Справа № 758/10489/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 , про встановлення факту утримання падчерки,
ВСТАНОВИВ:
17.06.2026 року ОСОБА_1 (далі - заявник) через підсистему «Електронний суд» звернувся до Подільського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт утримання ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своєї падчерки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заяву мотивовано тим, що 29.09.2025 між заявником та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, про що Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Заявник є батьком двох дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом із заявником та його дружиною проживає донька дружини від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 є ОСОБА_4 . Шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 розірвано рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 12.12.2019 у справі № 647/2973/19.
Судовим наказом Бериславського районного суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі № 647/1345/20 з ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.06.2020 і до досягнення дитиною повноліття. На підставі судового наказу Каховським відділом державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 від 06.08.2020. Станом на час звернення до суду в ОСОБА_4 утворилася значна заборгованість зі сплати аліментів.
Заявник стверджує, що біологічний батько дитини фактично не здійснює її утримання, а утримання ОСОБА_5 здійснює він як вітчим, який бере участь у вихованні дитини та забезпечує всі її потреби у навчанні, особистому та творчому розвитку, відпочинку, дозвіллі, лікуванні тощо. Заявник разом із дружиною та трьома дітьми проживає однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Встановлення факту утримання падчерки, з урахуванням наявності в заявника ще двох власних дітей, необхідне йому для реалізації права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою суду від 07.07.2026 заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків, зокрема щодо сплати судового збору, визначення кола заінтересованих осіб та зазначення доказів, якими підтверджується факт утримання дитини.
13.07.2026 до суду надійшла заява представника заявника про усунення недоліків, в якій уточнено склад заінтересованих осіб шляхом залучення ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання якого: АДРЕСА_2 . Щодо доказів утримання дитини в заяві зазначено, що ОСОБА_5 проживає разом зі своєю матір`ю та її чоловіком, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; біологічний батько тривалий час не сплачує аліменти і має заборгованість понад 600 000 грн, водночас дитина протягом тривалого часу забезпечується продуктами харчування, одягом, взуттям та іншими предметами побуту, що, на думку заявника, свідчить про перебування дитини на його утриманні.
Ухвалою суду 17.07.2026 відкрито провадження по справі, призначено судове засідання. Залучено до участі у справі як заінтересовану особу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Заявник та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги заяви у повному обсязі.
Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Заінтересовані особи були належним чином повідомлені про розгляд справи. Письмових пояснень від них по суті поданої ОСОБА_1 заяви до суду не надходило.
21.09.2026 року представник заінтересованої особи - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної державної адміністрації подав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши письмові докази по справі суд встановив наступне.
Заявник є батьком двох дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю яких є ОСОБА_9 .
29.09.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 є: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_9 .
Шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 розірвано відповідно до рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 12.12.2019 у справі № 647/2973/19.
Судовим наказом Бериславського районного суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі № 647/1345/20 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.06.2020 і до досягнення дитиною повноліття. Виконавче провадження № НОМЕР_6 з примусового виконання зазначеного судового наказу перебуває на виконанні Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, боржник - ОСОБА_4 , за ним станом на листопад 2025 року обліковується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 604 214,98 грн.
Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб місцем проживання заявника, ОСОБА_3 та дітей зазначено адресу: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, визначено перелік справ по встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Отже, факт перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного має юридичне значення і може бути предметом встановлення в судовому порядку. Разом з тим для встановлення такого факту заявник має довести його належними, допустимими та достатніми доказами.
Верховний Суд у постанові від 02.06.2026 року у справі № 707/1353/24 (провадження № 61-1973св25) зазначив, що дитина вважається такою, що перебуває на утриманні особи, якщо вона перебуває на її повному утриманні або отримує від неї допомогу, яка є для дитини постійним та основним джерелом засобів до існування. На підтвердження (спростування) перебування фізичної особи на утриманні заявника закон вимагає надання відповідних доказів (наприклад, довідки про склад сім`ї, спільне проживання або утримання, медичні документи, виписки з банківських рахунків, довідки про доходи, чеки, квитанції, договори про оплату комунальних, навчальних, медичних послуг, показання свідків, фото/ відеоматеріали, листування (особистого або ділового характеру)), які зумовлють дослідження судом обставин приватного життя утриманця та особи, яка надавала утримання. Подібний підхід до вирішення питання щодо встановлення факту перебування на утриманні mutatis mutandis викладено у постанові Верховного Суду від 06.05.2026 року у справі № 572/333/25 (провадження № 61-1072св26).
Спільне проживання, а також разова чи епізодична допомога самі по собі не свідчать про перебування дитини на утриманні.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно з ч. 4 ст. 15 СК України сімейний обов`язок не може бути переданий іншій особі.
Відповідно до ст. 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Згідно з ч. 1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, що не звільняє заявника від обов`язку довести факт, про встановлення якого він просить.
Оцінюючи подані заявником докази, суд виходить з такого.
Свідоцтва про шлюб та про народження дітей, рішення суду про розірвання шлюбу та судовий наказ про стягнення аліментів підтверджують родинні зв`язки та обов`язок біологічного батька утримувати доньку, однак не містять жодних відомостей про те, хто саме і в якому обсязі фактично здійснює утримання ОСОБА_5 .
Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб підтверджують лише зазначену в них адресу фактичного місця проживання заявника, його дружини та дітей. Факт спільного проживання, як зазначено вище, сам по собі не свідчить про перебування дитини на утриманні особи.
Довідка органу державної виконавчої служби про наявність у ОСОБА_4 заборгованості зі сплати аліментів підтверджує невиконання біологічним батьком свого обов`язку, проте не доводить, що основним і постійним джерелом засобів до існування дитини є саме кошти заявника. Відсутність аліментних платежів від батька не означає, що утримання дитини здійснює вітчим, оскільки обов`язок утримувати дитину рівною мірою покладено і на її матір (ст. 141, 180 СК України).
Заявником не надано суду жодних доказів, які б підтверджували розмір його доходів, наявність у нього можливості утримувати дружину та трьох дітей, а також здійснення ним витрат саме на утримання ОСОБА_5 , зокрема на харчування, одяг, навчання, лікування, відпочинок, гуртки чи інші потреби дитини. Не надано й відомостей про доходи матері дитини, які дозволили б суду оцінити, чи є допомога заявника для дитини основним джерелом засобів до існування.
Твердження заявника про те, що дитина забезпечується продуктами харчування, одягом, взуттям та іншими предметами побуту, не підтверджене жодним доказом і не вказує на те, що таке забезпечення здійснюється саме за рахунок коштів заявника. Висновок про це ґрунтується виключно на припущенні, що за відсутності аліментів від батька утримувачем дитини є вітчим, що суперечить ч. 6 ст. 81 ЦПК України.
Крім того, обов`язок вітчима утримувати падчерку відповідно до ч. 1 ст. 268 СК України виникає лише за умови, що в дитини немає матері, батька та інших зазначених у законі родичів або ці особи з поважних причин не можуть надавати їй належного утримання. У ОСОБА_5 є мати, яка проживає разом з нею, та батько, обов`язок якого утримувати доньку підтверджено судовим наказом, що перебуває на примусовому виконанні. Доказів того, що мати дитини з поважних причин не може надавати їй належного утримання, суду не надано. Невиконання батьком обов`язку зі сплати аліментів є підставою для застосування до нього передбачених законом заходів примусу та відповідальності, однак не означає, що обов`язок з утримання дитини перейшов до вітчима, оскільки сімейний обов`язок не може бути переданий іншій особі.
Право вітчима брати участь у вихованні падчерки не створює презумпції її перебування на утриманні вітчима та не усуває необхідності доведення такого факту належними доказами.
Суд враховує також висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2026 у справі № 739/1677/24 (провадження № 61-13363св25), відповідно до якого: «З настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися. Отже, для підтвердження утримання дитини вітчимом необхідне існування (настання) обставин, на підставі яких обсяг прав біологічного батька обмежується або припиняється.
Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються.
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо утримання дитини.
Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) та у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), від 18 жовтня 2024 року у справі № 613/1674/23 (провадження № 61-5903св24), від 06 листопада 2024 року у справі № 468/1025/23 (провадження № 61-14070св23).
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право».
У цій справі заінтересована особа ОСОБА_4 заперечень проти заяви не подав, а тому спору про право під час розгляду справи не виникло, і заява підлягає вирішенню по суті. Разом з тим неподання біологічним батьком заперечень не звільняє заявника від обов`язку довести заявлений факт і не може розцінюватися як його визнання, оскільки в окремому провадженні суд не пов`язаний позицією учасників справи і встановлює факт лише на підставі достатніх доказів.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінює достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявником не доведено, що ОСОБА_5 перебуває на його повному утриманні або що отримувана від нього допомога є для неї постійним та основним джерелом засобів до існування. За таких обставин у задоволенні заяви слід відмовити.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у порядку окремого провадження, не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 293, 315, 316 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про встановлення факту утримання ним падчерки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовити.
Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне найменування учасників справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
заінтересована особа - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
заінтересована особа - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37393756, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борисоглібська, 14;
заінтересована особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя Я.К. Левицька