Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/4745/26
Провадження № 2-з/723/6316/26
У Х В А Л А
про забезпечення позову
28 жовтня 2026 року м. Сторожинець
Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Пташник А.М. розглянувши в заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
встановив:
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Черкез Михайло звернулася до Сторожинецького районного суду Чернівецької області із заявою про забезпечення позову разом із подачею до суду позовної заяви.
Заявник посилається на те, що ним подано до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: Петровецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області про визнання недійсного заповіту. Предметом позовних вимог є заповіт від 24.03.2022 року за реєстровим № 1-20, яким передається у власність відповідачу спадкове майно після смерті матері позивача ОСОБА_3 , яке у відповідних частках належало останній після смерті батька позивача ОСОБА_4 , а саме будинковолодіння по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, яким на належній правовій основі володіла спадкодавець ОСОБА_3 , та з якою на день смерті була прописана і фактично проживала позивач. Правовстановлюючі документи на спірний будинок перебувають у відповідача, яка фактично володіє зазначеним нерухомим майном всупереч інтересам позивача.
Відповідачем уже вживалися заходи щодо набуття права власності на нерухоме майно за спірним заповітом.
Просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на будинковолодіння по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею по 0,96 га відповідно до державного акту на право власності на землю серії ІІ-ЧВ № 009725, яка належала ОСОБА_3 , кадастровий номер [номер приховано]:02:004:0115.
Відповідно до вимог ч.1 ст.153ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно за частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Верховний Суд у постановах від 31 липня 2024 року справа № 623/2015/21, від 29 липня 2024 року в справі № 761/80/23, від 15 липня 2024 року в справі № 361/5905/23 виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За вимогами пункту 3 частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову.
Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Такі правові висновки сформульовані Верховний Судом у постановах від 17 червня 2024 року у справі № 644/1482/22, від 01 травня 2024 року у справі № 638/6777/23, від 21 лютого 2024 року в справі № 201/9686/23 та інших.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, під час використання механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Судом встановлено, що заявником подано до суду, разом із заявою про заперечення позову, позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: Петровецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області про визнання недійсного заповіту. Предметом позовних вимог є заповіт від 24.03.2022 року за реєстровим № 1-20, яким передається у власність відповідачу спадкове майно після смерті матері позивача ОСОБА_3 , яке у відповідних частках належало останній після смерті батька позивача ОСОБА_4 , а саме будинковолодіння по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, яким на належній правовій основі володіла спадкодавець ОСОБА_3 , та з якою на день смерті була прописана і фактично проживала позивач. Правовстановлюючі документи на спірний будинок перебувають у відповідача, яка фактично володіє зазначеним нерухомим майном всупереч інтересам позивача.
Відповідачем уже вживалися заходи щодо набуття права власності на нерухоме майно за спірним заповітом.
Виходячи з наведеного, з урахуванням обставин справи, на які посилається заявник, враховуючи, що невжиття заходу забезпечення у виді заборони відчуження майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі задоволення позову, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюванних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що передбачено підставою для вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд, вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на будинковолодіння по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею по 0,96 га відповідно до державного акту на право власності на землю серії ІІ-ЧВ № 009725, яка належала ОСОБА_3 , кадастровий номер [номер приховано]:02:004:0115.
Заборонити відчужувати майно, а саме: будинковолодіння по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею по 0,96 га відповідно до державного акту на право власності на землю серії ІІ-ЧВ № 009725, яка належала ОСОБА_3 , кадастровий номер [номер приховано]:02:004:0115.
Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня її вручення.
Суддя Сторожи нецького районного суду Антоніна ПТАШНИК