Справа № 533/1066/26
Провадження № 2/727/4894/26
У Х В А ЛА
про залишення позовної заяви без руху
06 листопада 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівців Бойко М.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2026 року позивач звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання їх дитини з 1/4 частини на 1/6 частину всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів надіслано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівців.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Таким чином, позивачі не звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи про зменшення розміру аліментів.
Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, як вбачається з матеріалів справи № 533/1066/26, до позовної заяви ОСОБА_1 не додано документ про сплату судового збору.
При зверненні до суду з позовною заявою про зменшення розміру аліментів у позовній заяві зазначено, що позивач є учасником бойових дій .
Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12,22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17".
Предметом даного позову є зменшення розміру аліментів, отже, позовна заява у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, відтак відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду вказаної позовної заяви.
Отже, судовий збір за подачу позовної заяви про зменшення розміру аліментів, має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Зі змісту ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.4 Закону України«Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривні.
Таким чином, судовий збір за позовом про зменшення розміру аліментів, який необхідно сплатити позивачу, складає 1064, 96 грн. (1331,20 грн. х 0.8).
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстави позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Разом з тим, у порушення вищевказаних вимог позивач не надав суду відомостей про надсилання відповідачці позову з долученими додатками.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260,261, 353 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бойко М.Є