Ухвала № 141319829 у справі № 520/35715/26 від 06.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

"06" листопада 2026 р. справа № 520/35715/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Лариса Мар`єнко, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових вимог, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне підприємство "Балаклійські теплові мережі", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1) скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 06.10.2026 №Ю-783815-2040 (56925/6/20-40-13-06-19) про сплату боргу (недоїмки) відповідно до ст.35 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування";

2) скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 03.09.2026 № Ю-783815-2040 (56925/6/20-40-13-06-18)/Ю-783815-2040-У про сплату боргу (недоїмки) відповідно до ст.35 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

04.11.2026 представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позовну заяву шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії по щоденному стягненню безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців позивача з поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", в рахунок погашення податкового боргу на підставі податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 06.10.2026 №Ю-783815-2040 (56925/6/20-40-13-06-19) про сплату боргу (недоїмки) відповідно до ст.35 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також на підставі податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 03.09.2026 №Ю-783815-2040 (56925/6/20-40-13-06-18) про сплату боргу (недоїмки) відповідно до ст.35 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що основним напрямком діяльності позивача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. Предметом діяльності - надання послуг з виробництва, транспортування, постачання і розподілу теплової енергії, що життєво необхідно для жителів Балаклійської територіальної громади. При цьому здійснення стягнень з рахунку позивача у АТ "Ощадбанк" в рахунок погашення податкового боргу може унеможливити поточну діяльність підприємства як об`єкту критичної інфраструктури, що призведе до зупинки об`єктів теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Позивач вважає, що вказане свідчить про обґрунтованість обставин, які обумовлюють необхідність, в умовах воєнного стану, прийняття рішення про забезпечення позову шляхом зупинки стягнення заявленої суми до вирішення справи по суті.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе у порядку ч.1 ст.154 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті визначено два випадки при яких допускається забезпечення позову, як до його пред`явлення, так і на будь-якій стадії розгляду справи: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.04.2023 по справі №300/4615/22, від 11.01.2023 по справі №640/10679/22.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Предметом спору у цій справі є правомірність податкових вимог Головного управління ДПС у Харківській області від 06.10.2026 №Ю-783815-2040 (56925/6/20-40-13-06-19) та від 03.09.2026 №Ю-783815-2040 (56925/6/20-40-13-06-18), які є підставою для стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу позивача, винесене податковим органом відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави. У таких випадках, зокрема: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Отже, вказане вище рішення контролюючого органу є підставою для стягнення з КП "Балаклійські теплові мережі" безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу шляхом складення та направлення платіжних доручень, інкасових доручень до банків, які обслуговують вказане підприємство.

У поданій заяві позивач зазначає, що діяльність позивача пов`язана з забезпеченням безперебійної роботи централізованого постачання теплової енергії, гарячої води. Зупинка роболти об`єктів постачання теплової енергії призведе до розмерзання системи опалення, що в кінцевому випадку призведе до невідворотних техногенних та екологічних наслідків. В умовах постійних обстрілів, спричинених збройною агресією Російської Федерації така потреба є особливо актуальною, оскільки пошкодження об`єктів комунальної інфраструктури може виникати раптово, а проведення відповідних ремонтних робіт не може бути відкладене до моменту покращення фінансового стану підприємства. Відсутність необхідних коштів на рахунках фактично позбавить позивача можливості оперативно реагувати на аварійні ситуації та підтримувати функціонування систем життєзабезпечення Балаклійської міської територіальної громади.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки стягнення на підставі податкових вимог контролюючого органу здійснюються у безспірному порядку, невжиття заходів забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, або привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся із позовною заявою до суду у даній справі.

Отже, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

В даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, і не є вирішенням спору по суті.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладені у постановах від 14 грудня 2021 року у справі № 240/16920/21, від 15 квітня 2022 року у справі №440/6755/21, від 19 лютого 2026 року у справі №520/27311/25.

Таким чином, заява представника Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про забезпечення адміністративного позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.150, 151, 154, 156, 241-243, 256, 294, 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових вимог, - задовольнити.

Забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" з поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", в рахунок погашення податкового боргу на підставі податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 06.10.2026 №Ю-783815-2040 (56925/6/20-40-13-06-19) про сплату боргу (недоїмки) відповідно до ст.35 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також на підставі податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 03.09.2026 №Ю-783815-2040 (56925/6/20-40-13-06-18) про сплату боргу (недоїмки) відповідно до ст.35 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/35715/26.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 07 листопада 2029 року.

Копію ухвали направити Головному управлінню ДПС у Харківській області для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО