Ухвала № 141313851 у справі № 334/7843/26 від 26.10.2026

Дата документу 26.10.2026

Справа № 334/7843/26

Провадження № 4-с/334/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, Комунальне підприємство «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі» на дії приватного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю., заінтересовані особи: Концерн «Міські теплові мережі».

Представник Концерну «Міські теплові мережі» звернувся із заявою про залишення без розгляду скарги в частині виконавчого провадження ВП №74101347.

ОСОБА_1 уточнив вимоги скарги, просить не брати до уваги пункт 2 тексту скарги, а саме, доводи щодо здійснення примусового виконання за документом з помилковими анкетними даними, а також вимогу 4 з прохальної частини скарги.

З урахуванням цієї заяви, ОСОБА_1 оскаржує неправомірне утримання соціальних коштів у сумі 69,00 грн. та триваючу неправомірну бездіяльність та штучне утримання арештів на рахунках боржника у виконавчому провадженні ВП №79943264 (пункти 1, 3 тексту скарги). Просить визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо неповного повернення незаконно списаних соціальних коштів та утримання суми у розмірі 69,00 грн., зобов`язати виконавця повернути незаконно утримані кошти у сумі 69,00 грн. на рахунок боржника, визнати неправомірною триваючу бездіяльність приватного виконавця щодо неоформлення повернення виконавчих документів стягувачу за наявності підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язати приватного виконавця зняти всі арешти, накладені на рахунки боржника у виконавчому провадженні ВП №79943264 (п.п. 2, 3, 5, 6 прохальної частини скарги).

З урахуванням того, що у виконавчому провадженні ВП №79943264 стягувачем є Комунальне підприємство «Водоканал», суд ухвалою від 25.09.2026 залучив до участі у справі в якості заінтересованої особи Комунальне підприємство «Водоканал».

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю., в особі адвоката Іваниці О.О., надав письмові заперечення проти доводів, зазначених у скарзі. Вважає скаргу необґрунтованою, оскільки під час примусового виконання виконавчого провадження 79943264 приватним виконавцем Проценком Д.Ю. вчинено дії, відповідно до вимог та норм Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, направлені на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження, в межах та у спосіб, визначених даних законодавством та Конституцією України, права ОСОБА_1 не було порушено, тому скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду звернувся із заявою про розгляд скарги без його участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконаний судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно, до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права); корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб", або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Проценка Д.Ю. перебуває виконавче провадження № 79943264 з примусового виконання виконавчого листа №334/10436/21, виданого 07.11.2025 Дніпровським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь стягувача КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВОДОКАНАЛ», ЄДРПОУ: 03327121, заборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення у розмірі 20426,52 грн., судового збору у сумі 3028,00 грн.

Вказаний виконавчий лист із заявою про примусове виконання надійшов до приватного виконавця Проценка Д.Ю. 08.01.2026.

Постановою приватного виконавця Проценка Д.Ю. від 08.01.2026 відкрито виконавче провадження № 79943264 (ідентифікатор доступу А7А499А84095), копія постанови надіслана боржнику у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), приватним виконавцем 08.01.2026 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, загальний розмір яких склав 469,00 грн. Окрім того, керуючись вимогами статті 3, ч. 3 ст. 40, ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», 23.05.2024 року приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, розмір якої складає 2912,21 грн.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України встановлено відсутність даних про отримання доходу. Згідно відповіді Міністерства (внутрішніх справ України за боржником відсутні зареєстровані транспортні засоби. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України фізичну особу знято з обліку у контролюючих органів. Згідно відповіді Державної податкової служби України встановлено джерело та суми отриманих доходів.

За результатами вжитих приватним виконавцем заходів (направлення платіжних інструкцій для списання коштів) на депозитний рахунок приватного виконавця у квітні 2026 року надійшли кошти, списані банківською установою з рахунку боржника, у сумі 13241,00 грн.

Згідно з інформацією про рух коштів, 27.04.2026 з рахунку боржника НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» списано 13241,00 грн. за ВП №799432264.

27.04.2026 до офісу приватного виконавця надійшла заява ОСОБА_1 про зняття арешту з рахунку, призначеного для соціальних виплат, з підтверджуючими документами (рахунок НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ»).

Після отримання заяви та документів, відповідно до заяви ОСОБА_1 та на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем 01.05.2026 винесено постанову №799432264 про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з рахунку боржиника НОМЕР_2 , відкритому в АТ «ПУМБ».

Також 01.05.2026 приватним виконавцем на вказаний рахунок ОСОБА_1 повернуто суму коштів у розмірі 13172,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2992 від 01.05.2026.

Тобто, на рахунок боржника було повернуто лише частину списаної суми, яка становила 13241,00 грн.

Боржник оскаржує бездіяльність приватного виконавця щодо неповернення іншої частини списаної суми у розмірі 69,00 грн.

В ході судового розгляду скарги встановлено, що згідно з платіжною інструкцією №5652 від 26.08.2026 на вказаний рахунок ОСОБА_1 повернуто суму коштів у розмірі 69,00 грн.

Відтак, судом встановлено, що після відкриття провадження за скаргою залишок списаної суми з рахунку НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» у розмірі 69,00 грн. 26.08.2026 був повернутий ОСОБА_1 на його рахунок.

Оскільки на час розгляду скарги предмет оскарження (щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні коштів у розмірі 69,00 грн.) відсутній, скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

У своїй скарзі ОСОБА_1 просить визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Проценка Д.Ю. щодо неповернення виконавчого документа стягувачу за наявності підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», однак за змістом скарги жодного обґрунтування таких вимог не наведено. Також ОСОБА_1 просить зобов`язати приватного виконавця зняти всі арешти, накладені на рахунки боржника у виконавчому провадженні ВП №79943264, оскільки на його банківських рахунках тривалий час зберігається нульовий баланс, жодного майна не виявлено. Однак приватний виконавець безпідставно утримує арешти на рахунках боржника з метою здійснення неправомірного тиску на боржника.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно п. 8 розділу VIII Інструкції № 512/5 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Згідно частин 1-3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт та стягнення грошових коштів заборонено, а саме на рахунки із спеціальним режимом використання.

Так, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов`язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб`єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов`язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов`язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов`язання пов`язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу (ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено виключний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт та стягнення грошових коштів заборонено.

Отже, під час вчинення виконавчих дій виконавець має право та зобов`язаний накладати арешт на кошти божника, то містяться на його рахунках у банківських установах.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби; рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації манна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця; зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1 -2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII ''Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства,) яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на .момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно з ч. 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Арешт з рахунку НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», після надання підтверджуючих документів (призначений для соціальних виплат), було знято.

В матеріалах виконавчого провадження у приватного виконавця відсутня інформація щодо заборони накладення на інші рахунки боржника, відсутня інформація (відомості), зокрема від банківських установ, що поточні рахунки боржника мають спеціальний режим використання.

Тому підстави для зняття арештів з усіх рахунків боржника у ВП №799432264.

Також суд вважає необґрунтованою скаргу в частині вимоги про повернення виконавчих документів стягувачам.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Заходи примусового виконання рішень визначені у ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з матеріалами виконавчого провадження, з метою примусового виконання рішень судів приватним виконавцем постійно направляються запити до реєструючих органів, банківських установ з метою виявлення грошових коштів, майна боржника, отримання інформації про дохід боржника, на який можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Нормами чинного законодавства України не передбачено строків здійснення виконавчого провадження, чи строків для обов`язкового повернення виконавчого документа у разі відсутності у боржника майна.

Під час примусового виконання виконавчого провадження ВП №799432264 приватним виконавцем Проценком Д.Ю. рішення та дії вчинені відповідно та на підставі вимог законодавства з організації примусового виконання рішень, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, в межах його повноважень як приватного виконавця, а тому скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 258-261, 447- 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, Комунальне підприємство «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі» на дії приватного виконавця - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Складення повного тексту ухвали 30.10.2026.

Суддя: Турбіна Т. Ф.