Справа №405/6776/24
Провадження №2/504/905/26
Доброславський районний суд Одеської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2026 с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
за участі секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог.
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 38014,03 грн., а саме: за кредитним договором № 1523238 від 20.05.2021 року - 7041,03 грн., з яких 2900,45 грн. - тіло кредиту, 3906,90 грн. - проценти, 190,54 грн. - інфляційні втрати та 43,14 грн. - 3 % річних; за договором позики № [номер приховано]-87254 від 20.06.2021 року - 30973,00 грн., з яких 3000,00 грн. - тіло кредиту та 27973,00 грн. - проценти. Позивач також просить стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачка уклала з ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» в електронній формі два кредитні договори, отримала кредити, проте їх не повернула і проценти не сплатила. Право вимоги за обома договорами перейшло спочатку до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а згодом - до позивача.
Рух справи.
Позовну заяву позивач подав до Ленінського районного суду м. Кіровограда. Ухвалою цього суду від 05.11.2024 року справу передано за підсудністю до Комінтернівського районного суду Одеської області, до якого вона надійшла 20.12.2024 року.
Ухвалою судді від 25.12.2024 року справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
Про дату, час та місце розгляду справи відповідачка повідомлялася судовою повісткою, яка 01.05.2026 року надіслана та о 16:59:31 того ж дня доставлена до її електронної скриньки [пошта прихована], що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Ухвалою суду від 27.07.2026 постановлено розглянути справу в заочному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини.
Кредитний договір № 1523238 від 20.05.2021 року.
Судом встановлено, що 20.05.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 1523238.
За умовами договору кредитодавець надав позичальниці кредит у сумі 3000,00 грн. (п. 1.3) строком на 30 днів (основний строк, п. 1.4); дата повернення кредиту - 04.07.2021 року (п. 1.5); процентна ставка з 1-го по 30-й день - 1,99 % за кожен день користування кредитом (п. 1.6).
Проценти нараховуються на фактичний залишок виданого кредиту (п. 1.10).
Договором також передбачено автоматичне продовження («пролонгацію») строку кредиту в разі невиконання позичальницею зобов`язань зі сплати процентів та повернення кредиту в строк, з підвищенням процентної ставки до 4,95 % та 2,50 % на день (п. п. 1.7, 1.8.3), а також подовження строку на 15 днів за умови сплати позичальницею нарахованих процентів (п. п. 1.8.1, 1.8.2, 1.8.4, 1.8.5).
20.05.2021 року кредитні кошти в сумі 3000,00 грн. перераховано на платіжну картку позичальниці НОМЕР_2 з призначенням платежу «Видача кредиту зг. Договору 1523238 від 20.05.2021», що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» (FONDY) від 30.12.2021 року.
Згідно з розрахунком ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» з 21.05.2021 по 04.06.2021 року проценти нараховувалися по 0,03 грн. на день. 04.06.2021 року позичальниця сплатила 100,00 грн., які зараховано в погашення процентів (0,45 грн.) та тіла кредиту (99,55 грн.). З 05.06.2021 по 05.07.2021 року проценти нараховувалися за ставкою 1,99 % на залишок кредиту 2900,45 грн. (по 57,72 грн. на день), а з 06.07.2021 по 03.08.2021 року - за ставкою 2,50 % (по 72,51 грн. на день).
Станом на 26.08.2021 року заборгованість становила 6807,35 грн., з яких 2900,45 грн. - тіло кредиту, 3906,90 грн. - проценти.
27.08.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір відступлення права вимоги № 27/08-1, за яким до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідачки за договором № 1523238 на суму 6807,35 грн.
Відповідно до розрахунку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» процентів за договором воно не нараховувало, проте нарахувало 3 % річних на суму тіла кредиту 2900,45 грн. за період з 27.08.2021 по 23.02.2022 року (181 день) у сумі 43,14 грн. та інфляційні втрати за вересень 2021 - лютий 2022 року (сукупний індекс інфляції 106,57 %) у сумі 190,54 грн.
10.03.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем укладено договір № 10-03/2023/01, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за договором № 1523238 на суму 7041,03 грн.
Договір позики № [номер приховано]-87254 від 20.06.2021 року.
20.06.2021 року між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та відповідачкою в електронній формі укладено договір позики № [номер приховано]-87254, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За умовами договору позичальниці надано кредит у сумі 3000,00 грн. строком на 20 днів - з 20.06.2021 по 10.07.2021 року включно, з платою за користування кредитом 1,95 % за кожен день користування.
20.06.2021 року о 14:02:02 кредитні кошти в сумі 3000,00 грн. перераховано на платіжну картку позичальниці НОМЕР_2 через ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (номер транзакції в системі iPay.ua 94430910), що підтверджується листом від 25.04.2024 року № 2873_24[телефон приховано].
Згідно з розрахунком ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» проценти нараховувалися по 59,00 грн. на день по 10.07.2021 року, всього 1180,00 грн.; після 10.07.2021 року позика мала статус «прострочений», проте проценти первісний кредитор більше не нараховував.
18.11.2021 року між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір відступлення права вимоги № 18-11/21, за яким до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідачки на суму 4180,00 грн. (3000,00 грн. - тіло кредиту, 1180,00 грн. - проценти).
Згідно з розрахунком ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» воно додатково нарахувало проценти за ставкою 3,9 % на день: з 10.07.2021 по 17.11.2021 року - 15327,00 грн. «згідно п. 5.4 договору про відступлення прав вимоги» та з 18.11.2021 по 23.02.2022 року - 11466,00 грн. «згідно кредитного договору».
10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем укладено договір № 10-01/2023, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за договором № [номер приховано]-87254 на суму 30973,00 грн.
Після набуття права вимоги позивач нарахувань не здійснював.
Норми права та висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Суд переконаний, що обидва договори укладено у належній формі, а кредитні кошти відповідачка отримала: перерахування коштів на її платіжну картку підтверджено документами надавачів платіжних послуг, а за договором № 1523238 відповідачка, крім того, вносила платіж.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, і до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд вважає доведеним, що позивач набув право вимоги до відповідачки за обома договорами.
Щодо тіла кредитів.
Строк повернення кредитів настав, доказів їх повернення матеріали справи не містять.
Тому заборгованість за тілом кредиту за договором № 1523238 у сумі 2900,45 грн. та за договором № [номер приховано]-87254 у сумі 3000,00 грн. підлягає стягненню.
Щодо процентів.
Обидва договори укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 року № 3498-IX. Проценти в межах строку кредитування стягуються в розмірі, передбаченому договорами (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 року у справі № 552/672/23).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 виснувала, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України. Цей висновок підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16.
За договором № 1523238 дату повернення кредиту визначено 04.07.2021 року (п. 1.5). «Пролонгація» строку кредиту за п. п. 1.7, 1.8.3 договору настає автоматично внаслідок самого лише невиконання позичальницею зобов`язань, супроводжується підвищенням процентної ставки і, на думку суду, не є продовженням строку кредитування за волевиявленням позичальниці.
Таке нарахування за своєю правовою природою є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання.
Тому проценти за користування кредитом підлягають стягненню лише по 04.07.2021 року: за період з 05.06.2021 по 04.07.2021 року за ставкою 1,99 % на залишок кредиту 2900,45 грн. - 30 днів ? 57,72 грн. = 1731,60 грн.
Проценти за період з 21.05.2021 по 04.06.2021 року (0,45 грн.) позичальниця сплатила.
За договором № [номер приховано]-87254 строк кредитування становив 20 днів - по 10.07.2021 року.
Проценти за цей строк за погодженою ставкою 1,95 % на день становлять 3000,00 грн. ? 1,95 % ? 20 днів = 1170,00 грн.
Первісний кредитор нараховував по 59,00 грн. на день замість 58,50 грн.; на думку суду, ця різниця є наслідком округлення, не передбаченого договором, а неясні умови договору про споживчий кредит тлумачаться на користь споживача (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 753/11000/14-ц).
Первісний кредитор після 10.07.2021 року процентів не нараховував.
Проценти за період з 10.07.2021 по 17.11.2021 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» нарахувало з посиланням на п. 5.4 договору про відступлення прав вимоги, стороною якого відповідачка не є.
Відповідно до ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи, а договір між цедентом і цесіонарієм не може збільшити обсяг обов`язків боржника понад той, що існував на момент відступлення (ст. 514 ЦК України).
Проценти за період з 18.11.2021 по 23.02.2022 року нараховано вже після закінчення строку кредитування.
Отже, з відповідачки підлягають стягненню проценти за договором № 1523238 у сумі 1731,60 грн. та за договором № [номер приховано]-87254 у сумі 1170,00 грн.
У стягненні решти процентів (2175,30 грн. та 26803,00 грн. відповідно) слід відмовити.
Щодо інфляційних втрат та 3 % річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За договором № 1523238 відповідачка прострочила повернення кредиту в сумі 2900,45 грн. Інфляційні втрати в сумі 190,54 грн. та 3 % річних у сумі 43,14 грн. нараховано на суму тіла кредиту за період з 27.08.2021 по 23.02.2022 року, тобто до введення в Україні воєнного стану.
Тому п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України до цих нарахувань не застосовується. Перевіривши розрахунок, суд вважає, що ці суми підлягають стягненню.
Висновки суду.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості в загальній сумі 9035,73 грн., з яких за договором № 1523238 - 4865,73 грн. та за договором № [номер приховано]-87254 - 4170,00 грн.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006 року).
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на суму 9035,73 грн. із заявлених 38014,03 грн., тобто на 23,77 %.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн. згідно з платіжною інструкцією № [номер приховано] від 20.09.2024 року.
Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 719,74 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладений з АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги № 184 від 05.07.2024 року, витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 05.09.2024 року на суму 13000,00 грн. (усні консультації з вивченням документів - 4000,00 грн.; складання позовної заяви - 9000,00 грн.) та платіжну інструкцію від 12.09.2024 року про оплату послуг за договором.
Відповідачка клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в порядку ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України не подала, тому суд не втручається в їх розмір. Водночас, оскільки позов задоволено частково, ці витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог: з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 3090,03 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 204, 511, 512, 514, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість у загальному розмірі 9035,73 грн. (дев`ять тисяч тридцять п`ять гривень 73 копійки), а саме:
за кредитним договором № 1523238 від 20.05.2021 року - 4865,73 грн., з яких тіло кредиту - 2900,45 грн., проценти - 1731,60 грн., інфляційні втрати - 190,54 грн., 3 % річних - 43,14 грн.;
за договором позики № [номер приховано]-87254 від 20.06.2021 року - 4170,00 грн., з яких тіло кредиту - 3000,00 грн., проценти - 1170,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у розмірі 719,74 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3090,03 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя В. К. Барвенко