Справа №445/199/26
Номер провадження 2/676/2631/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
26 жовтня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Саламахи А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвокат Усенко М.І. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 04.10.2019 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір № 1349849 про надання споживчого кредиту відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 6000,00 грн. Відповідачем умови договору не виконано в зв`язку із чим наявна заборгованість в сумі 18 593,28 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 5940,24 грн., заборгованість за процентами 12 509,77 грн., заборгованість за штрафом 143,27 грн. 26.02.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір відступлення права вимоги згідно якого позивач набув право вимоги і до відповідача за кредитним договором № 1349849 від 04.10.2019 р. Представник позивача просить суд винести рішення яким: стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 18 593,28 грн., а також сплачений судовий збір 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. В позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судовими повістками по останньому відомому місцю проживання, через оголошення в порядку ч.11 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі, на підставі наявних в справі доказів із винесенням заочного рішення по справі оскільки відносно цього не заперечив представник позивача в позовній заяві.
Ухвалою суду від 04.06.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
04.10.2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено в електронній формі Договір № 1349849 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту. Згідно умов договору: сума позики (загальний розмір) складає 6000,00 грн (п. 1.1. договору); строк позики 30 дні(п.1.2), знижена процентна ставка 1,35% в день і застосовується у межах строку позики, вказаного в п.1.2 цього договору; стандартна процентна ставка 1,7% від суми позики застосовується згідно з п.1.7, 3.4, 3.6.2 цього договору. Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок клієнта.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 6000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ Фор Пей» від 16.12.2025 р.
26.02.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як «Кредитор» та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як «Новим кредитором» було укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за договорами, в т.ч. за договором №1349849 в сумі 18 593,28 грн., що підтверджується копією договору відступлення прав вимоги та та витягом з реєстру боржників (а.с.48 на звороті-52).
Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 18 593,28 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 5940,24 грн., заборгованість за процентами 12 509,77 грн., заборгованість за штрафом 143,27 грн.
За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку щодо доведеності тверджень позивача про укладеність вищевказаного договору про надання позики між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна».
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання позики. Зазначений договір недійсним не визнано.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З наданих суду позивачем доказів видно, що він є новим кредитором відповідача.
Згідно наданої позивачем Картки обліку договору ТОВ «Авентус Україна»(а.с.38-48) відповідач здійснив сім проплат на загальну суму 21498,69 грн. які були враховані первинним кредитором в рахунок погашення заборгованості по позиці 59,76 грн., по процентах 21438,93 грн., по штрафу - 0,73 грн. Нарахування процентів здійснювалося за період з 04.10.2019 р. по 04.09.2020 р. включно за 337 днів.
П.3.6.2 договору передбачено, що з 4го дня прострочення заборгованості товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 днів.
Із змісту договору видно, що строк позики 30 днів до 03.11.2019 р., про що зазначено в графіку платежів. Із змісту наданої позивачем Картки обліку договору ТОВ «Авентус Україна»(а.с.38-48) видно, що відповідач 03.11.2019 р. позику та відсотки за її користування не повернув, здійснив перший платіж в сумі 2430,00 грн. тільки 06.11.2019 р. Станом на 06.02.2020 р. його загальний борг складав 9404,42 грн. Після 06.02.2020 р. відповідач сплатив кошти в сумі 07.02.2020 р. - 3500,00 грн., 08.03.2020 р. - 3207,00 грн., 07.04.2020 р. - 3208,46 грн., 07.05.2020 р. - 3207,73 грн., які перевищують розмір наявної станом на 06.02.2020 р. заборгованості. За вказаних обставин, враховуючи не надання позивачем належних та допустимих доказів, підтверджуючих правомірність нарахування процентів за користування позикою після закінчення строку на який її було надано, в т.ч. і з врахуванням положень п. 3.6.2 договору, а тому позов задоволенню не підлягає в зв`язку із недоведенням позовних вимог.
В зв`язку із цим не підлягають до задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору та витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 137, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 611, 634, 1046-1053 ЦК України, суд,
ухвалив:
в задоволенні позову відмовити.
Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 02.11.2026 р
Суддя Кам`янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.