Рішення № 141314482 у справі № 320/36612/25 від 09.11.2026

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 [телефон приховано]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року № 320/36612/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М.Я,

за участю: секретаря судового засідання Драголи В.Я.,

за участю:

представника відповідача: Безносюк Валерія Сергіївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

до Київської міської ради (адреса вулиця Хрещатик, 36, місто Київ, 01044; ЄДРПОУ 22883141)

про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта,,

в с т а н о в и в:

Суть спору та процесуальні дії у справі.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Київської міської ради у якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 26 червня 2018 року №992/5056 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

12.08.2025 скеровано клопотання сторони позивача, у якому представник просив здійснювати розгляд справи за правилами загального провадження.

13.08.2025 надійшло клопотання Київської міської ради про долучення доказів, у якому вказано, що на виконання ухвали суду відповідач надає до матеріалів справи графічну частину чинного генерального плану міста Києва та графічну частину детального плану території, затвердженого оскаржуваним рішенням. Одночасно з тим вказано, що розрахунок прогнозу кількості та щільності населення при розробці детального плану територій здійснено на підставі вимог п. 2.13 табл. 2.1 ДБН 360-92 Планування і забудова міських і сільських поселень (чинними на момент прийняття оскаржуваного рішення, дата втрата чинності 01.10.2019). Визначена щільність населення, відповідно до даних детального плану території визначена 458 люд/га, відповідно до ДБН щільність повинна становити 400-500 люд/ га. Ємність дитячих дошкільних установ та загальноосвітніх шкіл визначена, виходячи з розрахунку перспективної демографічної структури населення дошкільного та шкільного віку, виконаного Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України на період до 2026 року (показник забезпеченості на 1,0 тис. осіб дошкільними навчальними закладами 34 місця, школами 114 місць). Вказані показники попередньо погоджені з управлінням освіти міста. Потреба в машино-місцях для житлової забудови проекту визначена відповідно до вимог п. 7.43 ДБН 360-92 Планування і забудова міських і сільських поселень, а озеленення територій - п. 3.15 ДБН.

15.08.2025 скеровано повторне клопотання сторони позивача, у якому представник просив здійснювати розгляд справи за правилами загального провадження.

15.08.2025 скеровано клопотання сторони позивача, у якому представник просив витребувати документи.

15.08.2025 скеровано клопотання сторони позивача, у якому представник просив приєднати до матеріалів справи копії додатків 8 "Проєкт розміщення першої черги будівництва" та 10 "Озеленені та рекреаційні території" графічної частини.

25.08. 2025 судом одержано лист Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.08.2025 № 38-2344 щодо розрахункової потужності та фактичної наповнюваності школи І-ІІІ ступенів акредитації Деснянського району м. Києва.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 ухвалено клопотання представника позивача задовольнити. Здійснювати розгляд адміністративної справи №320/36612/25 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

01.10.2025 скеровано клопотання сторони позивача, у якому представник просив витребувати документи.

10.10.2025 на виконання ухвали суду сторона відповідача скерувала до суду випуск № 16 (38) 26 вересня 2025 р. офіційного друкованого видання Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Хрещатик" з опублікованим оголошенням для долучення до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 оголошено відкласти підготовче засідання.

26.11.2025 представником позивача до суду подано заяву про проведення засідання за його відсутності.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 постановлено оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні для витребування доказів.

09.12.2025 на виконання ухвали суду сторона відповідача скерувала до суду копію Детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва, затвердженого оскаржуваним рішенням.

09.12.2025 до суду надійшло клопотання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), подане на виконання ухвали суду від 27.11.2025, до якого долучено копію документа "Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 року та проект планування його приміської зони", затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, витяги з додатків 8 "Проект розміщення першої черги будівництва" та 10 "Озеленені та рекреаційні території" графічної частини Генерального плану в частині забудови 20-го мікрорайону та прилеглої інфраструктури. У клопотанні також зазначено, що надання витягів зі схем-додатків до Генерального плану не передбачено чинним законодавством. Крім того, повідомлено про неможливість надання документів щодо затвердження проєкту "Будівництво 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі" та графічної частини проєктної документації, оскільки зберігання проєктної документації не належить до повноважень Департаменту містобудування та архітектури. До клопотання долучено, зокрема, витяги з графічної частини Генерального плану, фрагменти додатків 8 та 10 до Генерального плану та брошуру "Основні положення Генерального плану".

13.01.2026 скеровано клопотання сторони позивача, у якому представник просив витребувати документи.

13.01.2026 представником позивача до суду подано заяву про проведення засідання за його відсутності.

15.01.2026 представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 постановлено задовольнити клопотання позивача, витребувати документи та оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні.

18.02.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме відповідей Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо будівництва житлових будинків на території 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина та листа Департаменту з додатком у вигляді містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 09.07.2013 №11730/0/12/009-13. У клопотанні зазначено, що відповідно до наданих документів під час розгляду питань щодо забудови 20-го мікрорайону Департаментом містобудування та архітектури висловлювалися зауваження стосовно розміщення підземного паркінгу на території загальноосвітньої школи та щодо перевищення нормативної щільності населення у разі реалізації запропонованих проєктних рішень. Також у клопотанні зазначено, що наведені обставини, на думку представника позивача, мають значення для вирішення спору та підтверджуються доданими документами.

19.02.2026 скеровано письмові заперечення, у яких ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 заперечує проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі та вважає його необґрунтованим.

19.02.2026 представником позивача до суду подано заяву про проведення засідання за його відсутності.

Довідкою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 встановлено, що судове засідання, яке призначене на 19.02.2026 було знято з розгляду, через перебування головуючого судді у відпустці. Наступне судове засідання призначене на 10.03.2026.

10.03.2026 представником позивача до суду подано заяву про проведення засідання за його відсутності.

10.03.2026 в судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі та відмовлено у його задоволенні. З цього приводу суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 зазначає, що справа № 640/1086/19 та справа № 320/36612/25 не є тотожними у розумінні пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. На думку позивача, у справі № 640/1086/19 позивачем виступала повнолітня особа, яка обґрунтовувала позов порушенням права на місцеве самоврядування, а підставами позову були неврахування пропозицій громадських слухань та невідповідність детального плану території Генеральному плану міста Києва. Натомість у цій справі позивачем є неповнолітня дитина, яка стверджує про порушення її особистих прав та законних інтересів унаслідок затвердження спірного детального плану території. Позивач вважає, що при затвердженні ДПТ відповідачем не було враховано вимоги міжнародного та національного законодавства у сфері захисту прав дитини, містобудування, освіти, охорони здоров`я та довкілля, а також не забезпечено пріоритетність найкращих інтересів дитини. ОСОБА_1 наголошує, що предметом спору є захист права неповнолітнього на повноцінне життєве та екологічно безпечне середовище, доступність освіти, фізичної культури та спорту, активного відпочинку й оздоровлення, які випливають, зокрема, з положень Конвенції ООН про права дитини. На переконання позивача, права та законні інтереси дитини мають самостійний характер та відрізняються від прав та інтересів повнолітньої особи. При цьому у справі № 640/1086/19 питання щодо порушення прав та інтересів неповнолітніх осіб не було предметом судового дослідження та правової оцінки, оскільки неповнолітні особи не брали участі у справі як позивачі. З огляду на викладене ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 вважає, що у справах № 640/1086/19 та № 320/36612/25 відсутня тотожність суб`єктного складу та підстав позову, а тому відсутні передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі.

Окрім цього, 19.02.2026 ОСОБА_1 подав клопотання, у якому просив долучити до матеріалів справи документи як докази, оскільки вони мають істотне значення для встановлення обставин справи та підтверджують доводи щодо невідповідності оскаржуваного детального плану території вимогам містобудівного законодавства. ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 зазначає, що з офіційних відповідей Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 09.07.2013 № 11730/0/12/009-13 вбачається, що ще на стадії погодження проєктних рішень уповноважений орган висловлював зауваження щодо відповідності окремих проєктних рішень вимогам державних будівельних норм. За твердженням позивача, Департаментом було вказано, що запропоноване розміщення підземного паркінгу на території загальноосвітньої школи, зокрема під шкільним стадіоном, суперечить вимогам ДБН 360-92**, а реалізація окремих проєктних рішень може призвести до перевищення нормативної щільності населення в межах відповідної території забудови. На думку позивача, наведені документи свідчать про те, що ще на етапі розроблення та погодження містобудівної документації уповноваженим органам було відомо про наявність ризиків невідповідності окремих проєктних рішень вимогам містобудівного законодавства. ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 вважає, що зазначені обставини мають значення для оцінки законності спірного детального плану території. ОСОБА_1 також зазначає, що про відповідні зауваження було відомо Київській міській раді, оскільки питання дотримання містобудівних норм порушувалося під час громадських слухань щодо проєкту містобудівної документації. На переконання позивача, передбачена оскаржуваним ДПТ додаткова житлова забудова може призвести до збільшення навантаження на об`єкти соціальної інфраструктури, насамперед заклади освіти, з урахуванням уже існуючих зауважень щодо забезпечення території відповідними об`єктами та місткості запроєктованої школи. У зв`язку з цим позивач просить суд врахувати подані документи під час вирішення спору. Крім того, у разі виникнення сумнівів щодо достовірності поданих документів, ОСОБА_1 просить витребувати їх безпосередньо у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, оскільки справи № 640/1086/19 та № 320/36612/25 не є тотожними за суб`єктним складом та підставами позову. Зокрема, у справі № 640/1086/19 позивачем була повнолітня особа, тоді як у цій справі позов подано в інтересах неповнолітньої дитини, яка обґрунтовує позов порушенням власних прав та законних інтересів, зокрема права на безпечне середовище, освіту, фізичний розвиток та оздоровлення. При цьому питання порушення прав та інтересів неповнолітніх осіб у справі № 640/1086/19 судами не досліджувалося та правової оцінки не отримало. Отже, сама по собі тотожність оскаржуваного рішення Київської міської ради не свідчить про тотожність спорів, а тому передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття провадження відсутні.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 постановлено оголосити перерву в судовому засіданні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 витребувано докази у справі.

16.03.2026 до суду надійшло клопотання відповідача, подане на виконання ухвали суду від 10.03.2026 про витребування доказів. У клопотанні зазначено, що Комунальною організацією "Інститут Генерального плану м. Києва" надано інформацію щодо показників, використаних під час розроблення Детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського та Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 26.06.2018 №992/5056. Зокрема повідомлено, що ДПТ розроблявся відповідно до ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень" та ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території". Також зазначено, що величина "середня житлова забезпеченість" застосовувалась відповідно до додатка В ДБН Б.1.1-14:2012, а величина "розрахунковий коефіцієнт сімейності" - відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва". Крім того, повідомлено, що показники проєктного житлового фонду та чисельності населення мікрорайону №20 наведені на сторінці 45 текстової частини тому 1 "Архітектурно-планувальна організація території", а більш детальні розрахунки не вимагалися ДБН Б.1.1-14:2012 та відсутні.

13.04.2026 представником позивача до суду подано заяву про проведення засідання за його відсутності.

Довідкою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 встановлено, що судове засідання, яке призначене на 14.04.2026 було знято з розгляду, через перебування головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначене на 28.04.2026.

28.04.2026 представником позивача до суду подано заяву про проведення засідання за його відсутності.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 постановлено оголосити перерву в судовому засіданні.

06.05.2026 Державна інспекція архітектури та містобудування України скерувала лист до суду, із якого вбачається, що за результатами перевірки відомостей Реєстру будівельної діяльності та його архівної складової надано інформацію щодо документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів забудови 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина по вул. Миколи Закревського у м. Києві (№№ 93-а, 95, 95-а, 95-б, 95-в, 95-г, 97, 97-а, 99, 101, 101-а, 101-б, 101-в, 103), а також долучено відповідні витяги з Реєстру будівельної діяльності.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

20.05.2026 та 27.05.2026 до суду надійшли листи Державної інспекції архітектури та містобудування України, складені на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 про витребування доказів у справі № 320/36612/25. У зазначених листах ДІАМ повідомила, що на виконання вимог ухвали суду, на додаток до матеріалів, наданих листом від 05.05.2026 № 3363/04/18-26, надає витяги з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо сертифікатів № ГУ165153020312, № ІУ163182351470, № ІУ165162851060, № ІУ165162450936, № ІУ164132810699, № ІУ164132670521, № ІУ164131720608 та № ГУ165153350173.

Крім того, ДІАМ надала копію паперового документа сертифіката про відповідність закінченого будівництвом об`єкта серії НОМЕР_3 , виданого щодо об`єкта нового будівництва "Забудова 20-го мікрорайону житлового масиву "Вигурівщина-Троєщина" у Деснянському районі міста Києва", ІІ черга - дошкільний дитячий заклад на 280 місць (№ 23 за ГП), копію акта готовності зазначеного об`єкта до експлуатації від 03.10.2016, а також копію акта готовності об`єкта до експлуатації від 23.08.2018 щодо об`єкта нового будівництва "Забудова 20-го мікрорайону житлового масиву "Вигурівщина-Троєщина" у Деснянському районі міста Києва" (перша черга, 9 пусковий комплекс - житловий будинок № 3). Водночас ДІАМ зазначила, що в її архівних документах відсутні інші паперові копії сертифікатів та актів готовності об`єктів до експлуатації, витребувані ухвалою суду.

28.05.2026 та 04.06.2026 ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, у якому просить відновити підготовче провадження у справі №320/36612/25 та призначити наступне судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 постановлено повернутись до стадії підготовчого провадження після початку розгляду справи по суті у адміністративній справі № 320/36612/25. Постановлено призначити підготовче засідання на 02.07.2026 о 09:00 год в приміщенні Київського окружного адміністративного суду

28.06.2026 представником позивача подано клопотання про витребування доказів.

28.06.2026 представником позивача до суду подано заяву про проведення засідання за його відсутності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 постановлено закрити підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.2026 о 15 год. 30 хв.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 у судовому засіданні оголошено перерву, витребувано документи щодо розрахункової чисельності населення по вулиці Закревського.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2026

оголошено перерву в судовому засіданні.

27.10.2026 представником відповідача подано клопотання про проведення засідання та розгляду справи без його участі.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та призначив судове засідання на 06.11.2026 о 09:30 для проголошення судового рішення.

27.10.2026 представником позивача до суду подано заяву про проведення засідання 06.11.2026 за його відсутності.

Правова позиція сторін.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуване рішення Київської міської ради від 26.06.2018 № 992/5056 порушує його право на повноцінне життєве середовище, безпечне довкілля, освіту, охорону здоров`я, фізичний розвиток та відпочинок. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що затвердженим детальним планом території змінено функціональне призначення окремих територій усупереч положенням Генерального плану міста Києва та іншим містобудівним документам. Зокрема, територію, передбачену для створення спортивного парку, заплановано під будівництво торговельного центру та багатоповерхової житлової забудови, під стадіоном школи передбачено будівництво підземного паркінгу, а частину території, яка має природоохоронне значення, запроектовано для житлової забудови. На думку позивача, такі рішення прийняті без належного врахування вимог містобудівного, екологічного, освітнього та санітарного законодавства, а також без урахування найкращих інтересів дитини. Позивач також стверджує, що під час розроблення ДПТ було занижено показники фактичної та прогнозованої чисельності населення, що вплинуло на розрахунок потреб у соціальній інфраструктурі, закладах освіти, зелених зонах та інших об`єктах загального користування. На переконання позивача, реалізація спірного ДПТ призведе до збільшення щільності забудови, додаткового навантаження на існуючу інфраструктуру та погіршення умов проживання мешканців відповідної території, у тому числі неповнолітнього позивача. Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, який просить задовольнити.

13.08.2025 представник Київської міської ради подав до суду письмовий відзив.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зазначає, що рішення про розроблення та затвердження детальних планів територій у межах міста Києва належить до компетенції Київської міської ради відповідно до вимог законодавства у сфері містобудування та місцевого самоврядування. Оскаржуване рішення прийнято на підставі та в межах повноважень, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про основи містобудування" та міською програмою створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві. Відповідач звертає увагу, що відповідно до законодавства генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації, який визначає напрями територіального розвитку, тоді як детальний план території уточнює його положення та визначає планувальну організацію і розвиток конкретної частини території. У зв`язку з цим твердження позивача про незаконну зміну функціонального призначення територій, передбачених генеральним планом, а також про проєктування окремих об`єктів усупереч містобудівним нормам, відповідач вважає необґрунтованими. На думку відповідача, генеральний план визначає загальні напрями розвитку території, а детальний план деталізує порядок її використання відповідно до вимог законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що із позовної заяви неможливо встановити, про які саме земельні ділянки чи частини території йдеться, у зв`язку з чим твердження про зміну функціонального призначення територій не підтверджені належними доказами. Також відповідач наголошує, що рішення Київської міської ради від 28.07.2020 № 92/9171 про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення "Троєщинські луки" було прийняте після затвердження спірного детального плану території у 2018 році, а тому не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення на момент його прийняття. Відповідач також не погоджується з доводами позивача щодо порушення його прав на повноцінне життєве середовище, освіту, охорону здоров`я та безпечне довкілля, оскільки, на думку відповідача, позивач не навів конкретних обставин і не подав належних доказів того, яким саме чином прийняття оскаржуваного рішення призвело до порушення його прав, свобод чи законних інтересів. У зв`язку з цим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

14.08.2025 подано письмову відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відзиву та вважає їх необґрунтованими. Позивач зазначає, що детальний план території відповідно до вимог містобудівного законодавства та ДБН Б.1.1-14:2012 розробляється для уточнення положень Генерального плану населеного пункту, а не для зміни визначеного ним функціонального призначення територій. На думку позивача, при розробленні та затвердженні спірного ДПТ було фактично змінено передбачену Генеральним планом функціональну зону "спортивний парк" на територію житлової та громадської забудови, що суперечить вимогам містобудівного законодавства. ОСОБА_1 вважає безпідставними твердження відповідача про те, що генеральний план лише визначає напрями розвитку територій. На переконання позивача, генеральний план є основним містобудівним документом, який встановлює функціональне призначення територій, тоді як детальний план території має конкретизувати та деталізувати його положення. ОСОБА_1 також зазначає, що саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення. На думку позивача, ДПТ є базовим документом, на підставі якого здійснюється подальше містобудівне планування, видаються містобудівні умови та обмеження і розробляються проєкти будівництва. Тому заміна передбаченого Генеральним планом спортивного парку житловою та громадською забудовою свідчить про зміну містобудівних намірів щодо відповідної території та фактичну відмову від створення спортивного парку без передбачення рівноцінної компенсації зеленою зоною загального користування. ОСОБА_1 зазначає, що проживає у безпосередній близькості до спірної території, а передбачений Генеральним планом спортивний парк мав розташовуватися у межах пішохідної доступності від місця його проживання. У зв`язку з цим реалізація положень ДПТ безпосередньо впливає на умови проживання позивача, можливість користування об`єктами рекреаційної та спортивної інфраструктури, а також на реалізацію права на безпечне довкілля. Крім того, позивач посилається на лист Департаменту містобудування та архітектури КМДА, який, на його думку, підтверджує невідповідність проєктних рішень щодо розміщення підземного паркінгу під територією школи вимогам державних будівельних норм. ОСОБА_1 наголошує, що як член територіальної громади міста Києва та особа, яка проживає поруч зі спірною територією, має право вимагати дотримання вимог містобудівного законодавства, врахування інтересів громади та забезпечення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

19.08.2025 скеровано заперечення відповідача на відповідь на відзив.

Представник Київської міської ради заперечує проти доводів, наведених у відповіді на відзив, та вважає їх необґрунтованими. Відповідач зазначає, що надані позивачем графічні матеріали не підтверджують твердження про зміну функціонального призначення спірної території із зони спортивного парку на територію житлової та громадської забудови. На думку відповідача, із графічної частини Генерального плану міста Києва не вбачається наявність функціональної зони, позначеної як "спортивний парк", а спірна територія відповідно до Генерального плану належить до територій житлової забудови. Водночас за даними детального плану території ця територія також віднесена до територій житлової та громадської забудови. У зв`язку з цим відповідач вважає, що зміна функціонального призначення території не відбувалася. Відповідач повторно наголошує, що детальний план території розроблено відповідно до статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою уточнення положень генерального плану, визначення планувальної організації та розвитку відповідної частини території, її функціонального призначення, параметрів забудови та ландшафтної організації. Також відповідач не погоджується з доводами позивача щодо помилковості твердження про те, що генеральний план визначає напрями розвитку території, а детальний план конкретизує порядок її використання. Щодо листа Департаменту містобудування та архітектури КМДА відповідач зазначає, що наведена у ньому інформація стосується проєкту забудови 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина та будівництва загальноосвітньої школи, а не питання законності спірного детального плану території. Крім того, відповідач вказує, що не наділений повноваженнями щодо погодження або непогодження проєктів будівництва, а наведений лист містив лише пропозиції до проєкту розпорядження районної державної адміністрації. Представник Київської міської ради також заперечує наявність порушення прав позивача на повноцінне життєве середовище, освіту, охорону здоров`я та безпечне довкілля. На думку відповідача, доводи позивача ґрунтуються на припущеннях щодо можливих наслідків реалізації спірного рішення у майбутньому, тоді як судовий захист надається у разі наявності реального порушення прав чи законних інтересів. Відповідач зазначає, що розрахунки прогнозованої чисельності населення, потреби у закладах освіти, дошкільних установах, паркомісцях та озеленених територіях були виконані відповідно до чинних на момент розроблення ДПТ державних будівельних норм. За твердженням відповідача, показники щільності населення, забезпечення закладами освіти та іншими об`єктами соціальної інфраструктури відповідають нормативним вимогам, а відповідні розрахунки здійснювалися із залученням профільних установ та були погоджені у встановленому порядку. Крім того, представник Київської міської ради зазначає, що детальний план території передбачає території житлової забудови, громадської забудови, озеленені території, території інженерної та транспортної інфраструктури, а також містить окремий розділ щодо заходів з охорони навколишнього природного середовища та формування комфортного середовища проживання. З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

06.11.2025 представником Київської міської ради подано додаткові пояснення по справі.

Відповідач зазначає, що під час розгляду справи № 640/1086/19 судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій уже було надано оцінку законності рішення Київської міської ради від 26.06.2018 № 992/5056 та затвердженого ним детального плану території. За результатами розгляду зазначеної справи судами досліджувалися питання відповідності ДПТ Генеральному плану міста Києва, забезпечення території об`єктами соціальної інфраструктури, відсутності порушень щодо щільності населення, озеленення території, дотримання вимог природоохоронного законодавства та інші обставини, на які посилається позивач у цій справі. Відповідач наголошує, що рішенням у справі № 640/1086/19 спірний нормативно-правовий акт уже був визнаний законним та чинним. Відповідач звертає увагу на правові висновки Верховного Суду щодо розуміння підстав позову та зазначає, що інше формулювання або додаткове обґрунтування одних і тих самих вимог не свідчить про виникнення нового спору. Також представником відповідача було подано клопотання про закриття провадження, яке було вирішено судом у судовому засіданні.

14.07.2026 ОСОБА_1 скерував додаткові пояснення, у яких вказав, що під час затвердження детального плану території відповідач мав урахувати фактичну чисельність населення 20-го мікрорайону, показники наявного та перспективного житлового фонду, забезпеченість населення закладами освіти, а також передбачені Генеральним планом міста Києва зелені зони загального користування. Зокрема, позивач стверджує, що наведені в таблиці 3.2.2 тому 1 "Архітектурно-планувальна частина" детального плану території показники кількості квартир, їх загальної площі та розрахункової чисельності населення суттєво відрізняються від фактичних показників житлових будинків мікрорайону, введених в експлуатацію до червня 2018 року. На підтвердження цього позивач наводить відомості щодо житлових будинків за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 . Щодо наявних закладів освіти позивач зазначає, що розрахункова потужність найближчих до 20-го мікрорайону шкіл № 293 та № 294 не відповідає фактичній наповнюваності зазначених шкіл, що зумовило позивача змінити заклад освіти та навчатися у школі № 283, що, на його переконання, порушило його право на доступність освіти та можливість навчатися у найближчому пішохідно доступному закладі. Щодо зелених зон загального користування позивач стверджує, що Генеральним планом міста Києва поблизу 20-го мікрорайону було передбачено спортивний парк площею 7,2 гектара для забезпечення населення зеленими насадженнями з розрахунку 6 квадратних метрів на одну особу. Водночас, за твердженням позивача, детальним планом території без внесення змін до Генерального плану фактично змінено межі 20-го мікрорайону та передбачену територію спортивного парку замінено територіями громадської і житлової забудови. На думку позивача, оскаржуваним рішенням не враховано вимоги міжнародного законодавства у сфері захисту прав дитини, національного законодавства у сферах містобудування, освіти, охорони здоров`я та охорони довкілля, а також програмних документів щодо розвитку міста Києва. Крім того, ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 вважає, що відповідач не забезпечив пріоритетності інтересів неповнолітнього позивача, унаслідок чого порушено його права на належні умови проживання, екологічно безпечне середовище, доступність освіти, фізичної культури та спорту, активного відпочинку й оздоровлення. У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 просить суд урахувати наведені додаткові пояснення під час розгляду справи по суті.

18.08.2026 представник Київської міської ради скерувала додаткові пояснення у справі, у яких зазначає, що розрахункова чисельність населення в межах території детального плану території визначена на підставі офіційних даних Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, викладених у листі від 13.08.2015 № 102/02/30-7752 та доданих до нього таблицях із показниками житлового фонду станом на 01.08.2015, а також даних об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Зокрема, під час розрахунку чисельності населення враховувалися кількість квартир та їх кімнатність із застосуванням коефіцієнтів сімейності: 1,43 особи для однокімнатної квартири, 2 особи для двокімнатної та 2,62 особи для трикімнатної квартири. За результатами розрахунків чисельність населення існуючого житлового фонду становила 4 829 осіб, а перспективного - 5 505 осіб. Загальна розрахункова чисельність населення мікрорайону № 20 склала 10 334 особи. Відповідач посилається на те, що визначена чисельність населення врахована під час розрахунку щільності забудови мікрорайону, яка становить 458 осіб на гектар. При цьому площа житлового кварталу, щодо якого здійснювався розрахунок, становить 22,55 гектара та включає територію приватного акціонерного товариства "Квадрат-Україна" площею 7,2644 гектара і житловий комплекс "Милославичі" площею 15,29 гектара. На думку відповідача, така щільність відповідає вимогам державних будівельних норм 360-92**, якими передбачено нормативний діапазон 400- 500 осіб на гектар для житлової території. Щодо забезпечення закладами освіти відповідач зазначає, що їхню потребу визначено з урахуванням перспективної демографічної структури населення дошкільного та шкільного віку, розрахованої Інститутом демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України на період до 2026 року. При цьому застосовано показники забезпеченості на 1 000 осіб населення: 34 місця в дошкільних навчальних закладах та 114 місць у загальноосвітніх школах, попередньо погоджені з управлінням освіти міста. Вихідні дані щодо наявної мережі закладів освіти та їх наповнюваності станом на 01.08.2015 отримані від Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 05.08.2015 № 32-2715. Щодо забезпечення машино-місцями відповідач зазначає, що відповідні показники визначено згідно з пунктом 7.43 державних будівельних норм 360-92**. Для периферійної зони міста Києва застосовано розрахунок одного місця постійного зберігання автомобіля на дві квартири та одного гостьового місця на десять квартир. На підставі цих показників визначено потребу в місцях для наявного житлового фонду, а також на п`ятирічну та двадцятирічну перспективу. Крім того, детальним планом території передбачено будівництво багатоповерхових гаражів на виробничій території загальною місткістю 8 650 машино-місць, облаштування стоянок на вул. Оноре де Бальзака орієнтовно на 1 250 машино-місць, забезпечення перспективної житлової забудови 3 115 машино-місцями та будівництво трьох механізованих гаражів на території інвестора місткістю по 800 машино-місць кожен. Також передбачено 2 500 місць тимчасового зберігання автомобілів працівників і відвідувачів громадських комплексів та закладів масового відвідування. Узагальнюючи наведене, відповідач стверджує, що розрахункова чисельність населення мікрорайону № 20 становить 10 334 особи, а щільність населення - 458 осіб на гектар. Усі показники сформовано на підставі офіційних вихідних даних станом на серпень 2015 року, а потребу в закладах освіти та машино-місцях визначено відповідно до нормативних вимог і наявних вихідних даних. Відповідач також зазначає, що документи, на які він посилається у поясненнях, зокрема листи районної державної адміністрації та управління освіти, таблиці техніко-економічних досліджень і відповідні розділи пояснювальної записки, містяться в матеріалах детального плану території. У зв`язку з викладеним відповідач просить суд прийняти додаткові пояснення до матеріалів справи та врахувати наведені в них обставини й докази під час розгляду справи по суті.

07.09.2026 ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 подав письмові пояснення, у яких зазначив, що додаткові пояснення представника відповідача від 18.08.2026 не спростовують доводів позивача щодо необґрунтованості визначення розрахункової чисельності та щільності населення під час розроблення детального плану території. ОСОБА_1 заперечує обґрунтованість застосованих коефіцієнтів сімейності для одно-, дво- та трикімнатних квартир (1,43; 2 та 2,62 особи відповідно), оскільки представник відповідача не навів джерел їх походження та розрахунків, а детальний план території не містить відомостей про кількість квартир відповідного типу. Натомість офіційні статистичні дані щодо середнього розміру домогосподарства в Києві за 2015- 2021 роки становили 2,60- 2,63 особи. Отже, використаний у детальному плані території середній показник 2,01 особи на квартиру, на думку позивача, є заниженим і призвів до неправильного визначення чисельності та щільності населення. Окремо позивач наголошує на невідповідності детального плану території Генеральному плану міста Києва в частині включення до житлового кварталу території площею 7,2644 га, передбаченої під спортивний парк, унаслідок чого площу кварталу збільшено з 15,29 га до 22,55 га. Щодо забезпечення закладами освіти позивач зазначає, що школи № 293 та № 294 збудовані наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років, а детальний план території не враховує їхньої фактичної спроможності відповідно до сучасних вимог і нормативів. Крім того, ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 посилається на лист Департаменту містобудування та архітектури від 24.05.2018, у якому, за його твердженням, зазначено про взаємовиключність будівництва шкільного стадіону та підземного паркінгу під ним. Вважає, що таке поєднання суперечить відповідним будівельним і санітарним нормам, а неможливість спорудження школи порушує право на доступність освіти. Також позивач звертає увагу на зменшення площі зелених насаджень, крім насаджень мікрорайонного значення, з 36,62 га до 29,96 га у п`ятирічній перспективі. ОСОБА_1 стверджує, що Київська міська рада затвердила детальний план території на підставі занижених і необґрунтованих показників чисельності та щільності населення, не врахувавши вимог законодавства у сферах містобудування, освіти, охорони здоров`я та довкілля, а також інтересів неповнолітнього позивача. У зв`язку із цим просить врахувати наведені пояснення під час розгляду справи по суті.

Позиція сторін по справі, висловлена у судовому засіданні.

ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 у судовому засіданні під час розгляду справи по суті надав пояснення, наполягав на протиправності оскаржуваного рішення, просив позовні вимоги задовольнити.

ОСОБА_2 у судовому засіданні під час розгляду справи посуті надав усні пояснення не з`являвся, про причини своєї неявки, через свого представника, суд не повідомляв.

Представник Київської міської ради у судовому засіданні надала пояснення, у яких зазначила про безпідставність заявлених позовних вимог, заперечував проти їх задоволення та просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , складеного на підставі актового запису № 3626 від 16.11.2012 відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві та його батьком зазначено ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_3 .

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №74116781 від 28.11.2016 квартира за адресою: АДРЕСА_11 , загальною площею 75,8 кв.м, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/3 частці кожному. Право власності зареєстровано 17.11.2016.

Рішенням Київська міська рада затвердила від 20.04.2023 №6239/6380 Положення про Департамент містобудування та архітектури у новій редакції.

Київською міською радою 26.06.2018 прийнято рішення №992/5056 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва", яким затверджено містобудівну документацію - Детальний план території в межах вказаних вулиць як основу визначення планувальної організації та функціонального призначення території, просторової композиції та параметрів забудови, розташування червоних ліній вулиць і доріг та ландшафтної організації місцевості.

З долученого до матеріалів справи витягу з містобудівного кадастру "Фрагмент функціональних зон території, визначених містобудівною документацією" вбачається графічне відображення території, на яку поширюється дія Детального плану території, затвердженого рішенням Київської міської ради від 26.06.2018 №992/5056, із зазначенням функціональних зон та меж суміжних територій.

Вважаючи, що рішення Київської міської ради від 26.06.2018 №992/5056 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва" порушує його право на повноцінне життєве середовище, освіту, охорону здоров`я та безпечне навколишнє природне середовище, ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом.

До матеріалів додано фрагмент планувальних обмежень, виготовленого МІАС ЗМД МКК на запит Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2025, із якого вбачається графічне відображення планувальних обмежень на відповідній території, зокрема прибережних захисних смуг, санітарно-захисних зон, охоронних зон інженерних мереж та інших обмежень використання території.

У матеріалах справи містяться витяг з графічної частини Генерального плану міста Києва, Детальний план території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського та Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва (Том 1 "Архітектурно-планувальна частина", 2018 рік) та Детальний план території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського та Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва (Том 2 "Інженерне обладнання та інженерна підготовка території", 2018 рік).

Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 14.04.2014 №055-967 проєкт забудови 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина включав житлові будинки, загальноосвітню школу, дитячий садок, 9-поверховий паркінг та об`єкти побутового обслуговування населення. Разом із цим повідомлено, що у 2012 році на розгляд було подано коригування проєктної документації, яке передбачало ущільнення забудови. За результатами аналізу проєктних матеріалів встановлено, що реалізація таких змін призведе до перевищення нормативної щільності населення. Також зазначено, що підземний паркінг планувалося розмістити на території загальноосвітньої школи, а саме на шкільному стадіоні. У зв`язку з цим Департамент запропонував замовнику виконати взяті перед мешканцями зобов`язання відповідно до погодженої проєктної документації.

Як убачається з листа виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22.04.2014 №006-842, проєкт забудови 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина також передбачав спорудження житлових будинків, загальноосвітньої школи, дитячого садка, 9-поверхового паркінгу та об`єктів побутового обслуговування населення. У документі зазначено, що у 2012 році замовник подав на розгляд зміни до проєктної документації, спрямовані на додаткове ущільнення забудови. Водночас за результатами опрацювання відповідних матеріалів було встановлено, що запропоновані зміни спричинять перевищення нормативної щільності населення. Також вказано, що підземний паркінг планувалося розташувати на території загальноосвітньої школи, тоді як громадськість висловлювала категоричні заперечення проти такого будівництва.

Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 03.01.2018 №055-1000 повідомлено, що ПАТ "ДБК-4" та ТОВ "Фіаніт" були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Крім того, наведено інформацію про отримання проєктною документацією позитивного висновку комплексної державної експертизи від 21.03.2008 №6060, яким передбачалося будівництво загальноосвітньої школи на 36 класів зі спортивним ядром. У листі також зазначено, що спорудження школи передбачене проєктною документацією, а Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією підготовлено проєкт розпорядження щодо визначення управління освіти Деснянської РДА замовником її будівництва.

З листа Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 24.05.2018 №055-6714 вбачається, що проєкт забудови 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина передбачав будівництво житлових будинків, підземного паркінгу, загальноосвітньої школи та об`єктів побутового обслуговування населення. При цьому вказано, що зареєстрована у містобудівному кадастрі проєктна документація містить рішення щодо розміщення паркінгу під стадіоном загальноосвітньої школи. Також зазначено, що у разі передачі земельної ділянки Деснянській районній у місті Києві державній адміністрації та спорудження школи реалізація такого паркінгу стане неможливою. Окремо наголошено, що відповідно до проєктних розрахунків паркінг мав забезпечувати мешканців 20-го мікрорайону необхідною кількістю машиномісць.

Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 15.12.2016 №055-21785 повідомлено, що за результатами розгляду звернення щодо надання копії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки встановлено факт видачі ПАТ "Домобудівельний комбінат №4" та ТОВ "Фіаніт" містобудівних умов та обмежень для будівництва 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі міста Києва від 09.07.2013 №11730/0/12/009-13. До зазначеного листа було долучено копію відповідних містобудівних умов та обмежень.

Із містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 09.07.2013 №11730/0/12/009-13 вбачається, що документ видано для будівництва 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва. Замовниками будівництва зазначені ПАТ "Домобудівельний комбінат №4" та ТОВ "Фіаніт". У документі наведено відомості про земельну ділянку, її площу, містобудівну ситуацію, функціональне призначення території, а також визначено містобудівні умови та обмеження щодо забудови відповідної території.

На виконання ухвали суду Державна інспекція архітектури та містобудування України надала інформацію та витяги з Реєстру будівельної діяльності щодо введення в експлуатацію об`єктів забудови 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина, з яких убачається введення в експлуатацію житлових будинків по вул. Закревського №№ 93-а, 95, 95-а, 95-б, 95-в, 95-г, 97, 97-а, 99, 101, 101-а, 101-б, 101-в, 103, а також дошкільного навчального закладу на 280 місць.

Разом з тим повідомлено, що в архівних документах ДІАМ відсутні інші, ніж надані, паперові копії сертифікатів та актів введення в експлуатацію, що витребувались ухвалою суду.

На виконання ухвали суду Київська міська рада надала пояснення щодо показників, використаних при розробленні ДПТ, та повідомила, що величина "середня житлова забезпеченість" застосована відповідно до Додатка В ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території", а величина "розрахунковий коефіцієнт сімейності" визначена відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва". Також зазначено, що показники проєктного житлового фонду та чисельності населення мікрорайону №20 наведені на сторінці 45 текстової частини тому 1 "Архітектурно-планувальна організація території" Детального плану території, а більш детальні розрахунки таких показників відсутні.

Оголошення про оскарження нормативно-правового акта опубліковано у випуску № 16 (38) від 26 вересня 2025 року офіційного друкованого видання Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Хрещатик".

Релевантні джерела права та оцінка суду.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон України № 3038) і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що детальний план території це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1). Також казано, що містобудівна документація це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

Згідно із пунктом 1 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Зміст наведених положень статті 19 Закону № 3038-VI дає змогу стверджувати, що детальний план території містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо детального плану території, місцева рада формує обґрунтування щодо деталізації положень генерального плану міста, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Для належної правової оцінки доводів позивача щодо "рекреаційного" призначення території суд вважає за необхідне розмежувати такі поняття: функціональне призначення території, категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки.

Функціональне призначення території визначається містобудівною документацією: генеральним планом населеного пункту та детальним планом території, який деталізує його положення і визначає планувальну організацію, просторову композицію і параметри забудови, ландшафтну організацію території (стаття 19 Закону № 3038-VI).

Натомість категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки встановлюються в порядку, визначеному земельним законодавством. Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких землі житлової та громадської забудови та землі рекреаційного призначення. Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки до певної категорії та виду цільового призначення здійснюється за рішенням відповідного органу, який нею розпоряджається, а для земельних ділянок приватної власності - їх власниками, а відомості про цільове призначення вносяться до Державного земельного кадастру. Склад земель рекреаційного призначення визначено статтею 51 Земельного кодексу України; до них належать, зокрема, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та об`єктів фізичної культури і спорту, при цьому майданчики для занять спортом на відкритому повітрі та об`єкти фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості, можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель.

Отже, затвердження детального плану території як акта містобудівного планування саме по собі не встановлює і не змінює категорію земель та вид цільового призначення конкретних земельних ділянок. Позначення території в містобудівній документації як озелененої, зеленої зони чи зони відпочинку також не означає автоматичної належності відповідних земельних ділянок до земель рекреаційного призначення. Така належність визначається відповідним рішенням про віднесення ділянки до категорії та даними Державного земельного кадастру.

Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2022 року у справі №640/1086/19 зазначив, що рішення Київської міської ради від 26 червня 2018 року №992/5056 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва" є нормативно-правовим актом та підлягає оцінці на відповідність вимогам законодавства.

У зазначеній постанові Верховним Судом у постанові від 14 грудня 2022 року у справі №640/1086/19 уже надавалась оцінка доводам щодо невідповідності ДПТ Генеральному плану міста Києва, перевищення щільності населення, недостатньої забезпеченості території об`єктами соціальної інфраструктури та зеленими зонами, однак такі доводи не знайшли свого підтвердження.

Так, щодо відповідності Генеральному плану міста Києва Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Генеральний план визначає напрями розвитку території, а не її незмінне використання, у зв`язку з чим самі по собі окремі розбіжності не свідчать про незаконність ДПТ.

Стосовно щільності населення Суд визнав необґрунтованими доводи про порушення вимог ДБН, зазначивши, що ДБН 360-92** допускає прийняття щільності населення понад 450 осіб на гектар за наявності відповідного обґрунтування.

Також Верховний Суд установив, що ДПТ містить розрахунки забезпеченості населення місцями у закладах освіти, виконані на підставі демографічних прогнозів, та передбачає будівництво нових об`єктів освітньої інфраструктури для забезпечення відповідних потреб населення.

Щодо забезпечення території зеленими зонами, Верховний Суд погодився з висновком про те, що ДПТ не передбачає зменшення площі зелених насаджень загального користування, а навпаки передбачає їх збільшення з 36,62 га до 38,9 га.

Крім того, у постанові від 14 грудня 2022 року у справі №640/1086/19 Верховний Суд виснував, що ДПТ не регулює питання будівництва підземного паркінгу під стадіоном школи, а питання виконання будівельних робіт вирішуються в межах окремих дозвільних процедур.

У справі, що розглядається, позов подано в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , у зв`язку з чим спірні правовідносини охоплюють не лише питання відповідності оскаржуваного ДПТ вимогам містобудівного законодавства, а й питання дотримання прав та законних інтересів дитини.

При цьому предметом оцінки у даній справі є, зокрема, дотримання принципу найкращих інтересів дитини, гарантованого Конвенцією ООН про права дитини, а також вплив спірного рішення на реалізацію прав неповнолітнього на безпечне життєве середовище, освіту, фізичний розвиток, відпочинок та користування об`єктами соціальної інфраструктури.

Так, відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Відповідно до статті 27 Конвенції ООН про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном. Зокрема, якщо особа, яка несе фінансову відповідальність за дитину, і дитина проживають в різних державах, Держави-учасниці сприяють приєднанню до міжнародних угод або укладенню таких угод, а також досягненню інших відповідних домовленостей.

Як передбачено у статті 31 Конвенції ООН про права дитини держави-учасниці визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.

Держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Забезпечення якнайкращих інтересів дитини є одним із базових міжнародних принципів, який закріплений, зокрема, у статті 24 Хартії основних прав Європейського Союзу. Зміст цього принципу полягає у тому, що при здійсненні будь-яких дій по відношенню до дітей, як з боку органів державної влади, так і з боку приватних установ, вищі інтереси дитини повинні розглядатися як пріоритетні.

Отже, принцип найкращих інтересів дитини вимагає, щоб під час прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування оцінювався їх вплив на умови життя, розвиток, навчання, безпеку, відпочинок та дозвілля дітей, права та інтереси яких можуть бути порушені відповідними рішеннями.

Разом із тим наведені положення міжнародного та національного законодавства не свідчать про автоматичне порушення прав дитини у кожному випадку прийняття містобудівних рішень. Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність конкретного порушення або реальної загрози порушення прав та законних інтересів неповнолітньої особи внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

У спірних правовідносинах предметом оскарження є рішення Київської міської ради про затвердження детального плану території, яким визначено подальший розвиток території проживання неповнолітнього позивача, розміщення об`єктів житлової забудови, транспортної та соціальної інфраструктури.

Суд у даній справі погоджується з доводами відповідача про те, що ОСОБА_1 фактично пов`язує порушення прав неповнолітнього із можливими наслідками реалізації окремих проєктних рішень у майбутньому. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що оскаржуване рішення саме по собі призвело або неминуче призведе до обмеження права неповнолітнього на освіту, відпочинок, фізичний розвиток, безпечне довкілля чи користування об`єктами соціальної інфраструктури.

Верховний Суд у постанові від 15.08.2024 у справі №280/4708/21 зазначив, що забезпечення найкращих інтересів дитини є одним із базових міжнародних принципів, закріплених Конвенцією ООН про права дитини, відповідно до якого в усіх діях щодо дітей першочергова увага має приділятися якнайкращому забезпеченню їх інтересів.

Верховний Суд наголосив, що сам факт посилання на права дитини не звільняє позивача від обов`язку довести, що оскаржуване рішення безпосередньо порушує або створює реальну загрозу порушення конкретних прав та законних інтересів дитини. Така оцінка здійснюється судом з урахуванням встановлених обставин кожної конкретної справи.

Так, суд погоджується, що при прийнятті рішень, які можуть впливати на умови проживання, навчання, відпочинку та розвитку дітей, органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні враховувати принцип найкращих інтересів дитини.

Разом із тим, щодо доводів позивача про порушення прав неповнолітнього, суд вказує таке.

Позивач пов`язує порушення прав неповнолітнього із самим фактом затвердження детального плану території та можливими наслідками його реалізації у майбутньому. Однак у цій справі суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення вимогам законодавства на час його прийняття та наявність реального порушення ним прав чи законних інтересів позивача. Таких обставин під час розгляду справи судом не встановлено.

Оскаржуване рішення прийнято Київською міською радою в межах повноважень, наданих законом. До компетенції міської ради належить затвердження детальних планів територій (частина перша статті 12 Закону України "Про основи містобудування", стаття 19 Закону № 3038-VI, пункт 4.1 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.11.2011 № 290). Замовником розроблення ДПТ виступає виконавчий орган ради (пункт 4.3 Порядку № 290). Детальний план території розроблено на виконання міської програми створення (оновлення) містобудівної документації та відповідно до Закону № 3038-VI, за яким детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Доводи позивача про те, що цим планом територію "спортивного парку" змінено на територію житлової та громадської забудови, не знайшли підтвердження матеріалами справи.

Так, відповідач подав графічну частину Генерального плану м. Києва (зокрема витяги з додатків 8 "Проект розміщення першої черги будівництва" та 10 "Озеленені та рекреаційні території"), графічні матеріали ДПТ і витяг з містобудівного кадастру "Фрагмент функціональних зон території, визначених містобудівною документацією". З них вбачається, що на графічних матеріалах Генерального плану спірна територія не позначена як територія спортивного парку, а віднесена до території житлової та громадської забудови. За даними ДПТ її функціональне призначення визначене так само: територія житлової та громадської забудови. Отже, функціональне призначення території в Генеральному плані та в ДПТ не відрізняється.

Також суд відхиляє доводи позивача щодо порушення прав дитини у зв`язку із можливим розміщенням підземного паркінгу під територією шкільного стадіону.

Як убачається з матеріалів справи, наведені позивачем обставини ґрунтуються на окремих листах та матеріалах щодо проєктних рішень забудови території. Водночас предметом оскарження у даній справі є рішення про затвердження ДПТ, а не рішення щодо проєктування чи будівництва конкретного об`єкта.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 14.12.2022 у справі №640/1086/19 зазначив, що ДПТ не регулює питання будівництва підземного паркінгу під стадіоном школи, а питання виконання будівельних робіт вирішуються в межах окремих дозвільних процедур.

Також суд враховує, що твердження позивача про можливе порушення права на освіту, здоров`я, безпечне довкілля та належні умови проживання ґрунтуються виключно на припущеннях щодо ймовірних наслідків реалізації містобудівної документації у майбутньому.

Натомість будь-яких доказів того, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення вже відбулося або неминуче відбудеться обмеження доступу позивача до закладів освіти, об`єктів спортивної інфраструктури, озеленених територій чи інших об`єктів соціального призначення, матеріали справи не містять.

Більше того, наявні у справі матеріали свідчать, що під час розроблення ДПТ були виконані розрахунки прогнозної чисельності населення, потреб у місцях у закладах дошкільної та загальної середньої освіти, забезпеченості території озелененням та об`єктами транспортної інфраструктури відповідно до чинних на той час державних будівельних норм. Позивач не надав належних та допустимих доказів недостовірності зазначених розрахунків або невідповідності ДПТ вимогам містобудівного законодавства.

У ході судового розгляду не встановлено, що затвердження Детального плану території рішенням Київської міської ради від 26.06.2018 №992/5056 призвело до порушення права неповнолітнього позивача на освіту, охорону здоров`я, безпечне життєве середовище, відпочинок чи користування об`єктами соціальної інфраструктури.

При цьому Верховний Суд у постанові від 14.12.2022 у справі №640/1086/19 уже надав оцінку доводам щодо відповідності спірного ДПТ Генеральному плану міста Києва, щільності населення, забезпеченості території об`єктами соціальної інфраструктури та зеленими зонами і дійшов висновку про відсутність підстав для визнання рішення Київської міської ради від 26.06.2018 №992/5056 протиправним.

Надані у цій справі докази не спростовують наведених висновків та не підтверджують, що оскаржуване рішення безпосередньо порушує права та законні інтереси неповнолітнього позивача або створює реальну та безпосередню загрозу їх порушення.

Окрім цього, судом установлено, що листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 14.04.2014 №055-967 повідомлено, що проєктом забудови 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина передбачалося будівництво житлових будинків, загальноосвітньої школи, дитячого садка, 9-поверхового паркінгу та блоків побутового обслуговування населення. У зазначеному листі також вказано, що у разі реалізації запропонованого коригування проєктної документації щільність населення перевищуватиме нормативну, а розміщення підземного паркінгу пропонувалося на території загальноосвітньої школи (шкільний стадіон).

Крім того, листом виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22.04.2014 №006-842 повідомлено, що у 2012 році замовником подано на розгляд коригування проєктної документації щодо додаткового ущільнення забудови території, а за результатами опрацювання проєктних матеріалів встановлено, що запропонована щільність населення перевищуватиме нормативну. Також у листі зазначено про розміщення підземного паркінгу на території загальноосвітньої школи (шкільного стадіону) та наявність заперечень громадськості щодо таких намірів забудови.

Разом з тим суд зазначає, що наведені листи складені у 2014 році в межах розгляду окремих проєктних пропозицій щодо забудови території та відображають позицію відповідного органу на стадії їх опрацювання. Самі по собі такі листи не є містобудівною документацією, не встановлюють обов`язкових правил забудови території та не свідчать про невідповідність затвердженого у 2018 році Детального плану території вимогам законодавства.

Також, судом встановлено, що розрахункова чисельність населення в межах території детального плану території визначена на підставі офіційних даних Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, викладених у листі від 13.08.2015 № 102/02/30-7752 та доданих до нього таблицях із показниками житлового фонду станом на 01.08.2015, а також даних об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Зокрема, під час розрахунку чисельності населення враховувалися кількість квартир та їх кімнатність із застосуванням коефіцієнтів сімейності: 1,43 особи для однокімнатної квартири, 2 особи для двокімнатної та 2,62 особи для трикімнатної квартири. За результатами розрахунків чисельність населення існуючого житлового фонду становила 4 829 осіб, а перспективного - 5 505 осіб.

Загальна розрахункова чисельність населення мікрорайону № 20 склала 10 334 особи. Відповідач посилається на те, що визначена чисельність населення врахована під час розрахунку щільності забудови мікрорайону, яка становить 458 осіб на гектар.

При цьому площа житлового кварталу, щодо якого здійснювався розрахунок, становить 22,55 гектара та включає територію приватного акціонерного товариства "Квадрат-Україна" площею 7,2644 гектара і житловий комплекс "Милославичі" площею 15,29 гектара. На думку відповідача, така щільність відповідає вимогам державних будівельних норм 360-92**, якими передбачено нормативний діапазон 400- 500 осіб на гектар для житлової території.

Потребу забезпечення закладами освіти визначено з урахуванням перспективної демографічної структури населення дошкільного та шкільного віку, розрахованої Інститутом демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України на період до 2026 року. При цьому застосовано показники забезпеченості на 1 000 осіб населення: 34 місця в дошкільних навчальних закладах та 114 місць у загальноосвітніх школах, попередньо погоджені з управлінням освіти міста.

Вихідні дані щодо наявної мережі закладів освіти та їх наповнюваності станом на 01.08.2015 отримані від Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 05.08.2015 № 32-2715.

Згідно з таблицями 3.2.5 та 3.2.6 детального плану території, загальна проєктна потужність дошкільних навчальних закладів становила 3 570 місць за фактичної кількості дітей 3 581, а загальноосвітніх шкіл - 9 644 місця за фактичної кількості учнів 8 973. Отже, відповідач вважає, що розрахунок потреби в місцях у закладах освіти здійснено на підставі офіційного демографічного прогнозу, погоджених нормативів забезпеченості та даних про наявну мережу закладів освіти станом на 01.08.2015.

Щодо забезпечення машино-місцями відповідач зазначає, що відповідні показники визначено згідно з пунктом 7.43 державних будівельних норм 360-92**.

Для периферійної зони міста Києва застосовано розрахунок одного місця постійного зберігання автомобіля на дві квартири та одного гостьового місця на десять квартир. На підставі цих показників визначено потребу в місцях для наявного житлового фонду, а також на п`ятирічну та двадцятирічну перспективу.

Крім того, детальним планом території передбачено будівництво багатоповерхових гаражів на виробничій території загальною місткістю 8 650 машино-місць, облаштування стоянок на вул. Оноре де Бальзака орієнтовно на 1 250 машино-місць, забезпечення перспективної житлової забудови 3 115 машино-місцями та будівництво трьох механізованих гаражів на території інвестора місткістю по 800 машино-місць кожен. Також передбачено 2 500 місць тимчасового зберігання автомобілів працівників і відвідувачів громадських комплексів та закладів масового відвідування.

Усі показники сформовано на підставі офіційних вихідних даних станом на серпень 2015 року, а потребу в закладах освіти та машино-місцях визначено відповідно до нормативних вимог і наявних вихідних даних.

Крім того, питання відповідності ДПТ Генеральному плану міста Києва, дотримання вимог щодо щільності населення, забезпечення території об`єктами соціальної інфраструктури та озеленення вже були предметом дослідження Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №640/1086/19, за результатами чого підстав для висновку про протиправність рішення Київської міської ради від 26.06.2018 №992/5056 встановлено не було.

Відтак наведені позивачем листи підтверджують лише факт існування окремих зауважень та пропозицій під час опрацювання проєктних рішень, проте не спростовують правомірності оскаржуваного рішення та не підтверджують порушення прав чи законних інтересів неповнолітнього позивача внаслідок його прийняття.

Щодо ландшафтного заказника "Троєщинські луки".

Судом встановлено, що рішення Київської міської ради про затвердження ДПТ прийнято 26.06.2018, тоді як ландшафтний заказник місцевого значення "Троєщинські луки" створено рішенням Київської міської ради від 28.07.2020 № 92/9171, тобто більш ніж через два роки після прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, під час затвердження ДПТ відповідна територія не мала статусу об`єкта природно-заповідного фонду, а тому посилання позивача на неврахування такого статусу не може свідчити про протиправність рішення станом на момент його прийняття.

Наведені у позовній заяві доводи фактично зводяться до незгоди позивача з окремими планувальними рішеннями, передбаченими ДПТ, та припущень щодо можливих негативних наслідків його реалізації у майбутньому. Проте такі обставини самі по собі не свідчать про порушення особистих прав чи законних інтересів позивача та не можуть бути достатньою підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним і нечинним.

Висновки суду.

Оцінюючи доводи сторін у їх сукупності, суд враховує, що оскаржуване рішення прийняте Київською міською радою в межах наданих їй законом повноважень щодо затвердження містобудівної документації місцевого рівня.

Під час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність спірного Детального плану території вимогам містобудівного законодавства або про зміну ним функціонального призначення територій всупереч положенням Генерального плану міста Києва.

Судом також не встановлено, що затвердження Детального плану території призвело до порушення прав та законних інтересів позивача або неповнолітньої особи, в інтересах якої подано позов. Наведені у позовній заяві доводи щодо можливого погіршення умов проживання, зменшення доступності об`єктів соціальної інфраструктури, збільшення навантаження на заклади освіти, забудови територій рекреаційного призначення чи інших негативних наслідків ґрунтуються переважно на припущеннях щодо можливих результатів реалізації окремих проєктних рішень у майбутньому та не підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому суд враховує, що питання відповідності спірного ДПТ Генеральному плану міста Києва, дотримання вимог щодо щільності населення, забезпечення території об`єктами соціальної інфраструктури, озеленення та інших містобудівних показників уже були предметом судового дослідження Верховним Судом у постанові від 14.12.2022 у справі №640/1086/19, за результатами якого підстав для висновку про протиправність рішення Київської міської ради від 26.06.2018 № 992/5056 не встановлено.

Суд також погоджується з доводами відповідача про те, що окремі листи органів влади, на які посилається ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , стосуються проєктів забудови та окремих проєктних рішень, а не безпосередньо процедури розроблення та затвердження спірного Детального плану території, а тому самі по собі не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що представником позивача не доведено наявності передбачених законом підстав для визнання протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 26.06.2018 №992/5056 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва ".

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За таких обставин суд вважає, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

З огляду на наведене та керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Київської міської ради (адреса вулиця Хрещатик, 36, місто Київ, 01044; ЄДРПОУ 22883141) про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта - відмовити.

2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 09.11.2026.

Суддя Вісьтак М.Я.