Рішення № 141313652 у справі № 332/6660/25 від 09.11.2026

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6660/25

Провадження № 2/332/1135/26

Рішення

Іменем України

09 листопада 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

за участю прокурора: Кульчитської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, про позбавлення батьківських прав,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що від шлюбу з відповідачем вона має малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано 15.02.2022 на підставі рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя. Одразу після народження сина відповідач покинув родину та виїхав до Республіки Польща, спілкування з дитиною не підтримує, матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Наразі позивач разом з дитиною, через військову агресію рф в Україні, також переїхала до Республіки Польща, де отримали спеціальний статус тимчасового захисту для громадян України. При цьому відповідач не проявляє зацікавленості у спілкуванні з сином, ухиляється від піклування та матеріального утримання дитини, про що свідчить наявний борг за аліментними зобов`язаннями, який станом на жовтень 2025 року складає 215 357,43 грн. У зв`язку з викладеним позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини.

Від представника позивача - адвоката Граніч О.С., надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги визнає у повному обсязі, при ухваленні рішення просить врахувати заяву відповідача про визнання позову.

Від представника відповідача - адвоката Шевченко К.О., надійшла заява про визнання відповідачем позову та про розгляд справи без участі сторони відповідача.

Враховуючи, що сторона відповідача подала заяву про визнання позову та про розгляд справи без її участі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для ухвалення заочного рішення в розумінні вимог ст. 280 ЦПК України. Відтак, справа підлягає розгляду в загальному порядку за наявними у справі матеріалами на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Від представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, при ухваленні рішення просять врахувати лист, в якому зазначені підстави, що позбавляють можливості орган опіки та піклування надати суду висновок щодо розв`язання спору.

Прокурор в судовому засіданні вважала заявлені позовні вимоги належним чином підтверджені наявними матеріалами справи та не заперечувала щодо позбавлення відповідача батьківських прав.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши позицію сторін, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, виходячи з вимог чинного законодавства, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.09.2020, що розірваний згідно рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2022 (справа № 332/4564/21).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2022 щодо примусового виконання судового наказу, виданого 12.11.2021 Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму до досягнення повноліття, з 04.11.2021. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.11.2025 склала 215 357,43 грн.

Відповідно до інформації Запорізького міського центру соціальних служб від 19.01.2026, родина ОСОБА_1 під соціальним супроводом відділу соціальної роботи по Заводському району ЗМЦСС не перебувала. Родина щодо отримання будь-яких соціальних послуг до відділу не зверталася, інформації щодо неї з інших установ не надходило.

Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради було зроблено виїзди за адресами реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але вдома нікого не було. Батькам були залишені запрошення до відділу, але ніхто не відреагував.

Відповідно до інформації КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» від 16.01.2026, ОСОБА_3 , 15.10.2020, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під наглядом педіатричної служби підприємства, декларацію про вільний вибір лікаря укладено з педіатром ОСОБА_4 . З квітня 2022 року ОСОБА_5 перебуває за кордоном. Хлопчик щеплений за віком, на диспансерному обліку не перебував. Рекомендації педіатра щодо медичного спостереження за сином мати виконувала в повному обсязі. Батько з дитиною до педіатра підприємства жодного разу не звертався.

Відповідно до витягу з бази даних про осіб, які перетнули державний кордон України, видане Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18.02.2026, ОСОБА_2 , 23.07.1990, виїхав за межі країни.

Відповідно до повідомлення відділу з питань роботи з громадянами та транспортних правовідносин Муніципалітету міста Познань, ОСОБА_6 , 15.10.2020, присвоєний номер PESEL 2[телефон приховано] (проїзний документ іноземця або інший чинний документ, що підтверджує особу і громадянство).

Відповідно до повідомлення відділу з питань роботи з громадянами та транспортних правовідносин Муніципалітету міста Познань, Гончаренко Анеті, 12.02.1990, присвоєний номер PESEL 9[телефон приховано] (проїзний документ іноземця або інший чинний документ, що підтверджує особу і громадянство).

Відповідно до Довідки дитячого садка № 3 від 20.11.2025 ОСОБА_7 , 15.10.2020, з 01.09.2025 отримує дошкільне виховання у Дитячому садку № 3 «Под Каштанамі» в м. Сважендз, вул. Курніцька, 21, 62- 020 Сважендз.

Питання щодо надання до суду висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , 15.10.2020, було розглянуто на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району 29.01.2026 (протокол № 3), 26.02.2026 (протокол № 6), 05.03.2026 (протокол № 7) та 09.04.2026 (протокол № 10) за участю матері ОСОБА_1 (брала участь у засіданні дистанційно через застосунок «Viber» у форматі відеоконференції. Батькові ОСОБА_2 через застосунок «Viber» були надіслані запрошення взяти участь у засіданнях комісії з питань захисту прав дитини, але він ніяк не відреагував на них).

Матір повідомила, що з батьком дитини ОСОБА_2 вони припинили шлюбні відносини, коли дитині було 3 місяці, а зараз сину вже п`ять років. Коли сину виповнився один рік, матір подала на розлучення та стягнення аліментів. Весь цей час батько не брав участі у вихованні сина, аліменти не сплачував, не цікавився життям та здоров`ям дитини. Наразі матір знов вийшла заміж і ОСОБА_5 називає вітчима батьком, тому що він його виховує і між ними склалися теплі родинні стосунки. В подальшому чоловік має намір усиновити ОСОБА_5 . Зараз матір з дитиною і батько ОСОБА_2 проживають в Польщі, в містах, що розташовані неподалік один від одного, проте батько жодного разу не виявив бажання зустрітися з сином. Малолітній ОСОБА_7 повідомив, що він проживає з мамою ОСОБА_8 , батьком ОСОБА_9 , сестрою ОСОБА_10 та кроликом ОСОБА_11 .

Оскільки малолітній ОСОБА_7 разом з матір`ю ОСОБА_1 фактично проживають в місті Познань Республіки Польща та батько ОСОБА_2 фактично проживає за кордоном (точної адреси проживання ані суд, ані орган опіки та піклування не мають), всебічне з`ясування обставин органом опіки та піклування та надання об`єктивного висновку до суду в межах чинного законодавства не є можливим.

Відсутність висновку органу опіки та піклування не є перешкодою для вирішення справи по суті. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.12.2023 у справі № 523/19706/19 прямо зазначила: «обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. Якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами».

У даній справі орган опіки та піклування не відмовився від надання висновку з правових підстав, а констатував фактичну неможливість його підготовки через об`єктивні обставини - проживання обох сторін за межами України. При цьому орган опіки та піклування вжив усіх залежних від нього заходів: провів три засідання комісії з питань захисту прав дитини (29.01.2026, 26.02.2026, 05.03.2026); неодноразово повідомляв обох батьків через Viber із запрошеннями на засідання; направляв запити до ВП № 1 ЗРУП ГУНП, ЗМЦСС, КНП «Лівобережний ЦПМСД № 2», Запорізького міського центру соціальних служб; провів обстеження умов проживання за зареєстрованими адресами обох батьків (акти обстеження від 16.01.2026); встановив, що мати дистанційно взяла участь у засіданнях, а батько ухилився. Тобто неможливість надання висновку зумовлена виключно поведінкою самого відповідача, який свідомо ухиляється від будь-якої взаємодії як з органом опіки, так і з судом.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За роз`ясненнями, наданими у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За викладених обставин, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження свідомого нехтування відповідачем своїх обов`язків відносно малолітнього сина, відповідачем не спростовані факти, зазначені у позовній заяві, позовні вимоги відповідачем визнані, суд вважає, що позов є законним, обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району (місцерозташування: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 56, ЄДРПОУ 37573534), прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя (місцерозташування: м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, ЄДРПОУ 02909973), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун