Судові рішення

Рішення № 141337596 у справі № 758/6929/26 від 16.09.2026

Рішення від 16.09.2026 у цивільній справі № 758/6929/26 (категорія «Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)»). Суд: Подільський районний суд міста Києва, суддя Левицька Я. К.

Справа№ 758/6929/26
СудПодільський районний суд міста Києва
СуддяЛевицька Я. К.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
Дата ухвалення16.09.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141337596

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 758/6929/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

16 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання - Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Іванова А.В. звернулась до суду із позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту, в якому просить зняти арешт з квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , а також скасувати та виключити обтяження у виді арешту нерухомого майна, а саме квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 1419898 зареєстровано 28.10.2004 12:29:14 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора; архівний номер: 1808250KIEV1, Архівна дата 23.09.1999, дата виникнення: 23.09.1999, № реєстру: 3-1559, внутр. № 7А0116382АF03B307B28.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачці на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 . Це підтверджується свідоцтвом про право власності від 13.12.2006, зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації 22.12.2006 за реєстровим № 173/30888. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний син позивачки ОСОБА_2 . Після смерті сина, ОСОБА_1 залишилась одна та мала на меті укласти спадковий договір зі своїм близьким знайомим, щоб бути впевненою, що хтось за нею догляне. Однак, стало відомо, що з невідомих причин запис про право власності даної квартири не внесено до Державного реєстру речових прав. Крім того, за даною адресою наявний запис про обтяження: підстава обтяження: постанова б/н від 01.09.1999, Відділ державної виконавчої служби у Подільському районі; тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 1419898; додаткові дані: архівний номер 1808250KIEV1, архівна дата: 23.09.1999, 15:26:00; дата виникнення 23.09.1999, № реєстра 3-1559, внутр. № 7А0116382АF03B307B28; коментар: вх. 4024 (15:08). Реєстратор: Перша київська державна нотаріальна контора.

З урахуванням викладеного на даний час неможливо внести запис про право власності до ДРРП та неможливо укладати будь-які договори щодо даного нерухомого майна. Крім того, померлий ніколи не був власником квартири. Він лише деякий час проживав разом з матір`ю. що підтверджується довідкою від 21.06.2017. Представником позивача були скеровані адвокатські запити щодо надання інформації стосовно даного обтяження. Однак, згідно листа відповідача вих. № 21241 від 05.03.2026 та листа Першої Київської державної нотаріальної контори вих. № 887/01-16 від 05.03.2026 будь-які документи не збереглися.

Отже, на даний час позивач не має можливості реалізувати своє право приватної власності через наявність арешту, у зв`язку з чим, звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва суду від 11.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідачі своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності від 13.12.2006 року Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) квартира АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Свідоцтво видано на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 05.12.2006 року № 2247-С.

Відповідно до довідки Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-14» № 61 від 21.06.2017, яка видана гр. ОСОБА_1 зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають та прописані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є власником квартири та її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13.01.2026, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 466057521 ід 27.02.2026 року щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , наявний запис про обтяження: підстава обтяження: постанова б/н від 01.09.1999, Відділ державної виконавчої служби у Подільському районі; тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 1419898; Власник: ОСОБА_2 ; Додаткові дані: архівний номер 1808250KIEV1, архівна дата: 23.09.1999, 15:26:00; дата виникнення 23.09.1999, № реєстра 3-1559, внутр. № 7А0116382АF03B307B28; коментар: вх. 4024 (15:08). Реєстратор: Перша київська державна нотаріальна контора.

Відповідно до листа Першої київської державної нотаріальної контори № 887/01-16 від 05.03.2026 року згідно з номенклатурою справ Першої київської державної нотаріальної контори термін зберігання процесуальних документів на підставі яких були накладені (зняті) арешти (заборони) на майно включно до 2001 року складав три роки, тому надати копію документів, на підставі яких було внесено обтяження за 1999 рік не має можливості, у зв`язку з відсутністю таких.

Таким чином, судом встановлено, що позивач позбавлена можливості у позасудовому порядку зняти арешт із квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності, та у зв`язку з цим реалізувати своє право приватної власності.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що спори про цивільне право, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

За правилами ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В ході розгляду справи встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За приписами ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15.03.2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Таким чином, з огляду на те, що обставини на підставі яких було накладено арешт на квартиру не існують, а дія арешту на вказане нерухоме майно порушує права позивача, щодо володіння, користування та розпорядження майном, суд доходить висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування арешту.

Крім того, відповідно до листа № 887/01-16 від 05.03.2026 року Першою київською державною нотаріальною конторою повідомлено про неможливість встановлення документів, на підставі яких було накладено відповідне обтяження на квартиру.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що наявність накладеного арешту на майно, та неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, позбавляє права позивача реалізувати свої права власника у встановленому законом порядку, та в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності позивач не може, а відтак суд вважає позовні вимоги про зняття арешту обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимога про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт нерухомого майна є передчасною, оскільки станом на час розгляду справи немає підстав для виключення або анулювання такого запису.

Так, для того, щоб виключити запису про арешт з Єдиного реєстру, необхідно звернутися до органу, який наклав арешт (суд, нотаріус, слідчий орган), отримати документ, що підтверджує скасування арешту (рішення суду, довідка слідчого, заява нотаріуса) та звернутися до нотаріуса або державного реєстратора з цим документом для внесення змін до реєстру.

Оскільки позивачем не надано доказів звернення до уповноваженої особи із судовим рішенням про скасування арешту, така вимога позивача є передчасною.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, суд враховує позицію позивача щодо не стягнення з відповідача судового збору та не розподіляє судові витрати.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту - задовольнити частково.

Скасувати арешт нерухомого майна, що накладений постановою б/н від 01.09.1999 Відділу державної виконавчої служби у Подільському районі, об`єкт обтяження: м. Київ, вулиця Ужвій Наталії, будинок 7, квартира 81, тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 1419898; власник: ОСОБА_2 ; додаткові дані: архівний номер 1808250KIEV1, архівна дата: 23.09.1999, 15:26:00; дата виникнення 23.09.1999, № реєстра 3-1559, внутр. № 7А0116382АF03B307B28; коментар: вх. 4024 (15:08); реєстратор: Перша київська державна нотаріальна контора.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 04208, м. Київ, просп. Г. Гонгадзе, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497.

Суддя Я.К. Левицька

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.06.2026 Ухвала № 138490917 Подільський районний суд міста Києва
11.05.2026 Ухвала № 136457754 без тексту Подільський районний суд міста Києва

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 34482497. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг