Судові рішення

Рішення № 141337708 у справі № 592/12473/26 від 06.11.2026

Рішення від 06.11.2026 в адміністративній справі № 592/12473/26 (категорія «Дорожнього руху»). Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми, суддя Онайко Р. А.

Справа№ 592/12473/26
СудКовпаківський районний суд м. Суми
СуддяОнайко Р. А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяДорожнього руху
Дата ухвалення06.11.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141337708

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа№592/12473/26

Провадження №2-а/592/129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючого судді Онайка Р.А., за участі секретаря судового засідання Зінченко Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

з участю:

представника позивача - адвоката Моісеєнка В.В.

установив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить визнати протиправними дії поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Мукореза Л.Л. та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 13.07.2026 серії ЕНА №7544990 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 13.07.2026 постановою поліцейського ОСОБА_2 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Вважає оспорювану постанову протиправною з огляду на наявність у нього права керування транспортними засобами категорії «С» та положення постанови КМУ від 03.03.2022 №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами», у зв`язку з чим звертається до суду з зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 23.07.2026 адміністративний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

07.08.2025 до суду представником відповідача подано відзив, згідно якого заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне. Зазначає, що при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було дотримано вимог законодавство, повно та всебічно досліджено обставини справи під час якої було встановлено як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом так і відсутність у нього права на керування транспортним засобом відповідної категорії, а відтак вважають оспорювану постанову правомірною та такою що скасуванню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених ст. 286 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив), тому суд не може прийняти до уваги подану 23.10.2026 відповідь на відзив.

В судовому засіданні представника позивача - адвоката Моісеєнко В.В. підтримав позовні вимоги та пояснив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та їхав на бойові позиції, а оскільки для категорії «С» треба мати кращі навички водіння ніж для категорії «В», то в умовах воєнного стану можливо їздити на автомобілі категорії «В» за наявності посвідчення водія категорії «С», а про взаємозамінність цих категорій свідчить постанова КМУ від 03.03.2022 №184.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані суду докази в їх сукупності, приходжу до висновку що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 13.07.2026 поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Мукорезом Л.Л. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА №7544990, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Згідно постанови про адміністративне правопорушення Серії ЕНА №7544990, 13.07.2026 о 23:47 у м.Суми по вул. Героїв Сумщини, 10, водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування відповідної категорії, що зафіксовано Motorola Solutions 471141, 4711496, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

З наданих відповідачем відеозаписів, які були досліджені під час судового розгляду. вбачається як факт керування транспортним засобом категорії «В» ОСОБА_1 , так і відсутність у останнього права керування транспортним засобом категорії «В», що безпосередньо також вбачається і з копії посвідчення водія ОСОБА_1 долученої до матеріалів позову.

Більш того, з копії посвідчення водія вбачається, що на момент зупинки транспортного засобу воно було взагалі недійсне, оскільки навіть для категорії «С» строк його дії закінчився 26.07.2020 (п.4b, 11 посвідчення).

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований ст. 288 КУпАП.

Позивач не погоджуючись з винесеною поліцейським постановою звертається до суду з зазначеним позовом, зазначаючи що має право керування транспортним засобом категорії «С» та по аналогії з огляду на положення постанови КМУ від 03.03.2022 №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами», якою передбачено дозвіл водіям які мають транспортні засоби категорії «В» керувати транспортним засобом категорії «С» в період дії воєнного стану.

Згідно диспозиції ч. 2 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

З матеріалів справи вбачається, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З п.5 постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача серії ЕНА №7544990 від 13.07.2026 вбачається, що вчинене адміністративне правопорушення зафіксоване на нагрудний відеореєстратор поліцейського Motorola Solutions 471141, 4711496.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу, яким він керував, на вимогу поліцейського ОСОБА_2 надав посвідчення водія, копія якого долучена позивачем до матеріалів позову.

Суд вважає за необхідне, зазначити, що згідно копії посвідчення водія, на момент зупинки транспортного засобу воно більше шести років як недійсне (з 26.07.2020).

Що фактично спростовує твердження позивача про можливість застосування до нього положень постанови КМУ від 03.03.2022 №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» за аналогією.

Крім того, згідно п.1.1 постанови КМУ від 03.03.2022 №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» установлено, що в період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В, а не навпаки, як про це зазначає позивач.

Доводи щодо навичок водіння суд не може прийняти до уваги, оскільки існує визначена законом процедура перевірки навичок водіння, наслідком якої є отримання посвідчення водія відповідної категорії.

Твердження позивача про безпідставну зупинку транспортного засобу, з огляду на встановлені під час дослідження відеозапису обставини, зокрема колір покажчика повороту, є безпідставними, а тому не беруться судом до уваги.

Всі інші доводи позивача в повній мірі спростовуються матеріалами справи, та не спростовують а ні факту керування позивачем транспортним засобом, а ні відсутність у нього права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Таким чином, поліцейський, виявивши, що автомобіль рухається з порушенням вимог ПДР у повній відповідності з законом зупинив його, та встановивши що водій не має права керування транспортним засобом відповідної категорії, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відповідності до чинного законодавства України, дійшов правильного висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

При цьому суддя враховує, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).

Також враховує, що постановою судді Сумського апеляційного суду від 30.10.2026 № 592/15921/26 скасовано постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2026 року, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення 15.09.2026 в 23:24, а підставою для скасування постанови стала та обставина, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 772703 від 15 вересня 2026 року ОСОБА_1 не вважався особою, підданою адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що виключає кваліфікуючу ознаку «повторність» та утворює відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також відсутність у судді апеляційного суду повноважень на перекваліфікацію дій особи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставі статті 139 КАС України, суд зазначає, що у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 9, 72-90, 99, 205, 241-246, 251, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Постанову поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Мукореза Л.Л. серії ЕНА №7544990 від 13.07.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ40108646, адреса м.Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя Роман ОНАЙКО

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
23.07.2026 Ухвала № 138476675 Ковпаківський районний суд м. Суми

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40108646. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг