Рішення № 141338166 у справі № 742/5685/26 від 09.11.2026

Провадження № 2/742/3711/26

Єдиний унікальний № 742/5685/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

16.10.2026 р. представник ТОВ «Фінансовакомпанія «ЕЙС» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10778332 від 05.12.2025 р., укладеним між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем у розмірі 12 194,49 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» посилалось на те, що 05.12.2025 р. між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії №00-10778332. Відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 10 000 грн, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений термін. Товариство свої зобов`язання виконало та наддало грошові кошти, тоді як відповідач не виконав умови кредитного договору.

У подальшому, за договором факторингу №07072026-МК/ЕЙС, укладеним 07.07.2026 р. між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором кредитноїлінії №00-10778332 від 05.12.2025 р.

За вищенаведених обставин, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вищезазначеним договором у розмірі 12 194,49 грн., а також 2662,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

У судове засідання представник позивача не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Проте при подачі позову просила слухати справу у її відсутності та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення матеріалів позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.10.2026 р. прийнято до розгляду дану справу та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичніо бставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що на підставі Договору кредитної лінії №00-10778332 від 05.12.2025 р., укладеного міжТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 , останньому було надано кредит на суму 10 000 грн строком на 360 календарних днів, тобто до 30.11.2026 р., з фіксованою процентною ставкою 0,94% та сплатою комісії у розмірі 20% від суми кредиту /а.с.32-36/.

Вказаний договір кредитної лінії, графік платежів були підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора - 28072, який 05.12.2025 о 15:55 був відправлений на зазначений ОСОБА_1 номер телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію надану ТОВ «Макс Кредит» /а.с.37,43/. Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора - 19785 /а.с.41-42/.

З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів наданого ТОВ «ПрофітГід» вбачається перерахування 05.12.2025 о 15:56:35 на платіжну карту № НОМЕР_1 суми у розмірі 10 000 грн на ім`я ОСОБА_1 (167) згідно кредитного договору №00-10778332 від 05.12.2025 р. /а.с.44-47/.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії №00-10778332 від 05.12.2025 р. за період з 05.12.2025 р по 07.07.2026 р. наданого ТОВ «Макс Кредит» вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість яка складається з: сума заборгованості за основним зобов`язанням 8 075,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 3 719,59 грн, сума заборгованості за нарахованою комісією 399,90 грн та 2 500,00 грн штрафні санкції /а.с.18/. ОСОБА_1 частково здійснювалося погашення заборгованості 20.12.2025, 03.01.2026, 19.01.2026 та 03.02.2026 у загальному розмірі 8 551,90 грн які зараховані ТОВ «Макс Кредит» у рахунок сплати комісії, відсотків та тіла кредиту.

Згідно інформаційної довідки АТ «Пумб» на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_2 на яку у період з 05.12.2025 до 10.12.2025 р. відбулося зарахування в сумі 10 000,00 грн, а номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних значиться як фінансовий.

07.07.2026 р. між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» був укладений Договір факторингу №07072026-МК/ЕЙС, згідно з яким право вимоги щодо стягнення заборгованості з боржників, указаних у Реєстрі боржників було відступлено ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» /а.с.7-12, 16-17/.

Відповідно до реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 (1759) за Договору кредитної лінії №00-10778332 від 05.12.2025 р. становить - 12 194,49 грн, з яких: 8 474,90 грн - тіло кредиту (у данному реєстрі до тіла кредиту зазначеному у детальному розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Макс Кредит» 8 075,00 грн доплюсовано комісію - 399,90 грн.), 3 719,59 грн - відсотки та 2 500,00 грн - штрафні санкції. Додавши у загальному розмірі складові заборгованості за вище зазначеним договором загальна сума таких становить - 14 694,49 грн /а.с.14-15/.

Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунку за Договором кредитної лінії №00-10778332 від 05.12.2025 р. за ОСОБА_1 станом на 15.08.2026 рахується заборгованість у розмірі - 14 694,49 грн, з яких: 8 474,90 грн - заборгованість за сумою кредиту, у яку також включено комісію у розмірі 399,90 грн; 3 719,59 грн - прострочена заборгованість по процентам; 2 500,00 грн - штрафні санкції /а.с.19/. Проте, позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12 194,49 грн, тобто без стягнення штрафних санкцій.

20.08.2026 р. позивачем на адресу відповідачки направлено вимогу про дострокове повернення кредиту протягом 30 днів у розмірі 14 694,49 грн /а.с. 31/.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 1048, 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 05.12.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії №00-10778332, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком до 30.11.2026 року, зі сплатою відсотків у розмірі 0,94% та комісії у розмірі 20% від суми кредиту.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Надані позивачем документи містять відомості про укладення відповідачем договору із використанням одноразового ідентифікатора 28072, який було надіслано на вказаний останнім номер телефону. Доказів того, що зазначений правочини укладені іншою особою, відповідачем не надано. Також відсутні докази визнання договору недійсним.

За таких обставин суд виходить із того, що між сторонами виникли договірні кредитні правовідносини, а умови укладеного договору є обов`язковими для його виконання.

Встановлено, що ТОВ «Макс Кредит» виконав свої зобов`язання, перерахував відповідачу кошти за договором кредитної лінії №00-10778332 в сумі 10 000 грн. Тобто, кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору, а відповідач зобов`язався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов`язання у повному розмірі не виконав, а лише частково здійснював погашення заборгованості, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно долученого до матеріалів справи договору факторингу №07072026-МК/ЕЙС від 07.07.2026 р. укладеного між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» право вимоги до осіб зазначених у реєстрі боржників перейшло до останнього, у тому числі до та ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-10778332 від 05.12.2025 р.

Договір факторингу ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним договоромкредитної лінії №00-10778332.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Разом із тим частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Аналогічне право кредитодавця передбачене частиною другою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати дострокового повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

Як убачається з матеріалів справи, станом на 15.08.2026 р. за договором кредитної лінії №00-10778332 позивач визначив заборгованість відповідача у розмірі 14 694,49 грн, яка складається з: 8 474,90 грн - заборгованість за сумою кредиту, у яку також включено комісію у розмірі 399,90 грн; 3 719,59 грн - прострочена заборгованість по процентам; 2 500,00 грн - штрафні санкції.

Отже, наявність у відповідача непогашеної заборгованості свідчить про неналежне виконання ним грошових зобов`язань за договором.

При цьому на момент виникнення спірних правовідносин кінцевий строк кредитування, визначений договором кредитної лінії - 30.11.2026 року ще не настав. Разом із тим у зв`язку з допущеним відповідачем простроченням та відповідно до умов договору і частини другої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» позивач набув право вимагати дострокового повернення кредиту.

20.08.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» направило відповідачу вимогу про дострокове повернення заборгованості, якою встановлено строк для виконання вимоги тривалістю 30 календарних днів.

Доказів виконання зазначеної вимоги, погашення визначеної позивачем заборгованості або належного заперечення щодо її розміру відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач належним чином реалізував передбачене законом та договором право на дострокове повернення кредиту, а відповідач не виконав обов`язок щодо повернення отриманих кредитних коштів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача становить - 14 694,49 грн, яка складається з тіла, відсотків та штрафних санкцій, проте ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» скориставшись своїм правом заявляє вимогу про стягнення заборгованості лише за тілом кредиту 8 474,90 грн та відсотками 3 719,59 грн, що у загальному розмірі становить - 12 194,49 грн (проте у складову тіла кредиту позивачем враховано і розмір комісії - 399, 90 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом у розмірах та на умовах, встановлених договором. Проценти за користування кредитними коштами є платою за право користування коштами, а не заходом відповідальності за порушення зобов`язання.

Пільговий режим відповідальності, передбачений п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії воєнного стану, звільняє позичальника від застосування відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, однак не звільняє від обов`язку сплачувати договірні проценти за фактичне користування отриманим кредитом.

Укладаючи договір кредитної лінії №00-10778332 від 05.12.2025 р., шляхом підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідач погодився із розміром процентної ставки (1% на день) та порядком їх нарахування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитом, суд встановив, що нарахування процентів у розмірі 3 719,59 грн здійснено відповідно до умов укладеного між сторонами договору та вимог ст.ст. 1048, 1054 ЦК України, за фактичний час користування коштами.

ОСОБА_1 наведений позивачем розрахунок процентів у цій частині належними та допустимими доказами не спростовано, власного розрахунку суду не надано. За таких обставин вимога про стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

ОСОБА_1 частково здійснювалося погашення заборгованості 20.12.2025, 03.01.2026, 19.01.2026 та 03.02.2026 у загальному розмірі 8 551,90 грн які зараховані ТОВ «Макс Кредит» у рахунок сплати комісії, відсотків та тіла кредиту.

За змістом Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право знати склад та вартість усіх платежів, пов`язаних із отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Умови договору щодо оплати послуг кредитодавця повинні передбачати конкретний зміст відповідних послуг. Згідно умов договору кредитної лінії передбачено стягнення комісії у розмірі 20% від суми кредиту (10 000 грн/20%/2 000 грн), яку ТОВ «Макс Кредит» відповідно до детального розрахунку заборгованості включило до погашення та яка у зв`язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем у період з 20.12.2025 по 03.02.2026 була частково списана у розмірі 1 600,10 грн, оскільки заборгованість по комісії становить 399,90 грн яку позивач включив до тіла кредиту (8 075,00 грн) зазначивши його у розмірі 8 474,90 грн. Проте позивач не навів, яка саме окрема додаткова чи супутня послуга надавалася відповідачу за відповідну плату, не зазначив її змісту та не надав доказів фактичного надання такої послуги.

Саме по собі визначення у договорі плати за кредит без встановлення конкретної послуги, за яку така плата справляється, не є достатньою підставою для її стягнення. За таких обставин вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Відповідно до матеріалів справи позивач при проведенні розрахунку заборгованості врахував зазначені платежі, у тому числі шляхом їх зарахування на складові заборгованості, які не підлягають стягненню, а саме на комісію у розмірі 1 600,10 грн та 399,90 грн які були включені в розрахунку у тіло кредиту.

Оскільки зазначені складові заборгованості не підлягають стягненню, відповідна частина здійснених відповідачем платежів не може бути залишена в розрахунку як погашення зобов`язань, які суд визнав такими, що не підлягають стягненню.

Тому при визначенні фактичного розміру заборгованості, що підлягає стягненню, ця сума 2 000 грн підлягає врахуванню як сплата відповідачем за відсотками.

Таким чином, залишок заборгованості за тілом кредиту становть 8 075,00 грн (8 474,90 грн - 399,90 грн як складова комісії) та за відсотками за користування кредитними коштами становить - 2 119,49 грн (3 719,59 грн - 1 600,10 грн).

З урахуванням наведеного загальна сума заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами становить 10 194,49 грн, а саме: 8 075,00 грн - основний борг та 2 119,49 грн - проценти за користування кредитом.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд при цьому виходить із меж заявлених позивачем позовних вимог та наданих ним доказів, а також враховує, що відповідач не подав відзиву на позов, не надав доказів належного та повного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та не спростував наведений позивачем розрахунок у тій частині, яка визнана судом обґрунтованою.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії №00-10778332 у розмірі 10 194,49 грн, у решті позовних вимог слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (83,6%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 225,80 грн.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №10/08/26-01 від 10.08.2025 р., додаткову угоду №25771631753 до договору про надання правничої допомоги №10/08/26-01 від 01.09.2026, акт прийому передачі наданих послуг №10/08/26-01 від 15.09.2026 розмір яких становить 7 000 грн, копію свідоцтва та протокол погодження вартості послуг /а.с.20-24/.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

При цьому суд наголошує, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 гривень.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10778332 від 05.12.2025 року в розмірі 10 194 (десять тисяч сто дев`яносто чотири) грн 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» витрати на оплату судового збору в сумі 2 225 (дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн 80 коп. та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» адреса: 02090, м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов