Постанова № 141338271 у справі № 738/2909/25 від 09.11.2026

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 листопада 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/2909/25

Головуючий у першій інстанції - Парфененко О. Я.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/2034/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.

Позивач: Акціонерне Товариство «Таскомбанк»

Відповідач: ОСОБА_1

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року у справі за позовом Акціонерне Товариство «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Парфененко О.Я.), ухвалене у м. Мена,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до Менського районного суду Чернігівської області звернулось АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 11 квітня 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 002/19906330- SP про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». ОСОБА_1 з 11 квітня 2023 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви № 002/19906330- SP з номером Кредитного договору № 002/19906330- SP. Відповідно до договору, ОСОБА_1 наданий кредит та встановлений ліміт кредитування у сумі 100 000,00 грн, а саме надані кредитні кошти в сумі 30 000,00 грн, процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,22%, строк - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого станом на 02 вересня 2025 року утворилась заборгованість у сумі 36 320,19 грн, яка складається з 29 987,04 грн заборгованості по тілу кредиту, 6 333,15 грн заборгованості за процентами. 20 березня 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування. Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 20 березня 2023 року слід розуміти як Кредитний договір №002/19541895-CK_SB від 20 березня 2023 року. ОСОБА_1 з 20 березня 2023 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/19541895-CK_SB. Відповідно до договору, ОСОБА_1 наданий кредит та встановлений ліміт кредитування у сумі 200 000,00 грн, а саме надані кредитні кошти в сумі 30 000,00 грн, процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 59%, строк - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого станом на 02 вересня 2025 року утворилась заборгованість у сумі 34 501,15 грн, яка складається з 30 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 4 501,15 грн заборгованості за процентами. Загальна сума заборгованості відповідача складає 70 821,34 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача та суму сплаченого судового збору.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року позовні вимоги Товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 36 320,19 грн заборгованості за Заявою-анкетою № 002/19906330- SP щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка станом на 02 вересня 2025 року складається з: 29 987,04 грн - заборгованості по тілу кредиту, 6 333,15 грн - заборгованості за процентами; 34 501,15 грн заборгованості за Заявою-договором на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як Кредитний договір №002/19541895-CK_SB, яка станом на 02 вересня 2025 року складається з: 30 000,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, 4 501,15 грн - заборгованості за процентами; 2 422,40 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується укладення 10 квітня 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви-анкети № 002/19906330- SP щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» та 19 березня 2023 року підписанння Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як Кредитний договір №002/19541895-CK_SB від 19 березня 2023 року. Сторони погодили всі істотні умови щодо сум і строків кредиту, сплати відсотків за користування позикою, розміру і типу процентної ставки. Договори про надання кредиту є дійсними, у судовому порядку не оскаржувалися. Відповідач був вільним в укладанні зазначених договорів та був обізнаний із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши кредитні документи. Своїми діями відповідач погодився з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині стягнення з нього на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за відсотками, які нараховані за Заявою-анкетою № 002/19906330- SP та Кредитним договором №002/19541895-CK_SB від 19 березня 2023 року та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Відповідач в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що судом першої інстанції не перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки не проведено шляхом зіставлення умов договору відповідних кредитних договорів фактичного руху коштів, здійснених відповідачем платежів, періодів та ставок нарахування процентів, а також проведених банком коригувань. Заявник зазначає, що у виписці про рух коштів, яка підтверджує безпосередню регулярну сплату ним коштів, значна частина банком зараховувалась на погашення відсотків і лише незначна на погашення тіла кредиту. Визначаючи кінцевий розмір процентної заборгованості необхідно було врахувати не лише загальну суму нарахованих позивачем процентів, а й усі здійснені відповідачем платежі та порядок їх зарахування банком. ОСОБА_1 ставить під сумнів нарахування процентів здійснених банком після 29.06.2024 року , оскільки саме з цієї дати він набув статусу військовослужбовця. Суд першої інстанції повинен був встановити за який саме період банком були нараховані проценти, які саме нарахування припадають на період після 29.06.2024 року, які з них були включені до простроченої заборгованості, які суми були згодом сторновані банком, яка саме сума процентів залишилась після проведення відповідного коригування. 31 березня 2025 року за Заявою-анкетою № 002/19906330- SP банк провів сторнування процентів та простроченої заборгованості за процентами на загальну суму 16057.71 грн із прямим зазначенням підстави - « військовослужбовець з 29.06.2024 року» . Після проведення зазначених операцій 30.06.2025 року банком було здійснено операцію з перенесення суми 4501.15 грн за відповідним рахунком за кредитним договором. Надалі саме ця сума була зазначена позивачем як заборгованість за процентами та стягнута судом першої інстанції. Проте сама по собі наявність операції з перенесення суми 4501.15 грн не підтверджує походження цієї суми та не дає можливості встановити за який саме період вона сформована. Але зазначених обставин суд першої інстанції не встановив. Крім того, станом на 02.09.2024 року позивач визначив заборгованість за Кредитним договором №002/19541895-CK_SB від 19 березня 2023 року у загальному розмірі 36320.19 грн, з яких 29 987.04 грн заборгованість за тілом кредиту та 6333.15 грн заборгованість за процентами. Відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору, однак не погоджується з розміром визначених до стягнення відсотків, оскільки зазначена сума сформована з урахуванням процентів, нарахування яких після 29 червня 2024 року підлягало припиненню у зв`язку зі статусом відповідача як військовослужбовця. З розрахунку наданого банком суду вбачається, що з 01.07.2024 року по 31.07.2024 року зазначено залишок заборгованості 29987.04 грн, однак сума процентів за цей час у розрахунку не зазначена. Надалі банк знову відображає нарахування процентів із серпня 2024 року. Крім того, незрозумілим у розрахунку є відображення за період 10.03.2025-31.03.2025 року від`ємного значення нарахованих процентів у сумі 12270.68 грн. При цьому розрахунок не містить пояснення правової чи бухгалтерської природи зазначеного коригування. Так, при залишку заборгованості 29987.04 грн та процентній ставці 0.22% на день сума процентів за 186 календарних днів становить приблизно 12270.68 грн, що відповідає періоду нарахування відсотків з 29.06.2024 року по 31.12.2024 року. Провівши коригування нарахованих відсотків, банк починаючи з 1 січня 2025 року знову почав нараховувати відсотки та проводити відповідні коригування. Звертає увагу суду апеляційної інстанції також відповідач і на належне його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, які не були здійснені судом. Розміщення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті не є належним повідомленням про розгляд справи.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивач вважає доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення його судом про розгляд справи безпідставними, оскільки судом першої інстанції було вжито всіх передбачених ЦПК України заходів для належного повідомлення відповідча про розгляд справи. АТ «Таскомбанк» зазначає, про те, що суд першої інстанції належно дослідив розрахунки заборгованості та виписки по рахунках відповідача, а доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками, то відповідно рішення суду переглядається апеляційним судом тільки в цій частині.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону в оскаржуваній частині відповідає судове рішення суду першої інстанції.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичнихосіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом положень статей 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором (договором позики) банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати типроценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1). У договорах за участюфізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч. 2).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлятьумови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами ч. 3-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

У ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписанийу порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

По справі встановлено, 10 квітня 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-анкету № 002/19906330- SP щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (том 1 арк. с. 7-11).

Згідно із Довідкою АТ «Таскомбанк, ОСОБА_1 з 10 квітня 2023 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-анкети № 002/19906330- SP з номером кредитного договору 002/19906330- SP від 10 квітня 2023 року, номер картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Таскомбанк» (том 1 арк. с. 12).

Відповідно до пунктів 1., 1.2. Заяви, цією заявою приєднується до ублічної пропозиції в цілому (вступної частини, частини 1 та 2) та просить банк надати йому наступні банківські та фінансові послуги: надати електронні довірчі послуги; відкрити поточний рахунок № НОМЕР_4 у національній валюті України на його ім`я; надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифі та складає 100 000,00 грн; надавати інші банківські, фінансові та інші послуги.

Відповідно до пункту 2 Заяви, підтвердив, що перед підписанням цієї заяви він ознайомився з публічною пропозицією разом з додатками, в тому числі але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту, що розміщений на сайті банку https://tascombank.ua/ та лендинговій сторінці https://sportbank.com.ua посилання на примірники якої, разом з додатками він отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою він повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов`язується неухильно дотримуватися. В цьому випадку датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проект цієї Заяви та Публічної пропозиції був наданий йому Банком, та підписані ним Заява та Публічна пропозиція відповідають наданим проектам; після отримання банком від нього заяви про приєднання до Публічної пропозиції та підписання банком цієї заяви, Публічна пропозиція разом з додатками та цією заявою-анкетою, будуть складати Договір про відкриття поточного рахунку та видачі платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», що укладений між ним та банком.

Відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, а саме надані кредитні кошти в сумі 30 000,00 гривень.

Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,22% в день.

Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення - на споживчі потреби.

Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач порушив зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

АТ «Таскомбанк» направило на адресу відповідача ОСОБА_1 повімлення-вимогу щодо сплати заборгованості за кредитним договором (том 1 арк. с. 173 зворотна сторона).

Наявними у виписці по особовому рахунку № НОМЕР_5 відомостями підтверджено, що відповідач користувався банківською карткою та здійснював операції з переказу коштів. Ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані в ході апеляційного перегляду справи обставини отримання кредитних коштів та користування ними позичальником не оспорювалися. Здійснення часткового погашення кредитних коштів відображено як у виписці по картковому рахунку НОМЕР_6 ОСОБА_1 , так і у розрахунку заборгованості за кредитним договором 002/19906330- SP від 10 квітня 2023 року.

Банк, заявивши вимогу про стягнення кредитної заборгованості, просив стягнути

заборгованість у сумі 36 320,19 грн, яка складається з 29 987,04 грн - заборгованості по тілу кредиту, 6 333,15 грн - заборгованості за процентами (том 1 арк. с. 158-159).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що ним нараховувалися відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом у розмірі 0,22 %.

19 березня 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як Кредитний договір №002/19541895-CK_SB від 19 березня 2023 року (том 1 арк. с. 161-166).

Згідно із Довідкою АТ «Таскомбанк, ОСОБА_1 з 20 березня 2023 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 , який відкритий до заяви-анкети № 002/19906330- SP з номером кредитного договору 002/19541895-СК_ SВ від 20 березня 2023 року, номер картки НОМЕР_7 , відкритого в АТ «Таскомбанк» (том 1 арк. с. 160).

Умовами Кредитного договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

Згідно умовами Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування Відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті (пункт 1 Заяви-договору); встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифі та складає 200 000,00 грн.

Відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, а саме надані кредитні кошти в сумі 30 000,00 гривень.

Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 59% річних.

Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Відповідно до п. 1 Згоди та запевнення Клієнта до Договору (далі - Згода), що є невід`ємною частиною Заяви-договору, позичальник підтверджує, що до укладення Договору ознайомлений з умовами Договору, у тому числі тарифами, правилами користування електронними платіжними засобами емітованими АТ «ТАСКОБМАНК», з умовами відкриття та обслуговування рахунків, з умовами розміщення вкладу, отримання споживчого кредиту. Надання та/або змін умов надання банківських. Платіжних та інших фінансових послуг Банку.

Відповідно до пункту 7 Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, позичальник підтвердив, що невід`ємною частиною Заяви-договору є Згода та запевнення клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку izibank Договір набуває чинності.

Відповідно до пункту 9 Згоди, позичальник підтвердив, що розуміє та згоден з тим, що процентна ставка за кредитом фіксована та не може бути змінена без згоди позичальника (Клієнта). Проценти нараховуються за кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості на кінець кожного дня за методом факт/факт та сплачуються позичальником (Клієнтом) щомісячно в складі обов`язкового мінімального платежу згідно умов кредитування визначених тарифами банку та зазначених у Паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до пункту 5 Заяви-договору, позичальник підтвердив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, що буде використовуватися їм в Мобільному застосунку izibank для вчинення правочинів (у вигляді електронного документу), розрахунково-касовому обслуговуванні та/або при отриманні банківських, платіжних та інших фінансових послуг. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису, його накладення має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач порушив зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з Розрахунком заборгованості станом на 02 вересня 2025 року відповідач має заборгованість у сумі 34 501,15 грн, яка складається з 30 000,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, 4 501,15 грн - заборгованості за процентами (том 1 арк. с. 171-172).

АТ «Таскомбанк» направило на адресу відповідача ОСОБА_1 повімлення-вимогу щодо сплати заборгованості за кредитним договором (арк. с. 176 зворотна сторона).

Відповідно до приписів ст. 534 ЦК України У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з держанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що банк невірно проводив зарахування коштів внесених відповідачем на виконання зобов`язань зараховуючи їх в першу чергу на погашення відсотків не заслуговують на увагу суду.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З аналізу змісту вказаної вище норми законодавства та наявних у справі доказів вбачається, що відповідач, є військовослужбовцем, який проходить службу під час мобілізації, звільнений від виконання перед своїм кредитором зобов`язань, зокрема, по сплаті відсотків за користування кредитними коштами починаючи з 29.06.2024 року. Саме з цього часу позивачем не проводилось нарахування відсотків за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 . Зазначене відображено у розрахунках заборгованості та у виписках по особових рахунках. Зазначення у виписках по особовому рахунку про операцію «сторно» означає виправлення помилок у нарахуванні або скасування раніше проведених нарахувань. Також зазначення у розрахунку заборгованості від`ємного значення у колонці нарахування відсотків означає їх коригування.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно з приписами ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони.

Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з наданими суду розрахунками заборгованості за Кредитним договором № 002/19906330- SP від 11 квітня 2023 року та Кредитним договором №002/19541895-CK_SB від 19 березня 2023 року. Відповідачем не надано власного контрозрахунку на їх спростування. Сама по собі незгода з проведеним позивачем розрахунком не може бути підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції. Клопотань про призначення бухгалтерської експертизи також заявлено не було.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад ( принципів) цивільного судорчинства - відкритості судового процесу. Невиконання ( неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад ( принципів) цивільного судочинства.ю Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням ст.стю128,130 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 22 січня 2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08:30 годину 20.02.2026 року.

На аркуші справи 125 т.2 мається поштове повідомлення про отримання осбисто ОСОБА_1 судової повістки 16.01.2026 року.

У зв`язку з неявкою учасників судового засідання до суду ухвалою суду від 20.02.2026 року судове засідання було відкладено до 08:30 годин 10.03.2026 року. ( а.с.128)

Судом було вчинено виклик відповідача ОСОБА_1 до суду через офіційний веб-сайт суду. ( а.с.129 т.2)

На аркушах справи 133-135 т.2 маються поштові конверти з відміткою: « дата вручення:14.02.2026, а також не проживає, відмова».

Ухвалою суду від 23.03.2026 року розгляд справи було відкладено на 07.04.2026 року. ( а.с.138 т.2)

Судом було здійснено виклик до суду ОСОБА_1 шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду. ( а.с.139-140 т.2) Також судом надсилались судові повістки на адресу місця реєстрації. ( а.с.143-144 т.2)

Таким чином, судом вчинялись всі передбачені законом спрсрби належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи судом. Порушення норм процесуального закону відсутні.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстави вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а

рішення Менського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: