Постанова № 141339699 у справі № 766/15313/26 від 10.11.2026

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/15313/26 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьміна О.І.

Номер провадження:22-ц/819/1384/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 жовтня 2026 року, постановлену у складі судді Кузьміної О.І., в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_1 , банк отримувач: АТ "Сенс Банк": заборгованість за кредитним договором № 39520 від 21 серпня 2025 року у розмірі 25 200 гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 21 серпня 2025 року по 16 серпня 2026 року, нарахованими відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; 14 000 гривень - штраф за порушення умов Кредитного договору (за наявності), а також судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень та 10 000 гривень витрат на правову допомогу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13 жовтня 2026 року передано цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за територіальною підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до відповіді №3441729 від 13 жовтня 2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, зареєстрованим місцем перебування ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , тому справа підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 жовтня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 жовтня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_3 , судді: Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 жовтня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

03 жовтня 2026 року матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 04 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи

Апеляційна скарга мотивована тим, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є місто Херсон, що підтверджується витягом із реєстру територіальної громади.

Відповідач раніше тимчасово проживала в місті Біла Церква як внутрішньо переміщена особа, однак на даний час у зв`язку із проходженням військової служби за контрактом у Збройних Силах України перебуває в Сумській області та не має можливості вільно пересуватися між регіонами України та особисто брати участь у судових засіданнях.

Вважає, що суд першої інстанції не повною мірою врахував відомості про її зареєстроване місце проживання, фактичне перебування та проходження військової служби.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною другою 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ОСОБА_1 оскаржує ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 частини першої статті 353 ЦПК України), то відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд цієї справи проводиться без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною шостою статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України Херсонським міським судом здійснено запит до відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 та отримано відповідь від № 14-04-10/6591 від 13 жовтня 2026 року, про те, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) визначається Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.

Абзацами першим, другим пункту 4 вказаного Порядку передбачено, що Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа, у разі якщо адреса її задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, може мати два задекларованих/зареєстрованих місця проживання.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт проживання особи на території, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, підтверджується інформацією про адресу задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) такої особи. Факт проживання на території, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, не потребує повторного підтвердження для осіб, які вже були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, та підтверджується відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" з метою реалізації своїх прав і свобод внутрішньо переміщена особа вважається такою, що постійно проживає в населеному пункті, за адресою проживання в якому її взято на облік як внутрішньо переміщену особу.

Верховний Суд у постанові від 07 липня 2026 року у справі № 522/11518/22, провадження № 61-16963св23, вирішуючи питання територіальної підсудності справи за участю внутрішньо переміщеної особи, зазначив, що при визначенні підсудності необхідно враховувати відомості Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання відповідної особи.

У цій же постанові Верховний Суд визнав помилковим визначення територіальної підсудності за зареєстрованим місцем проживання відповідача на тимчасово окупованій території за наявності відомостей про його переміщення на підконтрольну Україні територію та наявність зареєстрованого фактичного місця проживання/перебування відповідно до даних обліку внутрішньо переміщеної особи.

Отже, відомості про місце проживання (перебування) особи, внесені до інформаційної системи у зв`язку із взяттям її на облік як внутрішньо переміщеної особи, підлягають врахуванню при визначенні територіальної підсудності справи.

Як убачається з матеріалів справи, 13 жовтня 2026 року судом здійснено запит Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Відповідно до відповіді №3441729 від 13 жовтня 2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, зареєстроване місце перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Таким чином, на час вирішення питання про підсудність у суду були офіційні відомості з Єдиної державної інформаційної системи про місце проживання (перебування) відповідачки як внутрішньо переміщеної особи в м. Біла Церква, тому суд першої інстанції обґрунтовано врахував саме ці відомості при визначенні територіальної підсудності справи, що є прерогативою суду, а не учасників справи.

Крім того, у постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд зазначив про необхідність з`ясування при вирішенні питання територіальної підсудності відомостей щодо перебування особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Наявність у відповідачки зареєстрованого місця проживання у м. Херсоні та фактичне проживання в Сумській області, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, не спростовують правильності висновку суду першої інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно врахував відомості про місце проживання відповідачки, підтверджені відповіддю із Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, та дійшов обґрунтованого висновку про передачу справи до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.

З урахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного питання дотримався норм процесуального закону, який його регулює, доводи та вимоги апеляційної скарги на законність судового рішення не впливають, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 жовтня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська