09.11.2026 Справа № 756/6456/26
Провадження № 2/756/6435/26
Справа № 756/6456/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу,
в с т а н о в и в:
У квітні 2026 року ТДВ «СГ «Оберіг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25.06.2024 приблизно о 15 год. 10 хв. на вул. Короленківській, 3 у м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Verso», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність відповідачки як водія автомобіля «Toyota Verso» була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом № EP-218223024. На підставі заяви ОСОБА_2 позивач виплатив йому 4 240 грн. 00 коп. страхового відшкодування і, посилаючись на ст. 1191 ЦК України та пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає, що має право зворотної вимоги (регресу) до відповідачки.
Окрім 4 240 грн. 00 коп. виплаченого страхового відшкодування, позивач просив стягнути інфляційні втрати, пеню та три проценти річних за період з дня подання позову до дня ухвалення рішення, зазначивши, що письмова вимога до відповідачки не направлялася, тому прострочення виконання зобов`язання настало з наступного дня після подання позову, а розрахунок цих сум має здійснити суд. Також позивач просив стягнути 8 022 грн. 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 662 грн. 40 коп. судового збору і витребувати з Голосіївського районного суду міста Києва копію постанови у справі № 752/14018/24.
Ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачка не подала, заяв чи клопотань до суду від неї не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Судом установлено, що відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-218223024, зареєстрованого в єдиній централізованій базі даних 02.12.2023, страховиком є ТДВ «СГ «Оберіг», страхувальником - ОСОБА_1 , забезпеченим транспортним засобом - «Toyota Verso», д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії договору - з 03.12.2023 по 02.12.2024, франшиза - 0 грн. 00 коп., страхова сума за шкоду, заподіяну майну, - 160 000 грн. 00 коп.
Згідно з карткою дорожньо-транспортної пригоди 25.06.2024 о 15 год. 10 хв. на вул. Короленківській, 3 у м. Києві водій автомобіля «Toyota Verso», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим автомобіль «Toyota Verso» було розшукано в термін від однієї до трьох діб. За цією пригодою щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 825430.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.08.2024 у справі № 752/14018/24 (провадження № 3/752/5813/24) особу, яка керувала автомобілем «Toyota Verso», визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, за те, що 25.06.2024 приблизно о 15 год. 10 хв. поблизу будинку № 3 по вул. Короленківській у м. Києві вона порушила вимоги п.п. 2.10 а), 2.3 б), 13.1 Правил дорожнього руху України, здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Honda», після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. У постанові зазначено, що ця особа підтвердила обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 825430 та № 825431 від 27.06.2024.
У наявному в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень персональні дані особи, щодо якої ухвалено постанову, знеособлено. Разом з тим протокол серії ААД № 825430 зазначено в картці дорожньо-транспортної пригоди щодо ОСОБА_1 , а за відомостями веб-порталу «Судова влада України» особою, яка притягається до адміністративної відповідальності у справі № 752/14018/24, є ОСОБА_1 . Отже, постановою встановлено, що саме відповідачка 25.06.2024 керувала автомобілем «Toyota Verso» та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Власником автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. 08.08.2024 ОСОБА_2 звернувся до ТДВ «СГ «Оберіг» із заявою про виплату страхового відшкодування за договором страхування № EP-218223024, в якій зазначив, що розмір страхового відшкодування в сумі 4 240 грн. 00 коп. (з урахуванням франшизи 0 грн. 00 коп.) сторони погодили та що вони не наполягають на проведенні оцінки чи експертизи. Заяву зареєстровано позивачем 09.08.2024. Згідно з актом огляду транспортного засобу (дефектною відомістю) та ремонтною калькуляцією вартість ремонту автомобіля «Honda CR-V» становить 14 800 грн. 00 коп., а з урахуванням зносу - 5 000 грн. 00 коп.
Страховим актом № 50689/1 від 16.09.2024 позивач визнав подію страховим випадком і визначив розмір страхового відшкодування в сумі 4 240 грн. 00 коп., яку платіжною інструкцією № 31419 від 17.09.2024 перерахував ОСОБА_2 . У призначенні платежу зазначено страховий акт № 50689/1 від 10.09.2024, тобто з датою, яка не збігається з датою страхового акта, проте номер акта, сума, одержувач і транспортний засіб збігаються, тому суд розцінює цю неточність як технічну, що не ставить під сумнів факт виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Отже, відповідачка після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце пригоди, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну нею майну потерпілого, була застрахована позивачем, який виплатив потерпілому страхове відшкодування в розмірі 4 240 грн. 00 коп. Тому позивач набув право зворотної вимоги до відповідачки в розмірі виплаченого відшкодування. Розмір виплаченого відшкодування не перевищує вартості ремонту автомобіля з урахуванням зносу за калькуляцією (5 000 грн. 00 коп.) і відповідає розміру, погодженому в заяві потерпілого, тому підстав вважати його завищеним немає, а відповідачка цього розміру не оспорювала.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, пені та трьох процентів річних. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд у постанові у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2019 у справі № 757/3725/15-ц (провадження № 61-12530св18) зазначив: «Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання».
Договору про відшкодування виплаченого страхового відшкодування між позивачем і відповідачкою не укладалося, рішення суду про стягнення з відповідачки цієї суми до ухвалення цього рішення не було, письмової вимоги до відповідачки позивач не направляв, а сам позивач пов`язує прострочення лише з поданням позову. За таких обставин прострочення виконання відповідачкою грошового зобов`язання не настало, тому підстав для стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних немає.
Пеня є видом неустойки, яка відповідно до ч. 1 ст. 611 та ч. 3 ст. 549 ЦК України застосовується у випадках, встановлених договором або законом. Позивач не вказав, якими положеннями договору страхування чи закону передбачено стягнення пені з особи, до якої пред`явлено регресну вимогу, не зазначив її розміру та не надав розрахунку, тому у стягненні пені слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір цих витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги № 04/26 від 09.02.2026, укладений з фізичною особою-підприємцем Войціховським А.В., який має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1208 від 20.03.2020, акт прийому-передачі наданих послуг № 50689/1 від 09.04.2026 та попередній розрахунок судових витрат. Вартість послуг виконавця за договором становить 1 604 грн. 50 коп. за годину. Згідно з актом виконавець за 5 годин надав послуги на суму 8 022 грн. 50 коп.: ознайомлення з документами страхової справи (1 година), консультації (0,5 години), складання позовної заяви (3 години), підготовка додатків (0,5 години). Відповідно до п. 7.2 договору виконавець не здійснює представництва інтересів замовника в судах, а надає правничу допомогу виключно у формі складання процесуальних та інших документів, консультацій і роз`яснень.
Відповідачка клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не подавала, проте відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд з власної ініціативи враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін. Критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).
Ця справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не є складною: обставини підтверджуються письмовими доказами, а правовідносини врегульовані ст. 1191 ЦК України та пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Ціна позову становить 4 240 грн. 00 коп., позовну заяву подано в електронній формі, представник позивача участі у розгляді справи не брав. Заявлені витрати у розмірі 8 022 грн. 50 коп. майже вдвічі перевищують ціну позову, тому не є пропорційними предмету спору, а три години складання позовної заяви та година ознайомлення з матеріалами страхової справи за таких обставин не відповідають критерію розумності. Аналогічного висновку щодо витрат цього самого позивача в аналогічній справі дійшов Сумський апеляційний суд у постанові від 07.07.2026 у справі № 588/78/26.
З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованим та пропорційним відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп.
Судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі становить 2 662 грн. 40 коп. (платіжна інструкція № 35495 від 08.04.2026). Оскільки вимогу про стягнення виплаченого страхового відшкодування, за яку позивач сплатив судовий збір, задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в повному розмірі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 133, 137, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (місцезнаходження юридичної особи: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код в ЄДРПОУ: 39433769) 4 240 грн. 00 коп. виплаченого страхового відшкодування, 6 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 662 грн. 40 коп. судового збору, а всього 12 902 (дванадцять тисяч дев`ятсот дві) грн. 40 коп.
В решті вимог позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя