Рішення № 141338873 у справі № 466/8444/26 від 09.11.2026

Справа №466/8444/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року. м.Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Флис Віталій-Іван Ростиславович ( адреса м. Львів, вул. Генерала Чупринки ,119/7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (адреса місце знаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького,19 , код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що постановою серії ЕНА № 7607418 від 25.07.2026 її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 25.07.2026 о 05:29 год. у м. Львові на вул. Академіка Романа Кучера, 11, вона, керуючи транспортним засобом «Volvo XC40», д.н.з. НОМЕР_3 , не виконала вимоги дорожнього знака 3.21 «В`їзд заборонено», чим порушила вимоги п. 8.4 ПДР України. Вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, покликаючись на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, зазначає, що 25.07.2026 у період з 05:00 до 06:30 год. не керувала належним їй транспортним засобом, який на той час був припаркований неподалік місця її роботи. Близько 05:00 год. вона прибула на таксі до Личаківського районного відділу поліції за адресою: м. Львів, вул. Ромчука, 18, для подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, після чого також на таксі прибула за адресою: м. Львів, вул. Академіка Романа Кучера, 11, з метою подання іншої заяви про вчинення кримінального правопорушення. На підтвердження зазначених обставин покликається на відповідь на адвокатський запит щодо її звернення до Львівського районного управління поліції. Також представник позивачки зазначає, що під час винесення оскаржуваної постанови працівниками поліції не було належним чином враховано її пояснення та надано об`єктивну оцінку обставинам події, оскільки транспортний засіб фактично не приводився нею в рух, а відтак був відсутній сам факт керування транспортним засобом. Враховуючи наведене, просить скасувати постанову серії ЕНА № 7607418 від 25.07.2026 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 16.09.2026 справу передано на розгляд Галицькому районному суду м. Львова.

16.10.2026 справа надійшла на адресу суду.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.10.2026 відкрито провадження у справі.

23.10.2026 на адресу суду надійшов відзив від представниці відповідача, в якому зазначає, що доводи позивачки про те, що вона не керувала транспортним засобом, спростовуються долученими до відзиву відеозаписами, на яких позивач підтвердила, що прибула на місце події автомобілем та заїхала на вулицю по зустрічній смузі руху. Також звертає увагу на розташування автомобіля позивача у напрямку, протилежному встановленому напрямку одностороннього руху. Вказує, що інспектором дотримано вимог законодавства під час розгляду справи та винесення постанови, а в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення. З огляду на наведене просить у задоволенні позову відмовити повністю.

26.10.2026 на адресу суду надійшов відповідь на відзив від представника позивачки, в якому зазначає, що долучені відеозаписи не містять фіксації руху чи приведення транспортного засобу в рух, а розпочинаються з моменту, коли позивачка сіла за кермо для ввімкнення кондиціонера. Також стверджує, що пояснення позивачки, зафіксовані на відео, не можуть свідчити про визнання нею вини, оскільки на момент події вона перебувала у стані психологічного шоку внаслідок домашнього насильства, має наслідки мінно-вибухової травми та посттравматичний стресовий розлад, що підтверджується долученими медичними документами. Звертає увагу, що перебування позивачки в такому стані могло вплинути на її здатність послідовно пригадувати обставини події, а працівники поліції не надали їй необхідної допомоги. З огляду на наведене вважає, що відеозаписи не підтверджують факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення.

Представник позивачки у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак у відзиві зазначають, щоб розгляд проводити у відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути позовну заяву у відсутності позивачки, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №7607418 від 25.07.2026 року, винесеною інспектором патрульної поліції, позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 25.07.2026 року о 05:29 год. у м. Львові на вул. Академіка Романа Кучера, 11, керуючи транспортним засобом «Volvo XC40», д.н.з. НОМЕР_3 , вона не виконала вимоги дорожнього знака 3.21 «В`їзд заборонено», чим порушила п. 8.4 «в» ПДР України. У зв`язку з цим на позивачку накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Частиною 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Пунктами 1.3,1.9 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати и неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про порожній рух встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Відповідно до ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п.п.8.1, 8.2, 8.2-1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, сфітлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінного формацією. Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.

Відповідно до п.8.4 ПДР, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено» розділу 33 ПДР України забороняє в`їзд усіх транспортних засобів з метою:

- запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом;

- запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8 ;

- організації відокремленого в`їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо;

- запобігання в`їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватися разом з табличкою 7.9 ;

- запобігання в`їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції й органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, зафіксовано спілкування інспектора з позивачкою після виявлення порушення, роз`яснення їй суті інкримінованого правопорушення та обставин його вчинення. Під час спілкування позивачка підтвердила, що прибула на місце події автомобілем та заїхала на вулицю по зустрічній смузі руху.

Представник відповідача вважає, що зафіксовані на відеозаписі пояснення позивачки та розташування її автомобіля підтверджують факт керування транспортним засобом із порушенням вимог ПДР України, а відтак свідчать про наявність у поліцейського законних підстав для винесення оскаржуваної постанови. Також зазначає, що під час розгляду справи інспектором дотримано встановленої процедури та порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відтак, поліцейський мав законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обгрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому чинним законодавством.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд встановив, що 25 липня 2026 року інспектором патрульної поліції було винесено оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7607418, згідно з якою позивачку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно із зазначеною постановою, 25 липня 2026 року о 05:29 год. у м. Львові на вул. Академіка Романа Кучера, 11, позивачка, керуючи транспортним засобом марки «Volvo XC40», державний номерний знак НОМЕР_3 , не виконала вимоги дорожнього знака 3.21 «В`їзд заборонено», чим порушила п. 8.4 «в» ПДР України.

Зазначені обставини підтверджуються долученою до матеріалів справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7607418 від 25.07.2026.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Так, згідно з п.8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків.

Обов`язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пункт 8.4 ПДР України передбачає, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Згідно з п. 3.21 розділу 33 ПДР України, дорожній знак 3.21 означає "В`їзд заборонено". Забороняється в`їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в`їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; запобігання в`їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9; запобігання в`їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

При дослідженні відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, долученого відповідачем до матеріалів справи, судом встановлено, що під час спілкування з інспектором позивачка підтвердила, що прибула на місце події автомобілем та заїхала на відповідну вулицю по зустрічній смузі руху.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 33 Правил дорожнього руху України, дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено» забороняє рух усіх транспортних засобів у зазначеному напрямку, крім випадків, передбачених у додаткових табличках чи виключеннях, визначених ПДР. Пункт 8.4.в ПДР встановлює, що вимоги дорожніх знаків є обов`язковими для всіх учасників дорожнього руху незалежно від їх особистих причин чи намірів та навіть короткочасний заїзд у зону дії заборонного знаку без крайньої необхідності є порушенням ПДР та тягне адміністративну відповідальність.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не надано відповідних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є правомірним, тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 245, 251, 280, 283, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 73, 74, 77, 242, 243 -246, 286 КАС України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Флис Віталій-Іван Ростиславович ( адреса м. Львів, вул. Генерала Чупринки ,119/7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (адреса місце знаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького,19 , код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 09.11.2026.

Суддя О.Р. Юрків.