Постанова № 141339697 у справі № 658/2316/21 від 10.11.2026

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 658/2316/21 Головуючий в І інстанції: Под`ячева І.Д.

Номер провадження: 22-ц/819/639/26 Доповідач: Майданік В.В.

Номер провадження: 22-ц/819/640/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Бездрабко В.О.,

Воронцової Л.П.,

секретар Манько К.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Селянське фермерське господарство "Акант",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Гончарова Михайла Васильовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 грудня 2021 року, ухвалені у складі судді Под`ячевої І.Д., у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства "Акант" про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

19 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Селянського фермерського господарства "Акант", в якому, з урахуванням заяви про доповнення підстав позову від 30.08.2021 року (а.с.148-152), просив:

--- розірвати договір оренди землі № 65235[телефон приховано] від 26 листопада 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ "Акант" щодо земельної ділянки площею 6,0190 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:008:0010 та зобов`язати СФГ "Акант" повернути йому вказану земельну ділянку;

--- скасувати державну реєстрацію права оренди СФГ "Акант" земельної ділянки площею 6,0190 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:008:0010, зареєстрованого 02 листопада 2013 року на підставі рішення державного реєстратора Каховського міськрайонного управління юстиції Філоненко О.В. індексний номер 7535098 від 02 листопада 2013 року;

--- судові витрати у вигляді судового збору, витрат на судову експертизу та витрат на правничу допомогу адвоката покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано наступним.

14 грудня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір міни на підставі якого позивач набув право власності на земельну ділянку площею 6,0190 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:008:0010.

Під час укладання договору міни позивачу стало відомо, що земельна ділянка перебуває у користуванні (оренді) у СФГ "Акант", інше речове право зареєстроване 02 листопада 2013 року.

Позивач вважає, що додаткова угода від 05 березня 2018 року, яка стала підставою для продовження строку оренди вказаної земельної ділянки до 26.11.2030 року, підписана сторонньою особою, а не ОСОБА_2 , про що свідчить невідповідність підпису орендодавця у договорі оренди та додатковій угоді.

Вважає, що ОСОБА_2 , маючи чинний договір оренди землі від 26.11.2011 року з цим самим орендарем СФГ "Акант", термін якого спливає 26.11.2021 року, не мала наміру та не підписувала вказану додаткову угоду до договору оренди землі.

У зв`язку з наведеним вказана земельна ділянка підлягає витребуванню із володіння СФГ "Акант".

Також зазначив, що з моменту отримання ним земельної ділянки у власність, відповідачем не здійснюється виплата орендної плати на його користь, зокрема за період 2018-2020 роки, що свідчить про порушення відповідачем умов договору оренди землі та є підставою для його розірвання.

Крім того, у своїй заяві про доповнення підстав позову позивач зазначив, що СФГ "Акант", в супереч вимог ст.21 Закону України "Про оренду землі", нараховувало позивачу орендну плату за період 2018-2020 роки без врахування індексу інфляції. Отже, за вказаний період він не отримав орендну плату взагалі, а також і недоотримав орендну плату в сумі 1890 грн, як нарахування індексу інфляції.

На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 24.01.2022 року провадження за вказаним позовом було відкрито і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 11.10.2021 року було закрито підготовче провадження й призначено справу до судового розгляду.

Адвокат Бичек Валентин Анатолійович, діючий від імені відповідача, надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши наступне.

Позивач у 2018 році під час укладання договору міни був обізнаний щодо наявності договору оренди землі укладеного між попереднім власником та СФГ "Акант".

У березні 2018 року було укладено між ОСОБА_2 та СФГ "Акант" додаткову угоду, згідно якої переглянуто розмір орендної плати та строк, на який укладено договір оренди.

Договір міни між позивачем та ОСОБА_2 укладено лише у грудні 2018 року, тобто після укладання додаткової угоди між попереднім власником та фермерським господарством.

Умови договору оренди та додаткової угоди є обов`язковими для позивача як нового власника землі, відповідно до норм Земельного кодексу та Закону України "Про оренду землі".

Твердження позивача про неукладання ОСОБА_2 додаткової угоди, тобто непідписання такої угоди попереднім власником, будь-якими доказами не доведено та факт підписання ОСОБА_2 додаткової угоди 05 березня 2018 року не спростовано позивачем належними та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також зазначив, що СФГ "Акант", дізнавшись, що позивач є новим власником землі, протягом всього періоду неодноразово намагався передати йому оренду плату, однак саме недобросовісна поведінка позивача призвела до того, що така орендна плата ним не була отримана.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і в цій частині.

Представник позивача заявляв клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на предмет підтвердження підпису ОСОБА_2 на додатковій угоді від 05 березня 2018 року.

Ухвалами суду першої інстанції від 28 вересня 2021 року та від 25 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд виходив з того, що одночасно із наданням свідчень про непідписання угоди у 2018 році ОСОБА_2 зазначила, що у 2018 році отримала орендну плату відповідно до умов додаткової угоди у розмірі 10 000 грн та матеріальну допомогу, яку просила у СФГ "Акант" у розмірі 5000 грн.

Також суд виходив з того, що ОСОБА_2 не є учасником справи, а цивільним процесуальним законодавством не передбачено проведення експертизи для перевірки свідчень наданих особою у судовому засіданні в якості свідка по справі.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.

Додатковим рішенням вказаного суду від 22 грудня 2021 року з позивача на користь відповідача було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні ОСОБА_2 під час допиту в якості свідка зазначила, що не підписувала з СФГ "Акант" додаткову угоду від 05 березня 2018 року, однак одночасно зазначала, що в грудні 2018 року отримала орендну плату у новому розмірі, тобто 10 000 грн, як це визначено в додатковій угоді від 05 березня 2018 року.

Суд зазначав, що відповідно до договору міни від 14 грудня 2018 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 (п.8 Договору), позивачу під час укладання договору міни було повідомлено, тобто він був обізнаний, що станом на момент укладання договору міни між ОСОБА_2 та СФГ "Акант" існують договірні відносини оренди, при цьому ані позивачем, ані ОСОБА_2 в судовому засіданні не зазначалось, що у грудні 2018 року ОСОБА_2 заперечувала укладання додаткової угоди від 05 березня 2018 року та продовження дії договору оренди землі до 2030 року.

Також, суд вказував, що протягом більше ніж двох років ОСОБА_1 , ані до ОСОБА_2 ані до СФГ "Акант" із зверненням про отримання оригіналу угоди не звертався, тоді як після укладання договору міни із іншим власником ОСОБА_3 позивач відразу звернувся до СФГ "Акант" із повідомленням про зміну власника.

Також судом враховано, що, обґрунтовуючи підставу розірвання договору, яка полягає у систематичній невиплаті позивачу орендної плати та непроведення її індексації, позивач посилався саме на розмір орендної плати, визначений в додатковій угоді від 05 березня 2018 року.

Також суд виходив з того, що орендарем СФГ "Акант" було здійснено всі заходи на виплату орендної плати за належну позивачу земельну ділянку за 2018-2020 роки, в свою чергу, позивач фактично відмовився від отримання орендної плати за вказаний період, тобто поведінка позивача по відношенню до орендаря була недобросовісною. При цьому такий висновок судом зроблено з урахуванням тих обставин, що під час переходу права власності позивача на іншу (не спірну) земельну ділянку, він відразу добровільно повідомив СФГ "Акант" про такий перехід права власності, а у випадку із спірною земельною ділянкою, яку він отримав від ОСОБА_2 , такого повідомлення не відбулось; не обґрунтована вимога позивача про сплату орендної плати за 2017 та весь 2018 рік, оскільки право власності у нього виникло лише у грудні 2018 року.

Також, судом враховано, що відповідач здійснював всі перекази грошових коштів на рахунки, які належать позивачу, що також не спростовувалось стороною позивача, проте вони були повернуті та поштові перекази також направлялись відповідачем на адресу позивача, на адресу, яка співпадає із місцем реєстрації особи та іншої адреси стороною позивача не зазначалось.

Отже, відсутні докази систематичної несплати орендної плати відповідачем на користь позивача, проте вбачається ухилення позивача від отримання такої орендної плати, таким чином факт систематичної несплати орендної плати як підстава розірвання договору не знайшов свого підтвердження, відповідач заперечує проти примусового розірвання договору, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі", на яку посилається позивач.

Також суд виходив з того, що договором оренди, укладеним між ОСОБА_2 та СФГ "Акант", визначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексації, і це стосується саме індексу інфляції споживчих цін, оскільки пунктом 13 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, тобто індексації нормативної грошової оцінки та така індексація також не проводиться автоматично, відповідно до висновку Верховного Суду, а через укладання додаткової угоди до основного договору оренди.

Отже, посилання позивача на необхідність проведення індексації орендної плати з урахуванням індексу інфляції, як це зазначено в статті 21 Закону України "Про оренду землі", не підтверджується умовами Договору, оскільки пункт 10 Договору стосується саме індексу інфляції споживчих цін, а перегляд розміру орендної плати з урахуванням зміни індексу нормативної грошової оцінки землі закріплено в пункті 13 зазначеного Договору.

Ухвалюючи додаткове рішення та стягуючи з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідача просив стягнути з позивача 58 254,00 грн витрат на правову допомогу, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено договір № 26/07-ДН-АО, укладений 26 липня 2021 року між АО "Сенсум" та СФГ "Акант", додаткова угода від 26 липня 2021 року, заявка № 1-ДН від 26 липня 2021 року, ордер, акт № 1 приймання юридичних послуг (правової допомоги) від 29 жовтня 2021 року, акт № 2 приймання юридичних послуг від 26 листопада 2021 року, платіжні доручення та договір укладений між ОСОБА_4 та АО "Сенсум" від 26 липня 2021 року. Також, до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5021, виданого Бичек В.А. на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20 червня 2012 року № 25-3-26. Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Бичек В.А. є повноважним представником, поки не доведено протилежне допустимими та належними доказами.

Також суд виходив з того, що до суду надано акти № 1 та № 2, в яких зазначено, що вартість підготовки клопотань про ознайомлення з матеріалами справи (без такого ознайомлення), підготовка заяви про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції (2 клопотання) є однаковою 1316 грн, при цьому витрачена різна кількість часу на підготовку таких клопотань, тобто на одне клопотання витрачено 60 хв., а на інше аналогічного змісту та складності 20 хв., тобто стороною зазначена вартість послуги, яка не пропорційна складності такої послуги та витраченому часу.

Також виходив з того, що у серпні 2021 року під час звернення до суду із відзивом на позов представник в попередньому розрахунку суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, зазначив, що СФГ "Акант" планує понести витрати на правову допомогу, пов`язану із розглядом справи в розмірі 40 000 грн, інші витрати, які СФГ "Акант" понесло чи очікує понести витрати на правову допомогу, пов`язану у зв`язку із розглядом справи, відсутні.

Також судом враховано, що після подання відзиву на позов, представник звертався до суду лише із заявами про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, підготував заяви для СФГ "Акант" про ознайомлення із матеріалами справи, клопотання про виклик свідків та заперечення на доповнення до позову на трьох аркушах.

Також судом враховано, що всі документи на адресу суду надсилались безпосередньо СФГ "Акант", а не представником, а тому врахування вартості в акті приймання юридичних послуг послуги адвоката про відправлення всіх документів протягом розгляду справи до суду є безпідставним.

Отже, суд першої інстанції, з урахуванням наданих відповідачем розрахунків, складності справи, пропорційності заявлених витрат часу затраченого на розгляд справи, вважав обґрунтованим стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 40 000 грн.

На вказані судові рішення від 25.11.2021 року та від 22.12.2021 року адвокатом Гончаровим Михайлом Васильовичем, діючим від імені ОСОБА_1 , подані апеляційні скарги, в яких ставиться питання відповідно про скасування рішення й ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог та про скасування додаткового рішення й ухвалення нового про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Щодо оскаржуваного рішення від 25.11.2021 року, зокрема вказав, що суд не звернув увагу на те, що відповідач в період 2018-2020 років не виконує належним чином свої зобов`язання та систематично не сплачує орендну плату.

Також зазначив, що поза увагою суду залишилось те, що ОСОБА_2 не укладала додаткову угоду від 05 березня 2018 року, яка стала підставою для продовження строку оренди земельної ділянки до 26.11.2030 року, про що в судовому засіданні 08.11.2021 року вона ствердно дала покази як свідок, що не підписувала вказану додаткову угоду з СФГ "Акант". При цьому, суд порушив права сторони позивача, відмовивши у призначенні почеркознавчої експертизи, адже клопотання про призначення почеркознавчої експертизи пов`язано із предметом доказування обставин позову.

Також вказав, що поза увагою суду залишилось і те, що СФГ "Акант" нараховувало позивачу орендну плату за період 2018-2020 роки без врахування індексу інфляції. Отже, відповідно до ст.32 Закону України "Про оренду землі" повна несплата відповідачем орендної плати за період 2018-2020 років, у тому числі в сумі 1 890 грн як нарахування індексу інфляції, є підставою для розірвання договору оренди землі.

Крім того, зазначив, що судом надана невірна оцінка показам свідка ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні 08.11.2021 року зазначила, що орендну плату кожен рік отримувала різну, не ту що зазначена у договорі оренди 2011 року, у 2017 році отримала орендну плату в розмірі 12 000 грн, а у 2018 році в розмірі 15 000 грн. Відповідно до відомості на виплату готівки №1 відповідачем у листопаді 2018 року ОСОБА_2 було здійснено виплату готівки в розмірі 15 000грн, а не 10 000 грн, тобто не в розмірі, визначеному в додатковій угоді та зазначеному в оскаржуваному рішенні. Інших доказів, за якими можливо було б встановити отримання ОСОБА_2 орендної плати за 2018 рік у розмірі 10 000 грн і який визначений саме у додатковій угоді, відповідачем не надано.

Саме тому, що ОСОБА_2 05.03.2018 року не укладала додаткову угоду, заперечувати її укладання у грудні 2018 року вона не могла, а підтвердження її неукладення підтверджуються змістом п.8 Договору міни земельних ділянок від 14.12.2018 року.

Також вказав, що суд дійшов невірного висновку про те, що орендарем СФГ "Акант" було здійснено всі заходи на виплату орендної плати за належну позивачу земельну ділянку за 2018-2020 роки, відповідно СФГ "Акант" не виконав свого обов`язку зі сплати орендної плати позивачу за вказаний період.

Щодо оскаржуваного додаткового рішення від 22.12.2021 року вказав, що поза увагою суду першої інстанції залишилась заява представника позивача про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (витрат на правничу допомогу), зокрема те, що згідно актів, наданих представником відповідача, юридичні послуги відповідачу СФГ "Акант" надало Адвокатське об`єднання "СЕНСУМ", а не адвокат Бичек В.А. Також, у платіжних дорученнях зазначено призначення платежу - "Оплата за юридичні послуги згідно рахунку", а не гонорару Бичек В.А. Таким чином, відповідачем не надано доказів надання йому правничої допомоги саме адвокатом.

Також вказав, що поза увагою суду залишилось те, що за відсутності встановленого та належним чином підтвердженого факту зловживання позивачем або його представником процесуальними правами, відсутності встановленого факту неправильних або необґрунтованих дій позивача, витрати на професійну правничу допомогу відшкодовані бути не можуть. Вказані критерії необґрунтованих дій позивача наведені, зокрема у постанові Верховного суду від 23.07.2021 року у справі № 910/13025/19.

Крім того зазначив, що суд не звернув увагу на те, що представником відповідача штучно та істотно завищено розмір витрат на правничу допомогу, який є не співмірним із складністю справи, та включено послуги, які ним фактично не надавались, що вказує на зловживання процесуальними правами. Відтак, стягнення із позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн призведе до неправомірного збагачення сторони відповідача.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19.01.2022 року апеляційну скаргу адвоката Гончарова Михайла Васильовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25листопада 2021 року було залишено без руху, скаржнику було надано строк для усунення недоліків тривалістю 5 днів, здавши до Херсонського апеляційного суду відповідний документ про сплату судового збору у розмірі 2 724,00 грн.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 24.01.2022 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами адвоката Гончарова Михайла Васильовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 грудня 2021 року.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 10.02.2022 року справу було призначено до розгляду судом апеляційної інстанції на 22 лютого 2022 року о 09:00 годині.

22.02.2022 року у розгляді справи було оголошено перерву.

24 лютого 2022 року у зв`язку з повномасштабним вторгненням військ рф в Україні введено воєнний стан, який триває наразі. Місто Херсон і майже вся Херсонська область були окуповані російськими військами.

У зв`язку із введенням воєнного стану та тимчасовою окупацією міста Херсона військами країни-агресора Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, було змінено територіальну підсудність судових справ, підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

11 листопада 2022 року правобережжя Херсонської області та саме місто Херсон були звільнені від загарбників.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. "Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області", зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Початок процесуальної діяльності для Херсонського міського суду та деяких інших судів регіону (Херсонського апеляційного суду, Великоолександрівського та Нововоронцовського районних судів) встановлено з 12 червня 2023 року.

Після деокупації міста Херсона та відновлення роботи Херсонського апеляційного суду була проведена інвентаризація, встановлено що судове провадження по цій справі втрачено.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 07.05.2026 року копії матеріалів втраченого апеляційного провадження за вказаними апеляційними скаргами на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 грудня 2021 року було направлено до Херсонського міського суду Херсонської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження, в тому числі втраченої частини апеляційного провадження.

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 02.06.2026 року було відкрито провадження по відновленню втраченого судового провадження та втраченої частини апеляційного провадження у вказаній справі № 766/11300/21.

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 29.09.2026 року суд вважав за необхідне встановити зміст судових рішень від 25.11.2021 та 22.12.2021 у справі №658/2316/21, якими закінчено провадження у справі, навівши у резолютивній частині даної ухвали їх повний текст, та текст ухвал від 21.07.2021, 23.07.2021, 28.09.2021, 11.10.2021, 25.11.2021, 30.11.2021, 14.12.2021, які наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень та в Автоматизованій системі документообігу суду КП Д-3. Також суд зазначив, що у представника відповідача збереглась частина матеріалів цивільної справи, яка може бути відновлена судом.

Таким чином, ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 29.09.2026 року суд постановив відновити втрачене судове провадження та апеляційне провадження по цивільній справі №658/2316/21 в частині наступних матеріалів в копіях:

- позовна заява з додатками у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства "Акант" про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки, у цивільній справі №658/2316/21;

- відзив на позовну заяву від 15.07.2021 з додатками;

- заява про доповнення підстав позову у справі №658/2316/21;

- заперечення про доповнення підстав позову від 19.08.2021 з додатками;

- клопотання про залучення свідків з додатками;

- клопотання про залучення доказів до матеріалів справ из додатками;

- заява відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України;

- заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат з додатками;

- ухвала Херсонського апеляційного суду від 24.01.2022 про відкриття апеляційного провадження у справі;

- апеляційна скарга на додаткове рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22.12.2021 №658/2316/21;

- апеляційна скарга на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25.11.2021 №658/2316/21;

- відзив на апеляційну скаргу від 22.12.2021 та апеляційну скаргу від 21.01.2022;

- додаткові пояснення від 01.02.2022;

- заява від 24.01.2022 про усунення зауважень викладених в ухвалі Херсонського апеляційного суду від 19.01.2022 з додатком;

- ухвала Херсонського апеляційного суду від 10.02.2022 про призначення справи до апеляційного розгляду;

- ухвала Херсонського апеляційного суду від 10.02.2022 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції;

- ухвала Каховського міськрайонного суду Херсонської області про залишення позовної заяви без руху від 21.07.2021 у справі№658/2316/21 (провадження № 2/658/1109/21);

- повний текст ухвали Каховського міськрайонного суду Херсонської області пропро відкриття провадження у справі і призначення підготовчого судового засідання від 23.07.2021 у справі№658/2316/21 (провадження № 2/658/1109/21);

- повний текст ухвали Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 28.09.2021 та повний текст ухвали Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25.11.2021 про відмову у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі№658/2316/21 (провадження № 2/658/1109/21);

- повний текст ухвали Каховського міськрайонного суду Херсонської області про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 11.10.2021 у справі№658/2316/21 (провадження № 2/658/1109/21);

- повний текст рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області (скорочене і повне рішення) від 25.11.2021 у справі№658/2316/21 (провадження № 2/658/1109/21);

- повний текст ухвали Каховського міськрайонного суду Херсонської області про призначення справи до судового розгляду від 30.11.2021 у справі№658/2316/21 (провадження 2-др/658/10/21);

- повний текст ухвали Каховського міськрайонного суду Херсонської області про витребування інформації від 14.12.2021 у справі№658/2316/21 (провадження №2-др/658/10/21);

- повний текст додаткового рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області (скорочене і повне рішення) від 22.12.2021 у справі№658/2316/21 (провадження №2-др/658/10/21).

20 жовтня 2026 року частково відновлене втрачене судове провадження по вказаній справі надійшло до Херсонського апеляційного суду.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 10.11.2026 року о 08:30 годині, однак учасники справи, які до суду не з`явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга на рішення від 25.11.2021 року задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга на додаткове рішення від 22.12.2021 року підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

Із матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Законом України "Про доступ до судових рішень" встановлений порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.4 вказаного Закону судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону, зокрема до відомостей, які дають можливість ідентифікувати фізичну особу.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено судові рішення у справі № 658/2316/21 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства "Акант" про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки.

Вказані судові рішення відновлені ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 29.09.2026 року в рамках справи про відновлення втраченого провадження.

Згідно з позовною заявою з додатками та відзиву до неї вбачається, що відповідно до договору оренди землі від 26 листопада 2011 року № 65235[телефон приховано], ОСОБА_2 (орендодавець) передала в оренду СФГ "АКАНТ" (орендар) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загального розміру 6,019 га, що розташована на землях Новокам`янської сільської ради Каховського району Херсонської області, кадастровий номер [номер приховано]:05:008:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Каховському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2011 року за № 65235[телефон приховано] (а.с.11-13)

Відповідно до умов Договору, які вказані у позовній заяві та відзиві на неї, у судових рішеннях та які не спростовані сторонами:

--- договір укладено на строк 10 років, починаючи з дати реєстрації цього договору. Після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк;

--- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі власнику землі за кожен рік оренди у розмірі 4 500грн але не менше розміру, встановленого законом. Щорічно з орендної плати утримуються витрати, які понесло СФГ "АКАНТ" на сплату доходу фізичної особи - землевласника, податку на землю, які Орендар зобов`язується сплачувати за кожного землевласника в установленому порядку (п.9);

--- обчислення розміру орендної плати за ділянки приватної власності здійснюється без урахування індексації (п.10);

--- орендна плата вноситься в період з 15 жовтня по 15 листопада кожного року (п.11);

--- розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законом; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини Орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом (п.13).

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 передала СФГ "АКАНТ" у користування земельну ділянку в натурі площею 6,019 га згідно акту від 26.11.2011 року.

Свого часу, до втрати судового провадження, була наявна Додаткова угода від 05 березня 2018 року, яка містить підпис Орендаря СФГ "АКАНТ" та нібито підпис Орендодавця ОСОБА_2 , проти цього сторони не заперечують. Однак, позивач вважає, що додаткова угода від 05 березня 2018 року, яка стала підставою для продовження строку оренди вказаної земельної ділянки до 26.11.2030 року, підписана сторонньою особою, а не ОСОБА_2 , про що, як він вважає, свідчить невідповідність підпису орендодавця у договорі оренди та додатковій угоді.

Відповідно до умов вказаної Додаткової угоди, проти яких сторони не заперечують, сторони дійшли згоди внести зміни до зазначеного Договору оренди землі від 26.11.2011 року:

--- договір укладено на 19 років з моменту його реєстрації;

--- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10 000грн за повний рік оренди, з якої вираховується податок орендодавця згідно Податкового кодексу України та військовий збір (до моменту його скасування).

Згідно нотаріально посвідченому договору міни земельних ділянок від 14 грудня 2018 року, проти чого сторони не заперечують, ОСОБА_2 міняє належну їй на праві власності спірну земельну ділянку загальною площею 6,0187 га на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 на праві власності загальною площею 0,01 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В пункті 8 Договору зазначено, що до відома Сторони-2 ( ОСОБА_1 ) доводиться відомості про те, що земельна ділянка, належна ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), перебуває в користуванні (оренді) у СФГ "Акант", інше речове право зареєстроване 02 листопада 2013 року.

Сторони не заперечують, що відповідно до відомості на виплату готівки № 1 за 2018 рік, 07.11.2018 року ОСОБА_2 отримала орендну плату в розмірі 15 000 грн.

Сторони не заперечують, що 10 грудня 2019 року та 16 грудня 2019 року СФГ "Акант" було проведено по дві розрахункові операції, згідно яких на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано орендні плати за 2018 та 2019 роки у розмірі відповідно 523,25 грн та 10 000,00 грн. Однак, кошти були повернуті на рахунки відповідача.

Також сторони не заперечують, що 18 листопада 2020 року голова СФГ "Акант" надіслав лист-оголошення ОСОБА_1 , в якому запропонував йому прибути до офісу СФГ "Акант" для отримання належної йому орендної плати за 2020 рік.

Вказаний лист було направлено за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Адреса зазначена в повідомленні співпадає із адресою, зазначеною самостійно позивачем у реквізитах позовної заяви.

Також сторони не заперечують, що відповідно до списку згрупованих поштових переказів, 10 грудня 2020 року відповідачем було здійснено поштовий переказ у розмірі 10 000 грн (орендна плата за земельну ділянку за 2020 рік) на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, сторони не заперечують, що відповідно до списку згрупованих поштових переказів, 30 червня 2021 року відповідачем також було здійснено поштовий переказ у розмірі 10 000 грн (орендна плата за земельну ділянку за 2020 рік) на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, сторони не заперечують, що відповідно до заяви позивача від 14.04.2021 року вбачається, що він письмово повідомив СФГ "Акант" про перехід до нього права власності на спірну земельну ділянку та про надання інформації про виплачену орендну плату за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки у розмірі: сум нарахованої орендної плати, індексів інфляції, коефіцієнтів індексації, утриманих податків та зборів, а також просив пояснити причини невиплати орендної плати за період 2017-2020 роки.

Тобто, за недоведеністю протилежного вбачається, що вперше позивач письмово звернувся до СФГ "Акант" із вказаним питанням лише 14 квітня 2021 року.

Сторони не заперечують, що під час судового розгляду в суді першої інстанції надавала пояснення у якості свідка ОСОБА_2 , яка зазначила, що не підписувала з СФГ "Акант" додаткову угоду від 05 березня 2018 року, однак одночасно зазначила, що в грудні 2018 року отримала орендну плату у новому розмірі, тобто 10 000 грн, як це визначено в додатковій угоді від 05 березня 2018 року.

Також, сторони не заперечують, що під час судового розгляду в суді першої інстанції надавали пояснення свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є посадовими особами СФГ "Акант", та які повідомили, що у листопаді 2020 року ОСОБА_1 прибув до офісу СФГ "Акант" та керівник підприємства Помазнюк В.А. намагався вручити ОСОБА_1 орендну плату за землю за 2018, 2019 та 2020 рік у розмірі, встановленому додатковою угодою від 05 березня 2018 року, проте позивач відмовився отримувати кошти та залишив приміщення.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Щодо оскаржуваного рішення від 25.11.2021 року

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним по суті.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладання договору 26 листопада 2011 року, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ст.13 вказаного Закону у зазначеній редакції, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 вказаного Закону у зазначеній редакції, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст.21 вказаного Закону у зазначеній редакції:

--- орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч.1);

--- розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч.2);

--- обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.3).

Згідно з ч.1 ст.32 вказаного Закону у зазначеній редакції, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту "д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати, тобто два та більше випадки.

Однією з підстав цього позову є несплата орендної плати за 2018-2020 роки.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі; акт надання послуги тощо. Вказані документи мають містити посилання на рік, за який виплачується орендна плата.

Суд апеляційної інстанції вважає, і цьому суд першої інстанції дав належну оцінку, що з боку відповідача не виявлено порушень умов договору оренди земельної ділянки щодо виплати орендної плати за 2018-2020 роки.

У випадку із спірною земельною ділянкою, яку позивач отримав від ОСОБА_2 , позивач не повідомив відразу відповідача про перехід до нього права власності на вказану земельну ділянку. Таке повідомлення відбулось письмово 14.04.2021 року.

Наявні докази про сплату відповідачем орендної плати за спірну земельну ділянку свідчать про таке:

--- щодо орендної плати за 2018 рік:

- відповідач вперше 10.12.2019 року провів розрахункову операцію, згідно якої на картковий рахунок ОСОБА_1 була перерахована орендна плата за 2018 рік у розмірі 523,25 грн. Однак, кошти були повернуті на рахунок відповідача.

- відповідач вдруге 16.12.2019 року провів розрахункову операцію, згідно якої на картковий рахунок ОСОБА_1 була перерахована орендна плата за 2018 рік у розмірі 523,25 грн. Однак, кошти були повернуті на рахунок відповідача.

--- щодо орендної плати за 2019 рік:

- відповідач вперше 10.12.2019 року провів розрахункову операцію, згідно якої на картковий рахунок ОСОБА_1 була перерахована орендна плата за 2019 рік у розмірі 10 000,00 грн. Однак, кошти були повернуті на рахунок відповідача.

- відповідач вдруге 16.12.2019 року провів розрахункову операцію, згідно якої на картковий рахунок ОСОБА_1 була перерахована орендна плата за 2019 рік у розмірі 10 000,00 грн. Однак, кошти були повернуті на рахунок відповідача.

--- щодо орендної плати за 2020 рік: відповідач двічі, 10 грудня 2020 року та 30 червня 2021 року здійснював поштові перекази у розмірі 10 000 грн на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Однак доказів отримання чи неотримання немає, однак за відсутності заперечень з боку відповідача вважається, що перекази не отримано. Однак, це не спростовує висновку про виконання відповідачем як орендарем свого обов`язку зі сплати орендної плати.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що орендарем СФГ "Акант" було здійснено всі заходи на виплату орендної плати за належну позивачу земельну ділянку за 2018-2020 роки, однак позивач фактично відмовився від отримання орендної плати за вказаний період. Відповідач здійснював всі перекази грошових коштів на рахунки які належать позивачу, проте вони були повернуті. Крім того, у листопаді 2020 року ОСОБА_1 прибув до офісу СФГ "Акант" та керівник підприємства Помазнюк В.А. намагався вручити ОСОБА_1 орендну плату за землю за 2018, 2019 та 2020 рік у розмірі, встановленому додатковою угодою від 05 березня 2018 року, проте позивач відмовився отримувати кошти та залишив приміщення.

Крім того, вимога позивача про сплату орендної плати за 2017 рік та весь 2018 рік не обґрунтована, оскільки право власності на земельну ділянку у нього виникло лише у грудні 2018 року.

Отже, апеляційний суд вважає, що відсутні докази систематичної несплати орендної плати відповідачем на користь позивача, при цьому вбачається ухилення позивача від отримання орендної плати,

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведення позивачкою факту систематичного (два і більше рази) порушення відповідачем договору оренди землі щодо сплати орендної плати, а тому вимога про розірвання договорів оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати є необґрунтованою.

Другою підставою цього позову є непідписання (укладання) ОСОБА_2 додаткової угоди від 05 березня 2018 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт неукладання ОСОБА_2 додаткової угоди від 05 березня 2018 року із СФГ "Акант".

Так, в обґрунтування позову зазначалось, що додаткова угода від 05 березня 2018 року, яка стала підставою для продовження строку оренди вказаної земельної ділянки до 26.11.2030 року, підписана сторонньою особою, а не ОСОБА_2 , про що свідчить невідповідність підпису орендодавця у договорі оренди та додатковій угоді, що ОСОБА_2 маючи чинний договір оренди землі від 26.11.2011 року з цим самим орендарем СФГ "Акант", термін якого спливав 26.11.2021 року, не мала наміру та не підписувала вказану додаткову угоду до договору оренди землі.

На підтвердження неукладання ОСОБА_2 додаткової угоди від 03 березня 2018 року, позивачем було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Судом першої інстанції в задоволенні такого клопотання було відмовлено, оскільки ОСОБА_2 не є учасником справи та самостійно (у вигляді позовної заяви) про такі факти не заявляла, а також, що одночасно із наданням свідчень про непідписання угоди у 2018 році ОСОБА_2 зазначила, що у 2018 році отримала орендну плату відповідно до умов додаткової угоди у розмірі 10 000грн та матеріальну допомогу, яку просила у СФГ "Акант" у розмірі 5 000 грн.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції вірним, крім того призначення почеркознавчої експертизи не є предметом доказування у даній справі.

Також, апеляційний суд враховує те, що під час судового розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_2 зазначила, що не підписувала з СФГ "Акант" додаткову угоду від 05 березня 2018 року, однак одночасно зазначила, що в грудні 2018 року отримала орендну плату у новому розмірі, тобто 10 000 грн, як це визначено в додатковій угоді від 05 березня 2018 року.

Апеляційний суд враховує й те, що відповідно до договору міни укладеного між позивачем та ОСОБА_2 від 14 грудня 2018 року (п.8 Договору) позивачу під час укладання договору міни було повідомлено, що станом на момент укладання договору міни між ОСОБА_2 та СФГ "Акант" існують договірні відносини оренди, при цьому а ні позивачем, а ні ОСОБА_2 не зазначалось, що у грудні 2018 року ОСОБА_2 заперечувала укладання додаткової угоди від 05 березня 2018 року.

Позивач зазначав, що ОСОБА_2 під час укладання договору міни оригінали договорів оренди землі із СФГ "Акант" йому не надала, а тому йому не було відомо щодо строків оренди та розміру орендної плати.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, протягом більше ніж двох років ОСОБА_1 , а ні до ОСОБА_2 а ні до СФГ "Акант" із зверненням про отримання оригіналу договору та додаткової угоди не звертався, тоді як після укладання договору міни із іншим власником ( ОСОБА_3 ) позивач відразу звернувся до СФГ "Акант" із повідомленням про зміну власника.

Також апеляційний суд враховує й те, що, обґрунтовуючи підставу розірвання договору яка полягає у систематичній невиплаті позивачу орендної плати та непроведення її індексації позивач посилається саме на розмір орендної плати, визначений в додатковій угоді від 05 березня 2018 року.

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт неукладання ОСОБА_2 додаткової угоди від 05 березня 2018 року із СФГ "Акант".

Суд апеляційної інстанції враховує й те, що позивач як новий власник, мав не просто право, а прямий обов`язок перевірити юридичну чистоту майна, яке він набуває у власність, адже він точно знав, що земля перебуває в оренді, а тому він мав витребувати у попереднього власника оригінали договору оренди та наявних додаткових угод, а також звернутися до самого орендаря для звірки строків та наявності заборгованостей. Тобто він мав бути обачним (принцип caveat emptor, що означає "нехай покупець буде обачним"). Якщо покупець цього не зробив, це його особистий комерційний та юридичний ризик. Суд трактує це як "необачність", яка не може бути підставою для порушення прав третіх осіб (орендаря). Також слід враховувати й публічність Державного реєстру речових прав (ДРРП), сторона позивача не посилається на даний ДРРП на підтвердження обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги.

Отже, попередній власник визнав отримання грошей за новою угодою від 05.03.2018 року, новий власник також знав про факт оренди і мав усі можливості перевірити її строк через державний реєстр або запит до орендаря. А тому експертиза, на якій наполягала сторона позивача, нічого не може змінити, адже факт виконання угоди вже доведений.

Також підставою розірвання договору оренди землі позивачем зазначено невиплата орендної плати з урахуванням індексу інфляції (індексу споживчих цін).

При цьому позивач зазначив, що умовами договору оренди землі від 26.11.2011 року та додаткової угоди від 05.03.2018 року не передбачено, що орендна плата за землю сплачується без урахування індексів інфляції. А положення пункту 10 вказаного договору оренди землі стосуються поняття індексації нормативної грошової оцінки, як складової для розрахунку первісної орендної плати.

Як вбачається зі змісту Договору оренди землі та додаткової угоди, проти чого сторони не заперечують, обчислення розміру орендної плати за ділянки приватної власності здійснюється без урахування індексації.

При цьому сторони не заперечують, що Договором визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. На спростування цього сторони іншого не довели.

16 березня 2020 р. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/1658/19 надали роз`яснення щодо розмежування індексації нормативної грошової оцінки та індексації орендної плати.

Так, в пункті 52 зазначено, що "судова палата вважає за необхідне конкретизувати зазначені висновки Верховного Суду та акцентувати, що індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати з огляду на таке.

53. Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

54. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України). Більше того, різні числові показники індексації нормативної грошової оцінки та індексу споживчих цін підтверджують відмінність цих двох показників.

55. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі"). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки".

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що договором оренди, укладеним між ОСОБА_2 та СФГ "Акант", визначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексації, і це стосується саме індексу інфляції споживчих цін, оскільки положеннями Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, тобто індексації нормативної грошової оцінки та така індексація також не проводиться автоматично, відповідно до висновку Верховного Суду, а через укладання додаткової угоди до основного договору оренди.

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що необхідність проведення індексації орендної плати з урахуванням індексу інфляції, як це зазначено в ст.21 Закону України "Про оренду землі" не підтверджується умовами Договору, оскільки п.10 Договору стосується саме індексу інфляції споживчих цін, а перегляд розміру орендної плати з урахуванням зміни індексу нормативної грошової оцінки землі закріплено в п.13 зазначеного Договору.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і є такі, що висновків суду не спростовують.

Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати орендної плати в період 2018-2020 років. При цьому апеляційний суд вважає, що з боку відповідача не виявлено порушень умов договору оренди земельної ділянки щодо виплати орендної плати за 2018-2020 роки.

Також, підлягають відхиленню й посилання скаржника на те, що ОСОБА_2 не укладала додаткову угоду від 05 березня 2018 року, що судом надана невірна оцінка показам свідка ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_2 05.03.2018 року не укладала додаткову угоду, а також на те, що при цьому суд порушив права сторони позивача, відмовивши у призначенні почеркознавчої експертизи, адже клопотання про призначення почеркознавчої експертизи пов`язано із предметом доказування обставин позову. При цьому апеляційний суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами факт неукладання ОСОБА_2 додаткової угоди від 05 березня 2018 року із СФГ "Акант", крім того призначення почеркознавчої експертизи не є предметом доказування у даній справі. Як вже вказувалось, попередній власник визнав отримання грошей за новою угодою від 05.03.2018 року, новий власник також знав про факт оренди і мав усі можливості перевірити її строк через державний реєстр або запит до орендаря. А тому експертиза, на якій наполягала сторона позивача, нічого не може змінити, адже факт виконання угоди вже доведений.

Також підлягають відхиленню й посилання скаржника на те, що СФГ "Акант" нараховувало позивачу орендну плату за період 2018-2020 роки без врахування індексу інфляції. При цьому апеляційний суд виходить з того, що, як вже вказувалось, договором оренди, укладеним між ОСОБА_2 та СФГ "Акант", визначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексації, і це стосується саме індексу інфляції споживчих цін, оскільки п.13 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, тобто індексації нормативної грошової оцінки та така індексація також не проводиться автоматично, відповідно до висновку Верховного Суду, а через укладання додаткової угоди до основного договору оренди.

Крім того, підлягають відхиленню й посилання скаржника на те, що СФГ "Акант" не виконав свого обов`язку зі сплати орендної плати позивачу в період 2018-2020 років. При цьому апеляційний суд вважає, що, як вже вказувалось, орендарем СФГ "Акант" було здійснено всі заходи на виплату орендної плати за належну позивачу земельну ділянку за 2018-2020 роки, однак позивач фактично відмовився від отримання орендної плати за вказаний період.

Щодо оскаржуваного додаткового рішення від 22.12.2021 року

З приводу відшкодування витрат на правничу допомогу слід враховувати таке.

За положеннями ст.137 вказаного Кодексу:

--- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1);

--- за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2);

--- для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3);

--- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4);

--- у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5);

--- обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6).

При розгляді цієї справи в суді першої інстанції інтереси відповідача представляв адвокат Бичек Валентин Анатолійович на підставі Договору про надання правової допомоги від 26.07.2021 року, Договору про надання правової допомоги № 26/07-ДН-АО від 26.07.2021 року, Додаткової угоди №1 до договору від 26.07.2021 року, ордеру серії КС №897629 від 02.08.2021 року, проти чого сторони не заперечують.

Відповідно до вказаного Договору про надання правової допомоги від 26.07.2021 року, укладеного між адвокатом Бичек В.А. (адвокат) та адвокатським об`єднанням "СЕНСУМ" (клієнт), адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу, використовувати передбачені законодавчими актами України засоби, способи і методи захисту інтересів клієнта або за його дорученням інтереси третіх осіб, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги.

За положеннями вказаного Договору про надання правової допомоги № 26/07-ДН-АО від 26.07.2021 року передбачена оплата адвокатському об`єднанню гонорару.

Матеріали справи містять Акти приймання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.10.2021 року та 26.11.2021 року. В них визначено зміст витраченого часу (конкретні роботи) та вартість прийнятих юридичних послуг (44 744,00 грн та 13 150,00 грн). Проти цього сторони не заперечують.

Відповідач СФГ "Акант" сплатив адвокатському об`єднанню "СЕНСУМ" за юридичні послуги 44 744,00 грн та 13 150,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. Проти цього сторони не заперечують.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України позивач заявив про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Апеляційний суд вважає, що з огляду на складність справи, її тривалість, того, яке вона має значення для сторін, обсягу наданих адвокатом Бичек В.А. послуг і виконаних робіт, та час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт та послуг, розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00грн є неспівмірним, не відповідає складності справи та положенню ч.4 ст.137 ЦПК України.

Відповідно у цій частині апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Апеляційний суд вважає, що достатнім та необхідним для цієї справи є розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, які і підлягають стягненню з позивача.

Висновки суду апеляційної інстанції

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення від 25.11.2021 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Також апеляційний суд вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції від 22.12.2021 року на підставі ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України слід змінити, стягнувши з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Керуючись ст.ст.367, п.п.1 і 2 ч.1 ст.374, ст.375, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Гончарова Михайла Васильовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року залишити без задоволення.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката Гончарова Михайла Васильовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на додаткове рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 грудня 2021 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 грудня 2021 року змінити, стягнувши з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повної постанови - 10 листопада 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.О. Бездрабко

_ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова