Ухвала № 141310141 у справі № 120/15620/26 від 09.11.2026

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

09 листопада 2026 р. Справа № 120/15620/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.04.2024 № 1021 адресу двох окремих багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 було фактично об`єднано, визначивши єдиною правильною адресою адресу будинку АДРЕСА_1 . Позивачка вважає таке рішення протиправним, оскільки на підставі попередніх рішень органів місцевого самоврядування та правовстановлюючих документів їй належать дві суміжні квартири у 105-квартирному будинку АДРЕСА_2 , який має окремий правовий статус та адресу. На її переконання, відповідач прийняв оскаржуване рішення з перевищенням повноважень, без належних правових підстав, з порушенням установленої процедури присвоєння та зміни адрес об`єктів нерухомого майна, без урахування волевиявлення співвласників будинку АДРЕСА_2 та на підставі документів, достовірність яких оспорюється.

Також позивачка зазначає, що рішення порушує її право власності, принцип правової визначеності та принцип належного урядування, створює необхідність переоформлення численних документів і перешкоджає оформленню спадкових прав на частину квартири, що належала її загиблому сину.

З огляду на викладене, позивачка просить поновити строк звернення до суду, визнати протиправним та скасувати рішення виконкому від 25.04.2024 № 1021, зобов`язати відповідача подати відомості про його скасування до відповідного Реєстру будівельної діяльності, а також визнати протиправним та скасувати рішення виконкому від 29.12.1988 №422 у частині зазначення житлового будинку замість домоволодіння.

Ухвалою від 16.10.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.12.1988 № 422, у якій зазначити причини пропуску строку та надати докази на підтвердження їх поважності, зокрема вказати, коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав;

- копії рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.12.1988 № 422, а в разі неможливості її подання - письмових пояснень із зазначенням відповідних причин та доказів вжиття заходів для отримання цього документа.

У встановлений судом строк позивачка подала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначила, що 02.05.2024 під час особистого прийому голови Вінницької міської ради їй стало відомо про прийняття відповідачем рішення від 25.04.2024 №1021, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з позовом у порядку цивільного судочинства. Водночас уже під час розгляду цивільної справи, 06.05.2025, після отримання відповіді на адвокатські запити, позивачці стало відомо про існування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.12.1988 №422, на підставі якого було видано реєстраційне свідоцтво на домоволодіння №16-16А по вулиці Квятека, що містило виправлення нумерації адреси. Позивачка зазначила, що в межах розгляду цивільної справи її представником вживалися заходи для з`ясування обставин внесення відповідних виправлень до правовстановлюючих документів, зокрема судом витребовувалися матеріали інвентаризаційної справи та реєстрова книга домоволодінь. Оскільки провадження у цивільній справі було закрито, а ухвала про закриття провадження залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, постанову Верховного Суду від 26.08.2026 позивачка отримала лише 29.09.2026, вона вважає, що наведені обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду та просить його поновити.

Надаючи правову оцінку підставам, зазначеним у заяві, суд враховує таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується не лише з моментом, коли особа фактично дізналася про порушення свого права, а й із моментом, коли вона за конкретних обставин повинна була про нього дізнатися. Незнання про порушення прав з причин пасивної поведінки особи, її необізнаності щодо правового регулювання спірних відносин або обставин, які вона могла з`ясувати, не є безумовною підставою для висновку про дотримання строку звернення до суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання позову після закінчення встановленого законом строку без заяви про поновлення такого строку або якщо наведені у заяві підстави визнані судом неповажними, позовна заява залишається без руху. Якщо особою не буде подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або наведені нею підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Саме по собі посилання на певні обставини без доведення їхнього об`єктивного впливу на можливість своєчасного звернення до суду не є достатнім для поновлення процесуального строку.

Аналогічний підхід до оцінки поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду застосовується Верховним Судом, зокрема у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, у якій наголошено на необхідності встановлення моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а також на тому, що сама по собі обізнаність про певні обставини не може підміняти встановлення об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.

Зі змісту заяви про поновлення строку вбачається, що позивачка пов`язує момент, коли їй стало відомо про існування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.12.1988 № 422, із отриманням 06.05.2025 відповіді на адвокатські запити під час розгляду цивільної справи.

Водночас суд звертає увагу, що зазначена обставина підтверджує лише дату отримання позивачкою копії рішення, однак сама по собі не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду в межах установленого шестимісячного строку. Навпаки, з наведених позивачкою пояснень слідує, що про існування оскаржуваного рішення вона дізналася ще 06.05.2025, тобто більш ніж за рік до звернення з цим адміністративним позовом 06.10.2026.

Отже, навіть якщо виходити із зазначеної позивачкою дати фактичного отримання копії рішення № 422, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду сплив у листопаді 2025 року.

Однак суд зауважує, що позивачка не навела обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість звернення до адміністративного суду протягом шести місяців із моменту, коли їй стало відомо про існування рішення № 422.

Так, із самої заяви позивачки вбачається, що після отримання 06.05.2025 копії оскаржуваного рішення вона була обізнана не лише про факт його існування, а й про його зміст та підстави видачі реєстраційного свідоцтва на відповідне домоволодіння. Відтак саме з цієї дати позивачка мала можливість оцінити вплив зазначеного рішення на свої права та інтереси і визначитися зі способом їх судового захисту.

При цьому суд враховує, що провадження у цивільній справі № 127/33597/24 було закрито ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2025, яка надалі залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 11.11.2025. При цьому, спірним в межах вказаної цивільної справи було рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.04.2024 № 1021. Отже, розгляд цивільної справи № 127/33597/24 безпосередньо не був пов`язаний із правомірністю прийняття рішення від 29.12.1988 № 422.

При цьому, суддею враховано й те, що навіть після закриття провадження у цивільній справі позивачка не була позбавлена можливості звернутися з відповідними вимогами до адміністративного суду, однак цього не зробила.

Посилання позивачки на те, що остаточне судове рішення у цивільній справі вона отримала лише 29.09.2026, не змінює наведеного висновку, оскільки отримання постанови Верховного Суду не є обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу строку звернення до адміністративного суду за вимогою про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень від 29.12.1988 № 422, а лише слугує підставою для поновлення строку зверення в частині позовних вимог в частині оскарження рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.04.2024 № 1021. Така обставина також не свідчить про неможливість звернення до адміністративного суду до завершення касаційного перегляду цивільної справи.

Сам по собі факт попереднього звернення до суду в порядку цивільного судочинства та подальшого розгляду справи судами різних інстанцій не може автоматично визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду. Для цього позивачка мала довести, яким саме чином розгляд цивільної справи об`єктивно перешкоджав їй реалізувати право на звернення до адміністративного суду після того, як їй стало відомо про існування рішення № 422.

Водночас із заяви про поновлення строку не вбачається, що позивачка була позбавлена можливості звернутися до адміністративного суду із відповідними вимогами під час розгляду цивільної справи або невідкладно після закриття провадження у ній. Не наведено також обставин, які б свідчили про наявність інших об`єктивних та непереборних перешкод для такого звернення у період із травня 2025 року до жовтня 2026 року.

Додатково суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, особа повинна довести не лише факт необізнаності про порушення своїх прав, а й те, що вона не могла дізнатися про таке порушення та саме з цієї причини не звернулася за судовим захистом у встановлений законом строк. При цьому поважними можуть бути визнані лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Отже, наведені позивачкою обставини свідчать про те, що після отримання копії рішення від 29.12.1988 № 422 вона мала достатньо часу для звернення до адміністративного суду в межах установленого законом шестимісячного строку, однак не скористалася таким правом. Натомість очікування результатів розгляду цивільної справи, за відсутності доведених об`єктивних перешкод для паралельного звернення до адміністративного суду, не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку.

Таким чином, суд доходить висновку, що наведені позивачкою причини пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.12.1988 № 422 не є поважними.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, оскільки позивачкою не доведено наявності об`єктивних обставин, які перешкоджали їй звернутися до адміністративного суду в межах установленого законом строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 29.12.1988 № 422.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України. Відповідно до частини 1 та частини 2 цієї статті у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За встановлених обставин позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.12.1988 № 422 необхідно повернути позивачці.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цією позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.12.1988 № 422.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.12.1988 № 422 - повернути позивачці.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна