Справа № 645/1380/26
Провадження № 2-о/645/60/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 р.
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий суддя Сілантьєва Е.Є.,
присяжних: Борисенко С.А., Данильченка С.Л
за участю секретаря судових засідань - Хілінського М.І.,
за участю:
представника заявника - адвокат Керімов Алік Замірович, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5376 від 27.02.2019,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Ляшенко О.О. про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про оголошення загиблим (померлим),
ВСТАНОВИВ:
20 лютого 2026 року до Немишлянського районного суду міста Харкова надійшла заява в порядку окремого провадження, в якій заявник ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить суд оголосити військовослужбовця, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 загиблим (померлим), під час виконання обов`язків військової служби у період дії воєнного стану, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини та забезпечуючи здійснення захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, місце загибелі (смерті) населений пункт населений пункт Площанка Сватівського району (колишній Кремінський) Луганської області, дата загибелі смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У своїй заяві заявник просить суд визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загиблим (померлим) у зв`язку із зникненням безвісті під час бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі н.п. ПЛОЩАНКА (Луганська обл.) та відсутністю відомостей про місце його перебування понад трьох років. Вжити заходів щодо внесення відповідних відомостей до державних реєстрів. В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що вона є законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 , яка є донькою військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до повідомлення про зниклого безвісти від 17.01.2023 військовою частиною НОМЕР_2 , сповіщено, що солдат ОСОБА_5 , зник безвісті 26.12.2022 в районі виконання бойових завдань н.п. ПЛОЩАНКА (Луганська обл.). Відповідно до Акта службового розслідування від 31.01.2023 солдат ОСОБА_5 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , 26.12.2022 виконував бойове завдання з оборони взводного опорного пункту №12521 «ДРАКОН» поблизу населеного пункту Площанка Луганської області. Згідно з матеріалами службового розслідування, 26.12.2022 о 08 год. 20 хв. противник розпочав штурмові дії на позицію ВОП №12521 «ДРАКОН» із застосуванням важкої бронетехніки, артилерії, мінометів та танка, який здійснював обстріл позицій прямою наводкою. О 11 год. 07 хв. було надано дозвіл на переміщення особового складу на більш вигідну позицію ВП №12522 «Д4». Переміщення здійснювалося під щільним вогнем противника. Після прибуття на позицію ВП №12522 «Д4» під час перевірки особового складу о 15 год. 00 хв. було виявлено відсутність солдата ОСОБА_5 . В останнє його бачили приблизно о 10 год. 00 хв. на позиції ВОП №12521 «ДРАКОН», де він вів бій із противником. Після виявлення відсутності ОСОБА_5 були організовані пошукові заходи, які тривали до 17 год. 00 хв., однак результатів не дали. Проведення пошукових дій безпосередньо на позиції ВОП №12521 «ДРАКОН» було неможливим у зв`язку із зайняттям зазначеної позиції противником. Із пояснень військовослужбовця ОСОБА_6 вбачається, що солдат ОСОБА_5 перебував на позиції, яка зазнала інтенсивного артилерійського та танкового обстрілу, а під час відходу особового складу під щільним вогнем противника зник безвісти. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12023221200000123 від 17.01.2023 інформація про зникнення ОСОБА_5 , внесена до реєстру.
Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у цивільній справі за заявою.
04 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представником заінтересованої особи - Міністерства оборони України - подано письмові пояснення, відповідно до яких Міністерство оборони України вважає, що заява про оголошення фізичної особи померлою може бути задоволена лише після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі особи, а також зазначило, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки, на думку заінтересованої особи, між сторонами наявний спір про право, який має вирішуватися в порядку позовного провадження. Також Міністерство оборони України вказало, що встановлення відповідного юридичного факту не передбачено нормами ЦПК України під час розгляду справ про оголошення фізичної особи померлою та просило розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства оборони України, заяву залишити без розгляду.
09 березня 2026 року до суду надійшла відповідь від представника заявника адвоката Керімова А.З. на подані пояснення Міністерства оборони України, у якій зазначено, що саме по собі заперечення заінтересованої особи проти наявності у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги не є підставою для залишення заяви без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право. У відповіді вказано, що між заявником та Міністерством оборони України не може існувати спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки Міністерство оборони України не є суб`єктом отримання такої допомоги, з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №560/17953/21. Крім того, представник заявника послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22, відповідно до якої для оголошення військовослужбовця померлим не вимагається очікування закінчення воєнного стану чи завершення війни, а таке рішення може бути ухвалене після спливу шестимісячного строку за наявності обставин, що свідчать про вірогідну загибель особи під час бойових дій. У поданій відповіді представник заявника просив відхилити заперечення Міністерства оборони України щодо неможливості розгляду справи в порядку окремого провадження та задовольнити заяву в повному обсязі.
В судовому засіданні представник заявника Керімов А.З. підтримав заяву, просив відмовити в клопотанні про залишення заяви без розгляду, оскільки спір про право відсутній.
Представники заінтересованої особи - Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління, Військової частини НОМЕР_3 та Міністерства оборони України в судове засідання не з`явились, Міністерство та відділ державної реєстрації актів зазначило в письмових поясненнях про розгляд справи без їх участі.
Суд, вислухавши думку сторони заявника, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Окреме провадження як вид цивільного судочинства характеризується певною специфікою процесуальної форми. Крім того, в окремому провадженні специфічне коло суб`єктів цивільного процесу - заявник і заінтересована особа (частина третя статті 42 ЦПК України). Заявник - це особа, яка порушує справу окремого провадження. Заінтересовані особи за змістом статті 4 ЦПК України, є особи, які беруть участь у справі, і які мають юридичну зацікавленість. Це коло осіб визначається взаємовідношеннями із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов`язки.
Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (абзац перший частини четвертої статті 294 цього Кодексу).
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 294 ЦПК України).
Порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
За змістом ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 загиблим (померлим) заявнику потрібно для оформлення права на спадщину відповідно до Цивільного кодексу України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та реєстрації загибелі (смерті) в органах державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть, що є необхідним для виконання вищезазначених правових дій.
В якості заінтересованих осіб зазначила Військову частину НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Суд зазначає, що необхідність залучення у справах зазначеної категорії Міністерства оборони України зумовлена тим, що визнання у судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення його зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім`ї грошового забезпечення.
Зазначене випливає із положень статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якою передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За змістом статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_2 , як донька ОСОБА_5 , в силу вищезазначених приписів закону у разі оголошення останнього померлим, має право на призначення та отримання грошових виплат. Таким чином, оголошення фізичної особи померлою у даному випадку не пов`язується із наступним вирішенням спору про право між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України. Заявниця відповідно до положень ст. 306 ЦПК України указала мету, для якої слід оголосити її батька померлим, що автоматично спір між нею та Міністерством оборони України не породжує. ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 не заявляє вимог майнового характеру та не обґрунтовує свою заяву наявністю будь-якого майнового спору за наслідками оголошення батька померлим. Заінтересована особа не наводить аргументів на підтвердження того, між ким існує спір про право, тоді як для залишення заяви без розгляду існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним. Не зазначає, що заявниця не має права на отримання допомоги або не підтвердила родинні відносини з ОСОБА_5 , або останнього визнано безвісті відсутнім військовослужбовцем не під час виконання обов`язків військової служби, тощо.
У постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі №686/11198/22 суд дійшов висновку про те, що Міністерство оборони України має бути залучено до участі у розгляді даної категорії справ як заінтересована особа.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 308/17634/23 від 11 лютого 2026 року зробила наступні висновки та відповіла на такі правові питання:
1. Чи підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства вимога про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги?
2. Якщо так, чи наявний спір про право між заявником та органом, який вирішує питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги?
Щодо спору про право
143. Одноразова грошова допомога у зв`язку зі смертю військовослужбовця призначається і виплачується фізичним особам, які мають право на її отримання (батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого).
144. За такого правового регулювання можна зробити висновок, що в таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Саме для таких цілей чинним процесуальним законодавством (частина шоста статті 294, частина четверта статті 315 ЦПК України) передбачено, що факт перебування особи на утриманні може розглядатись у позовному провадженні у порядку цивільного судочинства.
145. У постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду розглядала питання юрисдикційності справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги, де, серед іншого, виснувала, що між особою і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, сам по собі можливий майбутній інтерес особи у реалізації соціальних чи майнових прав (зокрема отримання одноразової грошової допомоги, оформлення спадщини чи пенсійних виплат) не створює спору про право у розумінні цивільного процесуального законодавства.
Спір про право має місце лише тоді, коли між сторонами існує реальне протиріччя щодо наявності, змісту або обсягу суб`єктивного права, яке вже виникло і оспорюється.
У даній справі таке протиріччя відсутнє, оскільки предметом розгляду є виключно встановлення юридичного факту оголошення фізичної особи померлою (загиблою), що прямо передбачено нормами цивільного процесуального законодавства, як категорія справ окремого провадження.
Окреме провадження спрямоване на усунення стану невизначеності. Рішення суду про оголошення померлим є лише фундаментом для подальшої реалізації прав, а не вирішенням питання виплати коштів по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 268 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Ляшенко О.О. про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про оголошення загиблим (померлим) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст виготовлено 06.11.2026 року.
Головуючий суддя - Е.Є. Сілантьєва
Присяжні: С.А. Борисенко
С.Л. Данильченко