або витребування майна від боржника за цим виконавчим документом, якщо така вимога є безспірною (абзац восьмий підпункту 2.3 пункту 3 мотивувальної частини).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону).

У главі 14 "Вчинення виконавчих написів" Закону України "Про нотаріат" врегульовано питання стягнення грошових сум або витребування майна за виконавчим написом (стаття 87); умов вчинення виконавчих написів (стаття 88); змісту виконавчого напису (стаття 89); порядку стягнення за виконавчим написом (стаття 90); строку пред`явлення виконавчого напису (стаття 91).

Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом (пункт 71 постанови від 19.11.2025 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-42звг25)). Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (пункт 95 постанови від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21)).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності (пункти 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19)).

Велика Палата Верховного Суду також роз`яснила, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанови від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18)).

26.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", яка набрала чинності 10.12.2014 року. Цією постановою було доповнено Перелік розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Надалі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, було скасовано та визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 в частині доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662 у вказаній частині втратила чинність 22.02.2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21)).

Розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, було виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 року № 480.

Водночас Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо втрати чинності постановою № 662 та правових наслідків прийняття постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14, підтримала правовий висновок, наведений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17, що за обставин, коли оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, а наданий нотаріусу кредитний договір не був посвідчений нотаріально, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника (пункт 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21)).

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), від 06.10.2021 року у справі № 361/4793/20 (провадження № 61-5910св21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків

Застосовуючи принцип змагальності до обставин цієї справи, Суд зазначає, що з огляду на специфіку спорів щодо оскарження виконавчих написів, обов`язок доведення правомірності своїх дій та безспірності заборгованості покладається на кредитора. Відповідач мав надати суду докази того, що на момент його звернення до нотаріуса борг був безспірним, а подані документи відповідали чинному законодавству.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.10.2026 про відкриття провадження у справі Суд задовольнив клопотання Позивача та витребував у Відповідача належним чином засвідчену копію кредитного договору з додатками, докази надання кредитних коштів, деталізований розрахунок заборгованості у розмірі 9 404,50 грн, а також докази направлення і вручення Позивачу письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання. Крім того, у приватного нотаріуса Горая О.С. було витребувано копію нотаріальної справи щодо вчинення оспорюваного виконавчого напису № 51429 від 26.09.2020.

Проте Відповідач, якому було встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву та витребуваних доказів, своїм процесуальним правом не скористався, у визначений судом строк відзиву на позовну заяву та витребуваних документів до суду не подав, про причини неможливості їх надання суд не повідомив.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду (частина десята статті 84 ЦПК України).

Отже, у справі, що розглядається, оспорюваний виконавчий напис від 26.09.2020 вчинено на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідченим. Саме тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Це є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (такий саме висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.02.2026 року у справі № 713/199/25, провадження № 61-15764св25).

З цих підстав позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Верховний Суд у постановах від 26.02.2020 у справі № 643/2870/18 (провадження № 61-4126св19) та від 19.10.2022 у справі № 743/1481/21 (провадження № 61-7362св22) виклав правові висновки щодо застосування частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", зазначивши, що особа звільняється від сплати судового збору за подання позову до кредитора про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Суд роз`яснив, що такі позовні вимоги стосуються захисту прав споживача кредитних послуг, спрямовані на оспорювання розміру заборгованості, визначеного у виконавчому написі.

Позивач був звільнений від сплати судового збору при поданні позову, тому відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір за вимогу немайнового характеру підлягає стягненню з Відповідача в дохід держави у розмірі 1 331,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Керуючись статтями 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання (ВПО): АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" (код ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 51429, вчинений 26 вересня 2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" заборгованості в загальному розмірі 9 404 (дев`ять тисяч чотириста чотири) гривні 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" (код ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 09.11.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО