Справа №442/7037/26
Провадження №2/442/2792/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Павлів З.С.,
з участю секретаря судового засідання Фіцяк А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача.
Представник ОСОБА_1 адвокат Лучків А.В. звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зміни предмету позову, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, загальною площею 69,2 кв.м., житловою площею 34,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування позовних вимог, посилається на те, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 , згідно інформаційної довідки від 20.05.2026 №477987330 про Відомості з Державного реєстру речових прав, залишилось спадкове майно, а саме: 1/3 квартири, загальна площа 69, кв.м., житлова площа 34,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей, право власності на описане вище майно належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності.
01.06.2022 ОСОБА_5 отримала візу для виїзду до Канади, з 30 серпня 2022 року перетнула державний кордон Канади, та до сьогоднішнього дня проживає там постійно.
03.04.2026 позивач через свого представника звернулась до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лютик Р.В. із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. На підставі заяви було заведено спадкову справу №21/2026 від 03.04.2026.
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №56/02-14 від 06.04.2026, винесеної приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лютик Р.В. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що не було подано доказів своєчасного прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , а також не представлено документів на майно, яке належить спадкодавцю.
Зазначає, що у позивачки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вказане майно, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Лютик Р.В. вищевказаною постановою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька - ОСОБА_2 . Вважає, що це є правовою підставою для визнання за нею права власності на спадкове майно в судовому порядку. Оскільки позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючих документів на майно спадкодавця, захист її прав має бути здійснений судом шляхом визнання за ню права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою судді від 09.09.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 29.09.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
На підставі ухвали суду від 29.09.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача адвоката Лучківа А.В. про зміну предмета позову. Підготовче судове засідання відкладено на 19.10.2026.
Ухвалою суду від 26.10.2026 підготовче провадження в справі закрито, призначено справу до судового розгляду на 09.11.2026.
Представник ОСОБА_1 адвокат Лучків А.В. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.
Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначає про відсутність будь-яких заперечень проти позову та покладається на розсуд суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 . Дане стверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 та Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 .
Згідно зі Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №477987330 вбачається, що ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності 1/3 квартири АДРЕСА_2 .
03.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лютик Р.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 . На підставі заяви заведено спадкову справу №21/2026.
Листом приватного нотаріуса від 06.04.2026 №56/02-14 відмовлено ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 через неподання заявницею доказів своєчасного прийняття спадщини та не представлено документів на майно, яке належало спадкодавцю.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Способами захисту суб?єктивних прав є закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства с справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частини першої статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За змістом статей 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов?язує. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до з частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до частини 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом статті 1216 ЦІК України, спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичною особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України, передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належать спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і що припинились внаслідок його смерті.
Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, Відсутність свідоцтва про право на спадщину, не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що і було зроблено позивачем.
Згідно частини 1 статті 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Згадана правова позиція узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №227/3750/19 провадження №61-16069св20, які відповідно до ст.263 ЦПК України враховується при ухваленні рішення суду.
За правилами статті 392 ЦК України, власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_2 , нотаріусом відмовлено позивачам в оформленні спадкового майна, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 189, 197, 198, 200, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, загальною площею 69,2 кв.м., житловою площею 34,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Бориславська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ 26181298, адреса: Львівська область, м.Борислав, вул.Шевченка, 42.
Суддя Павлів З.С.