Рішення № 141310201 у справі № 369/3311/26 від 23.07.2026

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 369/3311/26

пр. № 2/759/9441/26

23 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» в особі представника Войціховського А.В. 20.02.2026 р. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 7500 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 166 грн. 13 коп., пеню у розмірі 1635 грн. 21 коп., 3 % річних у розмірі 158 грн. 42 коп., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8022,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.01.2024 р. з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Фіат» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Керуючись п. 2.11 ПДР та п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії транспортних засобів, причетних до ДТП, спільно склали Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу «Фіат» д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-216737539.

Позивач, на виконання полісу страхування №EP-216737539, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 15000,00 грн.

Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, пені та 3 % річних. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 26.01.2024 р. з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Фіат» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Керуючись п. 2.11 ПДР та п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії транспортних засобів, причетних до ДТП, спільно склали Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

Відповідно до Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від визначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху відповідачем.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу «Фіат» д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-216737539.

На виконання полісу страхування №EP-216737539, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_2 , ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 15000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 11935 від 25.12.2024 р.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону № 1961-IV Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV) при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону № 1961-IV Розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 9 липня 2010 року № 566 Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09 квітня 2019 року № 538) (надалі - Розпорядження) - страховики повинні застосовувати базовий страховий платіж та коригуючі коефіцієнти (крім коригуючого коефіцієнта бонус-малус) в розмірах, затверджених цим розпорядженням.

Відповідно до Розпорядження та Постанови, було встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходження юридичної особи (К2), який визначається за місцем реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходженням юридичної особи відповідно до документа про реєстрацію транспортного засобу.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 26.01.2024 цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія забезпеченого транспортного засобу була забезпечена у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді Полісу №EP-216737539, згідно якого для розрахунку страхового платежу за забезпечений транспортний засіб FIAT Grande Punto, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 було застосовано коефіцієнт залежно від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) (К2) в розмірі 1,6, що відповідає зазначеному місцю реєстрації (проживання)

попереднього власника транспортного засобу FIAT Grande Punto, VIN-код НОМЕР_4 - с. Софіївська Борщагівка, Київська обл. (інші населені пункти - Зона 5).

Однак, за даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу FIAT Grande Punto, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 місце реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (Відповідача) зазначено м. Київ, що відноситься до (Зони 1), та відповідає розміру коригуючого коефіцієнта (К2) = 3,2-4,8.

Таким чином, Полісом №EP-216737539 щодо транспортного засобу FIAT Grande Punto, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 було застосовано коригуючий коефіцієнт в залежності від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходження юридичної особи (К2) - 1,6, замість 3,2-4,8, тобто значно менший, ніж передбачено чинними нормативно-правовими актами, що передбачає більший розмір страхового платежу.

Відповідно до ст.38-1 Закону № 1961-IV передбачено відповідальність за порушення умов страхування, зокрема, п. 38-1.1. у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом № 1961-IV, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 7500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій за період з 27.05.2025 по 07.02.2026 , розмір інфляційних втрат становить 166,13 грн, пені 1635,21 грн, 3% річних 158,42 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 166,13 грн. та 3 % річних у розмірі 158,42 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд вважає необхідним також зазначити, що відповідно до статей 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Проте між позивачем та відповідачем будь-яких договірних відносин щодо сплати пені не існує, а нормами чинного цивільного законодавства та спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» нарахування та стягнення пені на суму регресної вимоги не передбачено. За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача пені в сумі 1635,21 грн, яка міститься у розрахунку позивача за період з 27.05.2025 по 07.02.2026, відсутні, тому в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 7824,55 грн.

Крім того, в зв`язку із задоволенням позовних вимог, в порядку ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025, укладений між ТДВ «СГ «Оберіг» та адвокатом Войціховським А.В., додаткову угоду від 01.01.2026 р. до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025 р., попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу. Згідно з наведеними документами вартість наданої правничої допомоги, пов`язаної зі складанням та поданням позовної заяви у даній справі, становить 8022,50 грн.

Заперечень щодо неспівмірності заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову, як і клопотання про їх зменшення, від відповідача до суду не надходило. За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8022,50 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ( код ЄДРПОУ 39433769, місце знаходження: м. Київ, вул. Васильківська, 14) страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 7500 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 166 грн. 13 коп., 3 % річних у розмірі 158 грн. 42 коп., а всього стягнути 7824 (сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ( код ЄДРПОУ 39433769, місце знаходження: м. Київ, вул. Васильківська, 14) судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8022 грн. 50 коп., а всього стягнути 10684 грн. 90 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.В. П`ятничук