Судові рішення

Постанова № 141323681 у справі № 440/17253/25 від 09.11.2026

Постанова від 09.11.2026 в адміністративній справі № 440/17253/25 (категорія «Землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Присяжнюк О.В.

Справа№ 440/17253/25
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяПрисяжнюк О.В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗемлеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141323681

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. Справа № 440/17253/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Виконавчого комітету Гадяцької міської ради, Великобудищанської сільської ради, Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 року (ухвалене суддею Ясиновським І.Г.) в справі № 440/17253/25

за позовом Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу

до Великобудищанської сільської ради , Лютенської сільської ради , Краснолуцької сільської ради , Гадяцької міської ради , Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

третя особа Регіональний ландшафтний парк «Гадяцький» , Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду з позовом до Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради, Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" стосовно невжиття заходів щодо виготовлення та затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру; зобов`язати Великобудищанську сільську раду, Лютенську сільську раду, Краснолуцьку сільську раду, Гадяцьку міську раду та Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 р. задоволено позов.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітету Гадяцької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Виконавчий комітет Гадяцької міської ради посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Виконавчий комітету Гадяцької міської ради зазначає, що Регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" є об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення, який утворений рішенням Полтавської обласної ради, яка і є суб`єктом організації цієї території відповідно до ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Оскільки Гадяцька міська рада не виступала і в силу закону не могла виступати замовником розроблення загального проєкту землеустрою щодо встановлення меж всього Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" (який розташований на території кількох колишніх рад та лісогосподарських підприємств), вона позбавлена законодавчого права його затверджувати. Апелянт вважає, що чинне законодавство України, зокрема Земельний кодекс України та Закон України "Про землеустрій", не передбачає можливості розроблення 5 окремих, розірваних між собою проєктів землеустрою щодо організації та встановлення меж для одного і того самого цілісного об`єкта природно-заповідного фонду. Проєкт організації території та встановлення меж природно-заповідного фонду єдиного об`єкта за своєю юридичною та технічною суттю є неподільним документом. Вважає, що законодавство не дозволяє Держгеокадастру зареєструвати в Державному земельному кадастрі межі одного цілісного об`єкта природо-заповідного фонду на підставі 5 різних клаптикових технічних документацій, виготовлених різними розробниками за замовленням різних осіб.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Великобудищанська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Великобудищанська сільська рада посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Великобудищанська сільська рада вважає, що прокурор всупереч вимогам ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не надав доказів бездіяльності Державної екологічної інспекції України чи її територіального органу - Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову, чи неспроможності такого органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги та взагалі не досліджувалися доводи Великобудищанської сільської ради щодо порушення прокурором строків звернення до суду. Зазначає, що звертаючись з позовом до суду, прокурор не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки вважає, що правопорушення у вигляді протиправної бездіяльності відповідачів є триваючим.

Також апелянт зазначив, що згідно з п. 1.9 Положення про регіональний ландшафтний парк «Гадяцький», затвердженого наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 01.02.2012 р. №6, управління та регулювання у сфері охорони і використання Парку здійснює Полтавська обласна державна адміністрація, яка може делегувати ці повноваження структурному підрозділу, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природнього середовища, зокрема й у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі. Однак, суд першої інстанції не взяв вказаний факт до уваги та не дослідив належним чином, хто здійснює управління та регулювання у сфері охорони і використання регіонального ландшафтного парку «Гадяцький».

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вважає, що всупереч положенням Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 25.02.2013 р. №65 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.03.2013 р. за №404/22936, уповноваженим органом державної влади не передавалося під охорону регіональний ландшафтний парк «Гадяцький» державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України», тому висновок суду першої інстанції про обов`язок апелянта щодо дотримання зобов`язання переданого під охорону за охоронним зобов`язанням, що видане іншому землекористувачу - ДП «Гадяцьке лісове господарство» та Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» суперечить нормам чинного законодавства, оскільки вищезазначеними нормативно-правовими актами не передбачено автоматичне правонаступництво охоронного зобов`язання у випадку зміни землекористувача. Вважає, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" як землекористувач не може бути замовником проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення як документації загальнодержавного та регіонального рівнів. Зазначає, що законодавством не передбачено можливості розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду для частини цих територій, або лише для частини їх межі (в справі 5 відповідачів з окремими територіями). При цьому в рішенні не вказано, у який спосіб, чи яким чином п`ятьом відповідачам виконати рішення, чи якою конкретно нормою закону слід керуватись при проведенні роботи «з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку «Гадяцький». І це беручи той факт, що охоронне зобов`язання ДП «Ліси України» не видавалося, а правонаступництво в даному випадку не передбачається.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг..

Судовим розглядом встановлено, що рішенням восьмої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради від 07.12.2011 р. вирішено організувати регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів загальною площею 12803,3 га (додаток 1).

Пунктом 1.1 рішення восьмої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради від 07.12.2011 р. запропоновано Гадяцькій районній раді вирішити питання створення адміністрації Парку з правом юридичної особи та передбачити виділення коштів на його утримання з районного бюджету, а також із залученням інших коштів, не заборонених законодавством.

Згідно з п.п. 2, 3 вказаного рішення вирішено оголосити заказниками, пам`ятками природи місцевого значення території та об`єкти, що мають особливе природоохоронне наукове, естетичне та пізнавальне значення (додаток 2, 3) та створити дендрологічний парк місцевого значення "Лікарський сад" (додаток 4). Змінити межі раніше оголошених територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (додаток 5).

Відповідно до п. 7 рішення восьмої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради від 07.12.2011 р., вирішено Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області у двомісячний термін затвердити положення про організовані, оголошені, змінені межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду та в місячний термін після цього передати їх у встановленому порядку під охорону землевласникам і землекористувачам з оформленням охоронних зобов`язань.

Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Полтавській області від 01.02.2012 р. №06 затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" (в подальшому - Положення).

Відповідно до п. 1.3 Положення, РЛП "Гадяцький" є природоохоронною рекреаційною установою місцевого значення. Загальна площа території Парку - 12803,3 га.

Згідно з п. 1.4 Положення, Парк організований у межах Великобудищанської територіальної громади (с. Бобрик, с. Вельбівка, с. Веприк, с. Книшівка, с. Плішивець), Краснолуцької територіальної громади (с. Гречанівка, с. Красна Лука, с. Римарівка, с. Сватки, с. Максимівка), Лютенської територіальної громади (с. Лисівка, с. Лютенька, с. Рашівка, с. Соснівка), Гадяцької міської територіальної громади (м. Гадяч, с. Сари), Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" та Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (у межах визначених і погоджених кварталів та виділів) на території Миргородського району Полтавської області. Земельні ділянки та інші природні ресурси не вилучаються у землекористувачів та землевласників, на землях яких розташований Парк. На землі, на яких розташований Парк, встановлюються обтяження і обмеження, визначені законодавством.

Пунктом 1.5 Положення передбачено, що Парк входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання та є складовою частиною світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Межі Парку встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж Парку в натурі, межі визначаються відповідно до проєкту створення Парку (пункт 1.12 Положення).

Пунктом 8.1 Положення передбачено, що фінансування Парку здійснюється за рахунок: місцевого бюджету, на підставі програми фінансової підтримки Парку та за рахунок субвенцій, переданих сільськими радами на утримання Парку.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 23.02.2012 р., Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" в особі генерального директора ОСОБА_1 взяло на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах визначених кварталів та виділів Гадяцького держагролісгоспу Гадяцького району, погоджених Полтавським державним лісогосподарським підприємством "Полтаваоблагроліс" від 06.06.2011 р. №01/141 загальною площею 1355,9 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 27.02.2012 р., Державне підприємство "Гадяцьке лісове господарство" в особі генерального директора Шеремета Є.Б. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах визначених кварталів та виділів Вельбівського, Краснолуцького, Лютенського та Безвіднянського лісництв Гадяцького району від 10.06.2011 р. №793 загальною площею 3766 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 16.02.2012 р., Рашівська сільська рада в особі сільського голови Омельченка В.І. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Рашівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 863,2 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 24.02.2012 р., Краснолуцька сільська рада в особі сільського голови Живогляда А.І. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Краснолуцької сільської ради Гадяцького району загальною площею 401 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 24.02.2012 р., Гречанівська сільська рада в особі сільського голови Власенка В.Б. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Гречанівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 110 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 24.02.2012 р., Книшівська сільська рада в особі сільського голови Мілька Т.П. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Книшівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 814,4 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 24.02.2012 р., Бобрицька сільська рада в особі сільського голови Жажки Л.І. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Бобрицької сільської ради Гадяцького району загальною площею 366 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 22.02.2012 р., Вельбівська сільська рада в особі сільського голови Койла А.М. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Вельбівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 926 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 24.02.2012 р., Гадяцька міська рада в особі сільського голови ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Гадяцької міської ради Гадяцького району загальною площею 120 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 22.02.2012 р., Сарівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_3 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Сарівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 1506 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 24.02.2012 р., Плішивецька сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_4 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Плішивецької сільської ради Гадяцького району загальною площею 379 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 20.02.2012 р., Соснівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_5 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Соснівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 450 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 22.02.2012 р., Римарівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_6 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Римарівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 272 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 22.02.2012 р., Лисівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_7 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Лисівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 680 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 16.02.2012 р., Сватківська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_8 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Сватківської сільської ради Гадяцького району загальною площею 101,8 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 18.02.2012 р., Лютенська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_9 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Лютенської сільської ради Гадяцького району загальною площею 692 га.

Відповідно до рішення 1-ої сесії Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області 8-го скликання від 10.11.2020 р., на території Великобудищанської сільської ради утворено 6 старостинських округів Плішивецький з центром у с. Плішивець, Книшівський з центром в с. Книшівка, Бобрицький з центром у с. Бобрик, Мартинівський з центром у с. Мартинівка, Веприцький з центром в с. Веприк, Вельбівський з центром у с. Вельбівка.

Отже, правонаступником Бобрицької, Вельбівської, Книшівської, Плішивецької сільських рад є Великобудищанська сільська рада.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Лютенської сільської ради, остання є правонаступником Лютенської, Соснівської, Рашівської, Лисівської сільських рад.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ щодо Гадяцької міської ради остання є правонаступником, зокрема, Сарівської сільської ради.

У відповідності до витягу з ЄДРПОУ щодо Краснолуцької сільської ради остання є правонаступником, зокрема, Гречанівської, Сватківської, Римарівської сільських рад.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 р. № 915 "Про припинення державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення" та Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 р. № 922 "Про припинення державного підприємства "Полтавське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення".

Пунктом 1.10 Положення передбачено, що Парк підзвітний, підконтрольний і підпорядкований Гадяцькій міській раді у межах, визначених законодавством - місцевий орган державного управління.

Відповідно до п. 3.1 Положення, управління Парком здійснюється спеціальною адміністрацією Парку.

Гадяцька міська рада: створює спеціальну адміністрацію Парку; виділяє спеціальній адміністрації Парку майно; забезпечує фінансування Парку (за рахунок коштів місцевого бюджету та субвенцій, переданих сільськими радами).

Відтак, дотримання зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" є обов`язком Великобудищанської, Лютенської, Краснолуцької сільськиї рад, Гадяцької міської ради Полтавської області, а також Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України"), яким Парк передано під охорону за охоронними зобов`язаннями.

Листом №72 від 14.08.2025 р. РЛП "Гадяцький" повідомив, що межі РЛП "Гадяцький" не встановлено у зв`язку з відсутністю коштів. При складанні планів виконання робіт із землеустрою щодо встановлення меж парку упродовж 2023-2025 років РЛП "Гадяцький" постійно звертався до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА та Гадяцької міської ради про виділення коштів на розроблення проекту організації території РЛП "Гадяцький" охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів із встановленням меж в натурі (на місцевості).

Відповідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.08.2025 р. №10-16-0.63-3438/2-25 проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій РЛП "Гадяцький" у регіональному фонді документації із землеустрою та оцінки земель, що передається до Державного фонду документації із землеустрою, відсутній. У зв`язку з викладеним та відповідно до даних Державного земельного кадастру, відомості про межі РЛП "Гадяцький" не внесені та у Державному земельному кадастрі не зареєстровані.

Полтавська обласна прокуратура листом від 21.11.2025 р. №12-992вих-25 звернулася до Гадяцької міської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Великобудищанської сільської ради, ДСГП "Ліси України" з вимогою у строк до 18.12.2025 р. повідомити про вжиті заходи щодо встановлення меж регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" в натурі (на місцевості) та причини їх невжиття.

21.11.2025 р. Полтавська обласна прокуратура направила лист до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації з вимогою повідомити, чи встановлені межі регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та чи укладалися відповідні договори щодо замовлення документації із землеустрою з метою організації і встановлення меж парку.

Листом від 21.11.2025 р. №12-994вих.-25 Полтавська обласна прокуратура запропонувала Державній екологічній інспекції Центрального округу звернутися до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Гадяцької міської ради, Лютенської сільської ради, Великобудищанської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, а також ДСГП "Ліси України", РЛП "Гадяцький" та зобов`язання їх забезпечити проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та закріплення їх в натурі (на місцевості). У випадку бездіяльності органу державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або здійснення їх неналежним чином, прокурор має право звернутися до суду з наведених питань. Про результати прокуратура просила повідомити у строк до 18.12.2025 р.

Відповідно до інформації Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації від 05.12.2025 р. №3662/04.3-21 станом на 05.12.2025 р. межі регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про землеустрій" не встановлені. Договір на розроблення документації із землеустрою щодо організації і встановлення меж вказаного парку Департаментом не укладався.

08.12.2025 р. листом №45750-25 Державна екологічна інспекція Центрального округу поінформувала прокуратуру про те, що станом на 03.12.2025 р. інспекція не зверталася до суду з адміністративними позовом про визнання протиправною бездіяльності Гадяцької міської ради, Лютенської сільської ради, Великобудищанської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, а також ДСГП "Ліси України", РЛП "Гадяцький" та зобов`язання їх забезпечити проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та закріплення їх в натурі (на місцевості). Для того щоб інтереси держави не залишилися не захищеними, інспекція просила прокуратуру вжити заходи прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зі змісту листів від 01.12.2025 р. №031-43/6788, від 18.12.2025 р. №01.1.1-33/1340, від 17.12.2025 р., від 18.12.2025 р. №02.7-09/1838, від 18.12.2025 р. №10946/37-11-1-2025 вбачається, що виконавчий комітет Гадяцької міської ради, виконавчий комітет Краснолуцької сільської ради, виконавчий комітет Лютенської сільської ради, Великобудищанська сільська рада, ДСГП "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" підтвердили ту обставину, що на сьогодні не виготовлений та не затверджений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", а також не внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

Враховуючи, що на даний час не виготовлено та не затверджено проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та не внесено відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачі у лютому 2012 року оформили охоронні зобов`язання по Регіональному ландшафтному парку "Гадяцький" відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 07.12.2011 р., в тому числі їх правонаступники, тому відповідачі несуть повну відповідальність за дотримання режиму природно-заповідного фонду, забезпечення якого неможливе без чіткого визначення меж об`єкта, що охороняється, у спосіб, передбачений законом, тобто через розробку проєкту відповідно до ст. 47 Закону України «Про землеустрій».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України (в подальшому - ЗК України), Законом України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 р. № 2456-XII (в подальшому - Закон № 2456-XII), Законом України "Про землеустрій" від 22.05.2003 р. № 858-IV (в подальшому - Закон № 858-IV), Інструкцією щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65 (в подальшому - Інструкція № 65).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з ст. 19 ЗК України, землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до ст. 43 ЗК України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з ст. 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Статтею 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Відповідно до ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частинами 7, 8 ст. 79-1 ЗК України визначено, що винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначені Законом України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 р. № 2456-XII (в подальшому - Закон № 2456-XII).

Відповідно до ст. 3 Закону №2456-XII, до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону №2456-XII, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №2456-XII, управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти.

Статтею 28 Закону №2456-XII визначено, що на території пам`яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності, полювання та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Згідно з ч. 5 ст. 38 Закону №2456-XII, власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до ст. 39 Закону №2456-XII, для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Згідно з ч.ч. 3-6 ст. 53 Закону №2456-XII, рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Скасування та зміна охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №2456-XII, первинний облік кадастрових відомостей щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється адміністраціями природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення, а також підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають інші території та об`єкти природно-заповідного фонду, за їх рахунок.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Закону №2456-XII, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Закон України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV (в подальшому - Закон № 858-IV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №858-IV, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Пунктом "в" частини 2 статті 25 Закону №858-IV визначено такий вид документації із землеустрою, як проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №858-IV, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно ст. 47 Закону №858-IV, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, крім випадків розроблення таких проектів з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені до набрання чинності цією частиною.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

За правилами ст. 30 Закону №858-IV та п. 3 ч. 3 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення зобов`язано погоджувати з структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

27.05.2021 набув чинності Закон України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (надалі - Закон №1423-IX), яким розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, у силу якого: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. №280/97-ВР (в подальшому - Закон №280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Згідно з ст. 59 Закону №280/97-ВР, рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до рішення 1-ої сесії Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області 8-го скликання від 10.11.2020 р., на території Великобудищанської сільської ради утворено 6 старостинських округів Плішивецький з центром у с. Плішивець, Книшівський з центром в с. Книшівка, Бобрицький з центром у с. Бобрик, Мартинівський з центром у с. Мартинівка, Веприцький з центром в с. Веприк, Вельбівський з центром у с. Вельбівка. Отже, правонаступником Бобрицької, Вельбівської, Книшівської, Плішивецької сільських рад є Великобудищанська сільська рада.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Лютенської сільської ради, остання є правонаступником Лютенської, Соснівської, Рашівської, Лисівської сільських рад.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ щодо Гадяцької міської ради остання є правонаступником, зокрема, Сарівської сільської ради.

Зі змісту витягу з ЄДРПОУ щодо Краснолуцької сільської ради вбачається, що остання є правонаступником, зокрема, Гречанівської, Сватківської, Римарівської сільських рад.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 р. № 915 "Про припинення державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення" та Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 р. № 922 "Про припинення державного підприємства "Полтавське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд у постанові від 16.03.2020 р. в справі № 823/1793/17 зазначив, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, питання щодо замовлення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, та погодився з тим, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язку органу місцевого самоврядування протягом певного часу забезпечити розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду. Водночас Верховний Суд направив справу на новий розгляд, оскільки суди не встановили, чи створено вказаний парк на землях сільської ради без вилучення земельних ділянок у їх землевласника.

В постанові від 10.10.2024 р. в справі № 340/4709/23 Верховний Суд сформулював висновок, що повноваження на винесення в натурі (на місцевості) меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду покладені на органи місцевого самоврядування (сільську, селищну, міську ради), та погодився з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням охоронних зобов`язань бездіяльність наявна саме у землекористувача (органу місцевого самоврядування).

Частиною 1 статті 26 Закону № 858-IV визначено коло осіб, які можуть бути замовниками документації із землеустрою, і прямо включає до нього органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку саме на відповідачів покладено обов`язок із вчинення дій по організації розробки проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" визначення та закріплення на місцевості її меж та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Крім того, враховує, що з огляду на оформлені у лютому 2012 року охоронні зобов`язання по Регіональному ландшафтному парку "Гадяцький" відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 07.12.2011 р. відповідачі, в тому числі як правонаступники, несуть повну відповідальність за дотримання режиму природно-заповідного фонду. Забезпечення цього неможливе без чіткого визначення меж об`єкта, що охороняється, у спосіб, передбачений законом, тобто через розробку проєкту за ст. 47 Закону № 858-IV.

Посилання Великобудищанської сільської ради в апеляційній скарзі на те, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, суд апеляційної інстанції вважає помилковими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що звернення прокурора до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу спрямовано на захист конкретного державного інтересу у сфері охорони навколишнього природнього середовища в частині охорони та збереження об`єкта природнозаповідного фонду - регіонального ландшафтного парку «Гадяцький». При цьому, підставою для реалізації прокурором таких представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Державної екологічної інспекції Центрального округу, а саме її бездіяльність.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 р. в справі № 488/2807/17.

Судовим розглядом встановлено, що 21.11.2025 р. Полтавська обласна прокуратура Полтавської області в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направила лист до Державної екологічної інспекції Центрального округу про виявлені правопорушення, в якому повідомлено уповноважений орган про необхідність вжити заходи реагування щодо звернення до суду з відповідним позовом, зокрема щодо зобов`язання проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» та закріплення їх в натурі (на місцевості). У відповідь Державна екологічна інспекція Центрального округу листом від 03.12.2025 р. поінформувала прокурора про не здійснення заходів на усунення виявлених порушень, що свідчить про бездіяльність компетентного органу у спірних правовідносинах.

При цьому, як зазначив прокурор, що вказане порушення є триваючим, і Державна екологічна інспекція Центрального округу обізнана про те, що межі регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» не встановлено навіть до моменту повідомлення прокурора, направленого в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Однак, жодних заходів не вжила. Невизначеність меж територій природно-заповідного фонду призводить до судових спорів між громадами, власниками землі та державою. Відсутність належного землеустрою й кадастрових даних спотворює правовий режим цих земель і створює ризики втрати власності. Отже, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжив.

Наведена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2023 р. в справі № 580/7046/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. в справі № 912/2385/18.

Щодо доводів апеляційної скарги Великобудищанської сільської ради про порушення прокурором строків звернення до суду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 р. в справі №464/2638/17, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

На дату звернення прокурора до суду з позовом у вказаному випадку не припинили існувати підстави для звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що порушення, допущене відповідачами, є триваючим, на теперішній час Великобудищанська, Лютенська, Краснолуцька сільські ради та Гадяцька міська ради, а також Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Слобожанський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України повинні вжити заходів щодо винесення та закріплення в натурі (на місцевості) меж регіонального ландшафтного парку «Гадяцький».

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що 03.12.2025 р. Державна екологічна інспекція Центрального округу на лист Полтавської обласної прокуратури Полтавської області від 21.11.2025 р. надала відповідь, що станом на 03.12.2025 р. інспекція не зверталася до суду з адміністративними позовом про визнання протиправною бездіяльності Гадяцької міської ради, Лютенської сільської ради, Великобудищанської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, а також ДСГП "Ліси України", РЛП "Гадяцький" та зобов`язання їх забезпечити проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та закріплення їх в натурі (на місцевості). Для того щоб інтереси держави не залишилися не захищеними, інспекція просила прокуратуру вжити заходи прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом. 26.12.2025 р. перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурор звернувся до суду із адміністративним позовом в межах строку, встановленого ст. 122 Кодексом адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційних скарг про відсутність у відповідачів обов`язків забезпечення проведення робіт з виготовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" суд апеляційної інстанції не приймає з наступних підстав

Природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Згідно з ст. 28 Закону №2456-XII, власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Закону №2456-XII, території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 р. № 65 затверджено Інструкцію щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду (в подальшому - Інструкція).

Згідно з п. 1.3 Інструкції, охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження.

Згідно з охоронних зобов`язань сільські ради та Державне підприємство "Гадяцьке лісове господарство" взяли під охорону регіональний ландшафтний парк «Гадяцький» та зобов`язалися забезпечити режим охорони та збереження останнього.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до рішення 1-ої сесії Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області 8-го скликання від 10.11.2020 р., на території Великобудищанської сільської ради утворено 6 старостинських округів Плішивецький з центром у с. Плішивець, Книшівський з центром в с. Книшівка, Бобрицький з центром у с. Бобрик, Мартинівський з центром у с. Мартинівка, Веприцький з центром в с. Веприк, Вельбівський з центром у с. Вельбівка. Отже, правонаступником Бобрицької, Вельбівської, Книшівської, Плішивецької сільських рад є Великобудищанська сільська рада.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Лютенської сільської ради, остання є правонаступником Лютенської, Соснівської, Рашівської, Лисівської сільських рад.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ щодо Гадяцької міської ради остання є правонаступником, зокрема, Сарівської сільської ради.

У відповідності до витягу з ЄДРПОУ щодо Краснолуцької сільської ради остання є правонаступником, зокрема, Гречанівської, Сватківської, Римарівської сільських рад.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 р. № 915 "Про припинення державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення" та Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 922 "Про припинення державного підприємства "Полтавське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення".

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що Великобудищанська сільська рада, Лютенська сільська рада, Краснолуцька сільська рада, Гадяцька міська рада, Державне спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" є користувачами території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" як правонаступники підприємств, яким раніше цей об`єкт був переданий за охоронними зобов`язаннями, тому виконання обов`язку забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" (у межах визначених і погоджених кварталів та виділів), внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру є обов`язковим і не допускає відступів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наявність декількох суб`єктів, яким регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" передано за охоронними зобов`язаннями не є перешкодою для розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж його території, внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Водночас, вказане зобов`язання не може перекладатися лише на одного землекористувача.

Чинне законодавство відносить до повноважень, зокрема, землекористувачів прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення землеустрою, що включає в себе, зокрема, встановлення і закріплення на місцевості територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Таким чином, законодавчими нормами на землекористувачів земельних ділянок об`єктів природно-заповідного фонду покладено обов`язок забезпечувати охорону та збереження таких територій, в тому числі щодо винесення меж природно-заповідного фонду.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.11.2024 р. в справі № 260/1681/23.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідачів є обов`язок відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку «Гадяцький», внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки саме вони є користувачами даного об`єкту природно-заповідного фонду та їм він переданий за охоронними зобов`язаннями.

Посилання в апеляційних скаргах, що виконання окремих організаційно-технічних заходів, зокрема розроблення землевпорядної документації, встановлення меж територій у натурі (на місцевості), виготовлення та встановлення інформаційно-охоронних і межових знаків, потребує значних фінансових та матеріальних ресурсів, які на даний час є обмеженими, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки відсутність коштів жодним чином не звільняє відповідачів вчиняти дії з метою забезпечення проведення робіт з винесення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" стосовно невжиття заходів щодо виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру та зобов`язання Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006 р.; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010 р.; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 р., п. 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційних скарг отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Виконавчого комітету Гадяцької міської ради, Великобудищанської сільської ради, Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 по справі № 440/17253/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.08.2026 Ухвала № 138867109 Другий апеляційний адміністративний суд
10.08.2026 Ухвала № 138867108 Другий апеляційний адміністративний суд
27.07.2026 Ухвала № 138554217 Другий апеляційний адміністративний суд
27.07.2026 Ухвала № 138554216 Другий апеляційний адміністративний суд
02.07.2026 Рішення № 137893778 Полтавський окружний адміністративний суд
01.07.2026 Ухвала № 137893802 Полтавський окружний адміністративний суд
25.06.2026 Ухвала № 137695487 Полтавський окружний адміністративний суд
21.01.2026 Ухвала № 133454875 без тексту Полтавський окружний адміністративний суд
05.01.2026 Ухвала № 133098141 без тексту Полтавський окружний адміністративний суд