УХВАЛА
09 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 320/32470/24
адміністративне провадження № К/990/47890/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2026 у справі №320/32470/24 за позовом Заступника Генерального прокурора до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В:
Заступник Генерального прокурора (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України з вимогами:
визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Мінкультури (Міністерство культури і туризму України) від 07.01.2008 № 1285/0/16 у частині визнання об`єкта культурної спадщини - «Будинок житловий», 1860-ті рр. 1874 р. (перебудова), розташованого на вулиці Михайлівській, 20, таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України";
визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Мінкультури (Міністерство культури і туризму України) від 07.01.2008 № 1285/0/16 у частині визнання об`єкта культурної спадщини - «Будинок прибутковий», 1909 p., розташованого на вулиці Червоноармійській, 50/23, таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 скасовано. Адміністративний позов Заступника Генерального прокурора в інтересах Держави залишити без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 КАС України.
19.10.2026 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Заступника Генерального прокурора, у якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2026 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона підписана заступником Генерального прокурора Максимом Кримом, проте на підтвердження статусу прокурора жодних доказів до суду не надано.
Суд зазначає, що такими доказами можуть бути, зокрема, наказ про призначення на посаду, копія службового посвідчення за допомогою яких було би можливо встановити процесуальний статус особи, яка звернулась з касаційною скаргою.
Виходячи з викладеного, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги, яка подана без підтвердження посадового становища заступника Генерального прокурора.
Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 у справі від № 1340/6249/18.
Отже, Верховний Суд констатує, що касаційну скаргу у цій справі підписано особою, повноваження якої на вчинення таких дій не були підтверджені належним чином.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини другої статті 332 та частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2026 у справі № 320/32470/24 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач С.М.Чиркін