Рішення № 141313057 у справі № 297/1899/26 від 26.10.2026

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 297/1899/26

Номер провадження 2/299/1708/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням суду у справі №299/487/21 від 24.05.2021 року з відповідача ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання їхньої спільної дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1800 гривень щомісячно. На даний час зазначений розмір аліментів є недостатнім для належного утримання дитини у зв`язку із зростанням вартості життя, витрат на харчування, одяг, навчання та лікування дитини. Зазначає, що відповідач є військовослужбовцем та під час виконання бойового завдання зник безвісти. У зв`язку із викладеним, вважає на необхідне змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати із відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше мінімального розміру аліментів, встановленого законом, до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про день, час та місце розгляду справи належним чином. Надіслала до суду заяву, у якій просить розглянути справу без її участі, оскільки наразі проживає разом з дитиною у м. Шепетівка Хмельницької області. У заяві вказує, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем його проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебпорталі судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань до суду не подавав.

Як убачається з матеріалів справи та зазначено позивачкою у позовній заяві, відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем та зник безвісти за особливих обставин. За фактом його зникнення слідчим відділом Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, суд, виходячи з положень ст.281 ЦПК України щодо можливості заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення, як за правилами загального, так і спрощеного позовного провадження, вважає доцільним ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України

.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, встановив наступні обставини справи.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу з відповідачем народилася одна дитина - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.01.2020 року, виданого виконавчим комітетом Буківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24.05.2021 року у справі № 299/487/21, шлюб між сторонами розірвано, стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , 2020 року народження, у твердій грошовій сумі у розмірі по 1800 гривень на місяць, але не менше, починаючи із дати звернення до суду - 29.01.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається із довідки квартального громадського комітету №14 виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 63 від 18.11.2025 року, ОСОБА_1 , 1992 року народження, дійсно проживає разом зі своїм сином ОСОБА_4 , 2020 року народження, у АДРЕСА_1 .

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 13161 Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 22.07.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: затримка зросту соматогенного характеру у дитини з вродженою вадою розвитку хребта.

Крім того, позивачкою долучено до матеріалів справи медичну документацію, яка підтверджує необхідність подальшого медичного спостереження, лікування та реабілітації дитини, зокрема висновок щодо необхідності забезпечення її допоміжними засобами реабілітації, а також консультаційні висновки лікарів-спеціалістів.

Відповідач ОСОБА_2 проходив військову службу у лавах ЗСУ за контрактом, є учасником бойових дій. Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250717-3422 від 17.07.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник на території бойових дій.

Згідно з Витягом з ЄРДР від 20.06.2026 року слідчим відділом Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Суд, надаючи оцінку встановленим обставинам справи та дослідженим доказам у їх сукупності, виходить із такого.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, з ким вона проживає. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей та інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі статтею 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив можливість зміни не лише розміру аліментів, а й способу їх стягнення, зокрема переходу від стягнення аліментів у твердій грошовій сумі до їх стягнення у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, якщо для цього існують відповідні правові та фактичні підстави.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у справі № 367/10126/19, у якій зазначено, що зміна способу присудження аліментів може бути підставою для зміни їх розміру відповідно до статті 192 СК України. При цьому суд повинен враховувати положення статей 181-184 СК України та конкретні обставини справи.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для зміни встановленого раніше способу стягнення аліментів, суд повинен виходити не лише з обставин, які існували на момент ухвалення попереднього судового рішення, а й оцінити зміни, що відбулися після його ухвалення, з урахуванням актуальних потреб дитини та можливостей платника аліментів.

Як установлено судом, рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2021 року у справі № 299/487/21 із відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1800 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Водночас із часу ухвалення зазначеного судового рішення минуло понад п`ять років, за які істотно змінилися обставини, що мають значення для визначення належного способу утримання дитини.

Зокрема, з огляду на природне зростання та розвиток дитини збільшилися її потреби у належному харчуванні, одязі, взутті, засобах особистої гігієни, забезпеченні освітніх та інших повсякденних потреб. Крім того, збільшення вартості товарів і послуг та загальне зростання споживчих цін об`єктивно впливають на обсяг витрат, необхідних для належного утримання малолітньої дитини.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до довідки квартального громадського комітету № 14 виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 63 від 18 листопада 2025 року позивачка ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_4 у місті Шепетівка Хмельницької області. Отже, саме позивачка здійснює повсякденний догляд за дитиною, забезпечує її побутові потреби, виховання та лікування, що об`єктивно потребує відповідних матеріальних витрат.

Крім того, судом установлено, що дитина має особливості стану здоров`я, які зумовлюють необхідність додаткового медичного забезпечення.

Так, згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 13161 Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 22 липня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: затримка зросту соматогенного характеру у дитини з вродженою вадою розвитку хребта.

Окрім цього, позивачкою надано медичну документацію, яка підтверджує необхідність подальшого медичного спостереження, лікування та реабілітації дитини, зокрема висновок щодо необхідності забезпечення її допоміжними засобами реабілітації, а також консультаційні висновки лікарів-спеціалістів.

Зазначені докази у своїй сукупності свідчать про наявність у дитини особливих потреб, пов`язаних зі станом її здоров`я, які вимагають додаткових матеріальних витрат на медичне спостереження, лікувальні та реабілітаційні заходи, а також забезпечення необхідними засобами реабілітації.

Таким чином, стан здоров`я дитини є істотною обставиною, яка відповідно до статті 182 СК України підлягає обов`язковому врахуванню судом під час визначення належного розміру та способу стягнення аліментів, оскільки потреби дитини не обмежуються звичайними витратами на харчування, одяг та повсякденний догляд.

Оцінюючи обставини, пов`язані з особою відповідача, суд установив, що ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом та є учасником бойових дій.

Як убачається з витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250717-3422 від 17 липня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зник на території ведення бойових дій.

Крім того, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 червня 2026 року за фактом його зникнення слідчим відділом Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

Наведені обставини підтверджують, що відповідач зник безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби та виконання завдань в умовах воєнного стану.

Разом із тим суд зазначає, що сам факт зникнення військовослужбовця безвісти не припиняє його обов`язку щодо утримання неповнолітньої дитини, оскільки такий обов`язок виникає з факту батьківства та відповідно до статті 180 СК України існує до досягнення дитиною повноліття.

При цьому відповідно до ч.6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення..

Отже, проходження відповідачем військової служби та його зникнення безвісти за особливих обставин самі по собі не свідчать про припинення правовідносин щодо утримання дитини та не звільняють його від відповідного батьківського обов`язку.

Суд також враховує, що обраний раніше спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не забезпечує належного врахування можливих змін у розмірі доходу відповідача, зокрема тих, що пов`язані з проходженням ним військової служби та отриманням відповідного грошового забезпечення.

Натомість визначення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) платника забезпечує можливість пропорційного врахування розміру його доходу та відповідного коригування суми аліментів залежно від фактичного розміру належних йому виплат.

При цьому суд виходить із того, що визначення аліментів у частці від доходу відповідає інтересам дитини, оскільки дає змогу забезпечити її матеріальні потреби з урахуванням фактичного розміру доходу платника аліментів, а також передбачає дотримання встановленого законом мінімального гарантованого розміру аліментів.

Відповідно до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146, аліменти утримуються, зокрема, з основних видів грошового забезпечення військовослужбовців та додаткової винагороди, встановленої на період воєнного стану, з урахуванням передбачених законодавством винятків.

Таким чином, обрання способу стягнення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача є способом забезпечення участі батька в утриманні дитини відповідно до його фактичних доходів.

При цьому суд зауважує, що питання фактичного здійснення утримань із грошового забезпечення відповідача, який має статус зниклого безвісти за особливих обставин, повинно вирішуватися з дотриманням установленого законодавством порядку виплати такого грошового забезпечення та виконання судових рішень. Саме по собі визначення аліментів у частці від доходу не означає автоматичного звернення стягнення на кошти, які виплачуються членам сім`ї відповідача відповідно до спеціального порядку.

Суд також бере до уваги, що відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 27 Конвенції ООН про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, при вирішенні спору суд виходить із необхідності забезпечення найкращих інтересів малолітньої дитини, врахування її віку, стану здоров`я, особливих потреб, фактичних витрат на її утримання та необхідності забезпечення належних умов для її фізичного й гармонійного розвитку.

Враховуючи, що з моменту ухвалення попереднього судового рішення істотно змінилися потреби дитини, зокрема з огляду на її вік, стан здоров`я та необхідність додаткового медичного забезпечення, а також беручи до уваги обставини проходження відповідачем військової служби, суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Суд вважає, що стягнення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача в розмірі 1/4 частини є обґрунтованим та співмірним способом участі батька в утриманні однієї неповнолітньої дитини, оскільки такий розмір відповідає загальноприйнятому підходу до визначення частки доходу, що стягується на утримання однієї дитини, та забезпечує можливість врахування фактичного розміру доходу платника аліментів.

При цьому розмір аліментів не може бути меншим за мінімальний гарантований розмір, передбачений частиною другою статті 182 СК України, тобто 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд також враховує, що відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, доказів на спростування доводів позивачки або доказів наявності інших обставин, які б свідчили про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, оцінивши надані докази в їх сукупності, з урахуванням принципу найкращих інтересів дитини, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2021 року у справі № 299/487/21, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів, установленого законом для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Слід враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин, законодавства тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах і т.ін.

Вирішуючи питання про початок стягнення зміненого розміру аліментів, суд виходить з того, що аліменти на утримання дитини згідно ст. 79 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, приймаючи до уваги те, що аліменти були вже присудженні рішенням Виноградівського районного суду від 24.05.2021 року, а предметом судового розгляду є зміна способу стягнення аліментів, то в даному випадку змінений розмір аліментів повинен стягуватись від дня набрання чинності рішенням суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 1331,20 гривень, які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ч.6 ст.141ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, оскільки позивачка звільнена від їх оплати. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.180-184, 191, 192 СК України, ст.12, 13, 76, 77, 81, 141, 247, 258, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на підставі рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24.05.2021 року у справі №299/487/21 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривень 20 копійок.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Дочинець С. І.