Справа № 161/21278/26
Провадження № 2-а/161/258/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,
розглянувши у залі Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича - звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7938407 від 24 вересня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовує тим, що номерний знак НОМЕР_1 був виданий для разових поїздок саме на автомобілі BMW X7, яким він керував. На підтвердження належності знака автомобілю посилається на договір купівлі-продажу та акт огляду реалізованого транспортного засобу від 23 вересня 2026 року.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 жовтня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивачу запропоновано подати позовну заяву в новій редакції, уточнивши процесуальний статус Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції.
12 жовтня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків разом із позовною заявою в новій редакції. У ній представник позивача просив залучити Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за участю Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19 жовтня 2026 року представник відповідача подала відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що за результатами перевірки в інформаційній системі Національної поліції встановлено, що номерний знак НОМЕР_1 не належить автомобілю, яким керував позивач, а під час зупинки водій не пред`явив акта огляду реалізованого транспортного засобу. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на відеозапис із нагрудної камери, фотознімок та лист регіонального сервісного центру ГСЦ МВС від 14 жовтня 2026 року.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок довести правомірність оскаржуваної постанови покладається на відповідача.
За змістом ст.ст. 72 і 90 КАС України суд установлює обставини, що мають значення для вирішення справи, на підставі доказів. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За змістом ст.ст. 251 і 280 КУпАП посадова особа під час розгляду справи повинна на підставі доказів з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні. У цій справі належало встановити факт керування автомобілем і перевірити обставини щодо номерного знака, які стали підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Підпунктом «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху заборонено керувати транспортним засобом, зокрема з номерним знаком, що не належить цьому транспортному засобу або не відповідає вимогам стандартів. Відповідальність за такі дії передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Суд установив, що 24 вересня 2026 року поліцейська Управління патрульної поліції у Волинській області Деркач Софія Миколаївна винесла постанову серії ЕНА № 7938407, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1 190 грн. Згідно з постановою, 24 вересня 2026 року о 17 год 03 хв у м. Луцьку на вул. Шевченка, 88 ОСОБА_1 керував автомобілем BMW X7 із номерним знаком НОМЕР_1 , який, за висновком поліцейської, не належав цьому транспортному засобу.
На відеозаписі з нагрудної камери зафіксовано зупинку автомобіля BMW X7, яким керував ОСОБА_1 , перевірку документів та процесуальні дії поліцейської. На фотознімку видно встановлений на автомобілі номерний знак НОМЕР_1 . Результату перевірки номерного знака в інформаційній системі на відеозаписі не видно.
За п. 47 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, номерні знаки для разових поїздок видаються строком на два місяці, зокрема для доставки транспортного засобу своїм ходом від торговельної організації до місця державної реєстрації. Пункт 48 цього Порядку передбачає внесення відмітки про видачу такого знака, зокрема до документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу.
З договору купівлі-продажу та акта огляду реалізованого транспортного засобу від 23 вересня 2026 року (акт - а. с. 16) вбачається, що ПП «МДІ МОТОРС» продало ОСОБА_2 автомобіль BMW X7, VIN НОМЕР_2 , який підлягав першій державній реєстрації. В обох документах щодо цього автомобіля зазначено номерний знак для разових поїздок НОМЕР_1 . Від оформлення продажу, під час якого цей знак зазначено в документах на автомобіль, до зупинки минув один день. Отже, на момент зупинки двомісячний строк дії знака, виданого під час продажу, не сплив.
У договорі та акті огляду покупцем зазначено ОСОБА_3 , тоді як автомобілем керував ОСОБА_1 . Ця обставина сама по собі не свідчить про неналежність знака автомобілю, оскільки в обох документах знак зазначено щодо транспортного засобу з конкретним VIN. Так само непред`явлення акта огляду під час зупинки саме по собі не підтверджує, що знак цьому автомобілю не належав. Акт огляду наявний у матеріалах справи та узгоджується з договором купівлі-продажу щодо номера знака та VIN автомобіля.
У запиті поліція просила надати інформацію про присвоєння знака 18ВС7266 цьому BMW X7 станом на 24 вересня 2026 року (а. с. 35). У відповіді сервісного центру МВС зазначено, що відповідні відомості в реєстрі відсутні станом на 14 жовтня 2026 року (а. с. 36). Лист не містить відомостей про стан реєстру на день зупинки автомобіля, тому не спростовує відомостей договору та акта огляду щодо належності знака цьому автомобілю на момент зупинки.
Крім того, в описі обставин правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем із номерним знаком, який не належить цьому транспортному засобу. Після посилання на підпункт «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху в постанові також зазначено, що номерний знак не відповідає вимогам стандартів. Якій саме вимозі стандарту не відповідав установлений на автомобілі знак, у постанові не конкретизовано. У відзиві відповідач обґрунтовує правомірність постанови посиланням на неналежність знака автомобілю, а доказів його невідповідності вимогам стандартів не наводить.
Оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що на момент зупинки номерний знак НОМЕР_1 не належав автомобілю BMW X7, яким керував позивач, або не відповідав вимогам стандартів. За таких обставин на підставі пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України оскаржувану постанову належить скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити. Окремого визнання постанови протиправною ця норма не передбачає, тому позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить із положень ч.1, 3 ст. 139 КАС України. Згідно з квитанцією від 5 жовтня 2026 року за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. Вимоги про визнання постанови протиправною та її скасування стосуються одного індивідуального акта й охоплюються однією ставкою судового збору. Оскільки суд скасовує оскаржувану постанову та закриває справу про адміністративне правопорушення, витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 грн 60 коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72, 77, 90, 139, 241-246, 250, 272, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА № 7938407 від 24 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1 190 грн.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 121-3 КУпАП закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, 43020, м. Луцьк, вул. Ярослава Мудрого, буд. 5.
Повний текст рішення складено та підписано 09 листопада 2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур