Судові рішення

Ухвала № 141333846 у справі № 947/24008/25 від 29.10.2026

Ухвала від 29.10.2026 у цивільній справі № 947/24008/25 (категорія «Завданої майну фізичних або юридичних осіб»). Суд: Одеський апеляційний суд, суддя Карташов О. Ю.

Справа№ 947/24008/25
СудОдеський апеляційний суд
СуддяКарташов О. Ю.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗавданої майну фізичних або юридичних осіб
Дата ухвалення29.10.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141333846

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Номер провадження: 22-ц/813/5728/26

Справа № 947/24008/25

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Бондарець К.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - автосервіс «Гараж» в особі керівника Андрєєва Дениса Олеговича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

клопотання ОСОБА_1 про призначення судової пожежної-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до автосервісу «Гараж» в особі керівника Андрєєва Дениса Олеговича про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф та неналежного зберігання транспортного засобу

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача - СТО «Гараж» в особі керівника Андреєва Дениса Олеговича на свою користь 400 000 грн, в якості відшкодування майнової шкоди. При цьому позивач посилається на те, що 20 березня 2025 року він передав власний транспортний засіб марки Hyundai Tucson, д/н НОМЕР_1 , до СТО «Гараж» для виконання ремонтних робіт. Під час перебування автомобіля на території СТО «Гараж» відбулась збройна атака рф проти України, під час якої в результаті удару «дрона типу «Шахед» автомобіль, що належить позивачу, було повністю знищено. ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не було забезпечено належного зберігання автомобіля, а саме не було вжито заходів безпеки, автомобіль було розміщено на незахищеній території, крім цього відповідач не попередив позивача про можливість настання форс-мажорних обставин, а тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 05 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до автосервісу «Гараж» в особі керівника Андрєєва Дениса Олеговича про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф та неналежного зберігання транспортного засобу - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

12.10.2026 року на адресу апеляційного суду надійшли додаткові пояснення у справі, разом з клопотанням про витребування доказів, заперечення проти посилань на форс-мажор та призначення експертизи від 02.02.2026 року, яке подавалась до суду першої інстанції.

В зазначеному клопотанні скаржник просив:

- витребувати у ГУ ДСНС України в Одеській області належним чином завірену копію Акту (довідки) про пожежу, що сталася; матеріали перевірки причин пожежі; офіційний висновок про причини виникнення пожежі; інформацію про час виклику та час прибуття пожежних підрозділів; реєстраційний номер події;

- витребувати у відповідача СТО «Гараж»: сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (у разі його наявності); документи, що підтверджують прийняття автомобіля на зберігання або ремонт наряд-замовлення, журнал обліку, інші документи);

- призначити судову пожежну-технічну експертизу з такими питаннями: - яка причина виникнення пожежі; - чи перебуває пожежа у прямому причинному зв`язку з бойовими діями; чи могло СТО «Гараж» вжити заходів для збереження автомобіля; - чи є ознаки порушення правил безпеки;

- визнати надану відповідачем незавірену копію документа ДСНС неналежним та недопустимим доказом;

- врахувати, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а дружина позивача є особою з інвалідність ІІ групи, що призвело до істотного погіршення матеріального та соціального становища сім`ї.

В судому засіданні скаржник ОСОБА_1 - клопотання про призначення експертизи підтримав, просив його задовольнити; представник відповідача автосервісу «Гараж» в особі керівника ОСОБА_2 - адвоката Білозор О.О., яка заперечувала проти задоволення клопотання.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

В пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року № 12 зазначено, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначені частиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, вищезазначене клопотання про витребування доказів, заперечення проти посилань на форс-мажор та призначення експертизи було подано позивачем до суду першої інстанції 02.02.2026 року.

В судовому засіданні 05.02.2026 року, за участі позивача ОСОБА_1 та представника відповідачів - адвоката Білозор О.О., на запитання головуючого до позивача ОСОБА_1 чи підтримує він подане клопотання, останній відповів, що не підтримує та просить його не розглядати інших клопотань та доказів не має.

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач у суді першої інстанції добровільно та усвідомлено відмовився від підтримання поданого ним клопотання про витребування доказів, заперечень проти посилань на форс-мажор та призначення судової пожежної-технічної експертизи, чим фактично реалізував своє право, передбачене ст. 13 ЦПК України, розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд. За таких обставин суд першої інстанції правомірно не розглядав вказане клопотання по суті та ухвалив рішення за наявними у справі доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції лише у випадках, прямо визначених п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року № 12, зокрема, якщо особа з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування, або суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх дослідженні чи витребуванні.

У даному випадку скаржником не наведено жодних об`єктивних перешкод для подання клопотання про призначення експертизи та витребування доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, а матеріали справи свідчать про те, що таке клопотання було подано позивачем 02.02.2026 року, однак у судовому засіданні 05.02.2026 року позивач особисто заявив, що не підтримує його та не має інших клопотань і доказів. Тобто неподання цих доказів до суду першої інстанції зумовлене виключно власною процесуальною поведінкою позивача, а не поважними причинами чи процесуальними порушеннями суду.

Посилання скаржника на необхідність призначення судової пожежної-технічної експертизи в апеляційному суді колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Разом з тим, питання, які скаржник просить поставити перед експертом, зокрема щодо можливості СТО «Гараж» вжити заходів для збереження автомобіля та наявності ознак порушення правил безпеки, значною мірою стосуються правової оцінки поведінки відповідача та встановлення причинно-наслідкового зв`язку, що є компетенцією суду, а не експерта. Крім того, обставини виникнення пожежі внаслідок збройної агресії рф та удару «дрона типу «Шахед» вже були предметом дослідження суду першої інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а незгода скаржника з їх оцінкою не є підставою для призначення експертизи в апеляційній інстанції.

Також колегія суддів зазначає, що вимоги клопотання в частині визнання наданої відповідачем незавіреної копії документа ДСНС неналежним та недопустимим доказом, а також щодо врахування того, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а дружина позивача є особою з інвалідністю ІІ групи, не є клопотанням про призначення експертизи у розумінні ст. 103 ЦПК України, а стосуються оцінки доказів та обставин справи, яка здійснюється судом під час ухвалення рішення по суті, і не можуть бути самостійною підставою для задоволення клопотання про призначення судової пожежної-технічної експертизи на стадії апеляційного перегляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_1 про призначення судової пожежної-технічної експертизи, витребування доказів та інші вимоги, викладені у ньому, задоволенню не підлягають, оскільки позивач у суді першої інстанції самостійно відмовився від їх підтримання, не навів поважних причин неможливості їх подання раніше, а підстави, передбачені ст. 103 ЦПК України та п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12, для призначення експертизи в суді апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. 103, 104 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та про призначення судової пожежної-технічної експертизи - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.10.2026 Постанова № 141333843 Одеський апеляційний суд
29.10.2026 Постанова № 141084954 Одеський апеляційний суд
29.10.2026 Ухвала № 141084944 Одеський апеляційний суд
28.04.2026 Ухвала № 136138108 без тексту Одеський апеляційний суд
20.03.2026 Ухвала № 135056040 без тексту Одеський апеляційний суд
05.02.2026 Рішення № 134041971 без тексту Київський районний суд м. Одеси
05.02.2026 Рішення № 133857148 без тексту Київський районний суд м. Одеси
18.08.2025 Ухвала № 129580423 без тексту Київський районний суд м. Одеси
30.06.2025 Ухвала № 128497952 без тексту Київський районний суд м. Одеси