Судові рішення

Рішення № 141333217 у справі № 759/17938/26 від 09.11.2026

Рішення від 09.11.2026 у цивільній справі № 759/17938/26 (категорія «Про стягнення плати за користування житлом»). Суд: Святошинський районний суд міста Києва, суддя Горбенко Н. О.

Справа№ 759/17938/26
СудСвятошинський районний суд міста Києва
СуддяГорбенко Н. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення плати за користування житлом
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141333217

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/17938/26

пр. № 2/759/12069/26

09 листопада 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 68 331,54 грн., з яких: заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 18 548,66 грн.; інфляційна складова боргу у розмірі 3 788,33 грн., три відсотки річних у розмірі 1 158,88 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 36 136,63 грн.; інфляційна складова боргу у розмірі 5 100,25 грн., три відсотки річних у розмірі 1 591,15 грн., пеня у розмірі 1 935,90 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 42,44 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 29,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі - послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021, у зв`язку зі зміною законодавства, - виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (далі - послуги з ТЕ/ПГВ).

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання, квартира АДРЕСА_1 у цьому будинку під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 - споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.

Послуги з ЦО/ЦПГВ надавались на підставі договору, опублікованого позивачем у газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085), а послуги з ТЕ/ПГВ - на підставі типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, оприлюднених на офіційному веб-сайті позивача, які є публічними договорами приєднання.

Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого станом на 28.02.2026 утворилась заборгованість: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 18 548,66 грн.; за період з 01.11.2021 за послуги з постачання гарячої води у розмірі 36 136,63 грн., а також з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 42,44 грн. та послуг з постачання гарячої води у розмірі 29,30 грн.

У зв`язку з простроченням оплати позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати та три відсотки річних, а також на підставі ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - пеню, за період з 01.01.2024 по 28.02.2026.

Позивач вважає, що позов подано до належних відповідачів, які мають виконувати свій солідарний обов`язок з оплати наданих послуг, оскільки вони зареєстровані у квартирі, за якою утворилась заборгованість. На підставі викладеного просив позов задовольнити та стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначено суддю Горбенко Н.О. Матеріали справи передані судді 13 липня 2026 року.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 15 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з моменту вручення копії ухвали.

Копії ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали особисто 07.08.2026, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

13.08.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, у якій вона зазначила, що з 2012 року на постійній основі не користується гарячою водою, оскільки за її адресою постачалась гаряча вода невідповідної температури (нижче 30°C), у зв`язку з чим у квартирі встановлено бойлер, а у тих випадках, коли гарячу воду використовували, її було сплачено. Також зазначила, що 12.08.2026 до неї приходив контролер, перевірив лічильник та дав дозвіл на його зняття та повірку, результати якої очікуються 14.08.2026 і будуть надані до суду. Просила переглянути суму стягнення та запрошувати її в судове засідання у справі за телефоном або повісткою. До заяви додано копію акта зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку гарячої води від 12.08.2026 № 23 54463, копії документів на бойлери та на лічильники.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких інших заяв, клопотань чи доказів, зокрема результатів повірки засобу обліку гарячої води, від учасників справи до суду не надходило.

Щодо викладеного у заяві ОСОБА_2 прохання запрошувати її в судове засідання суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошової суми у розмірі 68 331,54 грн., що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 року (99 840,00 грн.). Свою позицію відповідач ОСОБА_2 виклала письмово та подала на її підтвердження докази, позивач просив розглянути справу без участі його представника. Характер спірних правовідносин (стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги) та предмет доказування, що встановлюється на підставі письмових доказів, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. З огляду на це суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 - послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води надає КП «Київтеплоенерго».

Факт надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями корінців нарядів на включення та відключення опалення будинку за адресою: АДРЕСА_1 на початку та в кінці опалювальних сезонів, а також довідкою про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії / послуги з постачання гарячої води за показниками вузлів комерційного обліку теплової енергії (КВОТЕ), згідно з якою за адресою: АДРЕСА_1 встановлено лічильник опалення Calmex, заводський № 8872, обсяг споживання за який за період з 01.10.2018 по 28.02.2026 склав 5639,9042 Гкал.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва від 06.04.2026 № 149099432 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані, зокрема, відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 18.01.1991), та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 24.09.2013).

Згідно з розрахунками заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , складеними станом на 28.02.2026, заборгованість становить: 1) за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого постачання гарячої води - 18 548,66 грн. (за послуги з централізованого опалення - 0,00 грн.); 2) за період з 01.11.2021 по 28.02.2026 за послуги з постачання гарячої води - 36 136,63 грн. (за послуги з постачання теплової енергії - 0,00 грн.); 3) за період з 01.11.2021 по 28.02.2026 з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії - 42,44 грн., з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води - 29,30 грн.; 4) за період з 01.03.2020 по 28.02.2026 зі сплати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку - 0,00 грн.

З наведених розрахунків вбачається, що нарахування за послуги з постачання гарячої води здійснювались за нормами споживання з урахуванням кількості зареєстрованих осіб (3 особи), як для приміщення, не обладнаного квартирним засобом обліку гарячої води. Заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії у відповідачів відсутня, тоді як заборгованість за послугу з постачання гарячої води наростала протягом усього спірного періоду.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 3 ст. 9 Закону № 2189-VIII встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 5 ст. 13 Закону № 2189-VIII передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки зобов`язання з оплати вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність укладеного у письмовій формі договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати фактично отриманих послуг. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачі зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а отже є споживачами житлово-комунальних послуг, що надаються позивачем, та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з їх оплати.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_2 про невикористання гарячої води, наявність засобу обліку та бойлера.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. Аналогічний обов`язок індивідуального споживача передбачено п. 12 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII.

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено, що у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547, затверджено Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, відповідно до яких міжповірочний інтервал для лічильників води становить 4 роки.

До матеріалів справи відповідачем ОСОБА_2 долучено акт опломбування, за яким у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 опломбовано лічильник холодної води № 14143809 та лічильник гарячої води № 14135464 з показниками 00000.

Водночас, згідно з актом зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку гарячої води від 12.08.2026 № 23 54463, складеним представником виконавця у присутності ОСОБА_1 , показання лічильника гарячої води № 14135464 становлять 32,47 м?, дата його повірки - 12.2014, міжповірочний інтервал - 4 роки. У примітці до акта зазначено: «Лічильник не комерційний, потребує повірки». У цьому ж акті зафіксовано наявність у квартирі власного бойлера (електроводопідігрівача).

Отже, строк повірки засобу обліку гарячої води № 14135464 сплив ще у грудні 2018 року, тобто до початку більшої частини спірного періоду, а доказів проведення його повірки ні на час нарахування заборгованості, ні на час розгляду справи суду не надано. Результати повірки, які відповідач обіцяла надати до суду, до матеріалів справи не надходили.

Матеріали справи також не містять доказів того, що відповідачі щомісяця у визначений договором спосіб передавали позивачу показання зазначеного засобу обліку. Навпаки, як вбачається з розрахунків заборгованості, квартира відповідачів обліковувалась позивачем як така, що не обладнана квартирним засобом обліку гарячої води.

За таких обставин позивач правомірно здійснював нарахування плати за послугу з постачання гарячої води як для приміщення, не оснащеного вузлом розподільного обліку, тобто за нормами споживання з урахуванням кількості зареєстрованих осіб.

Суд також звертає увагу, що зафіксовані в акті від 12.08.2026 показання лічильника гарячої води - 32,47 м? - самі по собі свідчать про те, що гаряча вода в квартирі відповідачів споживалась, що узгоджується і з поясненнями ОСОБА_2 про те, що в окремих випадках вони гарячу воду використовували. Доказів оплати спожитої гарячої води відповідачами не надано.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на встановлення у квартирі бойлера не звільняє відповідачів від обов`язку оплачувати послугу з постачання гарячої води, яка надається через внутрішньобудинкову систему, до якої під`єднана їхня квартира. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Процедуру такого відключення визначено Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169. Доказів відключення квартири від мережі постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.

Щодо доводів про постачання гарячої води невідповідної температури суд зазначає, що відповідно до п.п. 5, 9 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості, а також складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей.

Згідно з п.п. 54, 55 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182, у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості споживач має право викликати виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги; за результатами перевірки якості надання послуги складається акт-претензія.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідачів до позивача з претензіями щодо якості послуги з постачання гарячої води, актів-претензій чи актів перевірки якості, складених як у період до 31.10.2021, так і після цієї дати. Отже, твердження про постачання гарячої води невідповідної температури є недоведеними та не можуть бути підставою для звільнення відповідачів від оплати послуг або зменшення розміру заборгованості.

Розрахунки заборгованості позивача відповідачами не спростовані, контррозрахунку не надано, доказів оплати заборгованості не подано. Заяв про застосування позовної давності від відповідачів не надходило.

Отже, з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 18 548,66 грн.; за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 36 136,63 грн.; з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 42,44 грн.; з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 29,30 грн.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (з наступними змінами) встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786), місто Київ належало до території активних бойових дій лише в період з 24.02.2022 по 30.04.2022. Доказів пошкодження квартири відповідачів внаслідок воєнних (бойових) дій матеріали справи не містять.

Позивач нарахував інфляційні втрати, три відсотки річних та пеню за період з 01.01.2024 по 28.02.2026, тобто поза межами періоду, на який поширювалася заборона нарахувань для міста Києва. Перевіривши долучені до позову розрахунки, суд дійшов висновку, що вони відповідають вимогам закону, пеню нараховано лише на заборгованість за послуги з постачання гарячої води, що надаються відповідно до Закону № 2189-VIII, її розмір не перевищує встановлених ч. 1 ст. 26 цього Закону обмежень. Відповідачами розрахунки не оспорено.

Отже, з відповідачів солідарно на користь позивача підлягають стягненню: інфляційна складова боргу за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3 788,33 грн., три відсотки річних у розмірі 1 158,88 грн.; інфляційна складова боргу за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 100,25 грн., три відсотки річних у розмірі 1 591,15 грн., пеня у розмірі 1 935,90 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у загальному розмірі 68 331,54 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 22.04.2026 № 1734. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., тобто по 1 664,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 13, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ст.ст. 509, 525, 526, 543, 610, 612, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 40538421; місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, буд. 5): заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 18 548,66 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 3 788,33 грн., три відсотки річних у розмірі 1 158,88 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 36 136,63 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 5 100,25 грн., три відсотки річних у розмірі 1 591,15 грн., пеню у розмірі 1 935,90 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 42,44 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 29,30 грн., а всього стягнути 68 331 (шістдесят вісім тисяч триста тридцять одна) гривня 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 40538421; місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, буд. 5) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 40538421; місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, буд. 5) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.07.2026 Ухвала № 138223223 Святошинський районний суд міста Києва

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40538421. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг