Рішення № 141338813 у справі № 438/1781/26 від 10.11.2026

Справа № 438/1781/26

Провадження 2/438/962/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області

у складі судді Дудар О.В.,

за участю секретаря Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» (далі - ТОВ «ФК «Деал фінанс груп») звернулось до Бориславського міського до суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Майбіз» (далі - ТОВ «ФК «Майбіз») та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № ДП 0013806, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 15500,00 грн строком на 112 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,9 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 30% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 4650,00 грн). Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання/введення позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 563i5RfZ, що був надісланий на вказаний відповідачем/позичальником номер телефону - НОМЕР_1 ) у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання вказаного договору ТОВ «ФК «Майбіз» перераховано коштів в сумі 15500,00 грн № НОМЕР_2 , на підставі квитанції № 44522-57556-27533. Враховуючи здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, заборгованість відповідача за договором кредиту складає 26634,68 грн зокрема: 14106,68 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10664,64 грн - сума заборгованості за процентами; 1863,36 грн. - сума заборгованості за комісією. ТОВ «ФК «Майбіз» та ТОВ «Деал фінанс груп» 14 жовтня 2025 року уклали договір факторингу № 14/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до відповідача за договором кредиту від 21 квітня 2025 року № ДП 0013806 в розмірі 26634,68 грн зокрема: 14106,68 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10664,64 грн - сума заборгованості за процентами; 1863,36 грн - сума заборгованості за комісією. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 жовтня 2026 року вказана позовна заява (справа № 438/1781/26) передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 438/1781/26. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 26 жовтня 2026 року.

У судові засідання представник позивача не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, відзив та клопотання від відповідача до суду не надходили.

Конверти з рекомендованими повідомленнями та судовими повістками з повідомленням про судові засідання, направлені на зареєстровану адресу відповідача повернулися до суду із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», «що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року у справі № 443/3142/24, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17) є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним.

Відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Майбіз» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № ДП 0013806, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 15500,00 грн на строк 112 днів.

Пунктом 4 договору передбачено, що кредитодавець надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів Кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки позичальника, реквізити якої надані позичальником кредитодавецю з метою отримання кредиту протягом двох банківських днів з дня підписання цього договору. У випадку, якщо кредитодавець здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в цьому договорі, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті.

Відповідно до пункту 5 договору процента ставка становить 0,9 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором дорівнює 0,9 %

Комісія за надання кредиту становить: 4650,00 грн, яка нараховується одноразово в день підписання цього договору, за ставкою 30% від суми наданого кредиту та погашається позичальником відповідно до графіку платежів додаток №1 до цього договору (пункт 10).

Договір про надання кредиту № ДП 0013806 підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання/введення позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 563i5RfZ, що був надісланий на вказаний Відповідачем/Позичальником номер телефону - НОМЕР_1 ) у порядку визначеному статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Виконання вказаного договору ТОВ «ФК «Майбіз» щодо перерахування коштів в сумі 15500,00 грн на карту № НОМЕР_2 підтверджується квитанцією № 44522-57556-27533 від 21 квітня 2025 року.

ТОВ «ФК «Майбіз» та ТОВ «Деал фінанс груп» 14 жовтня 2025 року уклали договір факторингу № 14/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до відповідача за договором кредиту від 21 квітня 2025 року № ДП 0013806 в розмірі 26634,68 грн зокрема: 14106,68 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10664,64 грн - сума заборгованості за процентами; 1863,36 грн - сума заборгованості за комісією, що підтверджується реєстром прав вимоги 14/10/2025 від 14 жовтня 2025 року.

Згідно з платіжною інструкцією від 28 жовтня 2026 року № 579936437.1 ТОВ «Деал фінанс груп» здійснило плату ТОВ «ФК «Майбіз» згідно договору факторингу від 14 жовтня 2025 року № 14/10/25 в сумі 4500000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача за договором кредиту складає 26634,68 грн зокрема: 14106,68 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10664,64 грн - сума заборгованості за процентами; 1863,36 грн - сума заборгованості за комісією.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 1055 ЦК

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Відповідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором від 21 квітня 2025 року № ДП 0013806 в розмірі 26634,68 грн зокрема: 14106,68 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10664,64 грн - сума заборгованості за процентами; 1863,36 грн - сума заборгованості за комісією, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 22 серпня 2025 року, укладений позивачем та адвокатом Ткаченко Ю.О.; витяг з акта 3-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року № 22-08/25/ДІЛ на суму 4500,00 грн, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 11 грудня 2025 року № 579936563.1

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн не є цілком співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об`єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за кредитним договором від 21 квітня 2025 року № ДП 0013806 в розмірі 26634 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 68 копійок, з яких 14106,68 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10664,64 гривень - сума заборгованості за процентами; 1863,36 гривень - сума заборгованості за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» 2662,40 гривні сплаченого судового збору та 3000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена ДУДАР